Решение № 135219418, 27.03.2026, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/349/26

Номер провадження 2/213/766/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Нестеренка О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій позивача та відповідача.

27.01.2026 року до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла цивільна справа за вказаною позовною заявою.

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 429608092 від 15.07.2021 у розмірі 27 566,85 грн та судові витрати (судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн).

Позов обґрунтовано обставинами, що 15.07.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір № 429608092, відповідно до умов якого відповідач отримала кредитні кошти. Первісно відповідач отримала 6 000,00 грн, в подальшому, скориставшись умовами договору щодо збільшення суми кредиту, отримала додаткові кошти, в результаті чого загальна сума отриманого кредиту (тіло) склала 7 950,00 грн.

Первісний кредитор свої зобов`язання виконав, перерахувавши кошти на картковий рахунок відповідача. Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим утворилась заборгованість. У подальшому право грошової вимоги до відповідача було відступлено первісним кредитором на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», потім на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», а згодом на користь позивача ТОВ «ФК «ЕЙС».

Станом на дату подання позову заборгованість відповідача становить 27 566,85 грн, з яких:

7 950,00 грн заборгованість за тілом кредиту;

19 616,85 грн заборгованість за процентами.

Позиція відповідача.

У встановлений в ухвалі про відкриття провадження строк від відповідача не надходило ні заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, ні відзиву на позовну заяву.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

02.02.2026 ухвалою судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області вказану цивільну справу було прийнято до розгляду та відкрито провадження, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про витребування доказів, а саме інформації від АТ КБ «ПриватБанк» щодо зарахування кредитних коштів на рахунок відповідача.

Ухвалою суду від 02.02.2026 вказане клопотання задоволено та витребувано від АТ КБ «ПриватБанк» інформацію про рух коштів на рахунку відповідача.

На виконання ухвали суду АТ КБ «ПриватБанк» надано виписку по рахунку, з якої вбачається, що на картковий рахунок НОМЕР_1 (повний номер рахунку згідно з наданими доказами 5168757381813122) було здійснено зарахування коштів:

15.07.2021 400,00 грн;

15.07.2021 6 000,00 грн;

17.07.2021 1 150,00 грн;

27.07.2021 400,00 грн.

Вказані операції підтверджують факт перерахування та отримання відповідачем кредитних коштів за договором № 429608092 від 15.07.2021.

Відповідач відзив на позов не подала. Інших заяв, клопотань від сторін до суду не надходило.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 15.07.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 429608092. Вказаний договір є електронним та підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора (MNV7R32Y), що підтверджує факт його укладення.

Відповідно до умов Договору:

Сума кредиту за першим траншем: 6 000,00 грн;

В подальшому відповідач збільшила суму кредиту, отримавши додаткові кошти, в результаті чого загальна сума отриманого кредиту (тіло) склала 7 950,00 грн;

Строк кредитування: 26 днів;

Процентна ставка: 1,70% в день (відповідно до умов Договору).

На підтвердження виконання кредитодавцем своїх зобов`язань та отримання відповідачем кредитних коштів матеріали справи містять:

Платіжні доручення (інструкції) про перерахування коштів від 15.07.2021, 17.07.2021, 27.07.2021;

Лист (пояснення) ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» щодо перерахування коштів;

Витребувану судом виписку АТ КБ «ПриватБанк» по рахунку № НОМЕР_2 , яка підтверджує факт зарахування грошових коштів у загальній сумі 7 950,00 грн на рахунок відповідача ОСОБА_1 у період з 15.07.2021 по 27.07.2021.

Право грошової вимоги за кредитним договором до відповідача переходило в порядку факторингу:

14.09.2021 від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (згідно з Реєстром прав вимоги № 151);

30.10.2023 від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» (згідно з Реєстром прав вимоги № 1);

14.07.2025 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ «ФК «ЕЙС» (позивача) (згідно з Реєстром Боржників та Актом прийому-передачі).

Відповідач, всупереч умовам договору, свої зобов`язання належним чином не виконала. Згідно з наданими розрахунками заборгованості (ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС»), а також випискою з особового рахунку, заборгованість відповідача станом на дату подання позову становить 27 566,85 грн, з яких:

7 950,00 грн заборгованість за тілом кредиту;

19 616,85 грн заборгованість за процентами.

Відповідачем не надано доказів на спростування цього розрахунку або доказів належного виконання зобов`язань.

IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Договір, що за своєю правовою природою є двостороннім правочином, є домовленістю двох або більше сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст.ст. 626, 628 ЦК України).

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається за загальним правилом шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до положень 12 Закону України «Про електрону комерцію» одним із моментів підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно з абзацом 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтями 1046, 1048 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

За загальним правилом, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону (ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України).

V. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Щодо укладення договору та перерахування коштів.

Факт укладення кредитного договору № 429608092 від 15.07.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 підтверджений належними доказами. Відповідач акцептувала пропозицію кредитодавця, підписавши договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам ЗУ «Про електронну комерцію».

Факт перерахування та отримання відповідачем кредитних коштів у загальній сумі 7 950,00 грн підтверджується:

платіжними дорученнями (інструкціями) первісного кредитора;

листом (поясненнями) первісного кредитора щодо перерахування коштів;

витребуваною судом випискою АТ КБ «ПриватБанк» по рахунку № НОМЕР_2 , яка є належним та допустимим доказом зарахування коштів на рахунок відповідача.

Отже, первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі.

Щодо переходу права вимоги до позивача.

Право грошової вимоги за кредитним договором до відповідача перейшло до позивача на підставі договорів факторингу, що підтверджується належними доказами: Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з додатковими угодами), Реєстром прав вимоги № 151 від 14.09.2021, Договором факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023, Реєстром прав вимоги № 1 від 30.10.2023, Договором факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025, Реєстром Боржників та Актом прийому-передачі від 14.07.2025. Жодних доказів недійсності вказаних правочинів матеріали справи не містять.

Щодо стягнення заборгованості.

Відповідач доказів належного виконання зобов`язань за договором не надала, доводи позивача щодо наявності заборгованості не спростувала, контррозрахунку суду не подала.

Згідно з розрахунками заборгованості, наданими ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», а також випискою з особового рахунку, заборгованість відповідача становить 27 566,85 грн, з яких:

7 950,00 грн заборгованість за тілом кредиту;

19 616,85 грн заборгованість за процентами.

Суд перевірив наданий розрахунок та визнає його обґрунтованим, таким, що відповідає умовам кредитного договору та не суперечить вимогам законодавства. Проценти нараховані в межах строку кредитування, підстав для їх зменшення або відмови у стягненні суд не вбачає.

Висновок суду.

Загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 27 566,85 грн.

VІ. Щодо розподілу судових витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд, керуючись ст. 141 ЦПК України, вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, оскільки позов задоволено повністю.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Як зазначено у ч. 4 ст. 136 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Так, на підтвердження понесених витрат, пов`язаних з правничою допомогою, представником позивача додано до позову: копію договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, укладеного між Адвокатським бюро «Соломко та партнери» та ТОВ «ФК «ЕЙС»; копію додаткової угоди від 01.09.2025 до вказаного договору, якою визначено перелік позичальників, щодо яких надається правнича допомога, в тому числі ОСОБА_1 ; копію акту прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025, згідно з яким вартість наданих послуг (складання позовної заяви, вивчення матеріалів справи, підготовка адвокатського запиту, підготовка клопотання) становить 7 000,00 грн; копію свідоцтва адвоката Соломка Олексія Володимировича; копію довіреності адвоката.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», п.п. 79 і 112).

Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З огляду на викладене суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимоги представника позивача про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, що понесені на правничу допомогу. Розмір витрат, про стягнення яких просить заявник, на думку суду, є завищеним щодо іншої сторони спору, а тому, зважаючи на те, що: дана цивільна справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, а отже є справою незначної складності; обсяг наявних у ній матеріалів є невеликим; підготовка документів у даній справі не потребувала значного часу та великого обсягу аналітичної роботи; у справі не відбулось жодного судового засідання; зменшення судом суми відшкодування витрат на правничу допомогу до 5 000,00 грн відповідатиме принципу розумності та реальності витрат.Керуючись статтями 3-5, 12, 13, 76-81, 83, 89 ч. 1, ч. 3, 178 ч. 8, 259, 263-265, 268, 273, 279 ч. 5, ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 429608092 від 15.07.2021 у розмірі 27 566 (двадцять сім тисяч п`ятсот шістдесят шість) гривень 85 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 (п`ять тисяч гривень) 00 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 27 березня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: О.М. Нестеренко