Постановление суда № 135135151, 23.03.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 березня 2026 рокуСправа № 160/33899/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

27.11.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (49094 м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26 код ЄДРПОУ 21910427) щодо відмови у нарахуванні та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 адреса: АДРЕСА_1 , пенсійна справа № 0401021816) щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 грн, передбаченої Постановою КМУ №713 від 14.07.2031 р. «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату з 01.11.2024 р. ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 грн, передбаченою Постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 р. «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена вище справа розподілена головуючому судді Туровій О.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачеві строк десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності цих причин.

На виконання вимог ухвали суду від 02.12.2025 позивачем подано заяву про зміну та доповнення до адміністративного позову, в якій уточнено позовні вимоги зобов`язального характеру та викладено їх в оновленій редакції, а саме:

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату з 01.01.2025 ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 грн. передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 р. «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

Також у поданій заяві про зміну та доповнення до адміністративного позову позивач зазначав, що строк звернення до суду з вищевказаними позовними вимогами ним не пропущено, оскільки, починаючи з березня 2024 року та протягом 2025 року розмір його пенсії було обмежено десятикратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого на відповідні періоди у 2024 2025р.р., тож, фактичний розмір пенсійної виплати, яку отримував позивач, становив 23 610 грн., у зв`язку із чим об`єктивно встановити, чи включено до загального розміру пенсії щомісячну доплату у сумі 2 000 грн, не було можливим, позаяк зазначена сума не була виокремлена як окрема складова пенсійної виплати. Разом з тим, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 у справі №160/24599/24 відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивача, а в подальшому до листа відповідача №50413-38002/З-01/8-0400/25 від 08.10.2025, наданого у відповідь на звернення позивача від 24.07.2025, відповідачем було долучено оновлений розрахунок пенсійної виплати, з якого позивач і дізнався про те, що до складу його пенсії не включено щомісячну доплату у розмірі 2000,00грн. Для врегулювання цього питання у досудовому порядку позивач звернувся до відповідача з заявою від 09.09.2025 про здійснення нарахування спірної щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00грн, проте отримав відмову відповідача з цього приводу.

Дослідивши надані позивачем документи на усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду, суд повторно наголошує, що відповідно до ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому ч. 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Необхідно зазначити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року в справі №809/1087/17 та від 22 листопада 2018 року в справі №815/91/18.

Крім того, слід зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Водночас, вжиття конструкції «повинен був дізнатись» в розумінні положень частин 2 та 3 статті 122 КАС України означає неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 800/30/17).

Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року в справі №240/12017/19 зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання позивачем листа від відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку тощо.

Суд звертає увагу, що Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31 березня 2021 року в справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29 жовтня 2020 року в справі №816/197/18, від 20 жовтня 2020 року в справі №640/14865/16-а, від 25 лютого 2021 року в справі №822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах.

Як слідує з позовної заяви, позовні вимоги стосуються нарахування і виплати позивачеві щомісячної доплати до пенсії у сумі 2 000 гривень, починаючи з 01.01.2025, водночас, з вказаною позовною заявою позивач звернувся до суду лише 27.11.2025 року, що підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції суду, тобто з порушенням шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України, позаяк, зважаючи на те, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий позивачеві, який її отримує щомісячно, отже, вже з січня 2025 року та кожного наступного місяця в подальшому позивач міг та повинен був дізнатися про припинення виплати йому щомісячної доплати до пенсії у сумі 2 000 гривень, за рахунок чого безпосередньо змінюється і загальний розмір пенсійної виплати позивача, тим більше, що, вже наприкінці 2024 року на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 у справі №160/24599/24 відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивача без обмеження максимальним розміром, що, в свою чергу, надавало позивачеві можливість пересвідчитися у наявності всіх складових його пенсійної виплати.

Таким чином, звернувшись з позовними вимогами щодо оскарження таких дій відповідача лише 27.11.2025, позивач здійснив це зі значним пропуском строку звернення до суду.

Суд також звертає увагу, що отримання позивачем листа-відповіді відповідача від 08.10.2025 за №50413-38002/З-01/8-0400/25 не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку (постанова Верховного Суду від 31 березня 2021 року в справі №240/12017/19).

Неоднозначність судової практики у певних правовідносинах, відсутність такої чи її сформованість не є обставинами, з якими пов`язується виникнення у позивача права та підстав для судового захисту, тому не можуть вважатись поважними причинами пропуску строку.

Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.

Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 12 квітня 2023 року в справі №380/14933/22.

Крім того суд зазначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 грудня 2020 року в справі №510/1286/16-а зазначено, що норми статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ, статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» №1058-ІV і статей 51, 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:

1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;

2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

Буквальне тлумачення наведених норм права дає підстави вважати, що ці норми стосуються вже нарахованих сум пенсій за минулий час, однак не виплачених з вини ПФУ.

Отже, з урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу строку звернення до адміністративного суду може бути пов`язаний із різними юридичними фактами та їх оцінкою.

У даному випадку, спір стосується не нарахованих, але невиплачених сум доплати до пенсії, а наявності підстав для нарахування та виплати такої доплати, тому приписи статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» №1058-ІV і статей 51, 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) на ці правовідносини не розповсюджуються.

Таким чином, обставини пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом не можуть бути визнані судом як поважні причини пропуску такого строку.

При вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду, суд також звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000, пункт 33).

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (Постанова Верховного Суду від 17 липня 2018 року в справі №521/21851/16-а).

Разом з тим, суд бере до уваги, що обставина, на підставі якої позивач звернувся до суду (не здійснення нарахування та виплати щомісячної доплати у розмірі 2 000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021), продовжує існувати і на час звернення позивача до суду.

У зв`язку з цим суд дійшов висновку, що спір між сторонами повинен бути розглянутий в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.

Водночас, враховуючи вищенаведене у сукупності, суд доходить висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про існування об`єктивних та поважних причин, що зумовили несвоєчасне звернення до суду із позовними вимогами в частині про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у нарахуванні та виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2 000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» №713 від 14.07.2021, за період з 01.01.2025 по 26.05.2025, а також щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату з 01.01.2025 по 26.05.2025 ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2 000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» №713 від 14.07.2021.

В силу частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пунктів 1, 9 частини 4 статті 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, вона повертається позивачеві та у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у нарахуванні та виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2 000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» №713 від 14.07.2021, за період з 01.01.2025 по 26.05.2025, а також щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату з 01.01.2025 по 26.05.2025 ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2 000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» №713 від 14.07.2021, слід повернути позивачу.

На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169, ст. 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду відмовити.

Уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у нарахуванні та виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2 000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» №713 від 14.07.2021, за період з 01.01.2025 по 26.05.2025, а також щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату з 01.01.2025 по 26.05.2025 ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2 000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» №713 від 14.07.2021 повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленого законом.

Копію ухвали про повернення уточненої позовної заяви направити особі, яка її подала.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Турова