Решение № 135014268, 17.03.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/20302/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

17 березня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі

головуючої судді Якимець О.І.,

за участю секретаря судового засідання Карпишиної К.С.,

учасники справи - не з`явились,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами у розмірі 88 952,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі Заявки-анкети № 3373176 на умовах Пропозиції (оферти) на укладення електронного Договору позики, що акцептована відповідачем, шляхом підписання електронним підписом відповідача, було укладено Договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0977437470/1. Відповідно до умов викладених в Оферті, Пропозиція (Оферта), Акцепт оферти, Правила та Заявка-анкета становлять єдиний документ - Договір.

Відповідно до умов Договору позики позичальнику надано кредит в розмірі 5 000,00 грн, строк користування кредитом - 14 днів, строк дії Договору - 3 роки, відсоткова ставка - 1.75% за один день користування кредитом.

Зазначається, що Пропозиція (Оферта) укласти Договір надання позики та надання кредиту згідно Заявки-анкети № 3373176 від 08.12.2020 року підписано кредитодавцем, а Акцепт оферти на укладання Договору надання позики та отримання кредиту згідно Заявки-анкети № 3373176 від 08.12.2020 підписано позичальником, електронним цифровим підписом (одноразовий ідентифікатор в якості особистого підпису), який було надіслано за допомогою СМС-повідомлення на телефонний номер зазначений Позичальником в особистому кабінеті на сайті кредитодавця.

Також вказується, що відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредиту до вільно обраної ним фінансової установи, а саме до ТОВ «Авентус Україна», отримавши від останнього всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору.

Як стверджується у позові, на умовах, встановлених Договором, кредитодавець надає споживачу кредит у гривні, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту (загальний розмір): 3 000,00 гривень. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 360 днів.

Зауважується, що:

- 11.02.2022 було укладено договір № 11-02/22 відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0977437470/1.

- 10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0977437470/1.

- 28.08.2025 було укладено договір № 28-08/25 відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0977437470/1.

Крім того, звертається увага на те, що:

- 30.06.2021 було укладено договір № 30062021 відповідно до якого ТОВ «Авентус Україна» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3188174.

- 23.05.2024 було укладено договір № 23/05/24 відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3188174.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними Договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 88 952,50 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 8000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 80 952,50 грн.

Відповідачем не подано відзив на позов, який містив би заперечення на нього.

29.01.2026 року ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін у справі.

У прохальній частині позову позивач просить проводити розгляд справи за відсутності представника, просить повністю задовольнити позовні вимоги та у разі неявки відповідача без поважних причин не заперечує проти заочного вирішення справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце судового засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив на позовну заяву, а відтак, враховуючи що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи та враховуючи наявність умов передбачених ст. 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу, яка внесена до протоколу судового засідання, про заочний розгляд справи з дотриманням вимог, встановлених ст. 281 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов наступного.

Судом встановлено, що 30.12.2020 між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 на підставі заявки-анкети № 3373176 від 08.12.2020 на умовах пропозиції (оферти) на укладення електронного договору позики, що акцептована відповідачем шляхом підписання електронним підписом, вчиненим одноразовим ідентифікатором, укладено договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0977437470/1, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 5000,00 грн, на строк користування кредитом 14 днів з відсотковою ставкою 1,75 % за один день користування кредитом, річна відсоткова ставка 638,75%, застосовуються за умови належного виконання умов договору та відсутності пролонгації. Строк дії договору - 3 роки.

Сторони погодили загальну вартість кредиту у грошовому вираженні, яка становить 1 225,00 грн за умови належного виконання умов договору та відсутності пролонгації.

Максимальна відсоткова ставка 3,5% за один день користування кредитом, застосовується за умови неналежного виконання умов договору.

Максимальна річна відсоткова ставка 1277,5% застосовується за умови неналежного виконання умов договору.

Загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить 2 450,00 грн, за умови неналежного виконання умов договору.

Всі інші умови викладені у Правилах, з якими ОСОБА_1 ознайомився до укладення договору та які є невід`ємною частиною договору (оферти та акцепту оферти).

Договір №0977437470/1 від 08.12.2020 укладено та підписано сторонами в електронній формі, електронним підписом одноразовим ідентифікатором - 1q4j2v.

Крім того, ТОВ «Інфінанс» ідентифікувало відповідача ОСОБА_1 з яким укладено договір №0977437470/1 від 08.12.2020, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

ТОВ «Інфінанс» свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу кредитні кошти в сумі 5 000,00 грн шляхом їх зарахування на платіжну картку відповідача за допомогою платіжної системи іPay, що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 09.09.2025.

Згідно розрахунку, наданого ТОВ «Інфінанс», заборгованість відповідача за кредитним договором №0977437470/1 від 08.12.2020 становить 79 112,50 грн, з яких: 5 000,00 грн - залишок заборгованості по основному боргу, 74 112,50 грн - залишок заборгованості по процентам.

11.02.2022 між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №11-02/22, у відповідності до умов якого ТОВ «Інфінанс» передало ТОВ «Вердикт Капітал» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №11-02/22 від 11.02.2022, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №0977437470/1 від 08.12.2020 в сумі 79 112,50 грн, з яких: 5 000,00 грн - залишок заборгованості по основному боргу, 74 112,50 грн - залишок заборгованості по процентам.

Також ТОВ «Інфінанс» надав ТОВ «Вердикт Капітал» інформацію щодо даних, які підтверджують зарахування кредитних коштів на банківську карту ОСОБА_2 , право вимоги за яким передано ТОВ «Вердикт Капітал».

10.01.2023 на підставі договору про відступлення прав вимоги №10-01//2023 ТОВ «Вердикт Капітал» передало ТОВ «Коллект Центр» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №0977437470/1 від 08.12.2020 в сумі 137 387,50 грн, з яких: 5 000,00 грн - залишок заборгованості по основному боргу, 132 378,50 грн - залишок заборгованості по процентам.

Відповідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Капітал», станом на 10.01.2023 існує заборгованість у розмірі 39 641,25 грн, з яких: 137 387,50 грн, з яких: 5 000,00 грн - залишок заборгованості по основному боргу, 132 378,50 грн - залишок заборгованості по процентам за період з 11.02.2022 до 09.01.2023.

28.08.2025 між ТОВ «Коллект центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір № 28-08/25 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, у відповідності до умов якого ТОВ «Коллект центр» передав (відступив) ТОВ «Факторинг Партнерс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Факторинг Партнерс» прийняв належні ТОВ «Коллект центр» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників до договору №28-08/25 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №0977437470/1 від 08.12.2020 в сумі 195 487,50 грн, з яких: 5 000,00 грн - залишок заборгованості по основному боргу, 190 487,50 грн - залишок заборгованості по процентам.

З розрахунку заборгованості за договором №0977437470/1 від 08.12.2020 вбачається, що за період з 28.08.2025 по 03.12.2025 існує заборгованість у розмірі 195 487,50 грн, з яких: 5 000,00 грн - залишок заборгованості по основному боргу, 190 487,50 грн - залишок заборгованості по процентам.

Між тим позивач зазначив суму до стягнення за кредитним договором №0977437470/1 від 08.12.2020 в розмірі 79 112,50 грн, з яких: 5 000,00 грн - тіло кредиту, 74 112,50 грн - відсотки станом на 11.02.2022.

У розділі І вказаного договору зазначено наступне:

1.1. Укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Споживача здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства.

1.2. На умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

1.3. Сума кредиту(загальний розмір) складає: 3 000,00 гривень. Тип кредиту - кредит.

1.4. Строк кредиту 30 днів. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору.

1.5. Тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від фактичного виконання споживачем умов договору та становить:

1.5.1 Знижена процентна ставка 1,81% в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору (без пролонгацій), якщо в цей строк Споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку.

1.5.2 Стандартна процента ставка 1,90 % в день від суми кредиту, застосовується:

- у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору, якщо Споживач не виконав умови зазначені в пп.1.5.1. Договору для застосування зниженої процентної ставки; та

- у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п.4.1- 4.6 цього Договору; та

- у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз.2 част.1 статті 1048 Цивільного кодексу України.

Укладаючи цей Договір, Споживач підтверджує, що підставою для застосування зниженої процентної ставки, передбаченої цим Договором є отримання Споживачем від Товариства індивідуальної знижки на стандартну процентну ставку, відповідно до програми лояльності ТОВ «Авентус Україна» для споживачів сервісу «CreditPllus» ( Офіційні правила розміщені на Веб-сайті). Таке зниження стандартної процентної ставки допускається за умови, що Споживачем будуть виконані умови для її застосування - повернений кредит у строк та в порядку, що передбачені цим Договором. У випадку невиконання Споживачем умов для застосування зниженої процентної ставки, користування кредитом для Споживача стає доступним виключно на стандартних умовах - за стандартною процентною ставкою. При цьому, Споживач погоджується, що застосування стандартної процентної ставки не є наслідком погіршення умов користування кредитом для Споживача (збільшенням процентної ставки), а є лише наслідком отримання Споживачем послуги фінансового кредиту на звичайних(стандартних) умовах, що доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки.

1.6. Мета отримання кредиту: задоволення особистих потреб.

1.7. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави.

1.8. Укладення цього Договору не потребує укладання договорів щодо додаткових та супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту.

Відповідно до п. 2.1 Договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншу платіжну картку реквізити якої надані Споживачем в Особистому кабінеті.

Відповідно до п. 6.1 Договору, сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно графіка платежів в пп.6.1.1 Договору.

Договір №3188174 від 13.11.2020 про надання фінансового кредиту складений в електронній формі та підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором - М291343, що відповідає ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Підписуючи цей договір споживач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», які розміщені на вебсайті.

ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, надавши відповідачу кредитні кошти в сумі 3 000,00 грн шляхом їх зарахування на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 07.11.2025.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 3188174 від 13.11.2020 підготовленого ТОВ «Авентус Україна», заборгованість ОСОБА_1 становить 9 840,00 грн, з яких: 3 000,00 грн - залишок заборгованості по основному боргу, 6 840,00 грн - залишок заборгованості по процентам.

30.06.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №30062021, у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передало ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, зокрема до ОСОБА_1 .

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №30062021 від 30.06.2021, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №3188174 від 13.11.2020 в сумі 9 840,00 грн, з яких: 3 000,00 грн - залишок заборгованості по основному боргу, 6 840,00 грн - залишок заборгованості по процентам.

23.05.2024 між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №23/05/24, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» передало ТОВ «Факторинг Партнерс» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Додатковою угодою №1 до договору факторингу №23/05/24 від 23.05.2024 у зв`язку з виявленням технічної помилки вирішили внести зміни в реєстри заборгованостей, що є додатками до договору факторингу №23/05/24 від 23.05.2024 (а.с.104-105).

Відповідно до Витягу з реєстру заборгованостей № 1 до договору факторингу №23/05/24 від 23.05.2024 ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №3188174 від 13.11.2020 в сумі 9 840,00 грн, з яких: 3 000,00 грн - залишок заборгованості по основному боргу, 6 840,00 грн - залишок заборгованості по процентам.

Зі змісту підготовленого ТОВ «Факторинг Партнерс» розрахунку заборгованості за кредитним договором № 3188174 від 13.11.2020, заборгованість ОСОБА_1 станом на 03.12.2025, становить 9 840,00 грн, з яких: 3 000,00 грн - залишок заборгованості по основному боргу, 6 840,00 грн - залишок заборгованості по процентам.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними Договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 88 952,50 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 8000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 80 952,50 грн.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилом ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За змістом ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Особи мають право вибору: використати існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на власний розсуд. Цивільний договір як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, виявляє автономію волі учасників щодо врегулювання їхніх відносин згідно з розсудом і у межах, встановлених законом, тобто є актом встановлення обов`язкових правил для сторін, індивідуальним регулятором їхньої поведінки (див. постанову Верховного Суду від 11.01.2024 у справі № 916/1247/23).

Згідно з ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19; від 16.12.2020 у справі № 561/77/19 та від 22.11.2021 у справі № 234/7719/20.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд враховує, що матеріали справи не містять відомостей про те, що у даній справі договір у встановленому законом порядку відповідачем оспорювався чи визнавався недійсним.

При цьому, суд бере до уваги, що відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18), ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

З урахуванням принципу тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.03.2021 у справі № 607/11746/17 (провадження № 61-18730св20).

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Факторинг Партнерс» вказує на те, що позичальник не виконує свої зобов`язання за договорами, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як вказано у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частинами першою, другою , третьою статті 83 ЦПК України передбачено подання доказів сторонами та іншими учасниками справи безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 78 ЦПК України визначено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 80 ЦПК України передбачає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як встановлено ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19 (провадження № 12-95гс20) у процесуальному та матеріальному законодавстві передбачено обов`язок доказування, який слід розуміти як закріплену міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах. Цей склад фактів визначається нормою права, що регулює спірні правовідносини. Відповідно, звертаючись із позовом на захист свого порушеного права, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами підстави виникнення в боржника обов`язку та зміст цього обов`язку згідно з нормами права, що регулюють спірні правовідносини. У свою чергу процесуальні обов`язки відповідача полягають також у здійснені ним активних процесуальних дій, наведенні доводів та наданні доказів, що спростовують існування цивільного права позивача. Тож виходячи з принципу змагальності сторін у процесі на позивача за загальним правилом розподілу тягаря доказування не може бути покладено обов`язок доведення обставин, за які відповідає відповідач, зокрема, якщо відповідач нехтує своїми процесуальними обов`язками.

При цьому, як зазначено у постанові Верховного Суду від 08.06.2022 № 913/618/21, справі про стягнення заборгованості, доказувати факт здійснення відповідачем оплати, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач.

З наявних матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача за кредитними договорами становить 88 952,50 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 8000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 80 952,50 грн

Відповідач доводів позивача про розмір такої заборгованості не спростував, контррозрахунку заборгованості не зробив, доказів її сплати суду не подав, як доказів і неотримання кредитних коштів, а отже будучи достеменно обізнаним про існування даної судової справи не вчинив жодних дій на спростування правильність нарахованої суми боргу.

Зважаючи на викладене, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження та відповідачем не спростовуються, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що позивач при зверненні до суду з позовом у даній справі сплатив 2 422,40 грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією.

З урахуванням задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд прийшов до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 02.07.2024 року між позивачем та адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» укладено договір № 02-07/2024 про надання правової допомоги.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаннях з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 137 цього Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, за приписами частини 3 наведеної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, витрати на правову допомогу відшкодовуються лише у тому випадку, якщо правова допомога реально надавалася у справі тими особами, які одержали за це плату.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 цього Кодексу розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Повертаючись до матеріалів справи, яка розглядається, суд зазначає про те, що відповідно до укладеної угоди адвокат надає позивачу правничу допомогу в обсязі та на умовах, визначених договором. За надання правової допомоги клієнт зобов`язується виплатити адвокатському об`єднанню гонорар винагороду).

Відповідно до Заявки на надання юридичної допомоги № 544 від 03.11.2025 року до договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024 року, позивач отримав наступні послуги: надання усної консультації - 2 год. 4 000,00 грн; підготовка пропозиції - 3 год. 6 000,00 грн; складання позовної заяви - 5 год. 15 000,00 грн. Всього на загальну суму 9 000,00 грн.

Згідно витягу з акту № 23 про надання юридичної допомоги від 28.11.2025 адвокатським об`єднання виконано послуги, перелік яких аналогічний змісту викладеного у заявці на надання юридичної допомоги № 544 від 03.11.2025 року, на загальну суму 25 000,00 грн.

З урахуванням наведеного, оцінюючи об`єктивно складність цієї справи, предмет спору з урахуванням ціни позову за майновою вимогою, задоволення судом позовних вимог, враховуючи, складання заяв по суті у цій справі; з огляду на приписи п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вбачає наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про стягнення з відповідача у даній справі витрат на правничу допомогу, а саме у розмірі 2 000,00 грн, що відповідає критерію реальності та розумності, та є співмірним, виходячи зі складності, категорії справи, виконаних адвокатом робіт та наданих адвокатських послуг, а відтак заяву представника позивача задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355, Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованості за кредитними договорами у розмірі 88 952 (вісімдесят вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві) гривні 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», місцезнаходження - місто Київ, вулиця Ґедройця Єжи, будинок 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371;

відповідач ОСОБА_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя О. І. Якимець