Постановление суда № 135464921, 06.04.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/4661/26

Провадження 2/201/3910/2026

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

06 квітня 2026 року Соборний районний суд міста Дніпра в складі - головуючого судді Покопцевої Д.О., перевіривши виконання вимог ст.ст. 175, 177, 184-186 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) при поданні позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно

ВСТАНОВИВ:

Рух справи

Позивачка 03.04.2026р. звернулася до Соборного районного суду міста Дніпра із вказаним позовом, підписаним адвокатом Нестеченком Д.С. (діє на підставі ордеру від 02.04.2026р.), датованим 02.04.2026р, в якому просить встановити факт того, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошений померлим на підставі рішення Соборного районного суду м. Дніпра від 07.07.2025р. є рідним дідусем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ); визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошеного померлим на підставі рішення Соборного районного суду м. Дніпра від 07.07.2025р., на домоволодіння за адресою : АДРЕСА_1 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2026р. для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Покопцеву Д.О.

Щодо можливості прийняття позову до розгляду

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду (Постанова ВС від 05.02.2025р. у справі № 183/4366/24).

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Стосовно виконання вимог ст. 177 ЦПК України

Відповідно до ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

ЦПК України містить правила засвідчення та подачі письмових доказів (частини перша - шоста статті 95 ЦПК України). Відповідно до зазначеної статті письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Аналізуючи зміст цієї статті, слід дійти висновку, що: 1) письмові докази подаються в оригіналі або копіях; 2) копії поданих документів мають бути засвідчені у порядку, встановленому законодавством; 3) учасник справи, який подає письмові докази в копіях, зазначає про наявність у нього оригіналу такого документа і засвідчує копію такого доказу своїм підписом із зазначенням дати засвідчення копії; 4) якщо в учасника справи немає оригіналу, він подає наявну у нього копію письмового доказу і може заявити клопотання про витребування цього доказу у відповідного учасника справи; 5) за відсутності такого клопотання таке витребування може зробити суд з власної ініціативи. Зазначена норма не містить вимог щодо будь-якого засвідчення копій документів, оригіналів яких позивач не має, а загальне правило щодо подачі копій, засвідчених належним чином, слід тлумачити у контексті усієї зазначеної статті ЦПК України.

Відтак позивачка повинна була надати суду або оригінали письмових доказів, або засвідчені власноручним підписом копії письмових доказів, оригінали яких у неї є; подати за наявності копії письмових доказів, яких у неї немає, зазначивши, в якого учасника такі докази можуть бути витребувані судом, або заявити клопотання про витребування таких доказів (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2023р. справа № 170/129/21). Але жодна з копій письмових доказів, поданих суду разом із позовом, не завірена, хоч позивачка у позові підтверджує наявність у неї оригіналів усіх письмових доказів, що долучені до позовної заяви.

Крім цього, згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розміри ставок судового збору визначені у ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Позивачкою заявлені дві вимоги - одна немайнового характеру (встановлення факту родинних відносин), а одна майнового характеру (визнання в порядку спадкування права власності на житловий будинок, вартістю 681 535грн).

За подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір, який складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, а немайнового характеру - судовий збір, який складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 19.11.2024 № 4059-IX з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328 грн.

Позивачка мала сплатити 665грн 60коп судового збору за вимогу немайнового характеру, та 6 815грн 35коп за вимогу майнового характеру, про що подати суду квитанцію.

Але позивачка подала суду квитанцію про сплату судового збору лише за вимогу майнового характеру.

Відтак, враховуючи положення Закону України «Про судовий збір» щодо ставок судового збору, а також порядку його сплати, позивачці необхідно подати суду докази сплати судового збору за вимогу немайнового характеру 665грн 60коп.

При цьому суд роз`яснює, що під поняттям «усунення недоліку» розуміється подання в суд документу про сплату судового збору, а не сплата у встановлений строк без своєчасного надання суду доказу (документу) про сплату (відповідна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Верховного Суду від 23.01.2020р. у справі № 910/10366/17).

Стосовно виконання вимог ст.318 ЦПК України

Згідно з ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

За змістом ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Частина 1 ст. 318 ЦПК України встановлює вимоги до заяви, а саме, у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів (ч. 2 ст. 318 ЦПК України).

Суд звертає увагу на те, що аналіз норм ЦПК України дає підстави для висновку, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: 1) факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них повинні залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; 2) встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право; 3) заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, що засвідчує факт, що має юридичне значення; 4) чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Для розгляду заяви по суті заявник в окремому провадженні має довести наведені умови, зокрема, те, що заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Для цього заявник (в цьому випадку позивачка, яка поєднала в одній позовній заяві вимоги про встановлення факту родинних відносин та про визнання права власності) до заяви про встановлення факту має подати докази на підтвердження того, що до її пред`явлення вона зверталася до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт (факт родинних відносин із дідом), але їй в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови.

Таких документів до заяви не додано.

Стосовно залучення третьої особи у справі

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

За змістом ч. 3 ст. 53 ЦПК України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Частиною 5, 6 ст. 53 ЦПК України передбачено, що про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов`язки, встановлені статтею 43 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 187 ЦПК України якщо при відкритті провадження у справі було вирішено питання про залучення третіх осіб, позивач не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі повинен направити таким третім особам копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання або до початку розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження.

Зазначення у вступній частині позовної заяви які, на думку позивача, мають приймати участь в судовому розгляді в якості третьої особи, не тягне за собою автоматичного залучення цієї особи в якості третьої особи при відкритті суддею провадження у справі (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 30.11.2023 у справі № 990/222/23, провадження № 11-155заі23).

Враховуючи наведене, предмет спору та характер спірних правовідносин, пропоную позивачці вказати, на яких підставах належить залучити до участі у справі як третю особу Першу дніпровську державну нотаріальну контору, зазначивши, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Підсумки

Враховуючи викладене, позивачу пропонується подати суду позовну заяву, в якій, окрім вже викладеного, вказати, на яких підставах належить залучити до участі у справі як третю особу Першу дніпровську державну нотаріальну контору, та додати до цієї позовної заяви: 1) квитанцію про сплату судового збору в сумі 665грн 60коп. за наведеними вище реквізитами, 2) засвідчені власноручним підписом копії письмових доказів, оригінали яких у неї є, відповідно до кількості учасників справи, 3) подати докази на підтвердження того, що до пред`явлення позову вона зверталася до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би факт, який вона просить встановити (факт родинних відносин із ОСОБА_2 ), але їй в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови.

Враховуючи викладене, позовну заяву на підставі ст. 185 ЦПК України слід залишити без руху як таку, що подана без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху, про що повідомити позивачку та надати строк для виправлення викладених вище недоліків не пізніше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі усунення недоліків у встановлений строк заява вважається поданою в день первісного її подання до суду, інакше заява вважається неподаною і повертається.

Ухвала не оскаржується.

Суддя: Д.О. Покопцева