Решение № 134980650, 19.03.2026, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/10770/25

Номер провадження 2/489/912/26

РІШЕННЯ

Іменем України

19 березня 2026 року місто Миколаїв

Інгульський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

за участю секретаря судового засідання Ковальової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №10 Інгульського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Миколаївській області до ОСОБА_1 (далі-відповідач 1), ОСОБА_2 (далі-відповідач 2), третя особа - Миколаївська міська рада про відшкодування шкоди

встановив

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку на користь держави заподіяну ними шкоду навколишньому природному середовищу незаконним заняттям рибним та водним добувним промислом, в сумі 497 352 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що Окружною прокуратурою міста Миколаєва в ході реалізації конституційної функції представництва інтересів держави в суді, в порядку ст. 131-1 Конституції України та ст. ст. 23, 24 Закону України «Про прокуратуру», виявлено порушення вимог природоохоронного законодавства. Встановлено, що 23.08.2024 за фактом виявлення під час рейду берегової лінії АДРЕСА_1 незаконного вилову водних біоресурсів, вчинених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 внесено відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12024153040000245, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України. В ході проведення досудового розслідування встановлено, що постановою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 11.11.2024 у справі №489/6590/24, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі 340 (триста сорок) гривень. Постанова не оскаржувалась та набрала законної сили 21.11.2024. Окрім того, постановою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 27.03.2025, відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , закрито провадження у справі № 489/6592/24 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.

Судом під час розгляду справи №489/6590/24 встановлено, що ОСОБА_1 23.08.2024 о 06:00 год в м. Миколаєві, провулок Річний, річка Інгул, спільно з ОСОБА_2 , в порушення вимог ст. ст. 26, 34 Закону України «Про тваринний світ», пп. 2 п. 1 розділу IV «Правил любительського і спортивного рибальства» (далі- Правила), затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 за №700, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16.11.2022 за №1412/38748, відповідно до яких забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснасневих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, здійснювали вилов водних біоресурсів забороненим знаряддям лову сіткою лісковою в кількості 1 шт. довжиною 60 м. з вічком 24 мм. Під час проведення огляду сіток було виявлено рибу тарань 153 шт. (12-19 см), плоскирки 165 шт. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, складеним провідним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів Миколаївського рибоохоронного патруля від 23.08.2024 за № 000114/318, ОСОБА_1 здійснював вилов водних біоресурсів забороненим знаряддям лову, а саме сіткою месиновою. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, складеним провідним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів Миколаївського рибоохоронного патруля від 23.08.2024 за № 000113, ОСОБА_2 здійснював вилов водних біоресурсів забороненим знаряддям лову, а саме сіткою месиновою. Неправомірними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заподіяно шкоду у розмірі 497 352 грн. Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили адміністративне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Від представника позивача надійшла до суду заява, в якій він просить розглядати справу без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Прокурор в судовому засіданні позов підтримала.

Відповідач ОСОБА_1 не заперечував проти позову, пояснив, що допомагав витягувати рибу, хоча у воду не заходив.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, відзиву до суду не подано.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.

Постановою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 11.11.2024 у справі №489/6590/24, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі 340 (триста сорок) гривень.

Судом встановлено, що 23.08.2024 р о 06:00 год. в м. Миколаєві, пров. Річний, річка Інгул, гр. ОСОБА_1 спільно з гр. ОСОБА_2 , здійснювали вилов водних біоресурсів забороненим знаряддям лову сіткою лісковою в кількості 1 шт. довжиною 60 м. з вічком 24 мм. . Під час проведення огляду сіток, то було виявлено рибу тарань 153 шт. 12-19 см., плоскирки 165 шт. Своїми діями гр. ОСОБА_1 заподіяв шкоди рибному господарству України на суму 497352 грн. Своїми діями порушив розділ 4 п. 1 підпункт 2. Правил любительського та спортивного рибальства, за що передбачена відповідальність за ч.4 ст.85 КУпАП.

Постановою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 27.03.2025, відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , закрито провадження у справі № 489/6592/24 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.

Судом встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 23.08.2024 о 06:00, м. Миколаїв, Інгульський район, поблизу пров. Річного, р. Інгул, спільно з гр. ОСОБА_1 (протокол № 000114 від 23.08.2024) здійснювали вилов водних біоресурсів забороненим знаряддям лову сіткою мисиновою у кількості 1 шт. з вічком d-24 мм довжиною 60 м в брід. Виявлений на лову при вибірці сітки із водойми у мішок. Зупинений при виході на берег. В сітці виявлено рибу: тарань (плітка) у кількості 153 шт., плоскирка у кількості 165 шт. Своїми діями ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_1 порушили вимоги розділу ІV пункту 1 підпункту 1 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених Наказом Мінагрополітики № 700 від 19.09.2022. Деяка риба менша за розміром, вказаним в Правилах любительського рибальства, затверджених Наказом Мінагрополітики № 700 від 19.09.2022, порушив вимоги р. ІІІ пункт 1 підпункт 2. До суду надійшов лист дізнавача СД ВП № 2 МРУП ГУНП в Миколаївській області, що за фактами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення, сектором дізнання відділення поліції № 2 МРУП ГУНП в Миколаївській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024153040000245 від 23.08.2024, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України - незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду. В зв`язку з чим просив залишити без розгляду про адміністративне правопорушення МК № 000113 відносно ОСОБА_2 . Проте, після проведення експертизи 30.10.2024 підозра пред`явлена так і не була.

Відповідно до розрахунку заподіяної шкоди від 28.08.2024 загальна сума нанесеної матеріальної шкоди заподіяної рибним запасам України, внаслідок порушення природоохоронного законодавства становить 497352 грн.

На адресу відповідачів 16.06.2025 направлено претензію №38.6-10/38 про сплату суми завданих збитків у розмірі 497352,00 грн., проте претензія не виконана.

Згідно з листом прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва Тетяни Касьяненко розмір шкоди, завданої інтересам держави не відшкодований.

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23.08.2024 №12024153040000245 від 23.08.2024, 23.08.2024 до ч/ч ВП №2 МРУП ГУНП в Миколаївській області надійшов рапорт працівників СРПП МРУП ГУНП в Миколаївській області про те, що 23.08.2024 приблизно о 05:00 год. під час рейду берегової лінії АДРЕСА_1 , було виявлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які з акваторії р. Інгул здійснили незаконний вилов водних біоресурсів, а саме рибу видів: тарань у кількості 153 екз., та плоскірку у кількості 165 екз. за допомогою незаконного знаряддя лову - сітка ліскова у кількості 1 од. Сума збиту 497352 грн.

Вказані обставини позивачем також підтверджено наданими суду протоколом огляду місця події від 23.08.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 23.08.2024 та ОСОБА_4 , протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 23.08.2024, свідка ОСОБА_6 , пояснення відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Згідно з висновком спеціаліста від 29.08.2024 розмір збитків, завданих рибному господарству ОСОБА_2 , ОСОБА_1 становить 497352 грн. Це ж підтверджується і висновком експерта від 30.10.2024.

Статтею 66 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Статтею 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», визначено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить пред`являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про тваринний світ» об`єктами тваринного світу, на які поширюється дія цьогоЗакону, серед іншого, є: дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі (абзац другий частини першої статті 3).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів`водні біоресурси (водні біологічні ресурси) - сукупність водних організмів (гідробіонтів), життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді. До водних біоресурсів належать прісноводні, морські, анадромні та катадромні риби на всіх стадіях розвитку, круглороті, водні безхребетні, у тому числі молюски, ракоподібні, черви, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, водорості та інші водні рослини.

У статті 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних ресурсів» зазначено, що добування (вилов) - це вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про тваринний світ» до спеціального використання об`єктів тваринного світу належать усі види використання тваринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону України «Про тваринний світ», користувачі об`єктами тваринного світу в установленому законодавством порядку зобов`язані додержуватися встановлених правил, лімітів і строків використання об`єктів тваринного світу.

Згідно зі статтею 52-1 Закону України «Про тваринний світ» для добування об`єктів тваринного світу забороняються виготовлення, збут, застосування, зберігання, серед іншого, монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також інших засобів, заборонених законом.

Відповідно до пунктів 3.15, 4.11 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №19 від 15.02.1999, зареєстрованих Міністерством юстиції України 28 квітня 1999 року за №269/3562, забороняється: лов водних живих ресурсів із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї, промислових і інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань.

Згідно з частиною першою статті 68, частиною першою статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів"- шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Частиною 1статті 63 Закону України «Про тваринний світ» встановлено, що порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Згідно з пунктом 3.15. Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених Наказом Державного комітету рибного господарства України від15.02.1999 №19 (далі Правила рибальства) забороняється лов водних живих ресурсів: із застосуванням, серед іншого, промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань.

Відповідно до пункту 4.11 Правил рибальства забороняється лов риби і водних безхребетних, менших за розміри, вказані в додатку цих Правил рибальства.

Аналіз наведених спеціальних правових норм у галузі охорони навколишнього середовища дає підстави для висновку про те, що незаконне вилучення водних біоресурсів, у тому числі, і риби із середовища їх перебування є окремим видом правопорушення, за яке передбачена, зокрема, матеріальна відповідальність у виді відшкодування шкоди відповідно до визначених розмірів (такс).

Водночас, загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду закріплені в статті 1166 ЦК України.

Так, частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено що, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Як встановлено судом, постановою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 11.11.2024 у справі №489/6590/24, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 85 КУпАП. Окрім того, Постановою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 27.03.2025, відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , закрито провадження у справі № 489/6592/24 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Згідно з частиною шостою статті 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Окрім того, відповідачі в письмових поясненнях обставини, викладені в протоколах, які досліджувалися при винесенні судом зазначених постанов підтвердили.

Також суд враховує, що відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України, провадження у справі № 489/6592/24 відносно ОСОБА_2 за ч.4 ст.85 КУпАП закрито не за реабілітуючими обставинами та його вина визнана ним при дачі пояснень.

Питання про стягнення з відповідачів шкоди заподіяної незаконним виловом водних біоресурсів не вирішувалося при розгляді адміністративної справи.

За таких обставин, суд вважає, що між протиправними діями відповідачів та шкодою, завданою навколишньому природному середовищу є прямий причинний зв`язок, вина відповідачів у заподіянні шкоди, завданої внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, у розмірі 497352,00 грн., доведена в повному обсязі, а тому визначена шкода підлягає стягненню з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача, який представляє інтереси держави.

На підставі статті 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 5968,30 грн., витрати на оплату якого понесені позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст. ст.89,259,263-265 ЦПК України, суд

вирішив

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь держави в особі Миколаївської міської ради на розрахунковий рахунок: UA248999980333139331000014482, Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ - 37992030, отримувач - Миколаїв.ГУК/Інгульськ.р-н/24062100, код доходів - 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності» шкоду заподіяну навколишньому природному середовищу незаконним заняттям рибним та водним добувним промислом, в сумі 497 352 грн.(чотириста дев`яносто сім тисяч триста п`ятдесят дві гривні нуль копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Миколаївської обласної прокуратури (р/р UA748201720343150001000000340, ЄДРПОУ 02910048 Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172) судовий збір у розмірі 5 968,30 грн. (п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят вісім гривень тридцять копійок), тобто по 2984,15 грн.(дві тисячі дев`ятсот вісімдесят чотири гривні п`ятнадцять копійок) з кожного.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Миколаївській області до ОСОБА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса: 54048, м. Миколаїв, пр. Героїв України, 1-а.

Відповідач 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Миколаївська міська рада, адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська,20.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з моменту складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 19.03.2026.

Суддя В. В. Кокорєв