Постановление суда № 135402539, 31.03.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/7360/26

Провадження №2-з/752/67/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кордюкова Ж.І., розглянувши заяву адвокат Босенка Олександра Михайловича, подану в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Босенко Олександр Михайлович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Аркс» про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

В обґрунтування необхідності забезпечення позову зазначив, що ОСОБА_3 має історію грубих порушень у сфері безпеки дорожнього руху, відносно нього неодноразово виносилися постанови про накладення адміністративних стягнень за порушення Правил дорожнього руху.

Факт наявності попередніх штрафів у поєднанні з тим, що цей відповідач втік з місця даної пригоди, свідчить про його схильність до протиправної поведінки та свідоме ігнорування обов`язків перед іншими учасниками дорожнього руху та державою.

Відповідач систематично та свідомо ухиляється від отримання будь якої поштової кореспонденції (вимог, повідомлень). Направлені на його адресу досудові вимоги від 22.01.2026 повернулися у зв`язку зі «спливом терміну зберігання», що підтверджує його намір приховати свою обізнаність про спір.

Постановою апеляційного суду встановлено, що ОСОБА_3 вчиняв активні дії, спрямовані на ухилення від відповідальності безпосередньо після дорожньо-транспортної пригоди.

Обґрунтовуючи наявність реальної загрози невиконання рішення суду, позивачі звертають увагу на вкрай недобросовісну поведінку відповідача. - ОСОБА_3 , створивши аварійну обстановку, яка призвела до тяжкої дорожньо-транспортної пригоди, зник з місця пригоди. Така поведінка беззаперечно свідчить про його схильність до ухилення від відповідальності. Він з високою часткою ймовірності вживатиме всіх заходів для приховування свого майна, щоб уникнути фінансової відповідальності за завдані збитки.

Згідно з даними Державного реєстру речових прав у відповідача відсутнє будь-яке нерухоме майно (Інформаційна довідка з ДРРПННМ № 466274124 від 02.03.2026).

За даними відкритих реєстрів ОСОБА_3 припинив підприємницьку діяльність (ФОП, КВЕД 60.22 «Діяльність таксі») ще у 2007 році. Інформація про офіційне місце роботи та стабільний дохід відсутня.

Єдиним ліквідним майном, на яке може бути звернено стягнення для задоволення вимог ОСОБА_1 , є автомобіль Renault Megane (д.н.з. НОМЕР_1 ). Автомобіль 2016 року випуску вже має 10 років експлуатації, що об`єктивно зменшує його ринкову вартість з кожним роком. Транспортний засіб є рухомим майном, яке може бути відчужене в будь-який момент (у тому числі дистанційно через застосунок «Дія» або шляхом видачі довіреності). З огляду на 2016 рік випуску автомобіля, його ринкова вартість постійно знижується, а ризик його швидкого перепродажу третім особам є надзвичайно високим.

Ринкова вартість майна, на яке позивач просить накласти арешт, є меншою за суму позовних вимог. Це свідчить про дотримання принципу співмірності, оскільки арешт цього автомобіля не призведе до надмірного обтяження ОСОБА_3 , а у разі його реалізації отримані кошти лише частково зможуть погасити існуючий борг.

З огляду на відсутність інших доходів та недобросовісну поведінку відповідача існує реальна загроза, що автомобіль буде відчужений або прихований, що унеможливить виконання рішення суду.

Просив:

накласти арешт на рухоме майно, що належить ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), у межах ціни позову в розмірі 862665 грн.;

накласти арешт на транспортний засіб Renault Megane, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Розглянувши заяву, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Аркс» про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 02.03.2026 № 466274124 відомості про реєстрацію за ОСОБА_3 нерухомого майна на праві власності відсутні.

Належні та достовірні відомості про те, що ОСОБА_3 на праві власності належить автомобіль Renault Megane, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 , відсутні.

Частиною 1 ст. 149 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 1, 6, ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 зазначено, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Оцінюючи доводи представника позивача, суд пересвідчився в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, також суд враховує обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача ОСОБА_3 , а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує негативні наслідки від вжиття заходу забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цього заходу.

Суд повторно зауважує, що достовірні докази належності ОСОБА_3 на праві власності автомобіля Renault Megane, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 , відсутні.

Оцінюючи співмірність забезпечення позову, яка передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії, слід відзначити наступне.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб.

Відтак, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів.

Зважаючи на викладене, за відсутності відомостей про власника автомобіля, накладення на нього арешту може призвести до порушення прав іншої особи, якій цей транспортний засіб дійсно належить на праві власності.

Отже за встановлених обставин, накладення арешту на автомобіль не буде співмірним та може призвести до неправомірного втручання у права у майнові права інших осіб.

За таких обставин заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 149-153, 258-261, 353-355 ЦПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про забезпечення позову залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала складена 31.03.2026.

Суддя Ж. І. Кордюкова