Решение № 135357944, 02.04.2026, Шумський районний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/104/26

2/609/272/2026

02 квітня 2026 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді: Ковтуновича О.В.

за участі секретаря судового засідання: Сандулович О.М.

представника позивача: адвоката, Кереї Ю.Б.

свідків: ОСОБА_1

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ цивільнусправу за позовом: ОСОБА_3

до

відповідача: Шумської міської ради

вимоги позивача: про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини та тлумачення заповіту, -

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції сторін.

1. 02 лютого 2026 року представник позивача Кащука Мйодика Олександра адвокат, Керея Юлія Борисівна звернулася до суду з позовом до Шумської міської ради з вимогою про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини та тлумачення заповіту.

2. Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився позивач, що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 видане Шумським бюро ЗАГС Тернопільської області від 03.02.1972 року. Ім`я позивача у свідоцтві про народження вказане, як ОСОБА_4 . У графі батько записаний ОСОБА_5 , а у графі мати ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_5 (свідоцтво про смерть НОМЕР_2 ).

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивача ОСОБА_4 (свідоцтво про смерть НОМЕР_3 ).

Після смерті батьків позивача відкрилася спадщина.

Позивач залишив територію України та виїхав на постійне місце проживання до Іспанії 25 років тому. За цей період часу набув громадянства Іспанії, що підтверджується паспортом НОМЕР_4 виданого 26.02.2025 року, при цьому залишаючись і громадянином України. Проте, місце проживання позивача знаходиться у Іспанії Льягостера (Жирона) вулиця Кан Дардер, 12, житловий комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». При набутті громадянства Іспанії позивач змінив прізвище згідно традицій Іспанії, а саме до прізвища ОСОБА_6 додав дівоче прізвище мами ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_5 виданим Кременецьким бюро ЗАГС Тернопільської області. По батькові у Іспанії не прийнято вказувати у документах. І таким чином згідно паспорту громадянина Іспанії ім`я позивача звучить ОСОБА_3 .

Так склалися життєві обставини, що за період проживання мого клієнта в Іспанії він дуже рідко відвідував Україну, з батьками при їх житті спілкувався по телефону, а на їх похоронах не був через воєнний став в Україні.

На момент смерті батька позивача він проживав та був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . Разом з ним на час смерті була зареєстрована дружина (мати позивача) ОСОБА_4 .

На момент смерті матері позивача, вона проживала і була зареєстрована одна за адресою АДРЕСА_1 .

Після смерті батьків у будинку ніхто не проживав.

У листопаді 2024 року до позивача зателефонувала братова, яка повідомила, що у будинку його батьків органи місцевого самоврядування мають намір тимчасово поселити внутрішньо переміщених осіб, і запитувала дозволу позивача. Таке запитання дуже здивувало позивача, оскільки він не міг зрозуміти чому запитують саме його і яке він має відношення до цього будинку, адже вважав що у с. Биківці проживають його брати, які мали б оформити спадщину після смерті батьків і розпоряджатися будинком. Проте, братова повідомила, що запитують саме його бо мама склала заповіт на все майно саме на позивача. Таким чином позивач дізнався про існування заповіту мами на його ім`я.

Після чого позивач звернувся за правовою допомогою з метою оформлення спадщини після померлих батьків.

Приватний нотаріус Хаблюк Тетяна Віталіївна винесла постанову про відмову у вчинені нотаріальних дій з підстав пропуску строків прийняття спадщини, а також на підставі того, що у заповіті посвідченого 26 грудня 2016 року в.о. старости села.

Потуторів Шумської міської ради Шумського району Тернопільської області Чуйко М.Є. за реєстраційним № 9 посвідчено заповіт на ім`я ОСОБА_4 , а заявник згідно паспорту вказаний, як ОСОБА_3 . Також у своїй постанові нотаріус вказує, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заведена, що свідчить про те, що ніхто із родичів спадкодавиці не зверталися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

З огляду на вище викладені обставини позивач, з метою захисту своїх прав на спадщину змушений звертатися до суду із даною позовною заявою з метою здійснення трактування заповіту судом та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Оскільки позивач не проживав із спадкодавицею на час її смерті та ніхто із його родичів вчасно не повідомили позивачу про це, він не знав і не міг знати про існування заповіту на його ім`я. Тому, вважаю причину пропуску позивачем строку для прийняття спадщини об`єктивною, непереборною та істотною для того, щоб скористатися своїм правом на звернення до суду за захистом свого порушеного права, та просити суд встановити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини. Зважаючи, що позивач проживає за кордоном і процедура оформлення заяви про прийняття спадщини її нотаріальне посвідчення, пересилання до нотаріуса в Україні, а також переклад і апостиль може зайняти певний проміжок часу, вважаю достатнім строком, для належного оформлення заяви про прийняття спадщини та її подачі нотаріусу позивачем, буде строк три місяці.

З метою вирішення питання про визначення додаткового строку для прийняття спадщини суду необхідно встановити чи дійсно позивач являється спадкоємцем за заповітом. Ім`я позивача у паспорті громадянина Іспанії НОМЕР_4 виданого 26.02.2025 року вказане, як ОСОБА_3 , а у заповіті ім`я спадкоємця вказане, як ОСОБА_4 . Причини та обставини зміни імені описані у даній позовній заяві у розділі «Обставини справи». Тому вважає за необхідне просити суд перед вирішенням позовної вимоги про визначення додаткового строку на прийняття спадщини здійснити тлумачення заповіту.

Враховуючи наведене представник позивача просить розтлумачити зміст заповіту посвідченого в.о. старости села Потуторів Шумської міської ради Шумського району Тернопільської області Чуйко Мирославою Євгенівною 26 грудня 2016 року зареєстрованого в реєстрі за № 9, відповідно до якого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження, все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право заповідає ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_6 , паспорт громадянина Іспанії НОМЕР_4 виданий 26.02.2025 року); Визначити додатковий строк для подачі ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_6 , паспорт громадянина Іспанії НОМЕР_4 виданий 26.02.2025 року) до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , терміном в три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили; Судові витрати прошу залишити за позивачем.

3. У судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

4. Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_1 пояснив, що він є рідним братом позивача. Повідомив суду, що його брат перебуває за кордоном дуже давно, також зазначив, що йому відомо що його брат зміним паспортні дані та іменується як ОСОБА_3 .

5. Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснила суду, вона є дружиною рідного брата ОСОБА_3 . Також зазначила, що останній близько з 25 років проживає за кордоном. Підтвердила, що дійсно у 2024 році зателефонувала до нього та повідомила, що у будинку його батьків органи місцевого самоврядування мають намір тимчасово поселити внутрішньо переміщених осіб. Запитувала дозволу саме у нього, оскільки його мама склала заповіт на все майно на нього.

6. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, проте через систему «Електронний суд» подав заяву про розгляд справи за відсутності представника міської ради за наявними в матеріалах справи документами.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

7. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 09 лютого 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче судове засідання призначено на 04 березня 2026 року на 10 год. 20 хв.

8. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 04 березня 2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 02 квітня 2026 року на 10 год. 00 хв. Постановлено заяву представника позивача Кащука Мйодика Олександра адвоката, Керея Юлії Борисівни про виклик свідків - задоволити. Викликати у судове засідання свідків ОСОБА_2 , жительку АДРЕСА_2 та ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_3 .

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

9. Згідно копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5 зареєстрованого в с. Биківці, Кременецького бюро ЗАГС Тернопільської області вказується, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 одружився із ОСОБА_8 , після чого останній присвоєно прізвище ОСОБА_6 .

10. Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 зареєстрованого 03.02.1972 в с. Биківці, Кременецького бюро ЗАГС Тернопільської області вбачається, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 у с. Биківці, Шумського району Тернопільської області, батьки якого ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

11. Згідно копії паспорта громадянина Іспанії НОМЕР_4 виданого 26.02.2025 позивача іменується як ОСОБА_3 .

12. Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 30.03.2022 Шумським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) стверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_8 помер ОСОБА_5 .

13. Згідно довідки № 15/9-1/1-09/18 виданої Шумською міською радою Тернопільської області 10.02.2025 слідує, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 постійно проживав та був зареєстрований за адресою АДРЕСА_4 , разом з ним постійно проживала і була зареєстрована дружина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

14. Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого 06.12.2022 Шумським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) стверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_11 померла ОСОБА_4 .

15. Померла ОСОБА_4 залишила заповіт, посвідчений 26.12.2016 в.о. старости села Потуторів Шумської міської ради Шумського району Тернопільської області, зареєстрований в реєстрі за № 9, згідно якого все своє майно де б воно не було із чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право заповіла ОСОБА_4 .

16. Згідно довідки № 15/9-1/1-09/19 виданої Шумською міською радою Тернопільської області 10.02.2025 слідує, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_11 постійно проживала та була зареєстрована за адресою АДРЕСА_4 , одна.

17. Постановою приватного нотаріуса Кременецького районного нотаріального округу Тернопільської області Хаблюк Т.В. від 27.01.2026, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв`язку із тим, що спадщину після смерті померлої позивач не прийняв оскільки не підтвердив постійне проживання з померлою на день смерті та у встановлений законом строк не подав заяви про прийняття спадщини. Спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заведена. 26.12.2016 в.о. старости села Потуторів Шумської міської ради Шумського району Тернопільської області Чуйко М.Є. за реєстровим номером 9 посвідчено заповіт на ОСОБА_4 , згідно поданого позивачем паспорта вказаний ОСОБА_3 .

18. Відповідно до копії листа № 6101.6-2142/6101.1.-25 від 04.06.2025 виданого УДМС у Тернопільській області слідує, що згідно відомостей Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами Державної міграційної служби України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_7 , виданим 27.07.1999 Шумським РВ УМВС України в Тернопільській області на підставі попереднього втраченого паспорта громадянина України серії НОМЕР_8 виданим 01.04.1998 Шумським РВ УМВС України в Тернопільській області на ім`я ОСОБА_4 . Станом на 04.06.2025 в УДМС у Тернопільській області відомості щодо виходу з громадянином України або втрати громадянства України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відсутні.

ІV. Оцінка Суду.

19. Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

20. Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

21. Як передбачено ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

22. Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

23. Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

24. Згідно зі статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

25. Відповідно до ст.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

26. Відповідно до статті 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов`язків, що є пропорційною до одержаних ними прав. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

27. Згідно зі статтею 1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 ЦК України.

Відповідно до частини другої статті 1256 ЦК України суд розглядає справу про тлумачення заповіту за наявності таких умов: 1) зміст заповіту містить суперечності, неточності, що ускладнюють розуміння останньої волі заповідача; 2) наявність спору між спадкоємцями щодо тлумачення заповіту - спадкоємці мають різне уявлення про волевиявлення заповідача. За відсутності спору тлумачення заповіту здійснюється самими спадкоємцями на підставі частини першої статті 1256 ЦК України.

28. Судом встановлено, що оскільки нотаріус побачив у змісті заповіту суперечності, то відповідно до частини другої статті 1256 ЦК України тлумачення заповіту здійснює суд.

Тлумачення заповіту судом не повинно змінювати волі заповідача, тобто підміняти собою сам заповіт. Суд не може брати на себе права власника щодо розпоряджання його майном на випадок смерті. Тлумачення заповіту є лише інструментом з`ясування волі заповідача після його смерті. Отже, суд, здійснюючи тлумачення заповіту, не повинен виходити за межі цього процесу та змінювати (доповнювати) зміст заповіту, що може спотворити волю заповідача.

Неточне відтворення в заповіті власної волі заповідача щодо долі спадщини може бути зумовлене, перш за все, неоднаковим використанням у ньому слів, понять і термінів, які є загальноприйнятими у сфері речових, зобов`язальних, спадкових відносин тощо. Цьому також можуть сприяти й певні неузгодженості між змістом окремих частин заповіту і змістом заповіту в цілому, що ускладнюють розуміння волі заповідача стосовно долі спадщини.

29. При цьому частина друга статті 213 ЦК України не допускає, щоб при тлумаченні правочину здійснювався пошук волі учасника правочину, який не знайшов відображення у тексті самого правочину при тлумаченні заповіту, не допускається і внесення змін у зміст заповіту.

Згідно зі статтею 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Аналогічні за змістом висновки містяться у постановах Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі №467/356/19, від 30 вересня 2022 року у справі №165/3014/20.

30. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц зазначив, що в частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення.

Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значень термінів.

Другим рівнем тлумачення (у разі якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, та з чого вони виходили при його виконанні.

Третім рівнем тлумачення (при безрезультативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніше в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення.

31. З огляду на викладене тлумаченню підлягає правочин або його частина у способи, встановлені статтею 213 ЦК України, тобто тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень. Пріоритет надається тому, що написано в правочині, тобто буквальному тлумаченню слів та термінів. При тлумаченні правочину, у тому числі заповіту, спершу береться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів, тобто здійснюється буквальне тлумачення правочину. І лише коли буквальне тлумачення не дало змоги витлумачити зміст правочину, необхідно вдаватися до порівняння частини правочину, намірів тощо. Тобто правила тлумачення правочину визначені законом за принципом концентричних кіл: за неможливості витлумачити зміст правочину шляхом використання вузького кола засобів (буквальне тлумачення) залучаються інші засоби.

32. У постановах Верховного Суду від 23 лютого 2022 року у справі №474/454/18, від 01 травня 2024 року у справі №501/4300/19 зазначено, що «тлумачення заповіту може здійснюватися як при розгляді власне позовної вимоги про тлумачення змісту заповіту, так і, зокрема, при розгляді позовної вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини; з урахуванням того, що зміст заповіту може містити розпорядження про призначення спадкоємця (спадкоємців) і/або визначення спадкового майна (спадщини), то і тлумачення змісту заповіту може здійснюватися щодо таких розпоряджень заповідача».

33. Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги в частині тлумачення заповіту, оскільки тлумачення змісту даного заповіту в жодному разі не змінюватиме волю заповідача, не підмінятиме собою сам заповіт та не виходитиме за межі змісту заповіту.

34. Щодо позовної вимоги про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини суд зазначає наступне.

35. За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

36. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

37. Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

38. Відповідно до роз`яснень наданих у п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

За таких обставин для прийняття спадщини позивач мав звернутись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту смерті спадкодавця, але не зробив цього вчасно і пропустив строк подання заяви про прийняття спадщини. Причиною цьому стало те, що спадкодавцем було складено заповіт про який позивач не знав.

39. Відповідно до положень статті 63 Закону України «Про нотаріат» в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

40. Згідно з пунктами 7, 209, 188, 214 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 283/8882 (чинних на час виникнення спірних правовідносин), довідки про заповіти (про наявність заповіту, його зміст та ін.) видаються особам, щодо яких було складено заповіт, а також органам, переліченим в абзаці третьому пункту 7, та спадкоємцям за законом тільки після смерті заповідача за умови подання свідоцтва про його смерть. При підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом шляхом витребування відповідних доказів перевіряє: факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, наявність та чинність спадкового договору, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво; перевіряє коло осіб, які мають право на обов`язкову частку в спадщині. Нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Отже, Закон пов`язує виникнення у нотаріуса або особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, обов`язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.

41. Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 зауважив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року, справа №686/5757/23, висновує, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, що випливає з принципу свободи заповіту, проте таку необізнаність суд не повинен ототожнювати з його (спадкоємця) незнанням про його право на спадкування загалом, оскільки в такому випадку особа з незалежних від неї причин не вчиняє юридично значущих дій, які пов`язані з набуттям нею певних прав,що випливають із спадкування.

Таким чином, необізнаність спадкоємців про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

42. Встановивши, що позивач не був обізнаний про наявність заповіту, складеного на його користь, суд приходить до висновку про поважність причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, а тому позов в цій частині підлягає до задоволення.

43. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

44. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини та тлумачення заповіту підлягають задоволенню у повному обсязі.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

45. Позивачем при подачі позову було сплачено 1331 грн. 20 коп. судового збору. Позивач просить не застосовувати до відповідача вимоги статті 141 ЦПК України.

З цих підстав,

Керуючись ст. ст. 213, 1216, 1223, 1236, 1256, 1269, 1270, 1272 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 12, 13, 81, 200, 206, 263, 265, 280, 281, 282, 288, 289, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу, суд, -

У Х В А Л И В :

1. Позов ОСОБА_3 до Шумської міської ради про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини та тлумачення заповіту - задоволити повністю.

2. Розтлумачити зміст заповіту посвідченого в.о. старости села Потуторів Шумської міської ради Шумського району Тернопільської області Чуйко Мирославою Євгенівною 26 грудня 2016 року зареєстрованого в реєстрі за № 9, відповідно до якого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження, все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право заповідає ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_6 , паспорт громадянина Іспанії НОМЕР_4 виданий 26 лютого 2025 року).

3. Визначити додатковий строк для подачі ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_6 , паспорт громадянина Іспанії НОМЕР_4 виданий 26 лютого 2025 року) до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , терміном в три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.

4. Не застосовувати до Шумської міської ради вимоги статті 141 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення суду складено 02 квітня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_3 , житель Іспанія Льягостера (Жирона) вул. Кан-Дардер, 12, РОНКПП НОМЕР_6 .

Представник позивача: ОСОБА_9 , місце знаходження: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_9 .

Відповідач: Шумська міська рада, місце знаходження: м. Шумськ, вул. Українська, 59, Кременецького району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04396259.

Суддя: Олег КОВТУНОВИЧ