Постановление суда № 135409455, 31.03.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

31 березня 2026 рокуСправа №160/29614/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду за допомогою підсистеми "Електронний суд" надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 20.09.2017 №10267-13-03 та від 06.08.2018 №389828-1314-0403.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 року в задоволенні заяви позивача про звільнення від сплати судового збору відмовлено, позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме надати: уточненого позову оформленого з урахуванням вимог частини 5 статті 160 КАС України (із доказами його направлення відповідачу); докази на обґрунтування позовних вимог: копію паспорту позивача, копію ІПН позивача, копії оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 20.09.2017 №10267-13-03 та від 06.08.2018 №389828-1314-0403; заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку; оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду цієї позовної заяви в якій заявлені вимоги майнового характеру (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року в клопотанні ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено. В задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень повернуто позивачу.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року скасовано. Справу направити до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями, дану справу передано судді Турлаковій Н.В.

Враховуючи те, що постановою ТААС від 29 січня 2026 року скасовано ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року, дана справу перебуває на стадії залишення без руху.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням висновків ТААС викладених в постанові від 29.01.2026 року, суд зазначає наступне.

Так, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 року в задоволенні заяви позивача про звільнення від сплати судового збору відмовлено, позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме зокрема надати: заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку; оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду цієї позовної заяви в якій заявлені вимоги майнового характеру (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу).

Від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду, в якій зокрема зазначено, що позивачем надані відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за 2024 рік у загальному розмірі 7453,42 грн. Водночас, позивачу невідомо, якими документами він може додатково підтвердити своє фінансове становище станом на час подачі позову, зокрема, відсутність роботи за сімейними та іншими обставинами, в тому числі, через умови воєнного стану. За відсутністю правових підстав податковим органом було ініційоване судове провадження про стягнення податкового боргу, формування якого я вважає повністю безпідставним. Проте, не маючи фінансової можливості отримувати кваліфіковану правничу допомогу та сплачувати судові витрати, він мав сподівання на справедливе вирішення спору у суді, через що сплачував судовий збір у справі №160/34082/23. Наразі можливості сплачувати судові витрати у межах тих самих відносин вичерпані, як і немає можливості сплатити незаконно нараховані податкові зобов`язання за земельну ділянку, якою він не користувався з 2014 року. Тому просить звільнити від сплати судового збору. Щодо пропуску строку звернення до адміністративного суд звернув увагу, що відповідач у листі від 06.09.2021 (доданий до позовної заяви) офіційно повідомив про відсутність податкових зобов`язань за 2018 рік, то для нього виключало підстави для оскарження ППР від 06.08.2018 №389828-1314-0403. Через відсутність коштів на правничу допомогу ним не був заявлений власний позов про оскарження незаконних ППР, оскільки він мав обґрунтовані сподівання на результати розгляду справи №160/34082/23 через явну очевидність безпідставного нарахування податкових зобов`язань з плати за землю. Пізніше позивачем було ініційоване провадження у справі №160/7836/25 про внесення змін в ІКП платника податку, оскільки копії спірних ППР податковий орган не надав ні мені, як платнику, ні суду. Крім того, за приписами закону ці ППР вважались відкликаними, що виключало їх судове оскарження. За наслідками розгляду перелічених адміністративних справ позивачу стало відомо, що єдиним способом судового захисту є оскарження незаконно винесених ППР, через що формально мною був пропущений строк звернення з цим позовом.

Розглянувши заяву позивача, яка надійшла на виконання вимог ухвали суду, суд зазначає наступне.

Так, ч.3 ст.161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.

Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Абзацом 4 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19.11.2024 року № 4059-IX, визначено, що у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2025 року становить 3028,00 грн.

Розміри ставок судового збору визначені у ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, збір становить - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно позовної заяви позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 20.09.2017 №10267-13-03 на суму 33638,94 грн. та від 06.08.2018 №389828-1314-0403 на суму 33638,94 грн.

Відтак, ціна даного позову - 67277,88 грн., тому розмір судового збору складає 968,96 грн. (1211,20*0,8).

Доказів сплати судового збору позивачем не надано, натомість заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною першою статті 8 Закон № 3674-VI передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов.

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою зазначеної статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Звільнення від сплати судового збору є дискреційним повноваженням суду, яке він реалізовує на підставі оцінки доказів, наданих особою.

Отже, вимоги статті 8 Закону № 3674-VI вказують саме на право суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати, у разі наявності умов, наведених у частині першій цієї статті, зокрема, за умови перевищення розміру такого судового збору 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Так, позивачем долучено відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору з січня 2023 по грудень 2024, згідно яких позивачу нараховано дохід лише у грудні 2024 у розмірі 7453,42 грн.

З позовом звернувся у жовтні 2025 року.

Суд відзначає, що розмір судового збору, який повинен сплатити позивач за заявлені ним позовні вимоги у цій справі, становить 968,96 грн.

Зазначена сума судового збору є мінімально можливою згідно Закону України "Про судовий збір".

Як зазначено позивачем у заяві, йому невідомо, якими документами він може додатково підтвердити своє фінансове становище станом на час подачі позову, зокрема, відсутність роботи за сімейними та іншими обставинами, в тому числі, через умови воєнного стану. За відсутністю правових підстав податковим органом було ініційоване судове провадження про стягнення податкового боргу, формування якого він вважає повністю безпідставним. Проте, не маючи фінансової можливості отримувати кваліфіковану правничу допомогу та сплачувати судові витрати, він мав сподівання на справедливе вирішення спору у суді, через що сплачував судовий збір у справі №160/34082/23.

Той факт, що у позивача відсутня робота за сімейними та іншими обставинами, через умови воєнного стану не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору.

Позивачем не надано доказів того, які саме сімейні та інші обставини не дають йому можливість працювати та отримувати дохід, та відповідно сплатити судовий збір.

У зв`язку з викладеним заява про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

Проте, суд вважає за можливе продовжити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви, для надання можливості надати докази сплати судового збору або надати додаткові документи достатні для підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору.

Щодо заяви про поновлення строку звернення до суду суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За правилами частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зауважує, що учасники справи зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, у зв`язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про намір добросовісної реалізації права на звернення до суду.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. Необхідно зазначити, що законодавцем пов`язано початок перебігу строку звернення до адміністративного суду саме із днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Окрім того, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не потрібно розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.

У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Як зазначено самим позивачем, про оскаржувані податкові повідомлення-рішення він дізнався з листа ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 06.09.2021 року №65110/0/04-36-13-07-11.

Також судом встановлено, що позивач у справі № 160/34082/23 за позовом ГУ ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, брав участь в якості відповідача у справі та скористався правом на подачу відзиву на позов.

В січні 2025 року ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на рішення суду від 09.12.2024 року у справі № 160/34082/23, яка обґрунтована тим, що судом першої інстанції не враховано, що до складу позовних вимог позивачем включені податкові зобов`язання встановлені податковими повідомленнями-рішеннями, які в силу закону вважаються скасованими (відкликаними): ППР від 20.09.2017 №10267-13-03; ППР від 06.08.2018 №389828-1314-0403.

Відтак, навіть у січні 2025 року позивач знав про оскаржувані податкові повідомлення-рішення, але з їх оскарженням звернувся лише в жовтні 2025 року.

При цьому, у березні 2025 року позивачем було подано позовну заяву до Дніпропетровського окружного адміністративного суду - справа №160/7836/25 щодо визнання протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо не внесення змін до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 про відсутність податкових зобов`язань з орендної плати за землю фізичних осіб (код платежу 18010900).

Відтак, позивачу було відомо про наявність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ще з 2021, а звернення позивача до суду в іншій справі (№160/7836/25) не є обставиною, яка перешкоджала останньому звернутись до суду з оскарженням спірних рішень, зокрема після з`ясування обставин наявності боргу, який виник на підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у справі № 160/34082/23.

Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

При цьому, доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.

Крім того, позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що наведені у заяві підстави для поновлення строку звернення дійсно пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк, звернення до суду з адміністративним позовом.

Жодних інших належних та допустимих доказів чи пояснень щодо причин пропуску шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом, ніж тих, що зазначені в заяві, позивачем до суду не надано, відповідно, судом не встановлено обставин та поважних причин, що свідчать про наявність об`єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк та пропущення строку звернення до суду.

Відтак, суд зазначає, що доводи, викладені позивачем у заяві про поновлення процесуального строку звернення до суду з даною позовною заявою, є безпідставними.

Згідно частини 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Згідно вимог ч.2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За вказаних обставин, загальний строк, який може бути наданий судом позивачу для усунення недоліків позовної заяви не може перевищувати 10-ти днів дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху; суд не може встановлювати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який перевищує строк визначений ч.2 ст. 169 КАС України; а тому суд вправі продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви лише в межах строку, визначеного ч.2 ст. 169 КАС України.

Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій (ч.1 ст. 119 КАС України).

З метою забезпечення доступу позивача до правосуддя, суд вважає за можливе продовжити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви на п`ять днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом належного надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.

Керуючись статтями 121, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_1 строк на усунення недоліків позовної заяви на п`ять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом надання до суду:

- доказів сплати судового збору у розмірі 968,96 грн. або додаткових документів достатніх для підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору;

- заяви про поновлення строку звернення до суду вказавши інші підстави для поновлення строку.

Копію ухвали невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачеві, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Турлакова