№ 135388451, 03.04.2026, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/779/26

Провадження № 3/147/351/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2026 року с-ще Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Борейко О. Г. , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП №2 (селище Тростянець) Гайсинського РУП ГУ НП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, непрацюючого,

за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2026 року у провадження Тростянецького районного суду Вінницької області, надійшла справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №673846 від 23.03.2026 зазначено, що 23.03.2026 о 16 год 48 хв. гр. ОСОБА_1 за місцем свого проживання вчинив відносно своєї дружини домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного характеру, а саме: ображав її нецензурною лайкою, внаслідок чого була завдана шкода її психічному здоров`ю.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст.173-2 КУпАП.

Розгляд справи призначено на 09:00 годину 03 квітня 2026 року.

Перед початком судового засідання ОСОБА_1 роз`яснено положення ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав у повному обсязі, не заперечував обставин зазначених у протоколі про адміністративне правопорушенн, щиро розкаявся у вчиненому і стверджував, що подібного більше не повториться.

Заслухавши ОСОБА_1 , вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Диспозиція ч.1 ст. 173-2 КУпАП (в редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв`язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» № 3733-IX від 22.05.2024, який набрав чинності 19.12.2024) передбачає настання адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Обов`язковим елементом об`єктивної сторони складу цього адміністративного правопорушення є наявність наслідків, а саме завдання реальної, а не уявної, шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до ч.3 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017, домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

П. 14 ст. 1 Закону визначено психологічне насильство, як форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Судом встановлено, що 23.03.2026 о 16 год 48 хв. гр. ОСОБА_1 за місцем свого проживання вчинив відносно своєї дружини домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного характеру, а саме: ображав її нецензурною лайкою, внаслідок чого була завдана шкода її психічному здоров`ю.

При оцінці доказів суд керується принципом «поза розумним сумнівом», тобто доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, вважаю, що у діях громадянина ОСОБА_1 є склад вказаного вище адміністративного правопорушення, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №673846 від 23.03.2026, до якого ОСОБА_1 зауважень не висловлював; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 23.03.2026; копією термінового заборонного припису стосовно кривдника від 23.03.2026; письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_1 та усними поясненнями ОСОБА_1 наданими в судовому засіданні.

Зазначені документи знаходяться в об`єктивному зв`язку ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, тому його варто притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у межах санкції ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують адміністративну відповідальність, суд не встановив.

Враховуючи обставини та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу ОСОБА_1 , який, з його, слів не вперше притягується до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що останнього потрібно притягнути до адміністративної відповідальності та накласти стягнення у виді штрафу відповідно до вимог ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до ст.39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству», програма для кривдника - це комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків.

Згідно із ч.6, 7 ст.28 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству», кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством. Кривдник повинен мати можливість відвідувати програму для кривдників за власною ініціативою на добровільній основі.

Направлення кривдника на проходження програми для кривдників є правом суду, а не його обов`язком. Водночас необхідно враховувати волевиявлення самого кривдника, який повинен мати можливість відвідувати програму для кривдників за власною ініціативою на добровільній основі.

Беручи до уваги наведене, враховуючи відсутність добровільної згоди з боку ОСОБА_1 , суддя не вбачає підстав для направлення його на проходження програми в порядку ст.39-1 КУпАП.

У статті 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Так, згідно із п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому з особи яка притягується до відповідальності на користь держави потрібно стягнути судовий збір у розмірі 665,60 гривень.

Керуючись статтями 36, 173-2, 283, 284, 294 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір», суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 копійок на користь держави (рахунок UA078999980313060106000002844, код ЄДРПОУ 37979858, одержувач ГУК у Він.обл./Тростянець/21081100, банк одержувача Казначейство України (ЕАП).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на користь держави (рахунок - UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Вінницького апеляційного суду.

Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями посадовими особами і громадянами (ст.298 КУпАП).

Відповідно до ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Платіжні документи, що свідчать про сплату штрафу та судового збору, негайно подаються до суду.

Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, в даному випадку 680 (шістсот вісімдесят) гривень; витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя О. Г. Борейко