Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 738/608/26
№ провадження 1-кс/738/85/2026
У Х В А Л А
22 березня 2026 року місто Мена
Слідчий суддя Менського районного суду Чернігівської області: ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мена клопотання слідчого у кримінальному провадженні старшого слідчого слідчого відділення, відділення поліції №1 (м. Мена) Корюківського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області капітана поліції ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Львів, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, неодруженого, раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою, другою статті 307 КК України у кримінальному провадженні № 12026270360000043, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 лютого 2026 року,
за участю:
секретаря судових засідань: ОСОБА_4 ,
прокурора: ОСОБА_5 ,
слідчого: ОСОБА_6 ,
захисника: ОСОБА_7 ,
підозрюваного: ОСОБА_3 ,
ВСТАНОВИВ:
Суть питання, що вирішується ухвалою.
22 березня 2026 року старший слідчий слідчого відділення, відділення поліції №1 (м. Мена) Корюківського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, слідчий у кримінальному провадженні капітан поліції ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді Менського районного суду Чернігівської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_3 .
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчий здійснює досудове розслідування кримінального провадження за № 12026270360000043, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 лютого 2026 року, у якому ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою, другою статті 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи умисно, всупереч Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 589 від 03.06.2009, Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», з метою подальшого незаконного збуту наркотичних засобів, в невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено метадон (фенадон), який в подальшому до 06.03.2026 незаконно зберігав при собі з метою збуту.
06.03.2026 о 08 години 20 хвилин ОСОБА_3 , знаходячись біля приміщення КНП «Менська міська лікарня» по вул. Шевченка, будинок 61 в м. Мена Корюківського району Чернігівської області, з метою збуту наркотичних засобів, з корисливих мотивів, умисно, незаконно збув на безоплатній основі ОСОБА_8 , який був залучений для проведення оперативної закупки в якості покупця, одну таблетку білого кольору, яка відповідно до висновку експерта № СЕ-19/125-26/2786-НЗПРАП від 10.03.2026 містять в своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено метадон (фенадон), маса метадону (фенадону) в речовині становить 0,024 г.
Згідно з «Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, метадон (фенадон) віднесено до наркотичних засобів, обіг яких обмежено (таблиця ІІ, список №1).
Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_3 , у невстановлений досудовим розслідуванням час та у невстановленому досудовим розслідування місці, діючи умисно, всупереч Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 589 від 03.06.2009, Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», з метою подальшого незаконного збуту наркотичних засобів, з корисливих мотивів, в невстановлений досудовим розслідуванням спосіб придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено метадон (фенадон), який в подальшому до 20.03.2026 незаконно зберігав при собі з метою збуту.
20.03.2026 о 08 годині 19 хвилин ОСОБА_3 , знаходячись у приміщенні КНП «Менський центр ПМСД» по вул. Шевченка, будинок 76 в місті Мена Корюківського району Чернігівської області, з метою збуту наркотичних засобів, з корисливих мотивів, повторно, умисно, незаконно збув за 300 (триста) гривень ОСОБА_8 , який був залучений для проведення оперативної закупки в якості покупця, дві таблетки білого кольору в офольгованому блістерному упакуванні, які відповідно до висновку експерта № СЕ-19/125-26/3449-НЗПРАП від 20.03.2026 містять в своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено метадон (фенадон), маса метадону (фенадону) в речовині становить 0,0426 г.
Згідно з «Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, метадон (фенадон) віднесено до наркотичних засобів, обіг яких обмежено (таблиця ІІ, список №1).
20.03.2026 ОСОБА_3 затримано за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України (протокол затримання від 20.03.2026, час фактичного затримання: 20.03.2026, 10 год. 35 хв.)
Слідчим 20 березня 2026 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України.
Підозра ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України, повністю підтверджується наступним доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження, а саме: протоколом огляду покупця та вручення грошових коштів від 06.03.2026, протоколом огляду речей від 06.03.2026, протоколами допиту свідків від 06.03.2026, Висновком експерта № СЕ-19/125-26/2786-НЗПРАП від 10.03.2026, витягами з ЄРДР, постановою про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 20 березня 2026 року, протоколом огляду речей від 20.03.2026, протоколом огляду покупця та вручення грошових коштів від 20.03.2026, протоколами допиту свідків від 20.03.2026, Висновком експерта № СЕ-19/125-26/3449-НЗПРАП від 20.03.2026.
Вказані докази є вагомими та свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованих йому кримінальних правопорушень (злочинів).
ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років.
Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу підозрюваного, реальну міру покарання за вчинені кримінальні правопорушення, у разі доведення його вини, наявні ризики передбачені ст. 177 КПК України, оскільки існують достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 може ухилятися від виконання покладених на нього процесуальних обов`язків шляхом переховування від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків, також продовжувати вчиняти нові умисні кримінальні правопорушення слідчий просить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Виклад позиції учасників кримінального провадження.
Прокурор, слідчий підтримали клопотання, посилаючись на викладені в ньому обставини.
Захисник, підозрюваний заперечували щодо клопотання слідчого, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність.
Встановлені слідчим суддею обставини.
Клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідає вимогам статті 184 КПК України, погоджене з прокурором та підлягає розгляду слідчим суддею Менського районного суду Чернігівської області.
Відомості про кримінальне провадження за № 12026270360000043 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 307 КК України внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 лютого 2026 року.
Відомості про кримінальне провадження за № 12026270360000080 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 березня 2026 року.
Постановою Корюківської окружної прокуратури про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 20 березня 2026 року кримінальні провадження № 12026270360000043 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 307 КК України та кримінальне провадження № 12026270360000080 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України об`єднані в одне провадження № 12026270360000043.
З Повідомлення про підозру від 20 березня 2026 року вбачається, що ОСОБА_3 повідомлений про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами першою, другою статті 307 КК України.
До клопотання на підтвердження обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених частинами першою, другою статті 307 КК України додані копії документів: витягу з ЄРДР № 12026270360000043 від 02.02.2026, протокол огляду покупця та вручення грошових коштів від 06.03.2026, протокол огляду речей від 06.03.2026, протоколи допиту свідків від 06.03.2026, Висновок експерта № СЕ-19/125-26/2786-НЗПРАП від 10.03.2026, витягу з ЄРДР № 12026270360000080 від 20.03.2026, постанову про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 20 березня 2026 року, протокол огляду речей від 20.03.2026, протокол огляду покупця та вручення грошових коштів від 20.03.2026, протоколи допиту свідків від 20.03.2026, Висновок експерта № СЕ-19/125-26/3449-НЗПРАП від 20.03.2026.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керується.
Згідно з вимогами статті 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
У відповідності до вимог статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
Відповідно до вимог статті 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Частиною першою статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного ОСОБА_3 незаконно впливати на свідків.
Вказаний ризик підтверджується тим, що показання свідків мають важливе значення для цього кримінального провадження, проте в умовах зацікавленості підозрюваного у відверненні негативних наслідків, обумовлених притягненням його до кримінальної відповідальності, він може безпосередньо, а також використовуючи зв`язки із іншими особами, впливати на свідків у різних формах (умовляння, підкуп, заохочення, погрози, нанесення тілесних ушкоджень тощо), з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі, тощо.
Про існування ризику впливу підозрюваного на свідків у цьому кримінальному провадженні свідчить, зокрема, можливість безперешкодного контактування з ними у випадку застосування більш м`якого запобіжного заходу.
Крім того, існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України можливість переховування від органів досудового розслідування обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_3 розуміючи, про реальний термін відбування покарання за вчинений злочин, у разі доведення його вини, зможе переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, встановлений ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень.
Підозрюваний ОСОБА_3 не працюючий, не одружений, не має сталих соціальних зв`язків та постійного законного джерела доходу, перебуває на замісній підтримуючій терапії наркозалежних, підозрюється у вчиненні двох кримінальних правопорушень, тому останній може продовжити вчиняти нові умисні злочини.
З огляду на викладене, запобіжний захід тримання під вартою є єдиним та безальтернативним запобіжним заходом, який зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігатиме вищевказаним ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Інший (більш м`який) запобіжний захід застосувати не можливо, оскільки враховуючи вищевикладене, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання не усуне вищевказаних ризиків та підозрюваний зможе продовжити вчиняти нові умисні злочини, запобіжний захід у вигляді особистої поруки обрати неможливо, так як в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які відомості про осіб, які заслуговують на довіру та жодна особа не виявила бажання взяти на поруки підозрюваного. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не може бути застосований, так як це не може бути запорукою того, що підозрюваний не продовжить вчиняти нові умисні злочини та впливати на свідків.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, при визначенні обґрунтованості підозри необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою, а саме у рішеннях
у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» та «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини зазначив, що термін «обґрунтована підозра» означає наявність фактів або відомостей,
які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Від сукупності обставин справи залежить, що саме можна вважати обґрунтованою підозрою.
Також, розглядаючи скаргу у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, Європейський суд з прав людини підкреслив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).
На даному етапі кримінального провадження стороною обвинувачення
та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази
з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною
чи невинною у вчиненні кримінальних правопорушень.
Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку задовольнити клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 60 днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.
Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи особу ОСОБА_3 , його матеріальний стан, суд вважає за необхідне визначити розмір застави у розмірі шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. На думку суду, саме такий розмір застави є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів у цьому кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного.
Керуючись статтями 176-178, 183-184, 193-194, 196-197, 205, 369-372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
Клопотання слідчого у кримінальному провадженні старшого слідчого слідчого відділення, відділення поліції №1 (м. Мена) Корюківського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області капітана поліції ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою, другою статті 307 КК України у кримінальному провадженні № 12026270360000043, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 лютого 2026 року - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 10 години 35 хвилин 18 травня 2026 року.
Дата закінчення строку дії ухвали 18 травня 2026 року.
Ухвала слідчого судді виконується негайно.
Розмір застави визначити в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199 680 гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: Отримувач коштів: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26295412, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA128201720355289002000005960 (У призначенні платежу необхідно зазначити інформацію про назву суду, номер справи, дату справи, прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка вносить кошти, та прізвище, ім`я, по-батькові особи, на користь якої внесено кошти (за яку внесено заставу)).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов`язки:
1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (селище Макошине, Корюківського району, Чернігівської області), без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;
3) утримуватись від спілкування зі свідками.
Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та слідчого суддю Менського районного суду Чернігівської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, захиснику, слідчому, прокурору.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу направити для виконання начальнику Відділення поліції № 1 (м. Мена) Корюківського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Чернігівській областi.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Судебное решение № 135037146, Менський районний суд Чернігівської області было принято 22.03.2026. Форма судопроизводства - Уголовное, форма решения – Постановление суда. На этой странице вы сможете найти важные сведения об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить важные сведения.
то решение относится к делу № 738/608/26. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа: