Постановление суда № 135291920, 30.03.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 березня 2026 року Справа №160/30841/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю по справі № 160/30841/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 160/30841/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 року у справі №160/30841/25 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково, зокрема зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.09.2025 року.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 року у справі №160/30841/25 набрало законної сили 13.02.2026 року.

05.03.2026 року позивачем надано заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.03.2026 заяву призначено до розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку письмовому провадження та встановлено відповідачу 3-денний строк з дня отримання цієї ухвали, для подання до суду пояснень.

20.03.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_2 надані пояснення та зазначено, що на заяву позивача від 16.09.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 25.09.2025 року заявнику надано відповідь на вих. № 2822. Таким чином, відповідь на звернення заявника надано ще до звернення останнього до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії. Враховуючи вищевикладене, вважає, що відповідачем вжито заходи щодо виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/30841/25 від 12.01.2026 у повному обсязі.

Розглянувши заяву позивача, докази надані на виконання рішення суду, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з частиною 2 статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Згідно частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З урахуванням викладеного, судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Кодексом адміністративного судочинства України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Так, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 у справі № 806/2143/15 зазначив, що, зокрема, стаття 382 Кодексу адміністративного судочинства України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постановах 14 травня 2020 року у справі №800/320/17, від 27 лютого 2020 року у справі №0640/3719/18 та від 11 червня 2020 року у справі №640/13988/19.

Судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 року у справі №160/30841/25 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково, зокрема зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.09.2025 року.

Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 листом від 25.09.2025 року на заяву ОСОБА_1 від 16.09.2025 року було зокрема повідомлено, що після проходження медичного огляду та відповідно до Книги протоколів засідань військово лікарської комісії Софіївського райвійськкомату за ст. 80а, 10в Наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 року № 402 визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час (Протокол № 09 від 04.06.2019 року). Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (додаток 1 до Наказу МОУ № 402 від 14.08.2008 року). Також повідомлено, що 04 травня 2024 року набрав чинності Закон України від 21.03.2024 № 3621-1Х «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист». Цим документом з положень законодавства про військовий обов`язок і військову службу виключено такі визначення як «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час». Згідно пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 05 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. У відповідність до зазначеного Закону України був приведений наказ Міністерства оборони. України від 14.08.2008 № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», яким визначається процедура проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями.

Тобто, ІНФОРМАЦІЯ_1 було розглянуто заяву ОСОБА_1 від 16.09.2025 року та листом від 25.09.2025 року надано відповідь.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішенням суду у цій справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 248, 256, 370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю по справі № 160/30841/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська