Постановление суда № 135412438, 03.04.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 квітня 2026 року Справа № 520/7204/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шляхова О.М., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області в особі Новосанжарського сектору УДМС у Полтавській області (пров. Шкільний, буд. 6, м. Полтава, Полтавський р-н, Полтавська обл., 36003, код ЄДРПОУ 37829297) про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 , звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області в особі Новосанжарського сектору УДМС у Полтавській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області в особі Новосанжарського сектору УДМС у Полтавській області в наданні адміністративної послуги з питання оформлення та видачі паспорта громадянина України вперше за заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № НОМЕР_1 від 13.08.2024;

- зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області в особі Новосанжарського сектору УДМС у Полтавській області оформити та видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України вперше за її заявою № НОМЕР_1 від 13.08.2024.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту позову встановлено, що 13.08.2024 позивач звернулася до Новосанжарського сектору УДМС у Полтавській області з метою оформлення паспорта громадянина України вперше. Проте, жодної відповіді за результатами розгляду поданої заяви так і не отримала. 15.10.2025 позивач, за сприянням юристів благодійного фонду, звернулася до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області з заявою про встановлення своєї належності до громадянства України та документування паспортом громадянина України. В отриманій відповіді вих. № 6301.7-21070/63.2-25 від 10.11.2025 зазначено, що на адресу заявниці надано відповідь та на підставі підпункту 1, підпункту 3 пункту 100 «Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 тимчасово відмовлено в наданні адміністративної послуги з оформлення та видачі паспорта громадянина України вперше. 22.01.2026, за результатами розгляду адвокатського запиту, представником позивача отримано копії повідомлення вих. №5333-632/5333-24 від 04.10.2024 про відмову в наданні позивачу адміністративної послуги з питання оформлення та видачі паспорта громадянина України вперше та інших матеріалів провадження за її заявою № 10855053 від 13.08.2024.

Позивач не згодна із відповіддю відповідача, а тому звернулася до суду зі вказаним позовом.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суд зазначає, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Позивачу недостатньо лише послатися на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом встановленого строку від дати порушення його прав, свобод чи інтересів.

При визначенні поважності причин пропуску строку звернення до суду слід виходити з правової позиції, висловленої Верховним Судом в постанові від 31.05.2023 у справі № 160/9356/22, згідно якої поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання позовної заяви здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду із позовом.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або, непереборними і об`єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі сплином установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто, встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Також, Верховний Суд зазначив, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд визнати протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області в особі Новосанжарського сектору УДМС у Полтавській області в наданні адміністративної послуги з питання оформлення та видачі паспорта громадянина України вперше за заявою ОСОБА_1 , № НОМЕР_1 від 13.08.2024.

За вказаним зверненням позивача, відповідачем надано відповідь № 5333-632/5333-24 від 04.10.2024, проте до суду позивач звернулася 30.03.2026, тобто з пропуском строку, передбаченого статтею 122 КАС України.

Суд зауважує, що письмові звернення до відповідача не змінюють моменту, з якого позивачка повинна була дізнатися про порушення своїх прав, а свідчать лише про час, коли позивачка почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду, право на яке позивачка реалізувала 30.03.2026.

При цьому слід мати на увазі, що поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Представником позивача не надано жодних належних та допустимих доказів об`єктивної неможливості звернутися до суду у встановлені законом терміни.

Вищевказане, на думку суду, свідчить про триваючу пасивну поведінку позивача, доказів неможливості своєчасно звернутися із запитом до відповідача та з даним позовом до суду, позивачем не надано.

Відтак, подавши позовну заяву 30.03.2026 позивач пропустила шестимісячний строк звернення до суду, що визначений ст. 122 КАС України.

Однак, позивач не подала заяву про поновлення строку звернення до суду, із наведенням обставин (причин), пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, що суперечить частині шостій статті 161 КАС України.

Відповідно до частин першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За таких обставин, позовну заяву належить залишити без руху у відповідності до ч.1 ст.169 КАС України, а позивачу надати строк для усунення недоліків останньої.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 256 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області в особі Новосанжарського сектору УДМС у Полтавській області (пров. Шкільний, буд. 6, м. Полтава, Полтавський р-н, Полтавська обл., 36003, код ЄДРПОУ 37829297) про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджують причини пропуску.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Шляхова О.М.