Решение № 135264331, 27.03.2026, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/4760/24

Провадження № 2/210/57/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 березня 2026 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу в складі:

головуючого судді - Скотар Р.Є.,

за участі секретаря судового засідання Колос Д.В.,

представника позивача адвоката Гузєва І.Г.,

представника відповідача адвоката Брюховецького М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

В провадження судді 20 серпня 2024 року надійшла вищевказана позовна заява.

В обґрунтування позову зазначено, що Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав у фактичних шлюбних відносинах у період з січня 2022р. по серпень 2023р., без реєстрації шлюбу із відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За час спільного проживання у позивача та відповідача народилася дитина донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З серпня 2023 року, сторони за ініціативою відповідача ОСОБА_2 припинили спільне проживання, і позивач покинув, на її прохання, її місце проживання, в якому вона мешкає разом зі спільною донькою. Саме з серпня 2023 року відповідач ОСОБА_2 почала активно чинити перепони у спілкуванні позивача з донькою, не дає бачитись з дитиною, кожного разу, коли позивач намагається відвідати доньку відповідачка чинить перепони, або навіть втікає з нею.

Позивач в добровільному порядку надає фінансову допомогу на утримання малолітньої доньки.

Рішенням виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради №167 від 17.04.2024р. визначено «спілкування з малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , наступним чином: двічі на тиждень протягом декількох годин за попередньою домовленістю з матір`ю», проте відповідач ігнорує дане рішення та спроби позивача домовитися про порядок побачень та участі у вихованні спільної доньки.

На думку позивача, така поведінка відповідача шкодить перш за все найкращим інтересам дитини, оскільки при живому батькові дитина не з власної волі не має можливості отримувати піклування та виховання й з боку батька.

Враховуючи малолітній вік доньки та досить тривалу відсутність позивача в її житті не з вини позивача, вважає, що графік побачень позивача із дитиною можна встановити таким чином: двічі на тиждень протягом двох годин, щодо дня та годин побачення визначатимуться за домовленістю із матір`ю, та кожного 18.05 (день народження доньки) з 16:00 години до 19:00 години та просить суд визначити даний порядок.

Рух по справі

Ухвалою суду від 17 вересня 2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання (а.с.30).

Ухвалою суду від 14 листопада 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду (а.с.43).

Ухвалою суду від 20 січня 2025 року відкладено судове засідання у справі (а.с.59).

Ухвалою суду від 19 березня 2025 року відкладено судове засідання у справі (а.с.78).

Ухвалою суду від 03 червня 2025 року відкладено судове засідання у справі (а.с.132).

Ухвалою суду від 03 липня 2025 року відкладено судове засідання у справі (а.с.138).

Ухвалою суду від 26 серпня 2025 року відкладено судове засідання у справі (а.с.147).

Ухвалою суду від 25 вересня 2025 року відкладено судове засідання у справі (а.с.150).

Ухвалою суду від 11 листопада 2025 року відкладено судове засідання у справі (а.с.156).

Аргументи учасників

27 березня 2025 року від відповідача ОСОБА_2 до суду надано письмові пояснення у справі, згідно з якими зазначає, що дійсно з позивачем має спільну доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 .. Інших дітей позивач не має, тож досвіду поводження з маленькою дитиною також не має. Дитина в даному віці потребує постійної уваги та контролю.

Відповідач зазначає, що позивач схильний до психологічного насилля, морального тиску, суворого виховання, тому відповідач не може довірити немовля позивачу. Починаючи з серпня 2023 року ОСОБА_1 уникав зустрічей та спілкування з дитиною. Жодної допомоги не надавав, ні фінансового ні матеріального характеру. Не з`являвся та не виходив на зв`язок.

За весь час від народження спільної дитини, позивач не приймав участі у житті та розвитку дитини, жодної допомоги не надавав. У жодному медичному огляді, процедурах, участі не приймав та не цікавився. Аліменти не сплачує.

Відповідач зауважує, що постійні переслідування її та її старшої доньки, раптові зустрічі, безпідставні виклики поліції, формують страх за життя та здоров`я відповідача.

28 березня 2025 року від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Брюховецького М.М. до суду надано відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначив, що оскільки між сторонами по справі складні стосунки, їм досить важко досягти домовленостей, компромісів, навіть у питаннях, що стосуються спільної доньки. Малолітній ОСОБА_4 ще немає двох років, вона потребує постійної уваги та контролю, все ще перебуває на грудному вигодовуванні, а тому сильно прив`язана до матері.

Представник зазначає, що для позивача це перша дитина, досвіду виховання дітей, поводження з маленькою дитиною не має. Відповідач знає батька дитини, як схильного до психологічного насилля, морального тиску та суворого виховання.

Враховуючи викладене, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримавши позов, просив задовольнити його у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Гузєв І.Г. просив задовольнити позов у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача адвокат Бруховецький М.М. проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 заперечував у повному обсязі.

В судовому засіданні представник третьої особи Органу опіки та піклування виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради присутня не була. 20.01.2025 року до суду надійшла заява головного спеціаліста служби у справах дітей виконкому Металургійної районної у місті ради Лариси Козачук про розгляд справи без участі представника третьої особи. Позов ОСОБА_1 підтримала.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження

Судом встановлено, що згідно копії повторно виданого свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_3 , про що 08.06.2023 складено відповідний актовий запис №38 (а.с.10).

Заявником ОСОБА_1 20.03.2024 року подано до Виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради заяву щодо встановлення порядку побачень з дитиною та способу участі у вихованні дитини (а.с.11).

Відповідно до Акту обстеження умов проживання від 05.04.2024 року, головними спеціалістами служби у справах дітей виконкому Центрально-Міської районної у місті ради Юрік М.С. та ОСОБА_5 проведено обстеження умов проживання за адресою проживання та реєстрації ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 . Умови проживання згідно Акту задовільні. В квартирі сучасний ремонт, кімнати світлі та просторі. Житло об лаштоване меблями та побутовою технікою. В квартирі наявне: -газо; -водо; -електропостачання. Для виховання та розвитку дитини створено такі умови: для малолітньої ОСОБА_6 відокремлено кімнату, в якій наявне дитяче ліжечко, стільчик для годування, коляска, дитячі іграшки, в достатній кількості дитяче харчування, памперси, пелюшки, тощо. За результатами бесіди ОСОБА_1 створені належні умови для визначення йому днів спілкування з малолітньою донькою ОСОБА_7 за місцем його мешкання (а.с.13).

Згідно побутової характеристики від 13.05.2024 року, наданої ТОВ «ДИВОБУД» на ОСОБА_1 , ОСОБА_1 1983 р.н., проживає за реєстрацією за адресою: АДРЕСА_1 . За період проживання за вказаною адресою скарг від мешканців будинку АДРЕСА_2 на ОСОБА_1 до ТОВ «ДИВОБУД» не надходило (а.с.14).

Рішенням Виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради №167 «Про встановлення ОСОБА_1 способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною» від 17.04.2024, вирішено встановити ОСОБА_1 спосіб участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 наступним чином: двічі на тиждень протягом декількох годин за попередньою домовленістю з матір`ю (а.с.15).

Згідно талону-повідомлення ЄО №6199 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, 02.05.2024 о 17:09 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 02.05.2024 о 17.08 за адресою: АДРЕСА_3 , жінка ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 не дає бачитися з дитиною. Зі слів заявника хоче перевезти дитину в інше місто, в авто вже повантажені речі (а.с.16).

Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або іншу подію від 02.05.2024, ОСОБА_1 просить органи поліції провести розбирання за фактом того, що його колишня дружина ОСОБА_2 не дає змоги бачитись з дитиною ОСОБА_3 (а.с.17).

Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 від 02.05.2024, колишня дружина ОСОБА_2 не дає змоги бачитись з дитиною (а.с. 18).

Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 від 02.05.2024, 18.07.2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом відпочивали в м. Одеса, з невідомих ОСОБА_1 причин ОСОБА_2 викликала поліцію з приводу домашнього насильства (а.с.19).

Постановою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.06.2024 провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.2 ст.173-2 КУпАП закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП (а.с.20-21).

Згідно рапорту інспектора Є.В. Руковишкова від 20.05.2024, ОСОБА_2 в телефонному режимі повідомила, що не бажає давати заявнику ОСОБА_1 дитину, так як на останнього складений адміністративний протокол за фактом домашнього насильства (а.с.22).

Повідомленням начальника КРУП ВП №2 ГУНП в Дніпропетровській області Віталія Романова від 29.05.2024, ОСОБА_1 рекомендовано звернутись до Дзержинського районного суду для вирішення ситуації стосовно участі у вихованні та спілкуванні з дитиною (а.с.23).

Згідно термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №423230 від 16.08.2023, ОСОБА_1 з 15.15 год. 16.08.2023 року до 15.15 год. 26.08.2023 року встановлено заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою ОСОБА_2 (а.с.82).

Згідно термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №364057 від 02.05.2024, ОСОБА_1 з 19.10 год. 02.05.2024 року до 19.10 год. 12.05.2024 року встановлено зобов`язання залишити місце проживання постраждалої особи; заборону на вхід та перебування в місці проживання постраждалої особи; заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою ОСОБА_2 (а.с.82 зворот).

До письмових пояснень від 27.03.2025 року відповідачем ОСОБА_2 на підтвердження вчинення позивачем відносно неї домашнього насильства до суду надано копії постанов Приморського районного суду від 10.03.2023, Приморського районного суду від 10.10.2023 року, Одеського апеляційного суду від 04.04.2024 року (а.с.83-84).

Згідно термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №364057 від 01.05.2024, ОСОБА_1 встановлено строком на 10 діб зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборону на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою ОСОБА_2 (а.с.88).

Відповідно до Акту, складеного мешканцями будинку АДРЕСА_4 , у квартирі АДРЕСА_5 мешкає ОСОБА_2 разом зі своїми доньками: ОСОБА_8 2013 р.н. та ОСОБА_7 2023 р.н. з листопада 2019 року по теперішній час без реєстрації (а.с.88 зворот).

Згідно Інформації про окремі операції по картці НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , останнім в період з 23.12.2022 по 02.04.2025 здійснювались перекази коштів на рахунок ОСОБА_2 з коментарями «аліменти для ОСОБА_4 » (а.с.99).

Згідно Талону-повідомлення ЄО №21571 від 31.12.2024, 31.12.2024 о 17:55 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 31.12.2024 о 17:55 год. за адресою: АДРЕСА_5 , заявник ОСОБА_1 скаржиться, що приїхав побачити спільну дитину ОСОБА_3 , а мати дитини ОСОБА_2 зачинила двері та відмовляє заявнику показувати дитину, чому відмовляє не зрозуміло (а.с.100 зворот).

Відповідно до повідомлення заступника начальника ВП №2 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області Віталія Джугостранського, у зверненні ОСОБА_1 вбачаються ознаки цивільно-правових відносин, якщо батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з них, який проживає окремо, у вихованні дитини порядок такої участі визначається органами опіки та піклування та в судовому порядку. З ОСОБА_2 проведено бесіду та роз`яснено про порушення ЗУ «Про охорону дитинства» (а.с.101).

Стороною позивача разом з клопотанням про долучення доказів до матеріалів справи, подано скріншоти листування позивача з відповідачем в соціальних мережах (а.с.102-116).

ОСОБА_1 , як відповідачем в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, 18.04.2025 подано до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечував (а.с.117).

Мотиви, застосовані норми права та оцінка суду

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

За правилами частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 Сімейного кодексу України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд із такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.

Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Відповідно до статті 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Статтею 7 Конвенції про контакт з дітьми передбачено, що під час вирішення спорів стосовно контакту судові органи вживають усіх належних заходів для: забезпечення поінформованості кожного з батьків про важливість для їхньої дитини та їх обох установлення та підтримання регулярного контакту з їхньою дитиною; заохочення батьків та інших осіб, які мають сімейні зв`язки з дитиною, до досягнення мирових угод стосовно контакту, зокрема шляхом використання сімейного посередництва та інших процедур для вирішення спорів; забезпечення перед прийняттям рішення наявності достатньої інформації, зокрема від носіїв батьківської відповідальності, для прийняття рішення в найвищих інтересах дитини, і, коли необхідно, одержання додаткової інформації від інших відповідних органів чи осіб.

В аспекті наявності підстав для встановлення обмежень щодо побачень батька з дитиною заслуговує на увагу рішення Європейського суду з прав людини від 19 жовтня 2023 року («Терещенко проти України», № 35481/20), у якому суд констатував порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при зменшенні періодичності побачень батька з дитиною (4 дні на місяць) без відповідних і достатніх підстав для цього, зокрема якщо ці обмеження відповідали найкращим інтересам дитини. Крім того, судом констатовано неурахуванням національними судами положення статті 19 СК України, відповідно до якої, вирішуючи спори щодо участі батьків у вихованні дитини, суди могли не погоджуватися з висновком органу опіки та піклування, лише якщо висновок органу був недостатньо обґрунтованим або суперечив інтересам дитини.

Рівноцінне спілкування малолітньої дитини з батьком в тій же мірі, що і з матір`ю, відповідає її якнайкращим інтересам.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини (стаття 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Статтею 157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

У постанові від 16 квітня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду (справа №212/5700/23, провадження №17492св24) дійшов до висновку, що суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Ухвалюючи рішення в інтересах дитини, суд має враховувати право дитини мати і зберігати стосунки з обома батьками, інтереси кожного з батьків, а також інтереси суспільства, враховуючи, зокрема, те, що відбудова та розвиток держави значною мірою залежать від тих громадян, хто у майбутньому відіграватиме провідну роль у суспільних процесах.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства.

Судом встановлено, що між сторонами виникли непорозуміння, які носять особистий характер, що не дають можливості мирним шляхом вирішити питання про визначення порядку спілкування з дитиною, який мав би влаштовувати кожну зі сторін по справі, що зумовлює вирішення даного питання в судовому порядку.

Сторона відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , посилалась на факт вчинення ним домашнього насильства.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» під час розгляду судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язково беруться до уваги факти вчинення домашнього насильства стосовно дитини або за її присутності.

Європейський суд з прав людини вказав, що «питання домашнього насильства, яке може проявлятися у різних формах - від застосування фізичної сили до сексуального, економічного, емоційного або словесного насильства,- виходить за межі обставин конкретної справи. Це загальна проблема, яка тією чи іншою мірою стосується всіх держав-членів, і не завжди очевидна, оскільки часто має місце у контексті особистих стосунків або закритих соціальних систем (див. згадане рішення у справі «Володіна проти Росії» (Volodina v. Russia), пункт 71). Хоча це явище може найчастіше стосуватися жінок, Суд визнає, що чоловіки також можуть бути потерпілими від домашнього насильства і насправді прямо чи опосередковано діти теж часто стають жертвами. Якщо особа висуває небезпідставну скаргу щодо повторюваних актів домашнього насильства над нею чи інших видів знущання, якими б незначними не були окремі епізоди, національні органи влади зобов`язані оцінити ситуацію загалом, у тому числі й загрозу продовження аналогічних подій (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Ірина Смірнова проти України» (Irina Smirnova v. Ukraine), заява № 1870/05, пункти 71 і 89, від 13 жовтня 2016 року). Серед іншого, ця оцінка має належним чином враховувати особливу вразливість потерпілих, які часто емоційно, економічно чи іншим чином залежать від своїх нападників, а також психологічний ефект, який може мати загроза повторного знущання, залякування та насильства на повсякденне життя потерпілого (див., mutatis mutandis, згадані рішення у справах «Хайдуова проти Словаччини» (), пункт 46, та «Ірина Смірнова проти України» (Irina Smirnova v. Ukraine), там само). Якщо встановлено, що конкретна особа була постійним об`єктом знущань, і є вірогідність продовження жорстокого поводження, окрім реагування на конкретні інциденти, органи державної влади повинні вжити належні заходи загального характеру для протидії основній проблемі та запобіганню майбутньому жорстокому поводженню (див. рішення у справі «Джорджевіч проти Хорватії» (), заява № 41526/10, пункти 92 і 93 та 147-149, ЄСПЛ 2012, та згадане рішення у справі «Ірина Смірнова проти України» (Irina Smirnova v. Ukraine), там само) (LEVCHUK v. UKRAINE, № 17496/19, § 78, 80 , ЄСПЛ, від 03 вересня 2020 року).

Під час розгляду судом та/або органом опіки та піклування спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, відібрання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька дитини, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на законних підставах або не на основі рішення суду, обов`язково беруться до уваги факти вчинення домашнього насильства стосовно дитини або за її присутності (частина четверта статті 22 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Тлумачення вказаної норми свідчить, що законодавець поклав на суд обов`язок при вирішенні спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, відібрання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька дитини, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на законних підставах або не на основі рішення суду враховувати як факти вчинення домашнього насильства стосовно дитини, так і за присутності дитини.

Тобто, у разі посилання учасників сімейного спору на факти вчинення одним із учасників домашнього насильства обов`язково слід перевіряти чи відбувалося домашнє насильство щодо дитини або за її присутності.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 8 червня 2022 року по справі № 753/23626/17.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, сторона відповідача посилалась на факти вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства, надавши до суду постанову суду, якою позивача притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП, проте, зі вказаної постанови не вбачається факту вчинення позивачем домашнього насильства стосовно дитини, або в її присутності.

За таких обставин, судом не приймаються до уваги доводи відповідача та її представника в даній частині.

Рішенням Виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради №167 «Про встановлення ОСОБА_1 способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною» від 17.04.2024, вирішено встановити ОСОБА_1 спосіб участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 наступним чином: двічі на тиждень протягом декількох годин за попередньою домовленістю з матір`ю.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем вказане рішення ігнорується у повному обсязі, що змусило позивача звернутись до органів поліції з даного приводу, а згодом до суду.

Згідно Акту обстеження умов проживання від 05.04.2024 року, головними спеціалістами служби у справах дітей виконкому Центрально-Міської районної у місті ради Юрік М.С. та ОСОБА_5 проведено обстеження умов проживання за адресою проживання та реєстрації ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 . Умови проживання згідно Акту задовільні. В квартирі сучасний ремонт, кімнати світлі та просторі. Житло об лаштоване меблями та побутовою технікою. В квартирі наявне: -газо; -водо; -електропостачання. Для виховання та розвитку дитини створено такі умови: для малолітньої ОСОБА_6 відокремлено кімнату, в якій наявне дитяче ліжечко, стільчик для годування, коляска, дитячі іграшки, в достатній кількості дитяче харчування, памперси, пелюшки, тощо. За результатами бесіди ОСОБА_1 створені належні умови для визначення йому днів спілкування з малолітньою донькою ОСОБА_7 за місцем його мешкання.

Під час розгляду справи стороною відповідача не спростовано наявність у позивача права на особисте спілкування з дитиною, передбачене положеннями частини другої статті 157 СК України, не доведено неспроможність батька спілкуватися та доглядати за донькою самостійно, що могло б перешкоджати нормальному її розвитку.

Визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею, суд враховує принцип рівності прав батьків у вихованні дітей та передусім інтереси дитини з урахування конкретних обставин справи.

Встановивши, що між сторонами склалися стосунки, які позбавляють можливості позивача спілкуватися з донькою та відповідно встановлення порядку побачення з нею, суд враховує стать дитини, її вік, особливості розвитку дитини в її віці, рішення органу опіки та піклування від 17.04.2024, а також Акт обстеження умов проживання позивача і приходить до висновку про доцільність визначення порядку, місця та часу спілкування позивача з донькою: двічі на тиждень протягом двох годин за домовленістю з матір`ю та враховуючи режим дня малолітньої дитини.

Стосовно позовної вимоги про визначення порядку, місця та часу спілкування позивача з донькою: 18 травня кожного року з 16.00 години до 19.00 години, слід зазначити, що спілкування батька у святковий день з дитиною є цілком доречним, однак, зазвичай, такі дні є для дітей вкрай емоційно насиченими, а розпорядок дня є інколи непередбачуваним, та враховуючи особливості святкування дня народження дитини кожного року, конкретний проміжок часу спілкування дитини з батьком у такий день протягом трьох годин, слід узгоджувати з матір`ю дитини.

Такий порядок та час спілкування батька з дитиною на думку суду буде відповідати інтересам малолітньої ОСОБА_3 та дозволить налагодити психологічний контакт дитини з батьком і не порушить звичайних для неї умов життя та розпорядку дня.

За таких обставин, суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши думку учасників провадження, приходить до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею.

Судові витрати

Відповідно до п.1 ч.2, ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 1211,20 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-80, 81, 247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ЗУ «Про охорону дитинства», ст.ст. 141, 157, 159 СКУ, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею задовольнити частково.

Визначити порядок спілкування батька ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з малолітньою донькою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 :

- двічі на тиждень протягом двох годин за домовленістю із матір`ю ОСОБА_2 та враховуючи режим дня малолітньої дитини;

- 18 травня кожного року протягом трьох годин за домовленістю із матір`ю ОСОБА_2 , враховуючи особливості, час та місце святкування, а також режим дня малолітньої дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Решту позовних вимог залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з пп. 15.5 п. 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст рішення складено 30 березня 2026 року.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ( АДРЕСА_6 );

- відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ( АДРЕСА_7 );

- третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради (50069, м. Кривий Ріг, просп. Миру 42).

Суддя: Р. Є. Скотар