Постановление суда № 135074017, 23.03.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

23.03.2026

Провадження № 1-кп/337/56/2026

ЄУН №331/7956/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2

з участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 186, ч.2 ст. 307 КК України,

встановив:

В судовому засіданні прокурором ОСОБА_4 заявлено клопотання про продовження застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою з посиланням на наявність ризиків передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і на те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити запобігання вказаним ризикам.

Обвинувачений ОСОБА_5 заперечує проти клопотання прокурора, вказав, що він не збирається переховуватися, зобов`язується з`являтися до суду, просить застосувати цілодобовий домашній арешт.

Захисник ОСОБА_8 вказав, що клопотання не підлягає задоволенню, так як ризики впливу на потерпілу і свідків відсутні. Заявив клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_5 на цілодобовий домашній арешту за адресою АДРЕСА_1 . Зазначив, що ОСОБА_5 має право вланості і постійне місце проживання за адресою АДРЕСА_1 . Мати обвинуваченого ОСОБА_11 не заперечує, щодо проживання з нею ОСОБА_5 за однією адресою та бере на себе зобов`язання утримувати ОСОБА_5 на час розгляду справи у суді. Інші співвласники квартири на сьогодні не мешкають у квартирі з причин того, що один проходить військову службу, а інші евакуювалися в 2022 році.

До суду також надано письмове клопотання з додатками.

Прокурор ОСОБА_4 заперечував проти клопотання сторони захисту, вказавши, що ризики на даний час не змінились та більш м`який запобіжний захід не забезпечить належне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Також вказав, що хоча документально і не підтверджено, але за даною адресою проживає без реєстрації потерпіла за ч. 4 ст. 186 КК України, та ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення в період іспитового строку.

Вислухавши пояснення учасників, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганням спробам, у тому числі: переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; незаконно впливати на свідків, потерпілого.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.

Вирішуючи питання щодо продовження дії запобіжного заходу, суд виходить із того, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів передбачених ч.4 ст. 186, ч.2 ст. 307 КК України, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років, а тому, усвідомлюючи невідворотністю можливого призначення йому покарання, може переховуватись від суду, що є ризиком передбаченим п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України.

Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочину, не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте як за національним законодавством (п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України), так і за практикою Європейського суду з прав людини, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 року).

ОСОБА_5 раніше судимий, не працевлаштований, та не маючи офіційних джерел доходу, може вчинити інше кримінальне правопорушення, що є ризиком передбаченим п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України.

Актуальність ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України визначається тим, що свідки і потерпіла у кримінальному провадженні не допитані судом, обвинувачений ознайомлений з їх свідченнями на досудовому слідстві, обізнаний про їх місцезнаходження, та може здійснити незаконний вплив на свідків і потерпілу.

Суду не надано доказів, які б давали можливість припустити, що ризики відпали або суттєво зменшились, та вважає, що продовжують існувати ризики, передбачені п. 1,3,5 ч. 1 ст.177 КПК України, які враховувалися при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Статтею 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Щодо клопотання сторони захисту з приводу застосування домашнього арешту за адресою АДРЕСА_1 .

Суду надано підтвердження, що ОСОБА_5 і його матері ОСОБА_12 на праві спільної часткової власності належить по 59/200 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 . В квартирі також зареєстровані ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15

ОСОБА_11 надала заяву у якій не заперечує проти проживання її сина ОСОБА_5 разом з нею у квартирі і зобов`язується його повністю утримувати.

За повідомленням потерпілої за ч.4 ст. 186 КК України ОСОБА_16 вона постійно проживає у найманій квартирі за адресою АДРЕСА_1 і як людина похилого віку з квартири не виходить.

Будь яких заяв від потерпілої ОСОБА_16 з приводу її згоди на проживання ОСОБА_5 в одній з нею квартирі, суду не надано.

Таким чином суд вважає, що цілодобовий домашній арешт за адресою АДРЕСА_1 у якій постійно проживає потерпіла, даний час не здатен забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, враховуючи те, що обставини та підстави продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є й надалі доцільними, прокурором доведено продовження існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та стороною захисту не надано переконливих доказів того, що ризики на день розгляду клопотання зменшилися чи взагалі перестали існувати, суд приходить до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1,3,5 ч. 1 ст.177 КПК України, у зв`язку з чим домашній арешт не може бути застосованим відносно обвинуваченого ОСОБА_5 .

Обставин, які є перешкодою для продовження застосованого до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, не встановлено.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 17 липня 2025 року було визначено одночасно з продовженням строку тримання під вартою ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у виді застави у раніше визначеному розмірі за ухвалою слідчого судді Ленінського (на цей час - Дніпровського) районного суду м. Запоріжжя від 08 липня 2023 року - у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складало 107360 грн., який слід залишити без змін, оскільки підстав для зміни, визначеного розміру застави, чи для скасування такого заходу судом не вбачається і прокурором не надано.

Керуючись ст. 176, 177, 183, 331, 369-372, 392 КПК України, суд , -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, до 21 травня 2026 року включно.

Визначити розмір застави в сумі 107 360 грн. (сто сім тисяч триста шістдесят), яка у будь-який момент протягом дії ухвали може бути внесена на депозитний рахунок (рахунок UA928201720355289002015001205 в ДКСУ м.Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700).

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , обов`язки: прибувати до суду у визначений час; не відлучатися за межі м.Запоріжжя без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілою даного кримінального провадження.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали направити Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» - для виконання, прокурору та ОСОБА_5 - для відома.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя: (підпис)

Суддя: ОСОБА_1