Постановление суда № 134991122, 18.03.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа 524/1305/26

Провадження 2-н/524/990/26

УХВАЛА

18 березня 2026 року м. Кременчук

Суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Колеснікова О.М., розглянувши заяву об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тараса Бульби Б.19А» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по сплаті внесків на утримання будинку і споруд та прибудинкової території,

встановила:

До Автозаводського районного суду м. Кременчука надійшла заява об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тараса Бульби Б.19А» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по сплаті внесків на утримання будинку і споруд та прибудинкової території.

Звертаючись до суду з вказаною заявою ОСББ «Тараса Бульби Б.19А» окрім заборгованості, 3% річних, інфляційних витрат, пені та сплаченого судового збору просить стягнути з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

За приписами ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

На відміну від витрат по сплаті судового збору, розмір якого визначається Законом України «Про судовий збір», розмір витрат на правничу допомогу не є фіксованим, а питання про відшкодування витрат на правничу допомогу відповідно до положень ст.137 ЦПК України вирішується з урахуванням умов договору про надання правничої допомоги, а також заперечень іншої сторони щодо наявності підстав та розміру таких витрат. Відтак, при вирішенні питання про відшкодування витрат на правничу допомогу суд має забезпечити реалізацію сторонами дотримання принципу змагальності.

Суддя зазначає, що відповідно до ч.1 ст.42 ЦПК України сторони є учасниками справи у справах позовного провадження, тоді як заява подана в порядку наказного провадження.

При розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник (частина друга статті 42 ЦПК України).

Крім того, зі змісту ч.5 ст. 137 ЦПК України вбачається, що суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

Отже, питання щодо стягнення судових витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу адвоката, не є безспірним, також і з огляду на наявність у боржника права оспорювати суму заявлених стягувачем витрат на правничу допомогу.

Водночас, принципом розгляду справи в наказному провадженні є суто безспірне вирішення справи, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.

За ч. 3 ст. 165 ЦПК України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

На підставі наведеного, керуючись статтями 133, 137, 160-165 ЦПК України, суддя

ухвалила:

Відмовити об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Тараса Бульби Б.19А» у задоволенні заяви про стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалу може бути оскаржено протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Суддя О.М. Колеснікова