Решение № 135190482, 16.03.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/7940/25

Провадження №2/333/544/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді: Наумової І.Й.

за участю секретаря судового засідання: Кунець В.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОШЕЛЬОК" до ОСОБА_1 , про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "КОШЕЛЬОК" звернулося до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з даним позовом, який обґрунтовує наступним.

18.10.2021 року між ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» ЄДРПОУ: 40842831, було укладено електронний договір № 3368609110-495819 про надання коштів у позику у розмірі 7000,00 грн., в тому числі і на умовах фінансового кредиту, на умовах строковості, зворотності, платності, за яким Відповідач зобов`язавсь повернути кредит протягом 14-ти днів та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі. - Дисконтна відсоткова ставка, становить 0,01% на добу за початковий строк кредитування (Лояльний період) визначений п. 3.6. п. 3.7. п. 3.7. договору (р. 4. паспорту кредиту, п. 1. п. 2. графіку розрахунків); - Базова процентна ставка, становить 2.2% на добу за продовжений строк користування кредитом визначений п. 3.5., п. 3.6., п. 3.7., п. 3.8. договору (р. 4. паспорту кредиту, п. 4. графіку розрахунків).

Кредитодавець, виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору та перерахував грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_2 , яку ОСОБА_1 вказала в особистому кабінеті як банківська картка на яку Кредитодавець повинен перерахувати кошти згідно договору № 3368609110-495819 від 18.10.2021 року.

Згідно п. 3.6. та п. 3.7. кредитного договору, строк користування кредитними коштами було продовжено на 90 днів, тобто з 01.11.2021 року до 29.01.2022 року, за ставкою 2,2% на добу.

Відповідач не виконав свої зобов`язання за укладеним договором - не повернув кредит та не сплатив проценти, у зв`язку з чим, станом на момент звернення до суду у Відповідача, за Договором № 3368609110-495819 від 18.10.2021 р. утворилась заборгованість у розмірі 20 869,80 грн., яка складається з: заборгованість за сумою кредиту: 7 000,00 грн.; заборгованість за відсотками за користування позикою: 13 869,80 грн.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідачки на його користь дану суму заборгованості за кредитним договором, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. та за надання правничої допомоги в розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26.09.2025 року провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи обізнаний, в позовній заяві заявлено клопотання про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи шляхом опублікування оголошення про виклик до суду на офіційному сайті Комунарського районного суду м. Запоріжжя. З урахуванням положень ст. 128 ЦПК України, відповідач про час, дату та місце слухання справи повідомлений. Відзиву на позовну заяву чи заяви про відкладення розгляду справи або розгляд справи за її відсутності, відповідач не подавав суду.

З урахуванням вищевказаних обставин, судом 16.03.2026 р. постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, тобто за відсутності відповідача на підставі наявних доказів, відповідно до статті 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

18.10.2021 року між ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» ЄДРПОУ: 40842831, було укладено електронний договір № 3368609110-495819 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Відповідно до п. 1.1. Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику кредит у сумі 7000.00 (сім тисяч гривень 00 копійок.) гривень на засадах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим Договором.

Дисконтна відсоткова ставка, становить 0,01% на добу за початковий строк кредитування (Лояльний період) визначений п. 3.6. п. 3.7. п. 3.7. договору (р. 4. паспорту кредиту, п. 1. п. 2. графіку розрахунків); базова процентна ставка, становить 2.2% на добу за продовжений строк користування кредитом визначений п. 3.5., п. 3.6., п. 3.7., п. 3.8. договору (р. 4. паспорту кредиту, п. 4. графіку розрахунків).

Відповідно до 2.1. кредитного договору, Кредит надається строком на 14 (чотирнадцять діб ) днів, (далі «Лояльний період») початком якого є дата підписання Договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок Кредитодавця.

Згідно з п 3.6. Сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Лояльного Періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні 212 ст. ЦК, що має наслідком подовження строку користування Кредитом на наступних умовах : 3.7. Зобов`язання щодо повернення основної суми переносяться на наступний день після закінчення Лояльного Періоду, але не більше ніж на 90 днів після закінчення Лояльного Періоду. 3.8. З наступного дня після закінчення Лояльного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 803 ( вісімсот три ) процента річних, що становить 2.2 проценти в день від суми Кредиту за кожен день користування ним.

З довідки ПАТ «МБТ БАНК» у м. Києві від 15.07.2025 р., інформації АТ КБ «ПриватБанк» від 08.01.2026 р., наданої на виконання ухвали суду від 08.01.2026 р. про витребування доказів вбачається, що позивачем виконані його кредитні зобов`язання та перераховані на банківський картковий рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 7000,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості, відповідач не виконав свої кредитні зобов`язання, оскільки не повернув в установленим договором строк позичені кошти та не сплати відсотки за їх користування, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 20 869,80 грн., яка складається з: заборгованість за сумою кредиту: 7 000,00 грн.; заборгованість за відсотками за користування позикою: 13 869,80 грн. за період з 18.10.2021 р. по 29.01.2022 р.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У відповідності до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Як зазначено в правій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 02.11.2021 року у справі №243/6552/20 (провадження №61-1347св21), з урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожний електронний правочин вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

У частинах 1, 3 ст.509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У розумінні ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Оцінивши вищевказані докази, судом встановлено, що відповідач не виконував свої кредитні зобов`язання, що стало причиною виникнення вищевказаної кредитної заборгованості з повернення тіла кредиту, сплати відсотків, яка в загальній сумі становить 20 869,80 грн., яка до теперішнього часу не сплачена, тому вимоги про її стягнення є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи повне задоволення позовних вимог, з огляду на положення ст. 141 ЦПК з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн. та підтверджені документально витрати на правничу допомогу у вигляді: аналізу доказів та формування правової позиції, складанні документів (договору про надання правничої допомоги, позовної заяви), формування додатків до позову та відправка позову до суду вартістю 10 000,00 грн., яка надавалась позивачу в межах цієї справи адвокатом Гурським Г.Ю. на підставі договору про надання правової допомоги від 10.07.2025 року з додатком до нього.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81, 133-137, 141, 265, 268, 280, 289, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОШЕЛЬОК" до ОСОБА_1 , про стягнення боргу, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОШЕЛЬОК" (ЄДРПОУ: 40842831), заборгованість за кредитним договором № 3368609110-495819 від 18.10.2021 в розмірі 20 869,80 грн. (двадцять тисяч вісімсот шістдесят дев`ять гривень 80 копійок), що складається із: заборгованості за тілом кредиту - 7 000,00 грн.; заборгованості за відсотками за користування позикою 13 869,80 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОШЕЛЬОК" (ЄДРПОУ: 40842831) судові витрати у сумі 12 422,40 грн., в тому числі витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на поданні заяви про його поновлення якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя І.Й Наумова