Постановление суда № 135026895, 13.03.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/8036/23 1-кп/760/1324/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва

У складі: головуючого судді - ОСОБА_1

секретаря - ОСОБА_2

За участі: прокурора - ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_4

обвинуваченої - ОСОБА_5

представника потерпілого - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження,

що зареєстроване в ЄРДР від 03.04.2023 року за №12023100090001042 за фактом вчинення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2

ст. 137 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Солом`янського районного суду м. Києва перебувають матеріали кримінального провадження, що зареєстроване в ЄРДР від 03.04.2023 року за №12023100090001042 за фактом вчинення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 137 КК України.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 під час судового засідання заявила клопотання про звільнення останньої від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закрити кримінальне провадження.

Згідно обвинувального акту від 07.04.2023 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2

ст. 137 КК України за наступних обставин.

Так, вона, в період часу з 31.08.2017 року по 02.07.2018 рік перебувала на посаді директора середньої загальноосвітньої школи №69 міста Києва (код ЄДРПОУ 22880119, юридична та фактична адреса: м. Київ, вул. Донецька, буд. 25) (далі - СЗШ №69 м. Києва).

Відповідно до розділу 1.1. наказу директора СЗШ №69 м. Києва від 06.09.2017 року №159 «Про розподіл функціональних обов`язків адміністрації школи», на неї, як директора школи, покладено ряд організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій і, таким чином, вона була службою особою у розумінні частини 3 статті 18 КК України та п. 1 примітки до ст. 364 КК України.

Відповідно до Наказу №149/1 від 01.09.2017 року «Про організацію роботи з охорони праці, безпеки життєдіяльності та призначення відповідальних у 2017-2018 навчальному році» від 01.09.2017 року, який затверджений директором СЗШ №69 м. Києва, загальне керівництво охороною праці та відповідальність за створення безпечних і нешкідливих умов праці в СЗШ №69 м. Києва вона залишила за собою.

У свою чергу, відповідно до Наказу №159 від 06.09.2017 року «Про розподіл функціональних обов`язків адміністрації школи» вона, як директора школи, серед іншого:

- забезпечує виконання Конституції України, Закону України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», інших законодавчих і нормативно-правових актів, здійснює загальне управління школою;

- контролює діяльність заступників директора з навчально-виховної роботи та заступника директора з адміністративно-господарчої частини;

- несе відповідальність за організацію харчування дітей;

- забезпечує облік, збереження і поповнення навчально-матеріальної бази, дотримання правил санітарно-гігієнічного режиму, охорони праці, техніки безпеки життєдіяльності учасників навчально-виховного процесу.

Крім того, відповідно до посадової інструкції директора СЗШ №69 м. Києва, яка 02.10.2017 року затверджена начальником управління освіти Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації та з якою ОСОБА_5 ознайомлена 02.10.2017 року, до основних напрямків діяльності директора закладу, у тому числі, належить:

- організація навчально-виховного процесу закладу;

- забезпечення дотримання норм і правил техніки безпеки та безпеки життєдіяльності під час навчально-виховного процесу в закладі.

При цьому, відповідно до розділу 3 посадової інструкції, вона:

- здійснює загальне керівництво організацією харчування дітей в закладі освіти, затверджує графік харчування школярів та денне меню із зазначенням виходу кожної страви для кожної категорії учнів (п. 3.14.);

- контролює стан утримання харчоблоку, їдальні та технічного обладнання в закладі освіти (п. 3.15.);

- забезпечує належну експлуатацію інженерно-технічних комунікацій, обладнання і вживає заходів з приведення їх у відповідність до чинних стандартів, правил і норм з охорони праці, своєчасно організовує огляди та ремонт приміщень освітнього закладу за рахунок кошті загального бюджету та позабюджетних надходжень (п. 3.32.);

- призначає осіб, відповідальних за дотримання вимог з охорони праці в навчальних кабінетах, майстернях, спортзалі, тощо, а також у підсобних приміщеннях (п. 3.33.);

- не допускає проведення освітнього процесу за наявності небезпечних умов для здоров`я учнів та працівників.

У свою чергу, відповідно до розділу 5 (п. 5.4.) посадової інструкції директор закладу несе відповідальність у встановленому законодавством України порядку, у тому числі за якість освіти школярів, життя і здоров`я, дотримання прав і свобод учнів і працівників закладу.

Так, в період часу з 31.08.2017 року по 04.04.2018 рік, ОСОБА_5 , будучи директором СЗШ №69 м. Києва, неналежно виконуючи свої службові та посадові обов`язки, у тому числі щодо охорони життя чи здоров`я неповнолітніх, організації дотримання вимог щодо охорони праці під час експлуатації головної будівлі та інших приміщень школи, технологічного енергетичного обладнання, здійснення періодичного огляду, поточного ремонту приміщень та обладнання, контролю за забезпеченням дотримання норм і правил техніки безпеки та безпеки життєдіяльності під час навчально-виховного процесу в закладі, допустила організаційні порушення, які призвели до незадовільного функціонування, недосконалості або відсутності системи управління охороною праці; порушення трудової і виробничої дисципліни у тому числі: невиконання посадових обов`язків.

У свою чергу, таке недбале ставлення до своїх службових та посадових обов`язків призвело до невиконання (порушення, недодержання) вимог Закону України «Про охорону праці», посадової інструкції директора середньої загальноосвітньої школи №69 м. Києва та наказу СЗШ №69 м. Києва від вересня 2017 року «Про розподіл функціональних обов`язків адміністрації школи», що призвело до тяжких наслідків.

Так, 04.04.2018 року приблизно о 09:25 год., в приміщенні їдальні СЗШ №69 м. Києва, що за адресою: м. Київ, вул. Донецька 25, під час відвідування вказаної їдальні, учениця 1-го класу вищезазначеного навчального закладу, малолітня ОСОБА_7 (далі- ОСОБА_8 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , торкнувшись руками до металевої підставки столу роздачі, отримала через неї ураження електричним струмом, яке в подальшому стало причиною розвитку у неї небезпечного для життя стану - гострої серцевої недостатності із зупинкою серцевої діяльності «клінічна смерть», що відноситься до тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя).

При цьому, згідно висновку судово-медичної експертизи №031-166-2019 від 27.01.2020 року, саме 04.04.2018 року в приміщенні їдальні СЗШ №69 м. Києва відбулося ураження електричним струмом ОСОБА_9 , тобто малолітня потерпіла ОСОБА_8 отримала електротравму, яка і була причиною розвитку у неї небезпечного для життя стану - гострої серцевої недостатності із зупинкою серцевої діяльності «клінічна смерть».

Електротравма, яку отримала ОСОБА_8 відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя - у відповідності до п. 2.1.3.0/ «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (наказ МОЗ України №6 від 17.01.1995 року).

Згідно висновку експерта від 04.02.2022 року №CE-19/111-21/49081-БЖ організаційними причинами враження учениці 1-го класу Суліман Аіші ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , електричним струмом є:

- незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці;

- порушення трудової і виробничої дисципліни у тому числі: невиконання посадових обов`язків.

Невиконані (порушені, неодержані) вимоги, які перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з настанням події:

- статті 13 Закону України «Про охорону праці», в частині: не забезпечення належного утримання устаткування та моніторингу за їх технічним станом;

- п. 3.15. посадової інструкції директора середньої загальноосвітньої школи №69 м. Києва, в частині: не належного контролю за станом утримання харчоблоку, їдальні та технічного обладнання в їдальні школи;

- наказу СЗШ №69 м. Києва від вересня 2017 року «Про розподіл функціональних обов`язків адміністрації школи», в частині неналежної організації дотримання вимог щодо охорони праці під час експлуатації головної будівлі та інших приміщень школи, технологічного та енергетичного обладнання допущені директором СЗШ №69 м. Києва ОСОБА_5 .

Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 137 КК України - неналежне виконання службових обов`язків щодо охорони життя та здоров`я неповнолітніх внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки.

Обвинувачена ОСОБА_5 не заперечує проти клопотання свого захисника та повідомила,

що розуміє суть висунутого обвинувачення та підставу і правові наслідки звільнення від кримінальної відповідальності і не заперечує проти вказаних процесуальних дій.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечує проти клопотання захисника.

Представник потерпілої ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні не заперечує проти клопотання захисника.

Заслухавши думку захисника, прокурора, обвинуваченої та представника потерпілої, які вважають, що кримінальне провадження підлягає закриттю у зв`язку із закінченням строків давності відповідно до положень ст. 49 КК України, з моменту вчинення кримінального правопорушення минуло 5 років.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 137 КК України віднесено до нетяжкого злочину.

Крім того, ст. 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК України.

Положеннями ст. 49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком сили минуло п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

Відповідно ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання та, у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КК України підстав і відсутності заперечень з боку обвинуваченого, закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності.

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду при розгляді справи № 192/3301/16-к, наголосив на тому що, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК України) може бути подано і стороною захисту (наприклад, адвокатом обвинуваченого), а не лише підозрюваним, обвинуваченим чи засудженим.

З матеріалів кримінального провадження встановлено, що подія, яка інкримінуються обвинуваченій ОСОБА_5 мала місце приблизно 04.04.2018 року.

Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості.

Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

У відповідності до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України є безумовним і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим.

Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є неприпустимим.

Крім цього, у постанові Великої палати Верховного суду від 17 червня 2020 року (справа

№ 598/1781/17) вказано, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК (сплив строків давності) є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування обвинуваченим шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.

Отже системне тлумачення норм кримінального та процесуального закону свідчить про те, що до особи можуть бути застосовані положення ст. 49 КК України у випадках, передбачених цією статтею та за наявності клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. При цьому таке клопотання подається стороною кримінального провадження, а не виключно підозрюваним, обвинуваченим або засудженим. Разом з тим кримінальний процесуальний кодекс вказує на обов`язковість згоди обвинуваченого на звільнення його саме від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, а тому суд не вбачає підстав, які б унеможливлювали б закриття даного провадження.

Судом роз`яснено ОСОБА_5 наслідки закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, передбачених ст. 49 КК України.

Оскільки звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України є нереабілітуючою обставиною, а закриття провадження з цих підстав не передбачає встановлення вини особи у вчиненні злочину судовим вироком, цивільний позов підлягає залишенню без розгляду.

Судом роз`яснено потерпілому його право на пред`явлення позову в порядку цивільного судочинства.

Окрім того, постановою ККС ВС від 1 лютого 2024 року у справі № 930/497/23, визначено, що закриття кримінального провадження стосовно особи з нереабілітуючих підстав і застосування до неї м`якшої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє її від сплати процесуальних витрат, пов`язаних із проведенням судових експертиз.

Керуючись ст. ст. 128, 284, 288, 314-316, 369-372 КПК України, ст. 49 КК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 137 КК України на підставі ст. 49 КК України.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 137 КК України, внесеного до ЄРДР від 03.04.2023 року за №12023100090001042 - закрити.

Позовну заяву ОСОБА_12 про відшкодування моральної та майнової шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, від 17.07.2023 року - залишити без розгляду (а.п. 42-75 т. 1).

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати на проведення експертиз на користь держави в сумі 13 729 (тринадцять тисяч сімсот двадцять дев`ять) гривень 60 копійок в дохід держави (а.п. 25-49 т. 2).

Ухвала може бути оскаржена до Київського Апеляційного суду через районний суд протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1