Приговор № 135309980, 01.04.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/732/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42025072210000273 від 12.09.2025 року, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Лоєва, Надвірнянського р-н, Івано-Франківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та тимчасово проживаючого в розташуванні відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » НОМЕР_1 прикордонного загону у АДРЕСА_2 , громадянина України, на посаді: інспектора прикордонної служби 2 категорії відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » НОМЕР_1 прикордонного загону, одруженого, раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.1 ст.368 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025072210000273 від 12.09.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.1 ст.368 КК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на виконання свого злочинного умислу щодо незаконного переправлення особи через держаний кордон України, з корисливих мотивів, після обіду 05.09.2025, перебуваючи у кафе «Три Горба», за адресою: вул.Залізнична, буд.1, м.Ужгород, Закарпатська обл., повідомив ОСОБА_6 , про можливість ним, за грошову винагороду, сприяти в незаконному переправленні третьої особи, через державний кордон України.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 19.09.2025, близько 18:40 год., перебуваючи у кафе «Віолета», що знаходиться в с.Паладь-Комарівці, Ужгородський р-н., Закарпатська обл., ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_6 деталі незаконного переправлення осіб через держаний кордон України, надавши вказівки та поради, як незаконно перетнути державний кордон України, не будучи виявленим та затриманим з боку військовослужбовців Державної прикордонної служби України.

Зокрема, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_6 про необхідність дотримуватися його ( ОСОБА_4 ) вказівок при перетині кордону, вказав на маршрут, яким необхідно буде рухатися для здійснення такого перетину, показавши його на своєму мобільному телефоні у застосунку «GoogleMaps»; вказав розташування контрольного посту прикордонної служби та ділянки на кордоні де знаходяться відеокамери, які зафіксують рух особи, якщо вони опиняться в цій ділянці місцевості; пообіцяв інформувати ОСОБА_6 про всі обставини пов`язані з охороною державного кордону України, які будуть заважати успішному незаконному переправленню осіб через кордон; повідомив куди саме на ділянці кордону необхідно буде довести осіб (500 метрів від лінії державного кордону), звідки вони самі надалі повинні рухати в напрямку кордону; повідомив про необхідність конспірації при здійсненні даної протиправної діяльності, зокрема не згадувати його ( ОСОБА_7 ) ім`я; повідомив про необхідність надати йому грошові кошти за таке сприяння в незаконному перетині вже після того, як воно відбудеться.

В подальшому, ОСОБА_4 реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, з використанням свого службового становища, з метою незаконного збагачення за рахунок таких протиправних дій, на виконання раніше обумовлених домовленостей, 23.09.2025, близько 14:30 год., зателефонував ОСОБА_6 через месенджер «Ватсап» та повідомив деталі незаконного переправлення особи через держаний кордон України, а саме: вказав що забезпечить безперешкодний проїзд транспортним засобом ОСОБА_6 та особі, яку незаконно переправлять через державний кордон України через контрольно-режимний пункт «Тарнівці», де він цей день, в прикордонному наряді, ніс службу.

При цьому, з метою реалізації їхніх домовленостей, ОСОБА_4 надав вказівку ОСОБА_6 здійснити перевезення особи, яка бажає незаконно перетнути кордон рухатися біля 17-18 год. 23.09.2025 через контрольно-режимний пункт «Тарнівці», та далі рухатися в напрямку місця, GPS координати якого він надіслав ОСОБА_6 на мобільний телефон, звідки особа, бажаюча незаконно перетнути кордон, безперешкодно зможе вибути з України в Словацьку Республіку.

Надалі, ОСОБА_4 23.09.2025, близько 20:20 год., зателефонував ОСОБА_6 через месенджер «Ватсап», запитав чи успішно відбулось незаконне переправлення особи через державний кордон України, після чого висловив ОСОБА_6 прохання надати йому неправомірну вигоду в сумі 3000 доларів США (згідно офіційного курсу НБУ становило 123405,00 грн), за сприяння ним в незаконному переправленні особи через державний кордон України.

Після цього, ОСОБА_4 , перебуваючи в м.Ужгороді, по вул.Бабяка, 26, на території АСЗ «БРСМ», біля 21.25 год. 24.09.2025, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись раніше виниклим корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення з використанням службового становища, на виконання попередньої домовленості, одержав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду в сумі 3000 доларів США, за сприяння ним, завдяки службовому становищу, у незаконному переправленні особи через державний кордон України, після чого був затриманий працівниками правоохоронних органів.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.332 КК України, а саме сприянні незаконному переправленні особи через державний кордон України, шляхом надання порад, вказівок, вчинене з корисливих мотивів службовою особою, з використанням службового становища.

Окрім цього ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на виконання свого злочинного умислу щодо незаконного переправлення особи через держаний кордон України, з корисливих мотивів, після обіду 05.09.2025, перебуваючи у кафе «Три Горба», за адресою: вул.Залізнична, буд.1, м.Ужгород, Закарпатська обл., повідомив ОСОБА_6 , про можливість ним, за грошову винагороду, сприяти в незаконному переправленні третьої особи, через державний кордон України.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 19.09.2025, близько 18:40 год., перебуваючи у кафе «Віолета», що знаходиться в с.Паладь-Комарівці, Ужгородський р-н., Закарпатська обл., ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_6 деталі незаконного переправлення осіб через держаний кордон України, надавши вказівки та поради, як незаконно перетнути державний кордон України, не будучи виявленим та затриманим з боку військовослужбовців Державної прикордонної служби України.

Зокрема, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_6 про необхідність дотримуватися його ( ОСОБА_4 ) вказівок при перетині кордону, вказав на маршрут, яким необхідно буде рухатися для здійснення такого перетину, показавши його на своєму мобільному телефоні у застосунку «GoogleMaps»; вказав розташування контрольного посту прикордонної служби та ділянки на кордоні де знаходяться відеокамери, які зафіксують рух особи, якщо вони опиняться в цій ділянці місцевості; пообіцяв інформувати ОСОБА_6 про всі обставини пов`язані з охороною державного кордону України, які будуть заважати успішному незаконному переправленню осіб через кордон; повідомив куди саме на ділянці кордону необхідно буде довести осіб (500 метрів від лінії державного кордону), звідки вони самі надалі повинні рухати в напрямку кордону; повідомив про необхідність конспірації при здійсненні даної протиправної діяльності, зокрема не згадувати його ( ОСОБА_7 ) ім`я; повідомив про необхідність надати йому грошові кошти за таке сприяння в незаконному перетині вже після того, як воно відбудеться.

В подальшому, ОСОБА_4 реалізовуючи свій злочинний умисел спрямований на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, з використанням свого службового становища, з метою незаконного збагачення за рахунок таких протиправних дій, на виконання раніше обумовлених домовленостей, 23.09.2025, близько 14:30 год., зателефонував ОСОБА_6 через месенджер «Ватсап» та повідомив деталі незаконного переправлення особи через держаний кордон України, а саме: вказав що забезпечить безперешкодний проїзд транспортним засобом ОСОБА_6 та особі, яку незаконно переправлять через державний кордон України через контрольно-режимний пункт «Тарнівці», де він цей день, в прикордонному наряді, ніс службу.

При цьому, з метою реалізації їхніх домовленостей, ОСОБА_4 надав вказівку ОСОБА_6 здійснити перевезення особи, яка бажає незаконно перетнути кордон рухатися біля 17-18 год. 23.09.2025 через контрольно-режимний пункт «Тарнівці», та далі рухатися в напрямку місця, GPS координати якого він надіслав ОСОБА_6 на мобільний телефон, звідки особа, бажаюча незаконно перетнути кордон, безперешкодно зможе вибути з України в Словацьку Республіку.

Надалі, ОСОБА_4 23.09.2025, близько 20:20 год., зателефонував ОСОБА_6 через месенджер «Ватсап», запитав чи успішно відбулось незаконне переправлення особи через державний кордон України, після чого висловив ОСОБА_6 прохання надати йому неправомірну вигоду в сумі 3000 доларів США (згідно офіційного курсу НБУ становило 123405,00 грн), за сприяння ним в незаконному переправленні особи через державний кордон України.

Після цього, ОСОБА_4 , перебуваючи в м.Ужгороді, по вул.Бабяка, 26, на території АСЗ «БРСМ», біля 21.25 год. 24.09.2025, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись раніше виниклим корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення з використанням службового становища, на виконання попередньої домовленості, одержав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду в сумі 3000 доларів США, за сприяння ним, завдяки службовому становищу, у незаконному переправленні особи через державний кордон України, після чого був затриманий працівниками правоохоронних органів.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.368 КК України, а саме одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення в інтересах третьої особи дії, з використанням наданого службового становища.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю, підтвердив обставини, викладені у обвинувальному акті.

Сторонам та іншим учасникам кримінального провадження роз`яснено, що відповідно до ч.2 ст.394 КПК України судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 цього Кодексу.

Прокурор в судовому засіданні просив на підставі ст.70 КК України за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.368, ч.3 ст.332 КК України, шляхом повного складання призначених покарань, визначити остаточне покарання ОСОБА_4 у виді штрафу у розмірі 140000грн. за ч.1 ст.368КК та позбавлення волі строком на 7 років з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на строк до трьох років з конфіскацією майна за ч.3 ст.332 КК України. За сукупністю злочинів призначити остаточне покарання та позбавлення волі строком на 7 років з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на строк до трьох років з конфіскацією майна та штрафу у розмірі 140000грн.

З`ясувавши думку учасників судового провадження про обсяг та порядок дослідження доказів по справі, враховуючи, що обвинувачений повністю визнав свою вину в інкримінованих діяннях, щиро розкаявся, ніхто з учасників провадження не піддає сумніву й не оспорює фактичні обставини викладені в обвинувальному акті, вірно розуміють зміст цих обставин, в суду немає сумнівів у добровільності та істинності позиції учасників процесу, а тому, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав за недоцільне проводити дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись лише показаннями обвинуваченого та дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченого і вважає доведеним пред`явлене обвинувачення.

Суд оцінює, що показання обвинуваченого ОСОБА_4 в повній мірі узгоджуються та відповідають суті тих подій, які викладені в обвинувальному акті, тому об`єктивних сумнівів у доведеності його вини у вчинені кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.332, ч.1 ст.368 КК України, у суду не має.

Суд, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_4 , його щирим визнанням вини у вчиненому приходить до висновку, що органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.3 ст.332 КК України, як сприяння в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України шляхом надання порад, вказівок, вчинене щодо кількох осіб, службовою особою з використанням службового становища, з корисливих мотивів, та за ч.1 ст.368 КК України як прохання надати та одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища кваліфіковано правильно.

Відповідно до статей 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації це покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують і обтяжують.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_4 одружений, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 . Раніше не судимий. Відомостей про притягнення обвинуваченого до адміністративної відповідальності, під час судового розгляду прокурором не надано. Є учасником бойових дій, отримав поранення, пов`язане із захистом Батьківщини, що підтверджується первинною медичною карткою від 12.05.2024 року та первинною медичною карткою №1381 від 17.01.2025 року, а також нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України» від 05.08.2022 року №559/2022, нагрудним знаком «Відмінний прикордонник» від 03.07.2024 року №1168-ос, нагрудним знаком «За мужність в охороні державного кордону» від 05.06.2024 року №968-ос, медоллю «Захиснику Вітчизни» від 31.12.2024 року №890/2024. За місцем проживання та несення служби характеризується з позитивної сторони, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 у відповідності до ст.67 КК України є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану (п.11 ч.1 ст.67 КК України).

При призначенні покарання суд враховує наявність як пом`якшуючих, так і обтяжуючих обставин обставин.

Визначені у ст.65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Відповідно до ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.332 КК України є тяжким злочином, а кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.368 КК України є нетяжким злочином.

Враховуючи наведене, із урахуванням положень ст.ст.50, 51, 62, 63, 65 КК України передбачено, що за скоєння злочину, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, санкцією якої передбачено мінімальне позбавлення волі у виді 7 років позбавлення волі, можливо застосувати положення ст.69 КК України та перейти до іншого покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті ч.3 ст.332 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на строк 3 роки, а за ч.1 ст.368 КК України призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 4000 (чотирьох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 68000 (шістдесят вісім тисяч) грн.

З урахуванням вперше вчиненого ОСОБА_4 злочину, наявності у обвинуваченого міцних родинних зав`язків, його поведінки як до, так і після вчинення злочинних дій, позитивних характеристик за місцем проживання та за місцем проходження служби, отримання поранення під час захисту Батьківщини, численні нагороди як військовослужбовця, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та застосування до нього звільнення від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України з випробуванням строком на 3 роки з покладанням на нього обов`язків, передбачених п.1, 2 ч.1, ч.4 ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Контроль за його поведінкою під час проходження військової служби покласти на командування НОМЕР_1 прикордонного загону, а у разі звільнення з військової служби на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання

З огляду на висновок Верховного суду України викладений в п.19 Постанови Пленуму №7 від 24.10.2003, згідно якого вбачається, що у разі прийняття судом рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням додаткове покарання у виді конфіскації майна до особи не застосовується, таке покарання - конфіскацію майна до ОСОБА_4 не застосовувати.

З огляду на викладене, на підставі ст.70 КК України, при складанні покарань остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень визначається в межах, встановлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає більш суворе покарання, за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.368, ч.3 ст.332 КК України, шляхом повного поглинання менш тяжкого покарання більш тяжким, визначити остаточне покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на строк 2 роки, із застосуванням ст.75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням на строк 2 роки.

Зазначене покарання суд вважає необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових злочинів.

Відповідно до ч.1 ст.377 КПК України, у разі звільнення особи від відбування покарання суд зобов`язаний негайно звільнити її з-під варти в залі суду.

При цьому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою втрачає правові підстави (ст.203 КПК України) у зв`язку з ухваленням вироку, який не передбачає реального відбування покарання (ст.75 КК України).

Цивільний позов по справі не заявлено

Долю речових доказів вирішити у порядку ст.100 КПК України.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайоннного суду Закарпатської області від 03.10.2025 року (справа №308/14069/25, провадження 1-кс/308/5795/25) на мобільний телефон марки ОРРО А60 та грошові кошти на загальну суму 3000 (три тисячі) доларів США, з яких 1 (одна) справжня купюра номіналом 100 (сто) доларів США, серійний номер у верхньому лівому та нижньому правому кутку лицьової сторони купюри PL06854006F, яку вилучено та поміщено в мпецпакет ДБР S2046037, а також 29 (двадцять дев`ять) імітаційних купюр номіналом 100 (сто) доларів США кожна із серійними номерами МВ07247983С, які вилучено та поміщено в спецпакет ДБР В2018692.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Оскільки судом прийнято рішення про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, відповідно до ч.1 ст.203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію, і ОСОБА_4 підлягає негайному звільненню з-під варти.

Керуючись ст.ст.370, 373 КПК України суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332, ч.1 ст.368 КК України та призначити йому покарання:

за ч.3 ст.332 КК України - у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, з позбавленням права обіймати службові посади в органах державної прикордонної служби України на строк 2 (два) роки;

за ч.1 ст.368 КК України - у вигляді штрафу в розмірі 4000 (чотирьох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 68000 (шістдесят вісім тисяч) грн.

На підставі ст.70 КК України призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати службові посади в органах державної прикордонної служби України на строк 2 (два) роки, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки, на підставі ст.75 КК України.

Відповідно до ст.76 КК України в період іспитового строку покласти на ОСОБА_4 , такі обов`язки:періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Контроль за його поведінкою під час проходження військової служби покласти на командування НОМЕР_1 прикордонного загону, а у разі звільнення з військової служби на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання

Припинити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та звільнити його з-під варти в залі суду.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайоннного суду Закарпатської області від 03.10.2025 року (справа №308/14069/25, провадження 1-кс/308/5795/25) на мобільний телефон марки ОРРО А60 та грошові кошти на загальну суму 3000 (три тисячі) доларів США, з яких 1 (одна) справжня купюра номіналом 100 (сто) доларів США, серійний номер у верхньому лівому та нижньому правому кутку лицьової сторони купюри PL06854006F, яку вилучено та поміщено в мпецпакет ДБР S2046037, а також 29 (двадцять дев`ять) імітаційних купюр номіналом 100 (сто) доларів США кожна із серійними номерами МВ07247983С, які вилучено та поміщено в спецпакет ДБР В2018692 - скасувати.

Речові докази у вказаному кримінальному провадженні:

- мобільний телефон марки ОРРО А60, який вилучено та поміщено в спецпакет ДБР S1001312 - повернути власнику;

- грошові кошти на загальну суму 3000 (три тисячі) доларів США, з яких 1 (одна) справжня купюра номіналом 100 (сто) доларів США, серійний номер у верхньому лівому та нижньому правому кутку лицьової сторони купюри PL06854006F, яку вилучено та поміщено в мпецпакет ДБР S2046037 конфіскувати в дохід держави, а також 29 (двадцять дев`ять) імітаційних купюр номіналом 100 (сто) доларів США кожна із серійними номерами МВ07247983С, кожна з 29 (двадцяти дев`яти) імітаційних купюр, які вилучено та поміщено в спецпакет ДБР В2018692 - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1