Решение № 135029495, 20.03.2026, Тальнівський районний суд Черкаської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

694/70/26

20.03.2026 року м. Тальне

Тальнівський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді Воронкової І.Г.

при секретарі судового засідання Джуській Л.О.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 . Свої вимоги мотивує тим, що з 18.06.2024 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач на даний час знаходиться на військовій службі, вона доглядає дитину, і оскільки вона самостійно не може заробляти собі на життя, а відповідач свідомо ігнорує будь-яке спілкування з нею і не дає грошей на її утримання, вона змушена звернутись до суду з даним позовом. Просить стягнути на її утримання аліменти в розмірі 1/4 від усіх видів його заробітку щомісячно до досягнення дитиною трьох років.

Ухвалою суду від 25.02.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву.

Відзив на позовну заяву у строк, вказаний в зазначеній ухвалі, до суду не надійшов.

Від сторін не надійшло клопотання про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, тому на підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вивчивши докази надані по справі, дійшов до наступного висновку.

Згідно свідоцтва про шлюб, сторони зареєстрували шлюб 18.06.2024 року в Уманському відділі державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 392 (а.с. 6).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 позивач та відповідач є батьками: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7).

ОСОБА_1 разом з донькою зареєстровані по АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади від 25.08.2025 року (а.с. 5, 8).

Встановлено, що між сторонами виник спір з приводу права дружини на утримання у разі проживання з нею дитини, який регулюється нормами сімейного законодавства, а саме положеннями глави 9 Сімейного Кодексу України.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Однак, за змістом вказаних норм права аліментні зобов`язання на утримання дружини виникають в тому числі і за умови, що чоловік має можливість надавати таку матеріальну допомогу.

Позивачкою не долучено до позовної заяви жодних письмових доказів, які б свідчили про спроможність відповідача надавати таку матеріальну допомогу: відомості про працевлаштування останнього, розмір його доходу, наявність в останнього майна чи придбання вартісного майна протягом останнього часу тощо.

Згідно статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі № 129/1033/13.

Слід зазначити, що стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її не доведення.

Неподання позивачем належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог свідчить про їх недоведеність та необґрунтованість, оскільки вони ґрунтуються лише на припущеннях та є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Всупереч принципу змагальності цивільного судочинства позивачка ОСОБА_1 не надала достатніх та допустимих доказів (не надала жодних доказів), а також не просила суд про сприяння у витребуванні відповідних доказів на підтвердження того, що відповідач має доходи і може сплачувати аліменти на її утримання.

За таких обставин у справі, суд вважає вимоги позивачки недоведеними, що є підставою для відмови у задоволенні її позову.

На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки позовні вимоги не задоволені, судові витрати у справі покладаються на позивача.

Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.Г. Воронкова