Решение № 134968865, 19.03.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 березня 2026 року Справа № 280/9494/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» (69000, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд. 13, прим. 19; код ЄДРПОУ 44830259)

до Тернопільської митниці (46400, м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд. 38; ЄДРПОУ 43985576)

про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» (далі позивач, ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ») до Тернопільської митниці (далі відповідач, Митниця), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів № UA403070/2025/000316/2 від 25.09.2025.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві зазначає, що відповідачу, при митному оформлені партії поставки були надані документи, необхідні для митного оформлення товару, що надійшов до України на підставі зовнішньоекономічного контракту, які не містили розбіжностей, наявних ознак підробки та інших характеристик, передбачених п. 2 та 3 ст. 53 Митного кодексу України. Вказує, що контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає контролюючому органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Таким чином, вважає, що позивач надав належні, достовірні, допустимі та в своїй сукупності достатні докази відповідачу для підтвердження розрахованої ним митної вартості, інформація, зазначена в них достатня для розрахунку митної вартості. Зазначені відповідачем сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей не обґрунтовані в розумінні вимог ст. 53 Митного кодексу України і подальші дії відповідача, в тому числі витребування додаткових документів, відмова в застосуванні визначеної декларантом митної вартості та винесення рішень про коригування митної вартості є протиправними. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 29.10.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

07.11.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач висловлює незгоду із заявленими позовними вимогами та зазначає, що за результатами застосування автоматизованої системи управління ризиками згенеровано форми митного контролю та визначено перелік необхідних до виконання митних процедур, у тому числі щодо можливого заниження митної вартості товару. За результатами опрацювання інформації яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, виявлено, що в документах поданих до митного оформлення, наявні розбіжності, що вказує на наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі. Враховуючи, що надані документи містили розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, декларанту була надіслана вимога щодо надання додаткових документів, які зазначені в ст. 53 МК України. Декларантом надано лист № 250903 від 25.09.2025 та повідомлено митний орган про те, що інші додаткові документи надаватися не будуть. Виходячи з вище наведеного, в митного органу виникли сумніви щодо достовірності відомостей, зазначених у товаро-супровідних документах та піддається сумніву їх справжність. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МК України Вважає, що спірне рішення прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим. Просить в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 20.11.2025 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про призначення розгляду справи № 280/9494/25 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

На підставі матеріалів справи, судом встановлено такі обставини.

18.04.2024 між Weifang Luyuan Machinery Co., LTD. (Китай) та ТОВ «Мототехімпорт» (покупець) укладено контракт № LY/1 (далі Контракт).

На виконання вимог вищезазначеного контракту, з урахуванням № 2025-2 від 07.05.2025 року (з урахуванням Додаткової угоди № 3 від 16.06.2025), рахунку-фактури № LY2025-2B від 24.06.2025 було здійснено поставку ТОВ «Мототехімпорт» товарів (трактори).

Для здійснення митного оформлення товару, декларантом позивача подано до митного органу електронну митну декларацію (ЕМД) № 25UA403070008381U0 від 18.09.25, в якій заявлено до митного оформлення такі товари:

Товар 1: «Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 30 шт., марка - HORST, модель - L404U, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів 2544 см3, потужність двигуна - 29,5 кВт/40к.с, номери шасі/заводські номери: RT4042506LYY0089SL (двигун № НОМЕР_1 ); НОМЕР_2 (двигун № НОМЕР_3 ); НОМЕР_4 (двигун № НОМЕР_5 ); НОМЕР_6 (двигун № НОМЕР_7 ); НОМЕР_8 (двигун № НОМЕР_9 ); НОМЕР_10 (двигун № НОМЕР_11 ); НОМЕР_12 (двигун № НОМЕР_13 ); НОМЕР_14 (двигун № НОМЕР_15 ); НОМЕР_16 (двигун № НОМЕР_17 ); НОМЕР_18 (двигун № НОМЕР_19 ); НОМЕР_20 (двигун № НОМЕР_21 ); НОМЕР_22 (двигун № НОМЕР_23 ); НОМЕР_24 (двигун № НОМЕР_25 ); НОМЕР_26 (двигун № НОМЕР_27 ); НОМЕР_28 (двигун № НОМЕР_29 ); НОМЕР_30 (двигун № НОМЕР_31 ); НОМЕР_32 (двигун № НОМЕР_33 ); НОМЕР_34 (двигун № НОМЕР_35 ); НОМЕР_36 (двигун № НОМЕР_37 ); НОМЕР_38 (двигун № НОМЕР_39 ); НОМЕР_40 (двигун № НОМЕР_41 ); НОМЕР_42 (двигун № НОМЕР_43 ); НОМЕР_44 (двигун №L820416242B); НОМЕР_45 (двигун №L820416250B); НОМЕР_46 (двигун №L820416261B); НОМЕР_47 (двигун №L820518261B); НОМЕР_48 (двигун №L820416240B); НОМЕР_49 (двигун №L820518252B); НОМЕР_50 (двигун №L820416258B); НОМЕР_51 (двигун №L820518254B). Календарний рік виготовлення - 2025. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: WEIFANG LUYUAN MACHINERY CO., LTD.». Товар 2: «Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 15 шт., марка - HORST, модель - L244XU, тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів 1532 см3, потужність двигуна - 17,6 кВт/24к.с, номери шасі/заводські номери: НОМЕР_52 (двигун № НОМЕР_53 ); НОМЕР_54 (двигун № НОМЕР_55 ); НОМЕР_56 (двигун № НОМЕР_57 ); НОМЕР_58 (двигун № L820517120B); НОМЕР_59 (двигун № L820104621B); НОМЕР_60 (двигун № L820517143B); НОМЕР_61 (двигун № L820517127B); НОМЕР_62 (двигун № L820517147B); НОМЕР_63 (двигун № L820104630B); НОМЕР_64 (двигун № L820517126B); НОМЕР_65 (двигун № L820517140B); НОМЕР_66 (двигун № L820104605B); НОМЕР_67 (двигун № L820104611B); НОМЕР_68 (двигун № L820104615B); НОМЕР_69 (двигун № L820104597B). Календарний рік виготовлення - 2025. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: WEIFANG LUYUAN MACHINERY CO., LTD.».

Митна вартість товарів визначена за першим методом (за ціною контракту) з урахуванням вартості транспортних витрат до кордону з Україною.

Разом із митною декларацією позивачем надано документи на підтвердження заявленої митної вартості товару (графа 44 МД): зовнішньоекономічний контракт №LY/1 від 15.08.2024; Специфікація № 2025-2 від 07.05.2025; Додаткова угода № 3 від 16.06.2025; Рахунок-фактура (інвойс) №LY2025-2B від 24.06.2025 року; Додаток № 2 до інвойсу № LY2025-2B від 24.06.2025; Пакувальний лист № LY2025-2B від 24.06.2025; Додаток № 2 до пакувального листа № LY2025-2B від 24.06.2025; Сертифікат походження № 250485120212/00003 від 01.08.2025; Договір комісії № 210825-1 від 02.01.2025; Доручення Комітента Комісіонеру № 0404С від 04.04.2025; Технічні характеристики товарів; Список номерів шасі від 24.06.2025; Банківські платіжні документи (платіжні інструкції № 1528 від 11.06.2025, № 1541 від 16.06.2025); Договір мультимодального перевезення № 2702/912/25 від 27.02.2025; Заявка на перевезення № 86 від 01.07.2025; Коносамент № BW25060743 від 11.07.2025; Рахунок за перевезення № G250826-23/2 від 26.08.2025; Акт виконаних робіт від 26.08.2025; Довідка про транспортні витрати від 26.08.2025; Договір про надання транспортно-експедиторських послуг № Х270225-40 від 27.02.2025; Заявка на перевезення № 86 від 22.08.2025; Рахунок за перевезення № 3695 від 26.08.2025; Довідка про транспортні витрати № 8584 від 26.08.2025; Залізничні накладні (СМГС/SMGS) № 37555220 від 08.09.2025.

Автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» згенеровано форми митного контролю та необхідні до виконання митні процедури:

«000 Інформаційне повідомлення»;

«105-2 Контроль правильностi визначення митної вартостi товарiв»;

«106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів»;

«107-3 Контроль правильності класифікації товарів згідно з УКТЗЕД підрозділом митного оформлення»;

«108-3 Витребування документів та/або відомостей, необхідних для підтвердження заявлених кодів товарів згідно з УКТЗЕД»;

«119-6 Перевірка на предмет застосованих санкцій відповідно до Закону України «Про санкції».».

24.09.2025 Митниця направила уповноваженій особі повідомлення з вимогою надання додаткових документів наступного змісту:

«Повідомлення від митниці декларанту. Згідно ст.21 МК України розпочинається процедура консультації. Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 15.08.2024 № LY/1. До митного оформлення надано договір на перевезення від 27.02.2025 № 2702/912/25, де експедитором зазначено «Global Container Lines Latvija SIA», а в коносаменті від 11.07.2025 № BW25060743 перевізником зазначено «Shenzhen Betterway International Freight Forwarding Co., Ltd.» та від 27.02.2025 № Х270225-40 де експедитором зазначено «Хіллдом Логістікс», а в залізничній накладній від 08.09.2025 № 37555220 перевізником зазначено «Ost-West Logistic Poland Sp.z.o.o.». Інформація, яка б підтверджувала причетність «Shenzhen Betterway International Freight Forwarding Co., Ltd.» та «Ost-West Logistic Poland Sp.z.o.o.» до перевезення вантажів окрім УМВС накладної та коносаменту відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи договори між «Global Container Lines Latvija SIA», та «Shenzhen Betterway International Freight Forwarding Co., Ltd.», «Хіллдом Логістікс» та «Ost-West Logistic Poland Sp.z.o.o.». Згідно відомостей: коносаменту від 11.07.2025 № BW25060743 поставка оцінюваної партії товару здійснено у контейнерах; на морському судні з порту QINGDAO, China до порту GDANSK (POLAND); згідно накладної УМВС від 08.09.2025 № 37555220 товар переміщувався з залізничної станції GDANSK (POLAND) до переходу на МКУ Медика - Мостиська та до м. Тернопіль залізничним транспортом. Надана до митного оформлення сканована копія залізничної накладної від 08.09.2025 № 37555220 не містять інформації про числові значення витрат на транспортування товару, відповідно до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) від 01.11.1951, ратифікованої Україною 05.06.1992. Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов`язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України. Окрім цього, не подано митну декларацію країни відправлення, що не дозволяє впевнитися в достовірності заявлених відомостей щодо умов поставки та вартості товару, які впливають на формування митної вартості товару. У зв`язку з тим, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, прошу відповідно до ч. 2 ст.53 МКУ надати документи: - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; відповідно до ч.3 ст.53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: - копію митної декларації країни відправлення; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. - каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару; Відповідно до ч.6 ст.53 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.»».

На вимогу митного органу позивачем направлено лист № 250903 від 25.09.2025, в якому звернуто увагу на те, що повідомлення від митниці декларанту не містить будь яких обґрунтувань підстав витребування додаткових документів. Підприємством для підтвердження митної вартості надані всі наявні документи, передбачені діючим законодавством. Ці документи у своїй сукупності не мають ніяких розбіжностей і дозволяють здійснити перевірку числових значень в повній мірі. До листа додатково долучено: виписки з банківського рахунку за червень 2025 року, комерційну пропозицію виробника від 30.04.2025 та прай-слист виробника від 30.04.2025, а також зазначено, що інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару надаватись не будуть.

За результатами розгляду поданих позивачем документів, митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UA403070/2025/000316/2 від 29.09.2025, відповідно до якого зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв`язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не надано документів, що підтверджують митну вартість товару.

З урахуванням положень пункту 2 частини 3 статті 52 МК України позивачем подано ЕМД № UA403070/2025/000316/ від 26.09.2025 при цьому сплачено вартість донарахованих митних платежів відповідно до спірного рішення про коригування митної вартості товарів, товар випущено у вільний обіг.

Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості товарів № UA403070/2025/000316/2 від 25.09.2025 позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 МК України).

Згідно з ч.1 ст.246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст.52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 МК України).

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст.53 МК України).

За правилами ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Частиною 1 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За положеннями ч.1 ст. 55 МК України рішення про коригування митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування (частина 2 статті 55 Митного кодексу України).

За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 256 МК України, відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.12 ст. 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

При цьому митний орган перевіряє правильність визначення саме числового значення і складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, достовірність та точність заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутність обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у вищезазначених нормах.

Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

З огляду на наведені норми, суд також зазначає, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору, а обов`язок доведення митної вартості товару покладається саме на декларанта.

При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості лише у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про митну вартість товару.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом у подібних правовідносинах, зокрема, але не виключно, у постановах від 27.03.2020 (справа № 540/2605/18), від 06.05.2020 (справа № 140/1713/19), від 02.07.2019 (справа № 804/1416/16), від 30.07.2018 (справа № 804/16582/14), від 05.06.2018 (справа № 804/475/16), від 02.06.2022 (справа № 460/2674/20) тощо.

Необхідно також зауважити, що Законом України № 227-V від 05.10.2006 "Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком I до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур" Верховна Рада України постановила: Приєднатися до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26 червня 1999 року в м.Брюсселі, в тому числі Додатку I та Додатку II до нього, прийнявши Спеціальні додатки (додаток III до Протоколу).

Відповідно до Стандартного правила 8 Розділу 1 Спеціального додатку А "Додатку III до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Спеціальні додатки)" у випадках, коли митна служба вимагає документи в зв`язку з представленням їй товарів, інформація, що міститься у цих документах, обмежується лише даними, необхідними для ідентифікації товарів та транспортного засобу.

Рекомендації Європейської економічної комісії ООН № 18 "Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі" 26-29 березня 2001 року вимагають, щоб документарні вимоги були зведені до мінімуму.

Відповідно до Стандартного правила 3.16. Розділу 3 Загального додатку Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція) від 18.05.1973: "На підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства".

Отже, митний орган може додатково вимагати лише ті документи, які можуть усунути обґрунтовані сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару.

Вирішуючи даний спір, суд зазначає, що відповідно до встановлених обставин справи, за результатами розгляду поданих позивачем документів Митниця направляла декларанту повідомлення про необхідність подання додаткових документів, водночас вказане повідомлення не містило жодної інформації про виявлені розбіжності у поданих документах, у тому числі, що стосуються складових митної вартості.

Отже, додаткові документи витребувані Митницею безпідставно.

Крім того, суд вважає, що вказані митним органом в оскаржуваному рішенні розбіжності в поданих документах не могли бути підставою для витребування додаткових документів та коригування заявленої позивачем митної вартості товару, оскільки подані позивачем для митного оформлення товару документи були достатніми для підтвердження задекларованої митної вартості у своїй сукупності не викликали сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про ціну товару та інші складові митної вартості.

Щодо зауважень митниці, щодо ненадання позивачем транспортних документів, суд зазначає наступне.

Так, на підтвердження транспортних витрат до кордону України підприємство надало митниці: договір мультимодального перевезення № 2702/912/25 від 27.02.2025; Заявка на перевезення № 86 від 01.07.2025; Коносамент № BW25060743 від 11.07.2025; Рахунок за перевезення № G250826-23/2 від 26.08.2025; Акт виконаних робіт від 26.08.2025; Довідка про транспортні витрати від 26.08.2025; Договір про надання транспортно-експедиторських послуг № Х270225-40 від 27.02.2025; Заявка на перевезення № 86 від 22.08.2025; Рахунок за перевезення № 3695 від 26.08.2025; Довідка про транспортні витрати № 8584 від 26.08.2025; Залізничні накладні (СМГС/SMGS) № 37555220 від 08.09.2025.

Судом встановлено, що 27.02.2025 між позивачем «Замовник» та «Global Container Lines SIA» (Перевізник) було укладено договір мультимодального перевезення № 2712/912/25. Договір регулює взаємовідносини сторін під час виконання міжнародних перевезень і мультимодальних перевезень зовнішньоторговельних вантажів замовника в морських контейнерах. Відповідно до п. п. 2.7 зазначеного договору, виконавець, яким є компанія "Global Container Lines SIA", залучає до надання послуги мультимодального перевезення інших учасників мультимодального перевезення вантажів на умовах укладення з ними договорів, відповідаючи перед замовником послуги за результати їх роботи.

На виконання умов пункту 2.10 Договору № 2702/912/25 від 27.02.2025 перевізником «Global Container Lines SIA» видано коносамент (Bill of Lading) № BW25060743 від 11.07.2025, який підтверджує факт здійснення перевезення вищевказаного вантажу, а також виставлено рахунок № G250826-23/2 від 26.08.2025 на оплату морського фрахту вантажу, включаючи перевантаження в трьох контейнерах із Циндау, Китай Гданськ, Польща (7500,00 дол. США).

26.08.2025 сторонами Договору № 2702/912/25 від 27.02.2025 складено та підписано акт виконаних робіт за цим Договором, в якому зазначено, що виконавець виконав мультимодальне перевезення вантажу.

Наземний (залізничний) етап (Гданськ, Польща - Тернопіль, Україна), був організований транспортним експедитором ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» на підставі договору про надання транспортно-експедиторських послуг № Х270225-40 від 27.02.2025. Факт здійснення перевезення залізничним транспортом та його умови підтверджуються заявкою на перевезення № 86 від 22.08.2025; Рахунок за перевезення № 3695 від 26.08.2025; Довідка про транспортні витрати № 8584 від 26.08.2025; Залізничні накладні (СМГС/SMGS) № 37555220 від 08.09.2025.

Так, пунктом 2.1.2 договору № Х270225-40 надано право експедитору ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» укладати від свого імені договори з портами, перевізниками, складами, судноплавними компаніями, їх агентами, експедиторськими та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та необхідні додаткові роботи та послуги. Крім того, пунктом 4.3 цього ж договору передбачає, що Сторона, яка залучила третю особу для виконання своїх обов`язків, несе перед другою Стороною Договору відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених нею до виконання цього Договору, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Таким чином, зазначення у залізничній накладній УМВС № 37555220 від 08.09.2025 компанії «Ost-West Logistic» Poland Sp. Z.o.o. як фактичного залізничного перевізника є правомірним результатом реалізації експедитором ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» своїх договірних прав на залучення третіх осіб (субпідрядників) для виконання частини перевезення.

ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» не є стороною господарських відносин між своїм експедитором та його субпідрядниками. Вимога митного органу надати договори, рахунки чи платіжні документи між експедиторами та фактичними перевізниками є неправомірною та виходить за межі обов`язків декларанта, оскільки декларант не володіє і не може володіти цими документами. Усі фінансові зобов`язання позивача щодо організації наземного перевезення врегульовані виключно з ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» на підставі рахунку № 3695 від 26.08.2025, який охоплює всю вартість послуг, включаючи послуги залучених субпідрядників.

Отже, залучення експедитором «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» іншої компанії для виконання етапу перевезення є стандартною діловою практикою, передбаченою умовами договору про надання транспортно-експедиторських послуг, і не свідчить про неповне декларування позивачем транспортних витрат, оскільки всі розрахунки здійснювалися з основним експедитором на підставі наданих митному органу документів.

Згідно з актом виконаних робіт № 8584 від 26.08.2025 перевізник виконав мультимодальне перевезення вантажу у перевезення спірних товарних партій, тобто перевезення вантажу різними видами транспорту за одним договором.

Відповідно до положень статей 10, 12, 13 Закону України «Про мультимодальні перевезення», за договором мультимодального перевезення одна сторона (оператор мультимодального перевезення) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (замовника послуги мультимодального перевезення) надати послугу мультимодального перевезення, у тому числі із залученням інших учасників мультимодального перевезення вантажів до надання послуги мультимодального перевезення, в установлений договором строк.

Розрахунки за роботи та послуги, пов`язані з мультимодальним перевезенням, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними цінами, визначеними за домовленістю сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції.

Оператор мультимодального перевезення має право:

обирати або змінювати вид транспорту та маршрут мультимодального перевезення, діючи в інтересах замовника послуги мультимодального перевезення, за умови внесення змін до договору мультимодального перевезення, за згодою сторін та дозволу митного органу, якщо товари та транспортні засоби, що перевозяться, перебувають під митним контролем під час здійснення міжнародних перевезень;

здійснювати мультимодальне перевезення вантажів за одним або більше документом мультимодального перевезення вантажів;

відступати від вказівок замовника послуги мультимодального перевезення в порядку, передбаченому договором мультимодального перевезення;

не приступати до виконання обов`язків за договором мультимодального перевезення до отримання від замовника послуги мультимодального перевезення товарно-транспортних документів, документів, необхідних для контролю за дотриманням встановлених заборон та/або обмежень на переміщення товарів через митний кордон України, та інформації щодо властивостей вантажу, умов його перевезення, а також інформації, передбаченої договором мультимодального перевезення;

залучати до надання послуги мультимодального перевезення інших учасників мультимодального перевезення вантажів на умовах укладення з ними договорів, відповідаючи перед замовником послуги мультимодального перевезення за результати їх роботи. У такому разі оператор мультимодального перевезення виступає перед іншими учасниками мультимодального перевезення вантажів, залученими до надання послуги мультимодального перевезення, як замовник.

На підставі зазначеного можна дійти висновку, що для декларанта транспортні витрати утворюються виключно виходячи із взаємодії з компанією-експедитором ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС». В свою чергу залучення компанією-перевізником будь-яких суб`єктів (на виконання обов`язку "організувати перевезення") характеризує лише обраний компанією-перевізником спосіб виконання наявних у нього зобов`язань, який не змінює розмір відповідної складової митної вартості для позивача, який розрахунки здійснював виключно з компанією-перевізником. Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 13.08.2020 по справі № 804/4963/16.

Враховуючи викладене, суд вважає, що посилання митниці на ненадання до митного оформлення документів по взаємовідносинам між «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» та «Ost-West Logistic» Poland Sp. Z.o.o. є безпідставним.

Щодо ненадання копії митної декларації країни відправлення, суд зазначає, що зовнішньоекономічним контрактом № LY/1 від 15.08.2024 (п.3.5, 3.6), його Сторонами узгоджено перелік документів, які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація країни відправлення відсутня. Таким чином підприємство, в рамках контракту, не має права вимагати від іншої сторони документи, не передбачені його умовами.

При цьому, копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Разом із тим, частина 5 статті 53 Митного кодексу України прямо забороняє вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Також, з приводу ненадання декларації країни відправлення, Верховний Суд, в постанові від 19.03.2019 по справі № 810/4116/17 висловив наступну правову позицію: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».

Таким чином, зауваження митниці про відсутність копії митної декларації протирічить положеннямМитного кодексу України.

Окрім того, суд зазначає, що відповідачем в межах розгляду даної адміністративної справи не обґрунтовано чому документи, надані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації

Крім того, вказані документи не є документами, що підтверджують заявлену митну вартість товарів відповідно до ч.2 ст.53 МК України, а тому їх зміст жодним чином не впливає на митну вартості товарів.

Відтак, сумніви митного органу суд визнає необґрунтованими та безпідставними.

Також безпідставними є доводи відповідача про ненадання декларантом додаткових документів на вимогу митного органу, оскільки останнім не доведено наявність підстав для витребування додаткових документів у позивача.

Крім того, відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі або неподання таких документів не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару, проте, митним органом необґрунтовано витребувано додаткові документи, а вказані в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості недоліки у поданих позивачем документах спростовані в ході судового розгляду справи.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Разом з тим суд встановив, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а також заявлену митну вартість, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не довів і правових підстав для застосування другорядного методу.

У постанові від 09.11.2022 у справі № 815/2162/17 Верховний Суд зазначив про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом, визначеним в декларації митної вартості.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені чинним законодавством документи на підтвердження митної вартості товару за ціною договору, а митним органом безпідставно витребувано у позивача додаткові документи та необґрунтовано застосовано другорядний метод визначення митної вартості товару, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Суди повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).

У контексті встановлених обставин справи, інші аргументи учасників справи не мають вирішального впливу на вищенаведені висновки суду.

Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин та досліджених письмових доказів суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 5 806,90 грн згідно платіжної інструкції № 2907708457 від 22.10.2025, інших судових витрат не заявив.

Отже, у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 806,90 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" (69000, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд. 13, прим. 19, код ЄДРПОУ 44830259) до Тернопільської митниці (46400, м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд. 38, код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів № UA403070/2025/000316/2 від 25.09.2025.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 806,90 грн (п`ять тисяч вісімсот шість гривень 90 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 19.03.2026.

Суддя Р.В.Сацький