№ 135238, 14.09.2006, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"14" вересня 2006 р. справа № 4/118

За позовом Прокурор Сокирянського району Чернівецької області в інтересах

держави в особі Сокирянської об’єднаної державної податкової інспекції

до відповідача Відкрите акціонерне товариство “Сокирянське ремонтно-транспортне

підприємство”

про стягнення заборгованості за рахунок активів боржника –63750,30 грн.

Суддя О. Г. Проскурняк

Секретар судового засідання О.С.Тинок

Представники:

Від позивача –Швець О.І.

Від відповідача –Бєдний П.І., Гаджула Н.В.

В засіданні приймав участь прокурор Швець О.А.

СУТЬ СПОРУ: Прокурор Сокирянського району Чернівецької області в інтересах держави в особі Сокирянської об’єднаної державної податкової інспекції звернувся з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Сокирянське ремонтно-транспортне підприємство” про стягнення заборгованості за рахунок активів боржника у сумі 63750,30 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на те, що ВАТ „Сокирянське ремонтно-транспортне підприємство" зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності та перебуває на податковому обліку. Відповідач є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва платника ПДВ №32884595 НВ№887616, виданого 04.07.1997 р. Відповідно до Закону України „Про систему оподаткування" та пункту 5.3. статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. №2181, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену ним у податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного терміну, передбаченого Законом № 2181. Далі прокурор стверджує, що узгоджені суми податкового зобов'язання визначені платником податків у поданих податкових деклараціях та розрахунках не сплачені. Станом на 12.05.2006 р. підприємство має заборгованість по платежах до бюджету по податку на додану вартість у сумі 31976,23 грн., пеню у сумі 882,57 грн., штрафні санкції у сумі 7923,92 грн.; по податку з власників транспортних засобів у сумі 9799,025 грн., пеню у сумі 34,67 грн., штрафні санкції у сумі 13133,89 грн.

14 вересня 2006 року позивач та прокурор звернулись до суду з клопотанням про відмову від позову у частині стягнення штрафних санкцій у сумі 7923,92 грн. нарахованих по податку на додану вартість та штрафних санкцій у сумі 13133,89 грн. нарахованих по податку з власників транспортних засобів, і відмову прийнято судом. Позивач підтвердив, що відповідач сплатив частину податкового боргу, а тому заборгованість по податку на додану вартість становить 30317,80грн., по податку з власників транспортних засобів у сумі 3612,00 грн.

У судовому засіданні 14 вересня 2006 року відповідач звернувся до суду із завою про визнання позову у повному обсязі, у частині стягнення боргу з податку на додану вартість у сумі 30317,80грн., пені 1190,78 грн., по податку з власників транспортних засобів у сумі 3612,00 грн., пені 64,68 грн. з урахуванням оплати в процесі розгляду справи.

Розглянувши подані прокурором та сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову частково. При цьому судом взято до уваги наступне.

Відповідно до декларацій з податку на додану вартість, розрахунків суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, акту звірки розрахунків з бюджетом від 7 липня 2006 року заборгованість відповідача з ПДВ становить 30317,80 грн. пеня 1190,78 грн.; податку з власників транспортних засобів 3612,00 грн., пеня 64,68 грн.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення податкових зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2118- ІІІ визначено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до підпункту 5.3.1. пункту 5.3 стаття 5 Закону № 2118 передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 5.4.1. пункту 5.4 статті 5 Закону № 2118 передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно статті 3 Закону України “Про порядок погашення податкових зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2118- ІІІ, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Тобто, відповідач не сплатив суму узгодженого податкового зобов’язання у визначені Законом № 2118 строки, а тому зобов’язаний сплатити податковий борг з податку на додану вартість у сумі 30317,80 грн., пеню 882,57 грн.; податку з власників транспортних засобів у сумі 3612,00 грн., пені 34,67 грн.

Враховуючи те, що відповідач сплатив частину боргу після звернення прокурора з позовом, суд дійшов висновку відмовити в задоволення позову в частині стягнення боргу з податку на додану вартість у сумі 1658,43 грн., податку з власників транспортних засобів у сумі 6187,25 грн. у зв’язку із сплатою.

Оскільки позивач та прокурор відмовились від позову у частині стягнення штрафних санкцій з податку на додану вартість у сумі 7923,92 грн.; податку з власників транспортних засобів у сумі 13133,89 грн., суд дійшов висновку закрити провадження у справі у частині стягнення означених штрафних санкцій.

Керуючись статтями 51, 94, 157, 158, 160 – 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд —

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з активів Відкритого акціонерного товариства “Сокирянське ремонтно-транспортне підприємство” місто Сокиряни, вул. Бірюкової, 10, код 03767446, р/р 26107051600295 в ЧФ “Приватбанк”, МФО 356282 —30317,80 грн. податкового боргу з податку на додану вартість та пеню 882,57 грн.; 3612,00 грн. податкового боргу по податку з власників транспортних засобів та пеню 34,67 грн.

3. Відмовити в задоволення позову в частині стягнення боргу з податку на додану вартість у сумі 1658,43 грн., податку з власників транспортних засобів у сумі 6187,25 грн.

4. Закрити провадження у справі у частині стягнення штрафних санкцій; з податку на додану вартість у сумі 7923,92 грн., по податку з власників транспортних засобів у сумі 13133,89 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення строку. У разі подання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Відповідно до статті 185, частини першої - третьої, п’ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної заяви або апеляційної скарги, які подаються в апеляційну інстанцію через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржувану постанову. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 60 цього Кодексу—з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя О. Г.Проскурняк