Постановление суда № 134967607, 19.03.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

19 березня 2026 р.Справа № 160/36935/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Національного агентства з питань запобігання корупції про закриття провадження у справі №160/36935/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними та скасування окремих положень висновку,

ВСТАНОВИВ:

29.12.2025 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі відповідач), у якій, з урахуванням уточненої позовної заяви від 30.12.2025, просить:

- визнати протиправними та скасувати висновки Національного агентства з питань запобігання корупції, викладені у довідці №940/25 від 05.12.2025, як такі, що прийняті без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та без належних і допустимих доказів, всупереч вимогам ст. ст. 2, 77 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:

1. частину 5 описової частини Довідки, в якій зроблено висновок про нібито користування позивачем транспортним засобом Toyota Land Cruiser 200, 2017 року випуску VIN - НОМЕР_1 ;

2. частину 7.1 описової частини Довідки, в якій зроблено висновок про відображення у декларації недостовірних відомостей щодо доходів члена сім`ї на суму 341732 грн;

3. частину 4.1 розділу IV «Висновки» Довідки, в частині фіксації відображення у декларації недостовірних відомостей на загальну суму 2292752 грн, а також у частині зазначення про виявлення ознак кримінального правопорушення, як похідного висновку, що ґрунтується на необґрунтованих та недоведених обставинах.

В обґрунтування уточненої позовної заяви зазначено, що 05.12.2025 Національним агентством з питань запобігання корупції було видано Довідку № 940/25 про результати повної перевірки моєї декларації як особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік. З викладеними у зазначеній Довідці висновками позивач погоджується частково, а саме позивач не погоджується з висновками в Описовій частині розділів 5 «Транспортні засоби» та 7 «Доходи», оскільки вони є необґрунтованими, такими, що зроблені без належних та допустимих доказів, із порушенням принципів адміністративної процедури, що є підставою для їх скасування в порядку адміністративного судочинства. Позивач вказує, що висновки НАЗК про «приховане» право користування автомобілем доньки є не просто необґрунтованими, а базуються на завідомо помилковій інформації, яку НАЗК відмовилося виправити після отримання пояснень від позивача. У відповідь на запит НАЗК донькою позивача ОСОБА_2 повідомлено, що попри родинні зв`язки, легковий автомобіль Toyota Land Cruiser 200, 2017 р.в. (VIN НОМЕР_1 ), який належить їй на праві власності, не надавався нею у платне, безоплатне користування, розпорядження чи на будь-якому іншому праві: ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_3 . Позивач вважає зазначений висновок НАЗК помилковим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки позивачем належним чином задекларовано право користування іншим транспортним засобом, а саме: Toyota Land Cruiser, 2013 року випуску. На думку позивача, НАЗК безпідставно ототожнило витрати, пов`язані з експлуатацією задекларованого автомобіля 2013 року випуску, з іншим транспортним засобом Toyota Land Cruiser 200, 2017 року випуску, який належить дочці позивача, не надавши жодних доказів, що такі витрати стосуються саме цього автомобіля. Також, НАЗК встановило недостовірність відомостей на суму 341732 грн, вважаючи їх доходом дружини позивача від третіх осіб. Позивач пояснює, що сума 341732 грн не є однорідною, значну її частину складають внутрішні перекази дружини позивача між її власними рахунками (операції «self-to-self»). Такі кошти взагалі не є доходом, а є технічним переміщенням уже наявних заощаджень, що підтверджується банківськими виписками. Сума, яку НАЗК виокремлює як «сумнівну» (341732 грн), повністю охоплюється офіційним задекларованим прибутком. Відповідно до підходу НАЗК та судової практики, для визнання коштів доходом члена сім`ї необхідно встановити джерело походження коштів, економічний зміст операцій та відсутність їх відображення у вже задекларованих доходах сім`ї. Позивач зазначає, що відповідач цього не зробив, обмежившись формальним аналізом руху коштів без урахування їх правової природи та податкового обліку. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду з позовом.

Разом із позовною заявою, позивачем подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2025 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №160/36935/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними та скасування окремих положень висновку - залишено без задоволення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено.

Витребувано у Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, буд. 26, м. Київ, 01033) інформацію з Державного реєстру осіб, які перетнули державний кордон України, щодо:

- перетину державного кордону України (виїзду з території України та відсутності в`їзду) за період з 01.01.2022 по дату подання позову (29.12.2025) наступним транспортним засобом:

марка/модель: Toyota Land Cruiser;

рік випуску: 2013;

VIN-код: НОМЕР_2 ;

власник: ОСОБА_4 .

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

07.01.2026, 16.01.2026 та 28.01.2026 на виконання вимог ухвали суду від 30.12.2025 Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надано відповідь про перетин 18.09.2022 державного кордону України транспортним засобом з державним номером НОМЕР_3 , VIN-код: НОМЕР_2 .

20.01.2026 представником Національного агентства з питань запобігання корупції подано до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначено, що відповідно до протоколу автоматизованого розподілу обов`язків з проведення перевірок від 06.06.2025 уповноваженою особою Національного агентства проведено повну перевірку декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , депутатом Запорізької обласної ради, до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. За результатами проведення перевірки Національне агентство склало Довідку від 05.12.2025 №940/25, в якій виклало встановленні в ході її проведення обставини. Так, зі змісту Довідки вбачається, що ОСОБА_5 , всупереч вимогам ст. 46 Закону при поданні щорічної декларації за 2023 рік вказав недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 2292752,00 грн, що перевищує 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації. Саме на суб`єкта покладено обов`язок підтвердити ті відомості, які він зазначає у декларації. Вказане в свою чергу охоплює собою надання Національному агентству необхідного обсягу інформації з відповідним документальним підтвердженням. Стверджуючи про нібито протиправність положень Довідки позивач не вказав жодного належного аргументу, який би підтверджував його доводи з даного приводу. З приводу тверджень позивача про ігнорування наданих ним пояснень Національне агентство зазначає, що зі змісту оскаржуваної Довідки чітко вбачається, що під час здійснення перевірки Національне агентство використовувало, в тому числі й інформацію, викладену в поясненнях суб`єкта декларування та наданих ним копій документів, що надійшли до відповідача 15.08.2025, 18.08.2025, 05.09.2025. Вказане у свою чергу, свідчить про те, що на виконання вимог п. 16 розділу V Порядку №26/21 надані суб`єктом декларування пояснення та документи (їх копії) були розглянуті відповідачем. Водночас вони не підтверджували достовірність відображених у декларації відомостей, відповідно й не могли вплинути на зміст Довідки, про що безпосередньо зазначено у самій Довідці. Крім того, у позовній заяві ОСОБА_6 стверджує про те, що в ході проведення повної перевірки його нібито було позбавлено можливості надати пояснення. Вказані доводи є необґрунтованими та безпосередньо спростовуються вищезазначеним. Посилання позивача на протиправність дій відповідача з огляду на нібито викривлення інформації про майновий стан ОСОБА_7 є надуманими, такими, що не відповідають фактичним обставинам та являються лише незгодою позивача із змістом оскаржуваної Довідки. Крім того, доводи ОСОБА_8 про необхідність направлення відповідачем додаткових запитів не заслуговують на увагу, оскільки Національним агентством в межах повноважень направлялись запити позивачу від 16.06.2025 та 20.08.2025, в яких викладено перелік питань з метою отримання пояснень та копій документів для підтвердження або спростування обставин встановлених в ході проведення повної перевірки. Більш того, а ні Закон, а ні Порядок №26/21 не зобов`язує Національне агентство направляти додаткові запити, як про це помилково стверджує позивач. Таким чином, відповідні твердження позивача жодним чином не свідчать про порушення Національним агентством встановленої процедури проведення повної перевірки поданої ним декларації. Відповідачем зазначено, що відповідно до відомостей ІС «Аркан» суб`єкт декларування та члени його сім`ї (дружина та діти ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ) 11.03.2022 на автомобілі Toyota Land Cruiser 200. 2017 р.в. VIN НОМЕР_4 , перетнули державний кордон України через пункт пропуску «Дзвінкове» та після цього до України не поверталися. Разом з тим власник автомобіля ОСОБА_13 11.03.2022 перетнула державний кордон України на іншому автомобілі - TOYOTA CAMRY, VIN НОМЕР_5 , та повернулася до України 23.04.2023 залізничним транспортом. Станом на 31.12.2023 ОСОБА_13 перебувала на території України. Під час здійснення заходу фінансового контролю відповідачем встановлено, що згідно з відомостями ІТС «Аркан» автомобіль TOYOTA LAND CRUISER 200, 2017 р.в., VIN НОМЕР_1 , після 11.03.2022 станом на 01.01.2025 державний кордон України не перетинав, що в свою чергу свідчить про те, що зазначений транспортний засіб перебував поза межами України. Крім того, власник автомобіля ОСОБА_13 підтвердила у наданих Національному агентству поясненнях, що автомобіль лишився за кордоном, водночас не зазначила відомостей про місце його перебування та осіб, яким вона його лишила. При цьому, аналіз руху коштів на банківських рахунках суб`єкта декларування та члена його сім`ї (дружини) свідчить про систематичне здійснення витрат, характерних для фактичного використання транспортного засобу на території Іспанії. Жодних документальних підтверджень користування іншим автомобілем (страхові поліси, штрафи, витрати на паркування, сервісне обслуговування тощо) ОСОБА_1 не надав.

Відповідач вважає, що вказані обставини свідчать про користування ОСОБА_14 легковим автомобілем TOYOTA LAND CRUISER 200, 2017 р.в, відомості про який останнім не відображено в декларації за звітний період. Під час проведення повної перевірки декларації позивача Національним агентством встановлено, що суб`єкт декларування не зазначив відомостей про дохід, отриманий членом його сім`ї (дружиною) у розмірі 341732,00 гривні. Відповідно до інформації про операції списання та/або зарахування коштів. наданої АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «УніверсалБанк», протягом 2023 року встановлені надходження коштів на рахунки члена сім`ї суб`єкта декларування (дружини) в розмірі 341732,00 грн у вигляді переказів без зазначення джерела, переказів від фізичних осіб та поповнень карткових рахунків. У своїх поясненнях ОСОБА_5 вказав, що зазначені кошти не є доходом члена його сім`ї (дружини), оскільки це частина його особистого чистого прибутку, отриманого від підприємницької діяльності після сплати податків. За словами позивача, він отримував доходи від бізнесу переважно у готівковій формі, після чого, сплативши податки, розпоряджався коштами, як чистим прибутком. Для забезпечення потреб сім`ї суб`єкт декларування доручив управителю свого бізнесу періодично перераховувати частину цього прибутку на банківську карту своєї дружини. Таким чином, зазначені перекази, за твердженням суб`єкта декларування, мали характер надання коштів на спільні сімейні витрати. В свою чергу надані суб`єктом декларування пояснення щодо походження та характеру коштів, отриманих членом його сім`ї (дружиною) не спростовували встановлених Національним агентством недостовірних відомостей під час проведення повної перевірки декларації позивача. Відповідно до інформації про рух грошових коштів, наданої АТ КБ «ПриватБанк», протягом 2023 року рахунки члена сім`ї (дружини позивача), так і самого суб`єкта декларування дійсно поповнювалися готівкою через термінали «АйБокс Банк» та касу банку. Водночас кошти, які надходили у вигляді переказів без призначення платежу, поповнень карткових рахунків та переказів від фізичних осіб (крім близьких осіб), на загальну суму 341732,00 грн надходили практично щоденно невеликими сумами (від 100 грн до 2000 грн), у тому числі у вигляді переказів з карти АТ КБ «ПриватБанк» через додаток «Приват24», від великої кількості різних осіб, при цьому в день надходило по декілька платежів від різних людей, зокрема з призначенням платежу «за хостел», «за оплату доби хостелу», що має ознаки систематичної господарської діяльності або послуг, несумісних з наданими ОСОБА_15 поясненнями про «перерахування чистого прибутку». В даному випадку позивач аргументує свої доводи виключно через призму доказування в судовому процесі, залишаючи поза своєю увагою той факт, що відповідно до вимог Закону та Порядку №26/21 він не був позбавлений можливості під час проведення повної перевірки поданої ним за 2023 рік декларації надати Національному агентству в межах встановленого строку, в підтвердження факту декларування достовірних відомостей, змістовні письмові пояснення з долученням до них відповідного обсягу доказів. Твердження позивача щодо нібито ігнорування відповідачем наданих ним пояснень і доданих документів не заслуговують на увагу, оскільки останні були розглянуті Національним агентством, проте в ході проведення заходу фінансового контролю не підтвердили достовірність задекларованих відомостей, з огляду на їх необґрунтованість, про що безпосередньо зазначено в оскаржуваній Довідці. Обставини, які викладаються в Довідці Національного агентства є предметом перевірки спеціально уповноваженими суб`єктами у сфері протидії корупції, за наслідками чого ними приймаються відповідні рішення, зокрема розпочате досудове розслідування може бути закінчене, як закриттям кримінального провадження так і направленням до суду обвинувального акта. Тобто для особи у зв`язку із початком досудового розслідування не завжди настають негативні наслідки. Відповідачем зауважено, що складена Національним агентством Довідка надає можливість позивачу узгодити свої дії та орієнтуватися в подальшому на певний результат, а саме зазначати у деклараціях достовірні відомості. Викладені обставини в сукупності, на думку відповідача, безумовно свідчать про відсутність у позивача порушеного права за захистом якого він звернувся до суду із зазначеним позовом.

21.01.2026 від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

23.01.2026 від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі, в обґрунтування якого зазначив Національне антикорупційне бюро України розпочало досудове розслідування у кримінальному провадженні №52025000000000722 від 23.12.2025. Отже, матеріали повної перевірки декларації позивача за 2023 рік є частиною матеріалів кримінального провадження та на них розповсюджується особливий режим доступу, а тому вказаний спір не підлягає розгляду адміністративним судом.

29.01.2026 від позивача надійшло заперечення на клопотання про закриття провадження у справі, в якому вказав, що довідка створює самостійні негативні наслідки. Висновки Довідки про наявність недостовірних відомостей на суму 2292752 грн порушують права позивача незалежно від наявності чи відсутності кримінального провадження. Ці висновки можуть стати підставою для дисциплінарної відповідальності, внесення до реєстру корупціонерів або завдання шкоди діловій репутації, навіть якщо кримінальне провадження буде закрито з нереабілітуючих підстав (строки, декриміналізація тощо). Тому позивач має право на ефективний судовий захист саме в адміністративному судочинстві.

29.01.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказано, що він не користувався автомобілем доньки (2017 р.в.). Фактично позивач використовував автомобіль своєї матері (Toyota Land Cruiser 200, 2013 р.в.,), який належним чином задекларований. Сплата штрафів (DGT Sanciones) в Іспанії є лише підтвердженням фінансової транзакції, а не доказом безперервного володіння/користування авто доньки понад 183 дні. Кошти, що надходили на рахунок дружини, є чистим доходом від підприємницької діяльності (ФОП), з якого вже сплачено податки і який відображено в моїй декларації (Розділ 11). Призначення платежу "за хостел", яке робив управитель, є помилковим. Кваліфікація цих сум як "додаткового доходу дружини" призводить до подвійного обліку одних і тих самих коштів сім`ї. НАЗК інкримінує незадекларування будинку по вул. Галковського, 4, проте цей будинок було фізично знесено ще у 2008 році (Акт про знесення від 27.02.2008). Питання користування автомобілем та природи грошових переказів дружини вирішуються виключно шляхом дослідження банківських виписок та відомостей ДПСУ, що вже витребовуються судом. Проведення усних слухань не змінить змісту цих документів.

30.01.2026 від позивача надійшло заперечення на клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

30.01.2026 від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в якій вказано, що у відповіді на відзив ОСОБА_1 повторно продовжує стверджувати про допущення Національним агентством порушення процедури проведення повної перевірки поданої ним декларації, що на його думку полягає у нібито позбавленні Відповідачем можливості надати пояснення та у використанні недостовірних даних при здійсненні заходів фінансового контролю. При цьому Позивач не наводить жодних належних аргументів в підтвердження зазначеного, а лише обмежується формальним посиланням на наявність таких порушень з боку Відповідача. Відповідач в свою чергу звертає увагу суду, що у попередньо поданому відзиві на позовну заяву ним було наведено змістовні обґрунтування з приводу правомірності проведення такого заходу фінансового контролю, як повна перевірка поданої Позивачем декларації, а також з приводу обґрунтованості сформованих у оскаржуваній Довідці висновків, тому з метою уникнення дублювання своїх доводів Національне агентство просить суд врахувати їх під час розгляду вказаної справи. Доводи позивача жодним чином не свідчать про помилковість сформованих Національним агентством у складеній за результатами проведення повної перевірки декларації ОСОБА_1 . Довідці. Надані суб`єктом декларування пояснення щодо походження та характеру коштів, отриманих членом його сім`ї (дружиною) не спростовували встановлених Національним агентством недостовірних відомостей під час проведення повної перевірки декларації позивача. В поданій відповіді на відзив ОСОБА_1 не спростував доводи відповідача, а здебільшого зазначив обставини, на які вже посилався в позовній заяві, обмежившись, зокрема, формальним посиланням на порушення Національним агентством процедури проведення повної перевірки декларації та його законних прав і інтересів.

02.02.2026 від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких викладено правову позицію, яка є аналогічною до раніше зазначеної в позовній заяві та відповіді на відзив.

25.02.2026 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що складена Національним агентством за результатами проведення повної перевірки Довідка та Обґрунтований висновок не підлягають безумовно судовому оскарженню за правилами адміністративного судочинства, позаяк спорам відповідної категорії притаманні певні особливості, за наявності яких вони не відносяться до справ адміністративної юрисдикції.

09.03.2026 від позивача надійшли додаткові пояснення.

Розглянувши клопотання про закриття провадження у справі, суд встановив наступне.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви №№29458/04, 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що «судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Статтею 55 Конституції України проголошено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У відповідності до ч. 5 ст. 125 Конституції України, з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Враховуючи встановлене конституційне право особи на звернення до суду з позовом, для вирішення питання щодо закриття провадження у справі належить встановити суть спору, переданого на вирішення адміністративного суду, та його процесуальну належність до адміністративної юрисдикції.

Судом встановлено, що 30.03.2024 ОСОБА_1 подано щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік.

Щорічна декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, подана ОСОБА_1 , містить наступні відомості.

Розділ 2.1: зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , місце роботи: Запорізька обласна рада, займана посада депутат Запорізької обласної ради.

Розділ 2.2 «Інформація про членів сім`ї суб`єкта декларування»:

- дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- дочка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- дочка ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- син ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- син ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

- дочка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Розділ 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби»:

- автомобіль легковий, дата набуття права: 11.12.2014, марка: Mercedes - Benz Модель: s500 Рік випуску: 2012, власність ОСОБА_1 ;

- водний засіб, дата набуття права: 01.07.2008, марка: навігатор 500 Модель: ТП493, рік випуску: 2007, власність ОСОБА_1 ;

- автомобіль легковий, дата набуття права: 21.06.2013, марка: TOYOTA, модель: LAND CRUISER, рік випуску: 2013, власність ОСОБА_4 , користування ОСОБА_1 .

Розділ 11 «Доходи, у тому числі подарунки»: дохід від зайняття підприємницькою діяльністю складає сукупно 653077 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу обов`язків з проведення перевірок від 06.06.2025 уповноваженою особою Національного агентства - заступником керівника четвертого відділу Управління проведення повних перевірок Савіч Наталією Вікторівною проведено повну перевірку декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, унікальний ідентифікатор документа - 7a916916-b097-4aa7-a521-a0d8b9d40df7, поданої ОСОБА_1 , депутатом Запорізької обласної ради, до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), 30.03.2024.

Повна перевірка проведена у період: з 09.06.2025 по 03.12.2025. Строк проведення повної перевірки продовжено з 07.10.2025 на 60 днів на підставі п.п. 1 п. 18 розділу V Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства від 29.01.2021 №26/21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16.11.2023 за №1983/41039.

В ході перевірки 16.06.2025 Національним агентством з питань запобігання корупції направлено ОСОБА_1 запит про надання пояснень та документів №404-01/52019-25.

19.08.2025 позивачем подані пояснення на запит НАЗК №404-01/52019-25 від 16.06.2025.

30.09.2025 Національним агентством з питань запобігання корупції направлено ОСОБА_16 запит про надання інформації №404-01/80142-25, в якому зазначено, що керуючись п. 71 ч. 1 ст. 11, п. 11 ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13 Закону, Національне агентство пропонує надати інформацію з таких питань: щодо надання у платне/безоплатне користування (розпорядження) та/або на іншому праві ОСОБА_1 або ОСОБА_3 легкового автомобіля Toyota Land Cruiser 200, 2017 р.в., VIN НОМЕР_6 , у тому числі зазначити на який строк вона надала свій автомобіль у користування вказаним особам та підстави і умови його надання. Враховуючи, що станом на 31.12.2023 ОСОБА_17 перебувала в Україні, а автомобіль відповідно до відомостей Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи здійснення контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон, «Аркан», переткнув кордон України 11.03.2022 та станом на теперішній час в Україну не повертався, зазначити особу, у розпорядженні якої він перебував станом на 31.12.2023.

02.10.2025 ОСОБА_18 надала відповідь на запит від 30.09.2025 №404-01/80142-25, в якому повідомила, що ОСОБА_1 є її рідним батьком, а ОСОБА_3 є її матір`ю, яка її виховала. Попри родинні зв`язки, повідомила, що легковий автомобіль Toyota Land Cruiser 200, 2017 р.в. (VIN НОМЕР_1 ), який належить їй на праві власності, не надавався нею у платне, безоплатне користування, розпорядження чи на будь-якому іншому праві: ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_3 . Факт надання автомобіля у користування чи розпорядження відсутній, тому будь-які умови, підстави чи строки для такого користування не встановлювалися. Що стосується місця перебування автомобіля станом на 31.12.2023 підтвердила, що 11.03.2022 вона, разом зі своїми батьками, перетнула державний кордон України на зазначеному автомобілі у зв`язку з повномасштабним вторгненням. Проте, в подальшому автомобіль було залишено нею за межами митної території України з метою його збереження. Таким чином, станом на 31.12.2023 автомобіль перебував поза межами України та знаходився у її виключному розпорядженні як власника. Він не перебував у користуванні чи розпорядженні ОСОБА_1 чи ОСОБА_3 . Оскільки відсутні будь-які факти чи правові підстави для користування автомобілем суб`єктом декларування або членом його сім`ї протягом 2023 року, інформація про внутрішні умови та точне місце його зберігання, коли він перебував у її особистому розпорядженні за кордоном, не є необхідною для перевірки декларації ОСОБА_19 . Просила врахувати цю інформацію під час проведення повної перевірки.

20.08.2025 Національним агентством з питань запобігання корупції направлено ОСОБА_1 запит про надання пояснень та документів №404-01/70871-25, в якому, зокрема, просило повідомити:

- пункт 8: причини незазначення відомостей про дохід, отриманий членом сім`ї (дружиною) протягом 2023 року на рахунки в АТ «ПриватБанк» у розмірі

377 423,26 грн у вигляді переказів, переказів від фізичних осіб за хостел/кімнату, а також поповнень рахунку готівкою від сторонніх фізичних осіб, а також переказів на рахунки в АТ «Універсал Банк» у розмірі 76453 грн;

- пункт 11: причини незазначення відомостей про автомобіль Toyota Land Cruiser 200, державний номер НОМЕР_7 , який з 25.02.2020 належить члену сім`ї (дочці) ОСОБА_20 та перебуває у декларанта на праві користування. Відповідно до наявної інформації декларант з іншими членами сім`ї (дружиною, синами ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , дочками ОСОБА_23 та ОСОБА_24 ) 11.03.2023 на вказаному автомобілі виїхали за межі України, зазначений автомобіль станом на 31.12.2023 в Україну не повертався.

03.09.2025 позивачем надано пояснення на запит НАЗК №404-01/70871-25 від 20.08.2025.

В поясненнях по пункту 8 позивач пояснив, що кошти, які надходили на рахунки моєї дружини, не є її доходом від надання будь-яких послуг. Ці кошти є частиною мого особистого чистого прибутку, отриманого від підприємницької діяльності після сплати всіх податків. Процес руху коштів був таким: ОСОБА_1 отримував дохід від бізнесу переважно у готівковій формі. Цей дохід фіксувався у відповідних журналах обліку та податковій звітності. Після сплати податків готівка ставала особистим майном позивача (чистим прибутком). Для забезпечення потреб сім`ї (харчування, побутові витрати) позивач давав доручення управителю його бізнесу періодично перераховувати частину чистого прибутку на банківську картку дружини. Призначення платежу "за хостел/кімнату" , яке вказував управитель, є некоректним і помилковим. Він робив це з власної ініціативи, хибно вважаючи, що таким чином потрібно позначати джерело походження цих коштів (тобто те, що це гроші з прибутку від готелю). Насправді ж, за своєю суттю ці перекази були наданням ОСОБА_1 , як чоловіком, фінансової допомоги та коштів на спільні сімейні витрати дружині, що є звичайною практикою всередині родини. Таким чином, ці кошти не є окремим доходом дружини позивача, а є частиною його доходу, який вже був задекларований у його податковій звітності як дохід ФОП та у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, у розділі 11. Копія відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, податку та військового збору станом на 14.02.2024 надавалась ОСОБА_1 в попередньому поясненні.

В поясненнях по пункту 11 позивач пояснив, що його донька ОСОБА_13 не є власником автомобіля Toyota Land Cruiser 200, державний номер НОМЕР_8 , і ніколи не була. Відповідно, цей транспортний засіб не належить до її власності чи користування. Зазначив, що 11.03.2023 він з родиною перетинав державний кордон на автомобілі Land Cruiser 200, проте цей транспортний засіб мав інший державний номер, якого нажаль він зараз не пам`ятає та належить на праві власності його іншій доньці, ОСОБА_13 , яка є повнолітньою з 2020 року і не проживає з ним. Оскільки він не є власником цього автомобіля і не користувався ним упродовж звітного періоду більше ніж половини від кількості днів такого періоду, у нього не виникало обов`язку відображати інформацію про нього в декларації. Таким чином, підстави для внесення відомостей про вказаний автомобіль до декларації відсутні.

За результатами перевірки складено довідку про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , депутатом Запорізької обласної ради, №940/25 від 05.12.2025.

В розділі ІV «Висновки» довідки №940/25 від 05.12.2025 зазначено наступне:

4.1. За результатами повної перевірки декларації, щорічної за 2023 рік, унікальний ідентифікатор документа - 7a916916-b097-4aa7-a521-a0d8b9d40df7, поданої ОСОБА_1 , депутатом Запорізької обласної ради, встановлено, що суб`єкт декларування при поданні декларації вказав недостовірні відомості (п. 5, п.п. 7.1 п. 7 розділу 3.1 цієї Довідки) та неточні відомості (п. 1, 2, 3, 6, п.п. 7.2 п. 7, п.п. 8.1 п. 8 розділу 3.1 цієї Довідки), чим не дотримав вимог пп. 1-3, 6-8 ч. 1 ст. 46 Закону, а також відомості, які не вдалося перевірити (п. 4, п.п. 8.2 п. 8 розділу 3.1 цієї Довідки).

Недостовірні відомості, зазначені у декларації, відрізняються від достовірних на загальну суму 2292752 грн (п. 5, п.п. 7.1 п. 7 розділу 3.1 цієї Довідки), що перевищує 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації.

У діях суб`єкта декларування встановлено ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 3662 Кримінального кодексу України.

4.2. Точність оцінки задекларованих активів відповідає даним, отриманим з наявних джерел.

4.3. За наявною інформацією ознак порушень вимог ст. 23 Закону не встановлено. На суб`єкта декларування не поширюються вимоги ст. 25 Закону.

4.4. Ознак незаконного збагачення не встановлено.

4.5. Ознак необґрунтованості активів не встановлено.

4.6. Повідомити суб`єкта декларування про результати проведення повної перевірки декларації.

4.7. Уповноваженій особі Національного агентства вжити заходів для створення в Реєстрі можливості подання суб`єктом декларування декларації з достовірними відомостями.

В описовій частині довідки зазначено, що у розділі 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби» декларації суб`єкт декларування не зазначив відомостей про автомобіль Toyota Land Cruiser 200, 2017 р.в., VIN НОМЕР_1 , який перебував у нього в користуванні та належав на праві власності ОСОБА_13 (дочці). Суб`єкт декларування пояснив, що разом із членами сім`ї (дружиною та дітьми) перетинав державний кордон України на зазначеному автомобілі, який належить його повнолітній дочці ОСОБА_13 . Оскільки він не є власником цього автомобіля та не користувався ним упродовж звітного періоду більше ніж половину кількості днів такого періоду, то, на його думку, підстави для зазначення автомобіля у декларації відсутні. ОСОБА_13 (дочка) повідомила, що автомобіль Toyota Land Cruiser 200, 2017 р.в., належить їй на праві власності, проте вона не надавала його у користування та розпорядження суб`єкту декларування та його дружині. Також зазначила, що вона на цьому автомобілі перетнула державний кордон України 11.03.2022, в подальшому лишила його за кордоном з метою береження, отже, станом на 31.12.2023 він перебував у її розпорядженні як власника. Пояснення суб`єкта декларування та його дочки ОСОБА_13 не враховані з огляду на таке. Відповідно до відомостей ІТС «Аркан» суб`єкт декларування та члени його сім`ї (дружина та діти ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ) 11.03.2022 на автомобілі Toyota Land Cruiser 200, 2017 р.в., VIN НОМЕР_1 , перетнули державний кордон України через пункт пропуску «Дзвінкове» та після цього до України не поверталися. Разом з тим власниця автомобіля ОСОБА_13 11.03.2022 перетнула державний кордон України на іншому автомобілі - TOYOTA CAMRY, VIN НОМЕР_5 , та повернулася до України 23.04.2023 залізничним транспортом. Станом на 31.12.2023 ОСОБА_25 перебувала на території України. При цьому згідно з відомостями ІТС «Аркан» автомобіль TOYOTA LAND CRUISER 200, 2017 р.в., VIN НОМЕР_1 , після 11.03.2022 станом на 01.01.2025 державний кордон України не перетинав, що свідчить про те, що зазначений транспортний засіб перебував поза межами України.

Власниця автомобіля ОСОБА_25 підтвердила, що автомобіль лишився за кордоном, водночас не зазначила відомостей про місце його перебування та осіб, яким вона його лишила.

Разом з тим аналіз руху коштів на банківських рахунках суб`єкта декларування та члена сім?ї (дружини) свідчить про систематичне здійснення витрат, характерних для фактичного використання транспортного засобу на території Іспанії, а саме: оплата пального; оплата паркування; сплата штрафів, зокрема через DGT SANCIONES (офіційний орган, що адмініструє штрафи за порушення правил дорожнього руху в Іспанії). Такі фінансові операції є типовими для користування автомобілем у конкретній країні та прямо вказують на його перебування саме там.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 46 Закону в розділі 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби» зазначаються відомості про цінне рухоме майно, що належить суб`єкту декларування та/або членам його сім`ї або перебуває у володінні або користуванні, незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право. Згідно з інформацією Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України вартість автомобіля TOYOTA LAND CRUISER 200, 2017 р.в., який перебуває у технічно справному стані, станом на 11.03.2022 могла становити 1951020 гривень.

Суб`єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності на суму 1951020 гривень. Таким чином, суб`єкт декларування у розділі 6 декларації зазначив відомості, які не відповідають дійсності на суму 1951020 грн, чим не дотримав вимоги п. 3 ч. 1 ст. 46 Закону.

В описовій частині довідки зазначено, що у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації суб`єкт декларування не зазначив відомостей про дохід, отриманий членом сім`ї (дружиною) у розмірі 341732 гривні. Відповідно до інформації про операції списання та/або зарахування коштів, наданої АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «УніверсалБанк», протягом 2023 року встановлені надходження коштів на рахунки члена сім`ї суб`єкта декларування (дружини) в розмірі 341732 грн у вигляді переказів без зазначення джерела, переказів від фізичних осіб та поповнень карткових рахунків.

Суб`єкт декларування пояснив, що зазначені кошти не є доходом члена сім`ї (дружини), оскільки це частина його особистого чистого прибутку, отриманого від підприємницької діяльності після сплати податків. За його словами, він отримував доходи від бізнесу переважно у готівковій формі, після чого, сплативши податки, розпоряджався коштами як чистим прибутком. Для забезпечення потреб сім`ї суб`єкт декларування доручив управителю свого бізнесу періодично перераховувати частину цього прибутку на банківську карту дружини. Таким чином, зазначені перекази, за твердженням суб`єкта декларування, мали характер надання коштів на спільні сімейні витрати.

Надані суб`єктом декларування пояснення щодо походження та характеру коштів, отриманих членом сім`ї (дружиною), не є достатньо обґрунтованими, з огляду на таке. Відповідно до інформації про рух грошових коштів, наданої АТ КБ «ПриватБанк», протягом 2023 року рахунки члена сім`ї (дружини), так і самого суб`єкта декларування дійсно поповнювалися готівкою через термінали «АйБокс Банк» та касу банку. Водночас кошти, які надходили у вигляді переказів без призначення платежу, поповнень карткових рахунків та переказів від фізичних осіб (крім близьких осіб), на загальну суму 341732 грн надходили практично щоденно невеликими сумами (від 100 грн до 2000 грн), у тому числі у вигляді переказів з карти АТ КБ «ПриватБанк» через додаток «Приват24», від великої кількості різних осіб, при цьому в день надходило по декілька платежів від різних людей, зокрема з призначенням платежу «за хостел», «за оплату доби хостелу», що має ознаки систематичної господарської діяльності або послуг, несумісних з наданими поясненнями про «перерахування чистого прибутку». Отримані кошти були витрачені дружиною, зокрема, на загальножиттєві потреби та перекази, що підтверджується аналізом руху коштів на банківських рахунках. Отже, характер надходжень (масовість, регулярність, призначення «за хостел», велика кількість платників) не підтверджує пояснення суб`єкта декларування щодо походження цих коштів виключно як частини його чистого прибутку, переданого дружині. Навпаки, такі ознаки вказують на ймовірне отримання дружиною самостійного доходу від третіх осіб.

Таким чином, беручи до уваги пояснення суб`єкта декларування про його обізнаність щодо надходжень на рахунки дружини, той факт, що основним видом його підприємницької діяльності як ФОП є діяльність готелів та подібних засобів тимчасового розміщування, а також відсутність офіційного працевлаштування дружини, можна дійти висновку, що суб?єкт декларування усвідомлював факт отримання членом сім`ї (дружиною) доходів у зазначеному розмірі від третіх осіб. Суб`єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності на суму 341732 гривні.

Порядок декларування визначений Законом України «Про запобігання корупції».

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості, зокрема, про:

3) цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, що належить суб`єкту декларування або членам його сім`ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право;

7) отримані доходи суб`єкта декларування або членів його сім`ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, аліменти, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки, а також соціальні виплати та субсидії у разі виплати їх у грошовій формі та інші доходи.

Частиною 2 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що відомості, зазначені у частині першій цієї статті, подаються незалежно від того, знаходиться об`єкт декларування на території України чи за її межами.

Національне агентство може додатково визначати у формі декларації дані, що повинні зазначатися з метою ідентифікації іноземців, осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, а також об`єктів декларування - віртуальних активів, інформація щодо яких подається у декларації.

Дані про об`єкт декларування, що перебуває у володінні або користуванні суб`єкта декларування або членів його сім`ї, зазначаються в декларації, якщо такий об`єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду (за умови що право володіння або користування виникло у суб`єкта декларування не менше ніж за 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду) або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду.

Жодних відомостей щодо користування ОСОБА_1 автомобілем TOYOTA LAND CRUISER 200, 2017 р.в., VIN НОМЕР_1 , протягом не менше половини днів протягом звітного періоду 2023, або користування станом на останній день звітного періоду 2023 року матеріали повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , депутатом Запорізької обласної ради, за результатами яких складено довідку №940/25 від 05.12.2025 не містять.

Жодних відомостей про отримання доходу дружиною ОСОБА_1 , відмінного від пересилання коштів на рахунки між членами сім`ї, матеріали повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , депутатом Запорізької обласної ради, за результатами яких складено довідку №940/25 від 05.12.2025 не містять.

Відтак, довідка про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , депутатом Запорізької обласної ради, №940/25 від 05.12.2025 в частині виявлених порушень містить суб`єктивні висновки перевіряючих, які не підтверджені належними доказами.

Не погоджуючись з наведеними пунктами довідки позивач звернувся до суду з цим позовом.

Судом встановлено, що за результатами проведення повної перевірки декларації позивача уповноваженою особою відповідача виявлено ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України, Національним агентством на виконання вимог ч. 7 ст. 12 Закону, складено та затверджено Обґрунтований висновок від 11.12.2025, який листом від 15.12.2025 №404-01/100493-25 надіслано разом із матеріалами повної перевірки до Національного антикорупційного бюро України.

У відповідь на вказаний лист Національне антикорупційне бюро України листом від 24.12.2025 №544-043/39849 повідомило Національне агентство №161670/0/05-25 від 24.12.2025), що за результатом розгляду Обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак кримінальних правопорушення пов`язаних з корупцією, вчиненого ОСОБА_14 за результатами поданої декларації за 2023 рік розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №52025000000000722 від 23.12.2025. Отже, матеріали повної перевірки декларації позивача за 2023 рік є частиною матеріалів кримінального провадження та на них розповсюджується особливий режим доступу.

Верховний Суд в постанові від 19.02.2026 у справі №160/30949/24 вказав, що довідка про результати проведення повної перевірки (її окремі положення), може бути предметом оскарження лише за відсутності ознак адміністративного чи кримінального правопорушення або закриття адміністративної чи кримінальної справи, так як такі правовідносини виникають між суб`єктом декларування та НАЗК лише на стадії завершення перевірки.

Це означає, що якщо за наслідками такої перевірки вже вирішується питання про притягнення суб`єкта декларування до певного виду відповідальності, довідка про результати проведення такої перевірки не може бути оскаржена окремо, оскільки надання оцінки виявленим порушенням належить органу, що безпосередньо вирішує питання про притягнення особи до певного виду відповідальності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.11.2023 (справа №520/25012/21). Водночас, вказана позиція не суперечить висновкам у справі, що розглядається.

Верховний Суд в постанові від 19.02.2026 у справі №160/30949/24 наголосив, що ст. 51-3 Закону №1700-VII визначені підстави та особливості проведення повної перевірки декларацій. Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 51-3 Закону №1700-VII одна із підстав для проведення повної перевірки є надходження інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із медіа та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.

Колегія суддів Верховного Суду наголосила, що у випадку виявлення за результатами проведення НАЗК повної перевірки декларації ознак вчинення суб`єктом декларування кримінального правопорушення та реєстрації за таким фактом кримінального провадження, матеріали повної перевірки декларації стають частиною матеріалів відповідного кримінального провадження та на них у відповідності до приписів статті 222 КПК України розповсюджується особливий режим доступу. Зокрема, зазначена процесуальна норма за замовчуванням містить в собі заборону розголошення усіх відомостей кримінального провадження за винятком лише тих, щодо яких слідчим чи прокурором надано письмовий дозвіл, що унеможливлює надання НАЗК до суду усіх доказів.

Довідка та обґрунтований висновок, які є частиною доказової бази в рамках кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, де вирішується питання про притягнення суб`єкта декларування до відповідальності в порядку КПК України або КУпАП, не можуть бути предметом оскарження в порядку Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, відповідно до положень ч. 4 ст. 51-1 Закону №1700-VIІ проведення контролю та перевірки декларацій, а також рішення, прийняті за їхніми результатами, не перешкоджають проведенню досудового розслідування та судового провадження у порядку, передбаченому КПК України.

У цьому випадку скасування за результатами розгляду адміністративного спору Довідки та обґрунтованого висновку не є підставою для закриття відповідного кримінального провадження, відтак оскарження їх в адміністративному суді не може забезпечити ефективного захисту прав суб`єкта декларування, а судове рішення у такій справі не призводить до змін у правовому становищі особи, тому втрачає практичний сенс. Вказане стосується також і довідок, в яких за результатами перевірки встановлено ознаки адміністративного правопорушення.

Враховуючи те, що у спірних правовідносинах довідка є частиною кримінального провадження №52025000000000722 від 23.12.2025, розслідування якого здійснює Національне антикорупційне бюро України, то вона, не може бути предметом оскарження в порядку Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, суд робить висновок про наявність законних підстав для задоволення клопотання Національного агентства з питань запобігання корупції та закриття провадження у справі № 160/36935/25.

Враховуючи викладене, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження у справі необхідно закрити, з роз`ясненням позивачу, що ці правовідносини підлягають розгляду в порядку кримінального судочинства.

Враховуючи, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, клопотання Національного агентства з питань запобігання корупції про розгляд справи за правилами загального позовного провадження не підлягає задоволенню, оскільки вирішення такого клопотання не впливає на подальший розгляд адміністративної справи.

Керуючись ст. ст. 238, 242, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання Національного агентства з питань запобігання корупції про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишити без задоволення.

Клопотання Національного агентства з питань запобігання корупції про закриття провадження у справі №160/36935/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними та скасування окремих положень висновку задовольнити.

Провадження у справі №160/36935/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними та скасування окремих положень висновку - закрити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський