Решение № 135065639, 19.03.2026, Тетіївський районний суд Київської області

19.03.2026 Провадження по справі № 2/940/335/26

Справа № 940/306/26

РІШЕННЯ

Іменем України

19 березня 2026 року Тетіївський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Мандзюка С.В.

з участю секретаря судових засідань Мудрик Н.А.

розглянувши у приміщенні суду в м. Тетієві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Юнекс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Акціонерне товариство «Юнекс Банк» (надалі - АТ «Юнекс Банк») звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за договором UA393225390000026205187173001 від 18.06.2024 у розмірі 12356,09 гривень та понесені судові витрати.

В обґрунтування позову зазначено, що 18.06.2024 ОСОБА_1 звернулася до АТ «Юнекс Банк» з Анкетою-Заявою № UA393225390000026205187173001, яку підписала та підтвердила, що ознайомилася та погодилася з публічною пропозицією банку на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, з умовами та правилами надання банківських послуг. При цьому, відповідачка отримала банківську платіжну картку та надала банку розписку про отримання картки та про ознайомлення з правилами користування карткою, визначених у Публічній пропозиції АТ «Юнекс Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб. Ця Анкета-Заява разом з договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб АТ «Юнекс Банк», затвердженим рішенням Правління АТ «Юнекс Банк» № 163 від 29.03.2024 (з усіма змінами та доповненнями, що відбулись протягом його дії), або іншим відповідним документом, який затверджено на заміну зазначеному (надалі «ДКБО»), Переліком комісій за послуги та операції (Тарифам за послуги та операції) тарифного плану «Кредитна картка UNEX CARD-2» (надалі «Тарифи»), що розміщені на сайті Банку: www.unexbank.ua, складають договір про відкриття поточного рахунку з випуском платіжної картки (надалі договір). Таким чином, відповідно до Анкети-Заяви відповідачка акцептувала та приєдналася до Публічної пропозиції позивача на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, що оприлюднена на офіційній інтернет сторінці банку.

Відповідно до умов вказаного договору, позивач відкрив відповідачці особовий рахунок НОМЕР_1 , надав відповідну платіжну картку та 18.06.2024 встановив початковий ліміт овердрафта в розмірі 6000,00 гривень.

АТ «Юнекс Банк» свої зобов`язання за договором виконано в повному обсязі, натомість, відповідачка не сплачує своєчасно кредитні кошти за договором, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 12356,09 гривень, яку позивач просить стягнути з відповідачки.

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 23.02.2026 відкрито провадження в справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідачки надсилалася ухвала про відкриття провадження, яка повернулася до суду не врученою з відміткою Укрпошти про причини повернення: «за закінченням встановленого терміну зберігання».

Верховний Суд у постанові від 23.01.2023 у справі № 496/4633/18 зазначив: «Отже, листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування».

Відтак, оскільки ухвала про відкриття провадження надіслана відповідачці за її зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання листом рекомендованою кореспонденцією, суд в достатній мірі виконав обов`язок щодо повідомлення відповідачки про розгляд справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом,18.06.2024 ОСОБА_1 електронним підписом підписала Анкету-Заяву №UA393225390000026205187173001, тим самим підтвердила, що ознайомилася та погодилася з публічною пропозицією банку на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, з умовами та правилами надання банківських послуг.

Ця Анкета-Заява разом з договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб АТ «Юнекс Банк» складають договір про відкриття поточного рахунку з випуском платіжної картки.

Отже, відповідно до Анкети-Заяви відповідачка акцептувала та приєдналася до Публічної пропозиції позивача на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, що оприлюднена на офіційній інтернет сторінці банку.

Відповідно до умов вказаного договору, позивач АТ «Юнекс Банк» відкрив відповідачці особовий рахунок НОМЕР_1 у гривні та надав відповідну платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер до неї.

18.06.2024 АТ «Юнекс Банк» встановив ОСОБА_1 початковий ліміт овердрафта в розмірі 6000,00 гривень, що підтверджується меморіальним ордером № 482 від 18.06.2024.

Відповідно до п. 9 Анкети-Заяви сторони, зокрема, погодили: вид кредиту - кредитна лінія, тип кредиту - кредитування рахунку; мета отримання кредиту - споживчі потреби; строк дії кредитного ліміту - 360 місяців згідно з умовами договору; розмір процентної ставки за користування кредитними коштами: протягом пільгового періоду - 0,0001 % на рік, поза пільговим періодом 0,0001 % на рік, при перевищенні витратного ліміту (несанкціонований овердрафт) 0,0001 %.

Отже, АТ «Юнекс Банк» виконано взяті на себе зобов`язання за договором, а саме надано відповідачці можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Із виписки по особовому рахунку за період з 18.06.2024 до 07.01.2026 встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами.

Згідно з наданим АТ «Юнекс Банк» розрахунком, заборгованість за договором UA393225390000026205187173001 від 18.06.2024 станом на 07.01.2026 становить 12356,09 гривень, з яких: сума заборгованості за кредитом - 9812,74 грн.; сума заборгованості за процентами та комісіями - 2543,35 грн.

Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першої статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).

Згідно з ч. 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як встановлено, сторони вчинили дії, визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Підписавши договір, відповідачка надала свою згоду на його укладення, погодилася з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміючи і зобов`язуючись неухильно дотримуватися умов кредитного договору.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частинами 1 та 2 ст. 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Так, надані АТ «Юнекс Банк» докази, які досліджені судом, підтверджують факт порушення відповідачкою взятих на себе договірних зобов`язань за договором UA393225390000026205187173001 від 18.06.2024.

Отже, з огляду на вищенаведені норми права, розглянувши справу в межах заявлених вимог, оцінивши надані докази, встановивши, що відповідачка ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань по поверненню кредиту не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість, розмір якої підтверджено позивачем та відповідачкою не спростовано, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Водночас, відповідно до ст. 264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як встановлено судом, позивачем понесені судові витрати у вигляді судового збору за подання позовної заяви в сумі 2662,40 гривень.

Отже, понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 2662,40 гривень підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача, відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 10, 12, 76, 81, 82, 141, 178, 247, 264-268, 279, 354 ЦПК України, статтями 207, 509, 525, 526, 527, 536, 610, 611, 626, 628, 633, 634, 1048, 1054, 1055 ЦК України, суд

вирішив:

ПозовАкціонерного товариства «Юнекс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства «Юнекс Банк», адреса: вул. Васильківська, буд. 14, м. Київ, 03040, IBAN НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ 20023569, суму заборгованості за договором UA393225390000026205187173001 від 18.06.2024 у розмірі 12356 (дванадцять тисяч триста п`ятдесят шість) гривень 09 копійок та понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного рішення суду: 23 березня 2026 року.

Суддя С.В. МАНДЗЮК