Постановление суда № 135034952, 19.03.2026, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/40/26

Провадження № 2/499/217/26

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання

19 березня 2026 року селище Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Погорєлова І.В., за участю секретаря судового засідання Дібрової О.І., розглянувши у відритому підготовчому засіданні в залі суду в селищі Іванівка Березівського району Одеської області в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), в інтересах якої діє Березівська окружна прокуратура до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Іванівського районного суду Одеської області перебуває вищевказаний цивільний позов.

Згідно позовної заяви, представник позивача просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 завдану кримінальним правопорушенням шкоду у сумі 489055,80 грн. на користь держави, як компенсацію за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Представник відповідачів подав до суду клопотання про призначення по справі судової інженерно-екологічної експертизи, на вирішення якої поставити питання: який розмір шкоди заподіяний ОСОБА_1 та ОСОБА_2 внаслідок порубки дерев породи «Гледичія звичайна» в урочищі «Верхній ліс», розташованого за межами с. Северинівка Березівського району Одеської області. Проведення експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз МЮ України, витрати на проведення експертизи покласти на відповідачів, на час проведення експертизи провадження по справі зупинити.

Клопотання про призначення експертизи обґрунтовано тим, що у матеріалах справи наявний висновок експерта №23-5997, який був складений без безпосереднього виїзду на місце події, виключно на підставі матеріалів фотофіксації та документів, наданих стороною обвинувачення. За таких умов експерт не мав можливості об`єктивно встановити фактичний стан дерев, зокрема визначити чи були вони сироростучими чи сухостійними. Також матеріали справи не містять однозначного встановлення статусу відповідної території як об`єкта природно-заповідного фонду, таким чином для правильного вирішення справи необхідно встановити обставини, що потребують спеціальних знань у галузі екології та лісового господарства, а саме фактичний стан зрубаних дерев, правильність їх класифікації, правильність застосованих такс для обчислення шкоди.

Представник позивача подав до суду заперечення на дане клопотання, згідно якого просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки обставини які на думку представника відповідачів потребують встановлення за результатами проведення експертизи вже встановленні у вироку суду від 23.12.2024 року, який набрав законної сили та в силу ч.6 ст.82 ЦПК України не підлягаю доказуванню. Окрім цього, розмір шкоди встановлений у висновку експерта судової інженерно-екологічної експертизи №23-5997, встановлено розмір шкоди, вищевказаний висновок експерта обвинуваченим не оспорювався. Клопотання представника відповідачів фактично зводиться до незгоди з вироком суду, який набрав законної сили, фактично ставиться даним клопотанням ставиться питання про перегляд правової кваліфікації кримінального правопорушення у кримінальному провадженні, по якому вирок набрав законної сили.

У судовому засіданні представник позивача підтримала письмові заперечення на клопотання про призначення експертизи, просила у задоволенні клопотання відмовити.

Представник відповідача підтримав клопотання про призначення експертизи, просив його задовольнити, оскільки наявний в матеріалах справи висновок експерта стосувався кримінальної справи, наразі розгляд справи проводиться в порядку цивільного судочинства, а тому, зважаючи що відповідачі не є експертами в даній галузі, наявні підстави для задоволення клопотання.

Суд, дослідивши письмові клопотання сторін, матеріали справи та заслухавши позиції сторін, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про призначення експертизи, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст. 76 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За частинами 1, 2, 4 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Статтею 1 ЗУ «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

Відповідно до частини першої стаття 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 110 ЦПК України).

Статтею 113 ЦПК України передбачено, що якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Первинною є експертиза, при проведенні якої об`єкт досліджується вперше. Додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з`ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо. Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об`єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер. В ухвалі про призначення додаткової експертизи суду необхідно зазначати, які висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Висновок визнається неповним, коли експерт не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання, у зв`язку з чим суд має обговорити питання про призначення додаткової або повторної експертизи залежно від обставин справи.

Такі висновки були зроблені у постанові Верховного суду справа №569/8833/20 від 06.01.2025 року.

В даному клопотанні представником відповідачів фактично ставиться питання про проведення повторної експертизи, оскільки в матеріалах справи наявний висновок експерта №23-5997 судової інженерно-екологічної експертизи, з яким сторона відповідачів не погоджується в частині визначення виду деревини (сухостій чи сироростуча) та місця її порубки за межами чи в межах природно-заповідного фонду, оскільки дані обставини впливають на визначення розміру шкоди згідно такс встановлених постановою КМУ.

Згідно з наданими матеріалами справи при звернення до суду, а саме копії вироку Іванівського районного суду Одеської області від 23.12.2024 року, який набрав законної сили 28.07.2025 року, дані обставини були встановлені, а саме місце порубки дерев та вид деревини, які також вказані у висновку експерта №23-5997.

В даній частині вирок відповідачами не оскаржувався.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вищевказаним вироком уже були встановлені дані обставини, що виключає необхідність їх повторного встановлення у даному цивільному провадженні шляхом проведення експертизи.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження із звільненням від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно із п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов`язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відтак, суд приходить до висновку, що розглядаючи спір щодо відшкодування шкоди, який випливає з кримінальної справи, суд не вправі перевіряти обставини вчинення правопорушення, обговорювати вину особи і робити висновки про фактичні обставини справи, а може лише вирішувати питання про розмір відшкодування.

До аналогічного висновку прийшов Верховний Суд в справах №722/1384/15-ц від 28.10.2019 та №234/16272/15-ц від 05.09.2019.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст.103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

При цьому, враховуючи наявність обвинувального вироку, що набрав законної сили, обставини встановлені в ньому щодо того, чи мали місце такі дії, посилання представника відповідачів на неправильність висновку експерта №23-5997, в даному випадку, не може бути взято судом до уваги, оскільки зазначений висновок уже був предметом оцінки у межах кримінального провадження, а встановлені вироком суду такі обставини є преюдиційними відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України та не підлягають повторному перегляду чи спростуванню у цьому цивільному провадженні.

За наведених обставин, на переконання суду, відсутні підстави для призначення у даній цивільній справі інженерно-екологічної експертизи, а тому в задоволенні клопотання представника відповідачів слід відмовити.

При цьому, суд звертає увагу сторін на ту обставину, що підготовче засідання у цивільному процесі спрямоване на організацію розгляду справи, де суд вирішує питання належності та допустимості доказів, без остаточної оцінки їх достовірності чи достатності. Кінцева оцінка доказів та надання їм відповідної правової оцінки здійснюється виключно під час розгляду справи по суті.

Керуючись ст. ст. 82, 103, 258-260 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідачів, адвоката Осьмініна Сергія Дмитровича про призначення експертизи відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала окремо від рішення суду в апеляційному порядку оскарженню не підлягає. Заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 23.03.2026 року.

СуддяІгор ПОГОРЄЛОВ