Постановление суда № 134990504, 19.03.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/2326/26

Провадження 2/362/3784/26

У х в а л а

про залишення позову без руху

19 березня 2026 року

Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Мартинцова І.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області, Комунального підприємства «Керуюча компанія Новосілки» Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області про поновлення на роботі,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2026 року до Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшла дана позовна заява, яка у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Мартинцову І.О.

В силу вимог положень статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Перевіривши матеріали позову, судом встановлено, що вона подана без додержання вимог, встановлених в ст.ст. 175, 177 ЦПК України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Водночас, до позовної заяви не було додано документів, підтверджуючих сплату судового збору, або документів, підтверджуючих підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, пункт 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначає, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Враховуючи наведене, позивач звільняється від сплати судового збору лише щодо вимог про поновлення на роботі.

Разом з тим, зі змісту позову вбачається, що позивачем, окрім вимог про поновлення на роботі заявлено вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу по день фактичного поновлення на роботі.

Так, в силу вимог ст. 117 Кодексу Законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Виходячи з викладених норм, стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також, не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Стягнення з роботодавця середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні не є заробітною платою, оскільки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є спеціальним видом відповідальності роботодавця, відповідно на вказані вимоги позивача не поширюються положення пункту 1 частини 1статті 5 Закону України «Про судовий збір», за яким від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Аналогічна правова позиція також висловлена Верховним Судом у постанові від 30.01.2019 у справі №910/4518/16.

В постанові Великої Палати ВС від 8лютого 2022 року у справі №755/12623/19 (провадження №14-47цс21) зазначено, що середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений ч. 2 ст. 235 КЗпП України, та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений ст.117 цього Кодексу, мають різну правову природу. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

Таким чином, вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки проведення розрахунку при звільненні не є тотожною до вимоги про стягнення заробітної плати а тому, не може бути віднесена до категорії пільгових вимог, за подачу яких, згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір не сплачується.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16, позовна вимога про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні є майновою вимогою.

Відтак, позивачу слід сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Окрім того, відповідно до підпунку 5 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Середній заробіток за час затримки розрахунку є видом виплат, який врегульований Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 8 лютого 1995, згідно з яким обчислення середньої заробітної плати для оплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні проводиться, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Заявляючи вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку позивач не долучає до матеріалів справи відповідну довідку про середній заробіток, що, в подальшому, позбавляє суд можливості визначити розмір виплати.

Крім того у порушення пунктів 2, 3 частини третьої статті 175 ЦПК України у позовній заяві не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету позивача та відповідача, не визначено ціну позову, (хоча одна із вимог є майновою), не надано обґрунтований розрахунок суми, що стягуються чи оспорюються.

В силу вимог ч. 1 ст. 28 ЦПК України позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

В позовній заяві позивач зазначає, що зареєстрованим місцем його проживання є АДРЕСА_1 . Однак належних доказів, що підтверджують дані обставини матеріали справи не містять, що ставить під сумнів правильність визначення позивачем підсудності даного позову саме Васильківському міськрайонному суду Київської області. При цьому процесуальним законодавством не передбачено право суду самостійно перевіряти місце проживання позивача з метою визначення підсудності спору.

Крім того, обов`язковою ознакою відповідності позивача вимогам, які висуваються до нього є встановлення його цивільної процесуальної правосуб`єктності.

Під час вирішення питання щодо наявності або відсутності у позивача процесуальної правосуб`єктності суд, крім іншого, має встановити особу позивача.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», документами, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, є:

а) паспорт громадянина України; б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон;в) дипломатичний паспорт України; г) службовий паспорт України; ґ) посвідчення особи моряка;д) посвідчення члена екіпажу; е) посвідчення особи на повернення в Україну; є) тимчасове посвідчення громадянина України.

Отже, до позовної заяви не надано документу, що посвідчує особу позивача.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Вказані вище недоліки у своїй сукупності перешкоджають відкриттю провадження у справі.

Відповідно до частини другої статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху позивачеві слід:

- долучити до матеріалів справи довідку про середній заробіток, визначити ціну позову, надати обгрунтований розрахунок суми, що стягується та сплатити судовий збір за вимогу про стягнення середнього заробітку;

- надати докази, що підтверджують зареєстроване місце проживання позивача за адресою: АДРЕСА_1 ;

- подати до суду оформлену відповідно до вищенаведених вимог статті 175, 177 ЦПК України позовну заяву разом із її копіями відповідно до кількості учасників справи та доказами сплати судового збору.

Реквізити сплати судового збору :

Отримувач коштів: ГУК уКиїв.обл/Васильків.міс/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989

Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача: UA808999980313191206000010786

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Васильківський міськрайонний суд Київської області.

За правилами статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статями 95, 175, 177, 185 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області, Комунального підприємства «Керуюча компанія Новосілки» Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області про поновлення на роботі - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить п`ять днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви до визначеної дати, позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя І.О. Мартинцова