Решение № 134988367, 20.03.2026, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/6335/25 Провадження № 2/450/1014/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Мусієвського В. Є.

при секретарі Микитів Н.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників судового розгляду в приміщенні суду м. Пустомити цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

Представник позивача через систему «Електронний Суд» звернулася з позовом, у якому просила стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 00-9831960, укладеним між ОСОБА_1 та ТзОВ «Макс Кредит» 05.07.2024 року, у розмірі 20030,70 грн, що складається з 7935 грн заборгованості за тілом кредиту, 11405,70 грн заборгованості за відсотками, 690 грн заборгованост за штрафними санкціями.

Мотивувала позовні вимоги тим, що ОСОБА_1 звернулася до ТзОВ «Макс Кредит» і уклала 05.07.2024 року кредитний договір № 00-9831960, отримавши грошові кошти у розмірі 6900 грн. Вказала, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором не виконала, у зв`язку з чим утворилася згадана заборгованість. Зазначила, що 16.04.2025 року між ТзОВ «Макс Кредит» та ТзОВ «Юніт Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 16042025-МК/ЮнітКапітал, відповідно до якого, а також реєстру прав вимоги до вказаного договору, позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-9831960 від 05.07.2024 року. Враховуючи наведене, просила позовні вимоги задовольнити, а судові витрати, які складаються з 2422,40 грн сплаченого судового збору та 7000 грн витрат на професійну правничу допомогу стягнути з відповідача.

Ухвалою від 10.02.2026 року відкрито провадження у справі, а розгляд такої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою від 10.02.2026 року клопотання представника позивача ТзОВ «Юніт Капітал» Хлопкової М.С. про витребування доказів задоволено. Витребувано у АТ «Універсал Банк» інформацію, що містить банківську таємницю. Уповноважено представника позивача ТзОВ «Юніт Капітал» Хлопкової М.С. на отримання у АТ «Універсал Банк» витребуваних доказів, які слід надати суду, а копії таких скерувати відповідачу, докази чого надати суду. Вказана ухвала представником позивача не виконана.

Ухвалою від 20.03.2026 року стягнуто з позивача ТзОВ «Юніт Капітал» штраф в розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 988, 40 грн за невиконання представником ОСОБА_2 ухвали від 10.02.2026 року.

Відповідач повідомлялась про судовий розгляд шляхом направлення поштової кореспонденції.

У вказаний строк відповідач не надала суду відзив на позовну заяву, відповідно до вимог статті 178 ЦПК України, без поважних причин.

У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи наведене, відповідно до частини 8 статті 178 та частини 5 статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу у порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За частиною 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

Судом встановлено, що 05.07.2024 року ОСОБА_1 уклала з ТзОВ «Макс Кредит» кредитний договір № 00-9831960 шляхом підписання такого, графіку платежів, паспорту споживчого кредиту електронним підписом у виді одноразових ідентифікаторів 82379, 58366, внаслідок чого отримала кредит у розмірі 6900 грн строком на 360 днів, зі сплатою 1% зниженої процентної ставки на день, 1,45% стандартної процентної ставки на день.

Встановлено, що кредитодавець повністю виконав свої зобов`язання за кредитним договором № 00-9831960 від 05.07.2024 року, що стверджується підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів ТзОВ «ПрофітГід».

Із детального розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 16.04.2025 року становить 20030,70 грн, що складається з 7935 грн заборгованості за тілом кредиту, до якого влючена заборгованість за комісією, 11405,70 грн заборгованості за відсотками, 690 грн заборгованості за штрафними санкціями. При цьому, заборгованість у сумі 690 грн за штрафними санкціями первісним кредитором не враховано до загальної суми заборгованості за кредитним договором.

16.04.2025 року між ТзОВ «Макс Кредит» та ТзОВ «Юніт Капітал» укладено договір про відступлення прав вимоги № 16042025-МК/ЮнітКапітал, відповідно до умов якого первісний кредитор ТзОВ «Макс Кредит» передає (відступає) новому кредитору ТзОВ «Юніт Капітал» свої права вимоги за кредитними договорами, а новий кредитор набуває право вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.

Витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 16042025-МК/ЮнітКапітал від 16.04.2025 року вбачається, що первісний кредитор ТзОВ «Макс Кредит» відступив новому кредитору ТзОВ «Юніт Капітал» право вимоги до відповідача ОСОБА_1 у розмірі 20030,70 грн, що складається з 7935 грн заборгованості за тілом кредиту, до якого влючена заборгованість за комісією, 11405,70 грн заборгованості за відсотками, 690 грн заборгованост за штрафними санкціями.

Відтак, ТзОВ «Юніт Капітал» набуло права вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-9831960 від 05.07.2024 року та статусу нового кредитора за зобов`язаннями останнього перед ТзОВ «Макс Кредит».

Частинами 1, 3 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Як вбачається з матеріалів справи, зобов`язання не виконані з вини відповідача.

За статтею 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Однак, суд не може в повній мірі погодитися з наданим позивачем розрахунком заборгованості, виходячи з наступного.

Окрім заборгованості за тілом кредиту та відсотками, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 690 грн заборгованості за штрафними санкціями.

Разом з тим, у відповідності до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно зі статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України установлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, заявлена представником позивача заборгованість за штрафними санкціями в розмірі 690 грнне підлягатиме стягненню з відповідача на користь ТзОВ «Юніт Капітал».

При цьому судом встановлено, що відповідно до відомостей про щоденні нарахування та погашення, позивачем сплачено на суму заборгованості за штрафними санкціями 2760 грн, що не підлягають стягненню. Відтак, заборгованість слід перерахувати, врахувавши сплачену заборгованість у сумі 2760 грн за штрафними санкціями в рахунок погашення заборгованості за процентами.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід зазначити наступне.

Згідно частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частин 3, 4 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 1, 2 статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Крім того, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 12 лютого 2020 року по справі № 648/1102/19, відповідно до якої витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

З долучених до позовної заяви договору про надання правової (правничої) допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025 року, додаткової угоди №25770871977 від 11.09.2025 року, додатку №1 ло нього, акту прийому-передачі наданих послуг від 01.10.2025 року, детального опису наданих послуг від 15.12.2025 року, вбачається, що розмір понесених позивачем витрат у зв`язку з розглядом цивільної справи за позовом ТзОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 , становить 7000 грн та складається з послуг, а саме складання позовної заяви 2 год; вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості 2 год; підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів 1 год; підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів 1 год.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited проти України").

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 1500/1025/20).

Так, в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19, в якому, серед іншого наголошено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Подібні висновки можна також зустріти в ряді постанов Верховного Суду, зокрема, у справах № 922/3436/20, № 910/7586/19, № 910/16803/19.

Верховний Суд у своїй постанові від 28 червня 2023 року по справі № 369/576/22 зазначив, що суд може з власної ініціативи зменшити розмір витрат на правничу допомогу, застосувавши критерії, визначені у частинах 3, 4, 5, 9 статті 141 ЦПК України. При цьому це не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони про зменшення розміру таких витрат.

Дослідивши надані представником позивача докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що деякі види робіт мають не обґрунтовано завищену вартість.

Як вбачається із згаданих вище документів наданих адвокатом, предметом наданої професійної правничої допомоги є усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції клієнта у справі, складання позовної заяви з врахуванням правової позиції клієнта.

Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли щодо стягнення заборгованості в загальному розмірі 20030,70 грн, які підлягатимуть частковому задоволенню в сумі 16580,70 грн.

Суд констатує, що даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, відноситься до категорії малозначних справ, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а відтак заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн є завищеними порівняно з вартістю послуг з правничої допомоги в таких категоріях спору, оскільки матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, а враховуючи усталену практику дана справа є не складною. При цьому, адвокатом зовсім не мотивована необхідність витрачання значного часу на аналіз документів, які знаходяться в матеріалах справи, ступінь складності та новизни правових питань, досліджених адвокатом.

Отже, керуючись принципами справедливості, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат та розумності їх розміру, тобто відповідністю понесених витрат, складності, обсягу та характеру наданої адвокатом допомоги, а також співмірності цих витрат із ціною, конкретних обставин справи, суд вважає, що визначений сторонами до відшкодування гонорар, є завищеним і не являється співмірним, обґрунтованим і пропорційним об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, а також є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг у аналогічних справах, обсяг наданих адвокатом послуг не відповідає критерію реальності, а відтак суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу до 2000 грн, оскільки такий розмір витрат є необхідним і неминучим для позивача ТзОВ «Юніт Капітал», яке було змушеним до залучення професійної правничої допомоги адвоката.

Таким чином, суд приходить до висновку, що аргументи, якими представник позивача мотивувала позовні вимоги, частково знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому такі слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 00-9831960 від 05.07.2024 року у розмірі 16580,70 грн, що складається з 7935 грн заборгованості за тілом кредиту, до якого включена заборгованість по комісії за видачу кредиту, 8645,70 грн заборгованості за відсотками (11405,70 грн - 2760 грн).

Згідно статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 279 ЦПК України, статтями 3, 13, 16, 526, 527, 530, 599, 610-612, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд,-

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 00-9831960 від 05.07.2024 року у розмірі 16580,70 грн, що складається з 7935 грн заборгованості за тілом кредиту, 8645,70 грн заборгованості за відсотками.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду або через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Мусієвський В.Є.