Постановление суда № 135022939, 20.03.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

20 березня 2026 року справа № 580/6541/25 м. ЧеркасиЧеркаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених на виконання рішення суду (у порядку ст. 383 КАС України) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та бездіяльності і зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 через свою представницю звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі заява), в якій просить:

- винести окрему ухвалу щодо порушень посадовими особами Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області в ході виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 липня 2025 року справа № 580/6541/25, що залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2026 року у цій же справі вимог ст. ст. 19, 129-1 Конституції України в частині застосування понижуючих коефіцієнтів до пенсії ОСОБА_1 (зареєстрована адреса місця проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.01.2026 та нездійсненні виплати ОСОБА_1 пенсії без застосування понижуючих коефіцієнтів, без обмеження пенсії максимальним розміром, та з урахуванням сум збільшення розміру пенсії, нарахованих після визначення розміру пенсії станом на 21.03.2024;

- окрему ухвалу скерувати на ім`я керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, зобов`язавши останнього усунути зазначені порушення, шляхом невідкладного здійснення перерахунку та виплатити ОСОБА_1 (зареєстрована адреса місця проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії без застосування понижуючих коефіцієнтів, без обмеження пенсії максимальним розміром, та з урахуванням сум збільшення розміру пенсії, нарахованих після визначення розміру пенсії станом на 21.03.2024 з 01.01.2025 у розмірі 35327, 57 грн, а з 01.01.2026 35421,17 грн;

- зобов`язати керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області поінформувати суд про виконання окремої ухвали у 10-денний строк з дня її отримання;

- окрему ухвалу направити до Черкаської обласної прокуратури для вирішення питання про прийняття рішення в порядку ст. 214 КПК України за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України, про що інформувати суд у 10-денний строк з моменту отримання цієї ухвали.

Заява мотивована тим, що оскільки суд у рішенні у справі № 580/6541/25 уже зобов`язав Відповідача не тільки перерахувати, а і виплачувати Позивачу пенсію без застосування понижуючих коефіцієнтів, без обмеження пенсії максимальним розміром, та з урахуванням сум збільшення розміру пенсії, нарахованих після визначення розміру пенсії станом на 21.03.2024, то належне виконання рішення суду є виплата Позивачу пенсії з 01.01.2025 у розмірі 35327, 57 грн, а з 01.01.2026 35421,17 грн. У протилежному випадку рішення судів матимуть виключно номінальний характер, адже з урахуванням часу, необхідного для розгляду справи, особа не встигатиме отримуватиме належну до сплати пенсію. А ухвалювані рішення не призведуть до реальної зміни в правовому становищі Позивачів. Це добре простежується на ілюстрованій ситуації за позовом ОСОБА_1 . Адже до звернення до суду з позовом у справі № 580/6541/25 сума пенсії Позивача складала 27620,52 грн, а після того, як Позивач домігся винесення остаточного судового рішення апеляційним судом сума до виплати складає 29829,35 грн. Тобто фактично розмір пенсії Позивача був збільшений за рахунок збільшення максимального розміру пенсії, до якого не застосовуються понижуючі коефіцієнти (з 23610 до 25950 грн) і незначного збільшення розміру підвищення пенсії інвалідам війни. Всі ці обставини мали б місце і без звернення Позивача з адміністративним позовом, що у разі залишення позиції відповідача без реагування суду, зробить судовий захист у даній категорії справ абсолютно неефективним.

До суду надійшло заперечення на заяву, у якому представниця відповідача просить в задоволенні вимог, що зазначені у заяві Позивача відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування заперечення представниця відповідача зазначила, що оскільки, рішення суду у адміністративній справі № 580/6541/25 фактично виконане, а перерахунок пенсії з 01.01.2026 зумовлений зміною правового регулювання, це свідчить про виникнення між сторонами нових правовідносин, що не були предметом дослідження у справі № 580/6541/25. Враховуючи вищезазначене, судове рішення у справі № 580/6541/25 виконане Головним управлінням, відповідно до вимог чинного законодавства та в межах повноважень, покладених на органи Пенсійного фонду України.

Крім того, представниця відповідача вказала, що правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Отже, вказане право має стосуватися виключно встановлених судом під час вирішення позовної заяви заявлених підстав та спірних правовідносин і не може стосуватися фактів і подій, що виникли в подальшому без урахування мотивів суду. Разом з тим, доводи заяви позивача стосуються обставин, які виходять за межі покладених обов`язків згідно з рішенням суду у справі № 580/6541/25, а саме обмеження максимального розміру пенсії позивача відповідно до постанови КМУ № 1778 від 30.12.2025. Отже, заява позивача задоволенню не підлягає.

Для вирішення заяви про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень, вчинених на виконання рішення суду, суд врахував, що відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з частиною другою цієї статті у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Відповідно до частини 3 статті 383 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.

Суд враховує, що звернення рішення суду до примусового виконання є обов`язковою передумовою для подання заяви в порядку статті 383 КАС України, позаяк повноваження щодо вчинення дій з примусового виконання рішення суду, зокрема і щодо перевірки його виконання, належать насамперед до повноважень виконавців, а звернення до суду в порядку наведеної статті є винятковим заходом, до якого позивач може вдатися, коли вичерпає всі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду (постанови Верховного Суду від 21 березня 2019 року у справі № 805/1458/17-а, від 27 червня 2019 року у справі № 807/220/18).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 грудня 2021 року у справі № 9901/235/20 вказала, що визначені вимоги до заяви, яка подається відповідно до статті 383 КАС України, зокрема надання інформації про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження, не є формальними вимогами, а навпаки є важливою інформацією, яка дає можливість суду визначити, чи не є передчасним звернення стягувача до суду з такою заявою.

Стаття 383 КАС України передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою у розділі КАС України Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви.

Зміст цієї статті свідчить, що закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду.

Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов`язує суб`єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.

Суд з`ясував, що у поданій позивачем заяві про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень, вчинених на виконання рішення суду (у порядку ст. 383 КАС України) відсутня інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання, хід виконавчого провадження та його закінчення, а також відповідні докази на підтвердження цих обставин, у зв`язку з чим суд доходить висновку про невідповідність заяви встановленим КАС України вимогам.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 383 КАС України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 248, 249, 256, 294, 297, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених на виконання рішення суду (у порядку ст. 383 КАС України) повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала складена в повному обсязі та підписана 16.03.2026.

СуддяВасиль ГАВРИЛЮК