Решение № 135070482, 20.03.2026, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/737/2026

130/4115/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2026 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі судді Костянтина Шепеля,

із секретарем судового засідання Раїсою Буга,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження по суті цивільну справу без виклику сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

приходить до такого.

Позиція позивача

Представник позивача ТОВ «Споживчий центр» Балюх Є.О. через систему «Електронний суд» звертається до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 19.04.2023-100000990 від 19 квітня 2023 року в розмірі 7420 грн, а також судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2422,40 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачка свої зобов`язання щодо повернення кредиту не виконує, та на даний час продовжує ухилятися від виконання зобов`язань і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав та інтересів ТОВ «Споживчий центр», в зв`язку з чим позивач вимушений звернутися до суду для захисту свої прав та інтересів.

На підтвердження свої вимог надав кредитний договір, паспорт споживчого кредиту, квитанцію про видачу кредиту, довідку-розрахунок заборгованості.

В відповіді на відзив зазначає, що відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти законності розміру процентної ставки, передбаченої в кредитному договорі, звертає увагу, що закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" набув чинності 24 грудня 2023 року. Отже, враховуючи дату укладення кредитного договору, денна процентна ставка передбачена договором є застосованою та законною. Відповідач заперечує вірність розрахунку спірної заборгованості, проте не зробив власного, а відтак вести мову предметно про конкретні суми не доводиться. Дата надання/видачі кредиту 19 квітня 2023; 2. Сума Кредиту: 3500 грн. 00 коп. Строк, на який надається Кредит - 42 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту 30 травня 2023 року. Первинний період користування кредитом - 14 днів з дня його надання. Черговий період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду період користування ставкою "Економ" період фактичного користування Кредитом, протягом якого застосовується фіксована процентна ставка "Економ", який розпочинається в день, наступний за днем сплати позичальником повністю всіх процентів, нарахованих на дату платежу, та закінчується через 14 днів. Ставка "Економ" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду "Економ". Ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду "Економ". Довідка розрахунок була сформована у відповідності вищезазначених умов кредитного договору, що було погоджено між позивачем та відповідачем. Крім того, будь-яких претензій щодо невиконання позивачем свого обов`язку по наданню коштів протягом дії договору відповідач не заявляв.

Позиція відповідача

Відповідач надав відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову. Свою позицію обгрунтовує тим, що кредит був наданий 19 квітня 2023року строком на 15 днів, кінцевий строк повернення 4 травня 2023 року. Позовні вимоги в частині стягнення суми 7 420 грн вважає необґрунтованими та неспівмірними. Строк дії кредитного договору становив лише 15 днів, однак позивач нарахував проценти та штрафні санкції за період понад два з половиною роки, що не відповідає принципам розумності та справедливості. Нарахування процентів і штрафних санкцій після закінчення строку кредиту є надмірним. Після 04 травня 2023 року зобов`язання стало простроченим, а подальше нарахування значних сум неустойки не є співмірним із сумою основного боргу. Відповідно до статті 551 Цивільного кодексу України, суд має право зменшити розмір неустойки, якщо вона є явно завищеною порівняно з наслідками порушення зобов`язання. Просить суд у разі задоволення позову зменшити розмір штрафних санкцій та процентів, залишивши до стягнення суму основного боргу та проценти лише в межах строку дії кредиту. Судові витрати просив стягувати пропорційно до задоволеної частини позову, а не в повному обсязі.

Процесуальні рішення по справі, заяви та клопотання

Справа надійшла до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області 31 грудня 2025 року (а.с. 1).

Ухвалою суду від 5 січня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (а.с. 32).

14 січня 2026 року усунуто недоліки (а.с. 33-38).

Ухвалою суду від 15 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, згідно з положеннями статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (а.с. 40).

Ухвала про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі, була надіслана відповідачу рекомендованим листом за дійсною адресою зареєстрованого місця проживання (а.с.39).

19 січня 2026 року надходить відзив на позовну заяву (а.с. 42-53).

22 січня 2026 року надходить відповідь на відзив (а.с. 54-58).

Заяв та клопотань, пов`язаних із розглядом справи, від учасників справи не надходило.

Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.

Відповідно до вимог частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

Встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин

З матеріалів справи встановлено, що згідно із копією пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) від 19 квітня 2023 року, ТОВ «Споживчий центр» пропонує укласти кредитний договір, який складається з пропозиції про укладення електронного кредитного договору (оферта), що розміщена на веб-сайті Кредитодавця, заявки сформованої на сайті Кредитодавця після ідентифікації Позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення Кредитодавцем та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформованої на сайті Кредитодавця, та підписаної Позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого Позичальником в СМС-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

19 квітня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем укладено кредитний договір (оферти) № 19.04.2023-100000990 який складається з Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), Заявки, Інформаційного повідомлення позичальника, Паспорту споживчого кредиту, які підписано шляхом застосування цифрового власноручного підпису та одноразового ідентифікатора «Р522». За умовами Договору кредиту їй надано кредит у розмірі 12000 грн, строком на 217 днів. Первинний період користування Кредитом - 14 днів з дня його. Черговий період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду (Період користування ставкою "Економ" період фактичного користування Кредитом, протягом якого застосовується фіксована Процентна ставка "Економ", який розпочинається в день, наступний за днем сплати Позичальником повністю всіх Процентів, нарахованих на дату платежу, та закінчується через 14 днів. Ставка "Економ" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду "Економ". Ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит, окрім первинного періоду та періоду "Економ". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Неустойка 70 грн, що нараховується за кожен день невиконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного зобов`язання. Розмір процентів відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України 365% річних, які нараховуються від простроченої позичальником суми. При цьому, з метою отримання кредитних коштів, відповідачка вказала реквізити електронного платіжного засобу № 5168-74ХХ-ХХХХ-6099, свої анкетні та паспортні дані (а.с.14-20).

Позичальником ОСОБА_1 під час укладення кредитного № 19.04.2023-100000990 пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку. Під час ідентифікації Позичальника - ОСОБА_1 з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи (а.с. 7).

Як вбачається з Візуальної форми послідовності дій Клієнта щодо укладення електронного кредитного Договору № 19.04.2023-100000990 від 19 квітня 2023 року в інформаційно-телекомунікацйній системі Товариства, відповідач вчинив ряд послідовних дій для надання йому кредитних коштів (а.с 8).

Відповідно до квитанції від 19 квітня 2023 року ТОВ «Споживчий центр» було перераховано на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , грошові кошти у сумі 3500 грн (а.с.10). Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконано в повному обсязі.

Згідно з копією довідки - розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 19.04.2023-100000990 від 19 квітня 2023 року заборгованість відповідача складає 7420 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3500 грн, заборгованості по процентам в розмірі 3920 грн. Проценти по кредиту нараховані за період з 19 квітня 2023 року по 30 травня 2023 року (а.с.9).

Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Юридична кваліфікація встановлених обставин

Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України між сторонами виникло зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з частини першої статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтями 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 Цивільного кодексу України).

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 639 Цивільного кодексу України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного Кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що кредитний договір № 19.04.2023-100000990 від 19 квітня 2023 року підписаний відповідачем електронним підписом та укладений сторонами відповідно до чинного законодавства.

Відповідач через особистий кабінет на веб-сайті кредитора подавав заявки на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого кредитор надіслав відповідачу за допомогою засобів зв`язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач використав для підтвердження підписання кредитного договору. Без здійснення зазначених вище дій відповідачем кредитний договір не був би укладеним сторонами.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20, провадження № 61-6379св21, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19. Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною другою статті 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

З огляду на те, що фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 Цивільного кодексу України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, то суд вважає наявними підстави для стягнення з відповідача суми фактично отриманих ним кредитних коштів.

Також наявні підстави і для стягнення з відповідача процентів за користування кредитом оскільки як зазначено вище, відповідач підписав кредитний договір в якому сторонами узгоджено умови кредитування, тобто відповідач погодився у письмовому вигляді з умовами кредитування, зокрема щодо нарахування відсоткової ставки за користування кредитними коштами . Оскільки відповідачем не спростовано розмір заборгованості за сумою кредиту та відсотками, то така заборгованість підлягає стягненню.

Суд звертає увагу на те, що в даній справі, відповідач заперечує та не визнає суму нарахованої пені та штрафів та зазначає що вона є не справедливою до щодо суми основного боргу. Однак, суд звертає увагу відповідача та зазначає, що в заявлених позовних вимогах ТОВ «Споживчий центр» не має вимоги щодо стягнення пені та штрафних санкцій з відповідача, лише тіло кредиту та відсотки за користування даними коштами.

Крім того, відповідач не надав суду доказів, що б дало можливість відхилити ті обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх позовних вимог.

За таких підстав доводи відповідача, наведені у відзиві, не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до частини першої статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Висновки суду

Давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному представником позивача в позовній заяві, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем, при зверненні до суду в електронній формі, сплачено судовий збір із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, тобто з у розмірі 2422,40 грн (а.с.5).

Тому, з відповідача, в силу частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, необхідно стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору.

Керуючись статтями 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 89 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі статей 509, 525, 549, 610, 611, 625, 634, 1048, 1049, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, суд -

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 19.04.2023-100000990 від 19 квітня 2023 року в розмірі 7420 (сім тисяч чотириста двадцять) грн, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

На рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ім`я (найменування) сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр"(01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований по АДРЕСА_1 .

Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ