Постановление суда № 134962598, 17.03.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 447/3774/25

Провадження № 2/456/832/2026

УХВАЛА

іменем України

17 березня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Писарева О. Ю.,

при секретарі Стасів О. Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -

в с т а н о в и в :

Представник позивача адвокат Ткаченко Ю. О. звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» суму заборгованості за Договором кредиту №71286987 в розмірі 23 100,00 грн., стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн.

Ухвалою судді від 22.01.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

13 березня 2026 року представник позивача адвокат Ткаченко Ю. О. подала на адресу суду заяву про закриття провадження, в якій просить закрити провадження у цивільній справі з підстав відсутності предмету спору; стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн. В обґрунтування заявленого клопотання покликається на те, що у відповідача відсутня заборгованість за кредитним договором №71286987 від 17.05.2025 р.

В судове засідання сторони не з`явились, хоча про час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

Частиною 1 ст.223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши зміст поданого клопотання приходжу до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню у зв`язку з наступним.

Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України.

Згідно з положеннями п.5 ч.3 ст.2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність.

Відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Дії та воля сторони цивільного процесу фактично визначає спрямованість процесуальної діяльності суду та її результати.

Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому ЦПК України.

Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За приписами ч.1 ст.43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати до суду заяви та клопотання.

Особа, яка звернулася в суд, діючи самостійно, відповідно до вимог ст.ст.13,49 ЦПК України, розпоряджається своїми правами на власний розсуд.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: 1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; 2) відсутній предмет спору; 3) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами; 4) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом; 5) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом; 6) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 цього Кодексу; 7) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 8) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) вказав, що закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20, відступив від висновку, сформульованого у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів: Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18, провадження № 61-2018св19; Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19, провадження № 61-1807св20; Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20, провадження № 61-9658св20, конкретизувавши цей висновок таким чином, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Беручи до уваги те, що позивач реалізував надане йому законом право про закриття провадження у справі, подавши в суд відповідне клопотання, яке є законним та обґрунтованим, клопотання в частині закриття провадження у справі необхідно задовольнити, а провадження у справі закрити.

Щодо заявленої в клопотанні вимоги про стягнення з відповідача судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Частиною 5 ст. 142 ЦПК України передбачено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Згідно висновку, наведеного в постанові Верховного Суду від 06 серпня 2025 року по справі № 760/3104/24 (провадження № 61-1602св25), загальне правило щодо компенсації судових витрат у разі закриття провадження передбачено частиною п`ятою статті 142 ЦПК України, згідно з якою у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Процесуальний закон не передбачає компенсації судових витрат позивачу внаслідок закриття провадження у зв`язку із відсутністю предмета спору. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 308/12079/18 від 21 квітня 2021 року у справі № 199/9188/16, від 03 квітня 2024 року у справі № 461/4349/23.

Оскільки провадження у справі закривається у зв`язку із відсутністю предмета спору, у задоволенні клопотання позивача про стягнення з відповідача судових витрат слід відмовити.

Однак, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір на загальну суму 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №579942479.1 від 14.11.2025.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачу слід повернути суму судового збору, сплачену за подання позову.

На підставі наведеного та керуючись ч. 2 ст. 133, п. 2 ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ст.. 142 ЦПК України, п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд, -

п о с т а н о в и в :

Закрити провадження по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту у зв`язку з відсутністю предмета спору.

В задоволенні клопотання позивача про стягнення з відповідача судового збору та витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (ЄДРПОУ 43311346, адреса: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33) судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок), сплачений згідно з платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №579942479.1 від 14.11.2025.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складення.

Головуючий суддя О. Ю. Писарев