Решение № 135076571, 24.03.2026, Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

24.03.2026

Справа № 494/315/26

Провадження № 2/494/414/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2026 року м. Березівка

Березівський районний суд Одеської області в складі

Головуючого судді Панчишина А.Ю.,

при секретарі Станілевич А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2026 року ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» звернулося до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначає, що 02.01.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1365941 відповідно до умов якого товариство зобов`язується надати позичальникові кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за його користування. 24.12.2024 на підставі договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024, укладеного між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» право вимоги за кредитним договором № 1365941 перейшло до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

Оскільки після відступлення ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» права вимоги до ОСОБА_1 остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» просить суд стягнути на його користь з ОСОБА_1 26549,76 грн. 00 коп. заборгованості за договором.

Ухвалою суду від 24.02.2026 відкрито провадження у справі з її розглядом у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Цією ж ухвалою суду сторонам встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив та письмових пояснень.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві не заперечував проти розгляду справи за відсутності представника Банку та у разі неявки в судове засідання відповідача - не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання 24.03.2026 року не з`явилась, про день та час розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином. 24.03.2026 року до суду надійшло клопотання від відповідача про відкладення розгляду справи у зв`язку з роботою. Разом з тим, будь-яких поважних причин для неявки в судове засідання відповідачем не зазначено та таких суд не вставив, відповідачка була завчасно повідомлена про розгляд справи, вправі була подати відзив на позовну заяву, однак таким правом не скористалась. Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судом установлено, що 02.01.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1365941, згідно якого товариство надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 3 000 грн. 00 коп. строком на 359 днів, а позичальник зобов`язується повернути позику та сплатити проценти за його користування.

24.12.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу № 2412202, у відповідності до умов якого ТОВ «Слон Кредит» відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» право вимоги до ОСОБА_1 коштів за Кредитним договором від 02.01.2024, право на одержання яких належить ТОВ «Слон Кредит», а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право вимоги грошових коштів від Відповідача.

Розмір заборгованості ОСОБА_1 , яка перейшла до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» підтверджується витягом з реєстру боржників від 24.12.2024.

Як вбачається з витягу з реєстру боржників ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 26549 грн. 76 коп., з яких 2999,97 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 23324,79 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом 23324,79 грн; нараховані позивачем проценти за 3 календарні дні 225 грн.

З відповіді АТ КБ «Приватбанк» від 05.03.2026 року №20.1.0.0.0/7-260303/99623-БТ на запит суду вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 було емітовано картку № НОМЕР_1 , на яку 02.01.2024 року було зарахування коштів в розмірі 3000 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статтей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем).

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що на підставі наданих доказів установлено, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання щодо повернення отриманих коштів за укладеним договором про надання кредиту, право вимоги за яким перейшло до позивача, не виконує, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню з відповідача.

Від представника заявника надійшла заява про компенсацію судових витрат, понесених у зв`зку з розглядом справи, в якій просить стягнути з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. 00 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На думку суду, розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10 000 грн. 00 коп. є завищеним, не співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

Слід також зазначити, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Враховуючи співмірність витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, суд вважає правильним та доцільним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 289 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822, адреса: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська 27 приміщення 2) заборгованості в розмірі 26547 (двадцять шість тисяч п`ятсот сорок сім гривень) гривень 76 копійок, 3 000 гривень 00 копійок витрат на правничу допомогу та 2 662 гривень 40 копійок судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.

Суддя Панчишин А.Ю.