Решение № 135345400, 31.03.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/6943/25

Провадження 2-649/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Тиханського О.Б.

за участю секретаря судових засідань Колісник К.С.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

В С Т А Н О В И В:

05.12.2025 позивач звернулось до суду з позовом до відповідача про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 29.04.2025 сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю OPEL ASTRA, державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 та BMW X3, державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 .

Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а їх власникам було завдано матеріальних збитків. Керуючись п. 2.11 Правил дорожнього руху України та п. 33.2 ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», водії транспортних засобів, причетних до ДТП, спільно склали Електронний європротокол (Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду).

Відповідно до Електронного європротоколу (Повідомлення про дорожньо транспортну пригоду) визначено, що дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Відповідачем Правил дорожнього руху.

Крім того, 01.05.2023 р. в телефонному режимі Відповідач повідомив представнику Відповідача, що вищевказана ДТП сталася внаслідок невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу OPEL ASTRA, державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , а саме: обірвало ричаг транспортного засобу, що підтверджується відповідним аудіозаписом, який долучається на компакт-диску до позовної заяви.

Цивільно-правова відповідальність Відповідача, як водія транспортного засобу OPEL ASTRA, державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , станом на дату настання ДТП була забезпечена в ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №EP-218828917.

Позивач, на виконання полісу страхування №EP-218828917, на підставі заяви про виплату страхового відшкодування з метою відшкодування шкоди третій особі за пошкодження транспортного засобу BMW X3, державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 , здійснив виплату відповідного страхового відшкодування в сумі 20.779,00 грн.

Враховуючи винність Відповідача у настанні ДТП, спричиненої внаслідок невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху, порушення Відповідачем обов`язків, встановлених Законом, а також здійснення виплати страхового відшкодування, ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» отримало право звернутися до Відповідача за компенсацією виплаченого страхового відшкодування в розмірі виплаченого страхового відшкодування.

В зв`язку з цим, позивач просить в порядку регресу стягнути з відповідача суму страхового відшкодування, інфляційні втрати, пеню, три відсотки річних та витрати на правову допомогу.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, де зазначив, що позовні вимоги не визнає, оскільки позивачем не надано доказів щодо законності підстав звернення позивача з реверсною вимогою. Так позивач не надав належних та допустимих доказів, що ДТП сталось з зв`язку із технічною несправністю належного відповідачу транспортного засобу, а повідомлення відповідача по телефону представника позивача про «обірваний ричаг», стосувалась пошкоджень отриманих в наслідок ДТП.

Представником позивача надано відповідь на відзив, де зазначено, що дорожня пригода була оформлена шляхом складання євро протоколу та під час його складення відповідач фактично підтвердив, що пригода сталась в зв`язку з технічною несправністю автомобіля відповідача. Також твердження відповідача, що наданий електронний доказ аудіозапис, є не належним доказам є безпідставними. Також позивачем після виплати страхового відшкодування відповідачу була направлена вимога про відшкодування даної виплати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, направив суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судовому засідання проти задоволення позову заперечив в повному обсязі, зазначив, що «ричаг» обірвався після ДТП, щодо аудіо запису то пояснив, що він мав на увазі, що такі пошкодження стались після зіткнення автомобілів.

Суд, заслухавши пояснення відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши письмові та електронні докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.04.2025 сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю OPEL ASTRA, державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 та BMW X3, державний номер НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 .

Керуючись п. 2.11 Правил дорожнього руху України та п. 33.2 ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», водії транспортних засобів, причетних до ДТП, спільно склали Електронний євро протокол, що підтверджується повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду.

Цивільно-правова відповідальність Відповідача, як водія транспортного засобу OPEL ASTRA, державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , станом на дату настання ДТП була забезпечена в ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №EP-218828917.

31.07.2024 учасник ДТП ОСОБА_2 , звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування у розмірі 20799 грн.

Відповідно до ремонтної калькуляції від 08.05.2024, страхового акту №49682/1 від 11.08.2024 та платіжного доручення від 12.08.2024 №10090, позивач сплатив ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 20779 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості витраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до пп. «г» пп. 38.1.1. п. 38.1. ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Зокрема, ч. 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє учасникам судового процесу здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно ст.78 ЦПК України , обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Відмова від визнання обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози чи тяжкої обставини, або що обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з другою стороною. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст.83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Згідно ст.100 ЦПК України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

На обґрунтування позовних вимог, позивач послався, що сам відповідач в телефонній розмові з представником позивача повідомив, що ДТП сталося внаслідок невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу OPEL ASTRA, державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , а саме: обірвало ричаг транспортного засобу, що підтверджується відповідним аудіозаписом, який долучається на компакт-диску до позовної заяви.

Позивачем до позовної заяви електронний доказ, а саме аудіозапис розмови представника позивача з відповідачем.

Будь яких доказів, що цей запис є спотворений суду не надано, в судовому засіданні відповідач підтвердив, що на записі є саме його розмова.

А отже, підстави для визнання даного електронного доказу не належним або недопустимим доказом відсутні.

Як вбачається з запису розмови відповідач ідентифікував себе, свій автомобіль та обставини пригоди та вказав, що ДТП сталось з його вини а причиною технічний стан автомобіля а саме «обірвало ричаг». В подальшому відповідач повідомив, що його автомобіль рід час руху почало тягнути вправо і сталось ДТП.

Таким чином, суд констатує, що відповідач під час даної розмови фактично підтвердив, що ДТП сталось з його вини, а причиною було неналежний технічний стан його автомобіля.

Разом з тим, судом не встановлено, що в наданий позивачем письмових доказів, а саме що з матеріалів європротоколу вбачається, що причиною втрати керування стало пошкодження елементу ходової частини автомобіля обрив важеля підвіски.

За таких обставин, позовна вимога про стягнення з відповідача суму виплати страхового відшкодування у розмірі підлягає до повного задоволення.

Аналогічна позиція викладена у Постанові ВС від 21.01.2021 справа №348/2675/17.

Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних, пені та інфляційних витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Конструкція пп. «г» пп. 38.1.1. п. 38.1. ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Тобто у відповідача відсутній правовий або договірний обов`язок сплати позивачу регресну виплату по претензії позивача, оскільки закон передбачає право на подачу позову по цьому питанню, а не обов`язок винної особи сплатити кошти по вимозі.

Отже, на час розгляду справи в суді, у відповідача був відсутній обов`язок сплати суми грошового зобов`язання, а тому умов для застосування ст.625 ЦК України, відсутні, а дані позовні вимоги не підлягають до задоволення.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підтягають до часткового задоволення.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 7300 грн. 00 коп. в рахунок отримання правничої допомоги витрат на правову допомогу, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: - розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; - розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

До позовної заяви долучено договір про надання правової допомоги, Акт прийому-передачі наданих послуг, згідно яких сума оплати за надані адвокатські послуги становить 7300 грн. 00 коп.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК).

У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд зауважує, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Враховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з вимог розумності, справедливості та пропорційності, враховуючи, що справа не є значної складності, обсяг, якість та характер наданих послуг, виходячи з обсягу фактично наданих послуг з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, враховуючи виконані в акті роботи, суд вважає можливим зменшити їх розмір та стягнути з відповідача витрати за надання правової допомоги на користь позивача у розмірі 2000 грн. 00 коп., що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та виконаної адвокатом роботи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У порядку ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2000 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 282, 365 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 22, 526, 625, 1191, 1192, Цивільного кодексу України, Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 20779 грн.

В задоволенні позову в частині про стягнення 3% річних, пені та інфляційних витрат відмовити.

Стягнути з з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» судові витрати на правову допомогу у розмірі 2000 грн., та на оплату судового збору у розмірі 2000 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського Апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Київського Апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.Б. Тиханський