Постановление суда № 135104091, 24.03.2026, Макарівський районний суд Київської області

"24" березня 2026 р. Справа № 370/365/26

Провадження № 2/370/204/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2026 рік с-ще Макарів

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Бізяєвої Н.О., за участю секретаря судового засідання Мінасян Я.А., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Факторинг Партнерс» через систему «Електронний суд» 09.02.2026 року звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №2531991 від 31.10.2021 року в розмірі 15 410,00 грн., а також стягнути понесені судові витрати.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 16.02.2026 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частин першої та другої статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.

У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Згідно з частиною першою статі 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина перша стаття 48 ЦПК України).

Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина четверта статті 25 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

23.03.2026 року через канцелярію суду було зареєстрована заява ОСОБА_2 (сестра ОСОБА_1 ), відповідно якої було зазначено про смерть ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 », місце смерті Київська область, Бучанський район, с. Еузова.

Ч. 4 ст. 263 ЦПК України та ч. 6 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 473/1433/18 (провадження № 14-35цс20), викладено такі правові висновки: «Цивільне процесуальне законодавство України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Отже ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні. Таким чином, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку статті 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства. За таких обставин, оскільки чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог статті 25 ЦК України припинено, та в силу вказаного вище не могла бути стороною у справі, провадження у справі в частині позовних вимог, пред`явлених до відповідача, який на час звернення з позовом до суду вже помер, підлягало закриттю з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства».

Аналіз вказаних норм процесуального права, а також положень частини другої статті 48 ЦПК України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду позивач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб`єктність. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

Норми ст. 255 ЦПК України є імперативними. Тобто за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини першої статті 255 ЦПК України, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі беруть участь спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб`єктність і не заявляли клопотання про закриття провадження у справі.

Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від від 16 травня 2018 року у справі № 183/4229/14 (провадження № 61-5330св18), від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц (провадження № 61-33766сво18), від 18 грудня 2019 року у справі № 127/328/17, від 05 квітня 2021 року у справі № 200/21020/15-ц (провадження № 61-9921св19) та у постанові від 09 жовтня 2023 року у справі № 688/181/23 (провадження № 61-8186 св 23).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За наведеного, оскільки відповідач помер березень 2022 року до відкриття провадження у справі № 370/365/26, то провадження у справі № 370/365/26 за позовом ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із приводу спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 2 ст. 256 ЦПК України).

Згідно з платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 0607120040 від 04.02.2026 ТОВ «Факторинг ПАРТНЕРС» було сплачено судовий збір в сумі 2 662,40 грн., однак, зважаючи, що судом закрито провадження у справі за позовною заявою ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, сплачений позивачем судовий збір в сумі 2 662,40 грн. підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 77-83, 255, 263-265, 280-284 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - закрити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (Код ЄДРПОУ 42640371) суму судового збору в розмірі 2 662,40 грн., сплаченого згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 0607120040 від 04.02.2026 року, при подачі позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Н.О. Бізяєва