Решение № 135411970, 02.04.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/10049/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання незаконною та скасування постанови.

Позовні вимоги:

визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ніколенка Станіслава Васильовича від 08.07.2025 у виконавчому провадженні ВП №75998716 про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі також відповідач) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 28.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Аргументи учасників справи

Мотивуючи заявлені вимоги, заявник вказує на обставини порушення своїх прав у виконавчому провадженні №75998716 з примусового виконання виконавчого листа, виданого судом у справі №440/7428/21, з огляду на обставини повернення виконавчого документа стягувачу замість того, щоб передати його оригінал до відповідного територіального органу системи Державної казначейської служби України для виконання в порядку частини третьої статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Позивач не погодився з постановою від 08.07.2025 у виконавчому провадженні ВП №75998716 про повернення виконавчого документа стягувачу, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву зазначив, що на примусовому виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №75998716 з примусового виконання виконавчого листа №440/7428/21, виданого 24.09.2021 Полтавським окружним адміністративним судом, за яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.04.2019 з розрахунку 90% грошового забезпечення, зазначеного у довідці Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02.11.2020 вих.№11/2904, провівши виплати з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, без обмеження її максимальним розміром, за вирахуванням проведених виплат.

Ухвалою від 20.06.2025 в справі №440/7428/21 було змінено порядок і спосіб виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.08.2021 у справі №440/7428/21 на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат за період з 01.04.2019 по 30.09.2021 у розмірі 170 856,99 грн.

Статтею 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлено особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду. Пунктом 9 Розділу VI Бюджетного кодексу України встановлено, що рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання.

Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням особливостей, визначених статтею 287 вказаного Кодексу.

Обставини справи, встановлені судом

На примусовому виконанні у відповідача перебувало виконавче провадження №75998716 з примусового виконання виконавчого листа №440/7428/21, виданого 24.09.2021 Полтавським окружним адміністративним судом, про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.04.2019 з розрахунку 90% грошового забезпечення, зазначеного у довідці Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02.11.2020 вих.№11/2904, провівши виплати з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, без обмеження її максимальним розміром, за вирахуванням проведених виплат.

10.09.2024 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

На адресу відділу від боржника надійшла відповідь від 18.09.2024 вих.1600-0309-5/68841, згідно якої встановлено, що перерахунок пенсії стягувачу проведено, за період з 01.04.2019 по 30.09.2021 нараховано заборгованість в сумі 170 856,99 грн. Відомостей щодо виплати нарахованої суми боржником не надано.

У зв`язку з тим, що боржником рішення суду не виконано, державним виконавцем у відповідності зі статтями 63 та 75 Закону України «Про виконавче провадження» 01.10.2024 накладено на боржника штраф у сумі 5 100,00 грн., та повторно зобов`язано виконати рішення суду в повному обсязі протягом 10-ти робочих днів.

24.10.2024 у відповідності до пункту 2 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем накладено на боржника штраф у сумі 10 200,00 грн. та 13.12.2024 за вих. 30439 до правоохоронних органів направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами боржника.

18.12.2024 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до пункту 11 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

У подальшому рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.02.2025, справа №440/918/25, визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 18.12.2024.

На виконання вказаного рішення виконавче провадження відновлено, постановою про відновлення виконавчого провадження від 30.04.2025.

Ухвалою від 20.06.2025 у справі №440/7428/21 змінено порядок і спосіб виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.08.2021 у справі №440/7428/21 на стягненняз Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат за період з 01.04.2019 по 30.09.2021 у розмірі 170 856,99 грн.

У зв`язку зі зміною способу і порядку виконання рішення суду на стягнення коштів з державного органу, державним виконавцем відповідно до пункту 9 частини 1 статті 37 Закону 08.07.2025 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Позивач вважає постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 08.07.2025 протиправною, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі по тексту - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 37 Закону №1404-VIII, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо, законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Висновки щодо правозастосування

Приймаючи оскаржувану постанову, державний виконавець виходив з того, що відповідно до частини другої статті 6 Закону №1404-VIII та розд. I статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Зважаючи на те, що ухвалою 20.06.2025 у справі №440/7428/21 змінено порядок і спосіб виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.08.2021 у справі №440/7428/21, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат за період з 01.04.2019 по 30.09.2021 у розмірі 170 856,99 грн - стягувач має звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зі заявою про виконання рішення суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам на предмет правомірності обраної відповідачем підстави для повернення виконавчого документа стягувачу згідно з пунктом 9 частини першої статті 37 Закону №1404-VIII, суд виходить з такого.

Виконавче провадження №75998716 було відкрито на примусове виконання виконавчого листа №440/7428/21, виданого 24.09.2021 Полтавським окружним адміністративним судом, про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.04.2019 з розрахунку 90% грошового забезпечення, зазначеного у довідці Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02.11.2020 вих.№11/2904, провівши виплати з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, без обмеження її максимальним розміром, за вирахуванням проведених виплат.

У подальшому ухвалою від 20.06.2025 у справі №440/7428/21 змінено порядок і спосіб виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.08.2021 у справі №440/7428/21 на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат за період з 01.04.2019 по 30.09.2021 у розмірі 170 856,99 грн.

Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання встановлені Законом України від 05.06.2012 №4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (надалі - Закон №4901-VI).

Частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII установлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Водночас, відповідно до частини другої статті 6 Закону №1404-VI, рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно зі статтею 3 Закону №4901-VI, виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.

Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо стягувач подав не всі необхідні для перерахування коштів документи та відомості, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти днів з дня надходження заяви повідомляє в установленому порядку про це стягувача.

У разі неподання стягувачем документів та відомостей у місячний строк з дня отримання ним повідомлення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, повертає заяву стягувачу.

Стягувач має право повторно звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для виконання рішення суду у визначені частиною другою цієї статті строки, перебіг яких починається з дня отримання стягувачем повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Наведені приписи Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" вказують, що повноваженнями щодо виконання рішень про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ наділені органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Зі змісту статті 3 Закону №4901-VI випливає, що такі рішення виконуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Отже, виконання вказаної категорії судових рішень здійснюється саме органами Державної казначейської служби України згідно з частиною першою статті 3 Закону №4901-VI, тоді як Державна виконавча служба не наділена повноваженнями виконувати в примусовому порядку рішення суду щодо стягнення коштів з державних органів шляхом списання коштів з рахунків державного органу.

Повернення стягувачу виконавчого документу у порядку пункту 9 частини першої статті 37 Закону №1404-VIII здійснюється за умови, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Враховуючи наведене вище правове регулювання питань примусового виконання судових рішень щодо стягнення коштів з державних органів, суд зазначає, що фактично органи Державної виконавчої служби не наділені повноваженнями щодо їх виконання, у зв`язку з чим не мають можливості здійснювати виконавчі дії у вказаних категоріях справ з метою примусового виконання судових рішень щодо стягнення коштів з державних органів.

З огляду на встановлений спосіб виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.08.2021 у справі №440/7428/21 у вигляді стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат за період з 01.04.2019 по 30.09.2021 у розмірі 170 856,99 грн, державний виконавець у ВП №75998716 в силу положень частини другої статті 6 Закону України "Про виконавче провадження", статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" позбавлений можливості здійснювати подальші виконавчі дії з метою примусового виконання судового рішення.

Тож застосувавши приписи пункту 9 частини першої статті 37 Закону №1404-VIII, державний виконавець у спірних правовідносинах прийняв обґрунтоване рішення щодо повернення виконавчого документу стягувачу.

Помилковими є судження позивача з приводу того, що у спірних правовідносинах спеціальною нормою є частина третя статті 4 Закону №4901-VI, згідно з якою суб`єкт владних повноважень повинен передати оригінал виконавчого документа до відповідного органу системи Державної казначейської служби України, а не повертати оригінал виконавчого документа стягувачеві, оскільки положеннями статті 4 даного Закону врегульовано особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи.

Разом з тим, спір у даній справі виник з приводу виконання рішення суду про стягнення коштів з державного органу, з огляду на що підстави для застосування статті 4 Закону №4901-VI відсутні.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, відповідно до пункту 6 якого, у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:

заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв`язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім`я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення);

оригінал виконавчого документа;

судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);

оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).

До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).

Виконавчі документи пред`являються до виконання у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження".

Отже, для виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.08.2021 у справі №440/7428/21 про стягнення коштів з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області позивач у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", повинен звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів зі заявою про його виконання, надавши документи, визначені Порядком №845.

Аналогічні підходи застосовував Другий апеляційний адміністративний суд у постанові від 19.11.2025 у справі №520/18663/25.

З огляду на все вищевикладене суд визнає позов безпідставним, у зв`язку з чим відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Розподіл судових витрат

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Героїв-пожежних, 13. м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 43316700) про визнання незаконною та скасування постанови.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І.С. Шевяков