Решение № 135200352, 26.03.2026, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/2255/25

Провадження № 2/376/292/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2026 року м.Сквира

Сквирський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді - Ловінської С.С.,

за участю секретаря Кропивлянської С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 28.11.2020 між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 428248. Згідно умов договору відповідачу надається кредит у гривні, а відповідач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 15000 грн. 21.02.2024 між ТОВ "Слон кредит" і позивачем було укладено договір факторингу, відповідно до якого ТОВ "Слон кредит" відступило ТОВ "Діджи Фінанс" право вимоги за договором № 428248 від 28.11.2020. Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, сума боргу перед новим кредитором становить 7000,71 грн, з яких 4900,92 грн заборгованість за тілом кредиту, 2099,79 грн- заборгованість за відсотками.

Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 09.01.2026 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.

Представник ТОВ «Діджи Фінанс» в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в позовній заяві просив розгляд справи провести без його участі, вказав, що не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, відзив на позовну заяву не подав.

За вище вказаних обставин суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням достатніх матеріалів про взаємовідносини сторін.

Водночас, судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.11.2020 між ТОВ "Слон кредит" і ОСОБА_1 укладено договір № 428248 про надання споживчого кредиту (а.с.17-18).

Відповідно до умов договору, а саме п.1.3 сума кредиту (загальний розмір) складає 18 750,00 грн; п.1.4. строк кредиту 365 днів, з кінцевим терміном повернення 28.11.2021 включно. Детальні терміни повернення кредиту визначені в Графіку платежів, що є Додатком 1 до Договору; п.1.5. Тип процентної ставки фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення та становить: - за перший день користування кредитом (включно) 25% в день (9125% річних); - за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 85% річних.

Відповідно до п.2.1. договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування: - у розмірі 15 000,00 грн за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої зазначені Споживачем в особистому кабінеті, або надані Товариству іншим шляхом; - у розмірі 3 750,00 гри на користь Товариства з метою виконання зобов`язань з оплати Процентів за перший день користування кредитом, відповідно до п. 3.5. Договору.

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

ТОВ "Слон кредит" виконало свої зобов`язання та перерахувало відповідачу кошти у розмірі 15000 грн, що підтверджується листом вих № 2646_240306170328 від 06.03.2024 ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (а.с. 26).

Внаслідок порушення договірних зобов`язань у відповідача виникла заборгованість за кредитним договором, яка станом на 21.02.2024 становить 7000,71 гривні, що складається з: заборгованості за тілом кредита 4900,92 грн; 2099,79 грн- заборгованість за відсотками.

Відповідач отримав кредитні кошти та здійснив погашення заборгованості в розмірі 21348,00 грн.

Викладене підтверджується розрахунком заборгованості за кредитом (а.с. 12).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

21.02.2024 між ТОВ «Слон кредит» та ТОВ "Діджи Фінанс" укладено договір факторингу № 2102-24, у відповідності до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимог, а фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення .Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги, за умови виконання фактором вимог перерахування сум грошових коштів фінансування (а.с. 19-22).

Згідно витягу з додатку до договору факторингу № 2102-24 від 21.02.2024 ТОВ «Діджи Фінанс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 ( а.с.11).

Згідно із ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом або договором.

Позивачем відповідачу надсилалась письмова досудова вимога за вих. № 3536509390-АВ від 31.07.2024 про сплату заборгованості, однак заборгованість за кредитним договором відповідач не погасив (а.с. 28).

У відповідності до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На момент розгляду справи відповідач не сплатила суму заборгованості. Будь-яких доказів, що підтверджують невідповідність розміру заборгованості умовам кредитного договору, суду надано не було. Розрахунок заборгованості відповідачем жодним чином не спростований. Умови договору також не оспорюються.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та стягненню з відповідача заборгованість за кредитним договором № 428248 від 28.11.2020 у розмірі 7000,71 грн, з яких 4900,92 грн заборгованість за тілом кредиту, 2099,79 грн- заборгованість за відсотками.

У відповідності до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

01.01.2025 між ТОВ "Діджи Фінанс" і адвокатом Лівак Іванною Миколаївної укладено договір про надання правової допомоги № 42649746, відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (а.с. 14-16).

Згідно з додатковою угодою № 428248 до Договору № 42649746 про надання правової допомоги від 01.01.2025 адвокат Лівак І.М. зобов`язується здійснити представництво та захист інтересів клієнта у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 (а.с.25 зворот).

Відповідно до акту 428248 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 30.05.2025 сторони підтвердили, що адвокат надав, а клієнт прийняв правничу (правову) допомогу загальною вартістю 6000 грн, а також, що оплата здійснюється клієнтом у повному обсязі при підписанні відповідного акту (а.с. 10 зворот).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наявні підстави для відшкодування витрат на професійну правову допомогу, оскільки вони є фактично понесеними.

Суд зауважує, що при розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Дослідивши матеріали справи та зміст поданих позивачем документів, суд вважає співмірним наданий адвокатським бюро обсяг послуг з їх вартістю 6000 грн,

Внаслідок задоволення позову судові витрати на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 137, 141, 142, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальнісю «Діджи Фінанс» заборгованість за Кредитним договором №428248 від 28.11.2020 у розмірі 7000,71 грн (сім тисяч гривень 71 копійку).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальнісю «Діджи Фінанс» понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн (шість тисяч гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Сторони у справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальнісю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ, 04112.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя С.С.Ловінська