Решение № 134956437, 19.03.2026, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

19.03.2026

ЄУН 389/2569/25

Провадження № 2/389/749/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі: головуючого-судді Берднікової Г.В.

за участю секретаря судового засідання Іваніни В.С., позивача ОСОБА_1 , представників відповідача - Таран О.С., Андросової Л.В., Пушкаренка Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Знам`янка цивільну справу, в порядку спрощеного позовного провадження, за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Знам`янська міська лікарня ім.А.В.Лисенка" Знам`янської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача, 15.07.2025 подав до суду позовну заяву, в якій позивач просить визнати незаконним та скасувати наказ директора КНП "Знам`янська міська лікарня ім.А.В.Лисенка" Знам`янської міської ради №05/1-с від 09.04.2025 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 "

Вимоги обгрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 є лікарем хірургом та завідуючим хірургічним відділенням КНП «Знам`янська міська лікарня імені А.В.Лисенка» Знам`янської міської ради. Наказом директора КНП «Знам`янська міська лікарня імені А.В.Лисенка» Знам`янської міської ради №05/1-с від 09.04.2025 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та за неналежне виконання своїх лікарських обов`язків оголошено догану. Зі змістом даного наказу ОСОБА_1 ознайомлено 21.04.2025, про що свідчить його підпис. Вказаний наказ сторона позивача вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не доведено, в чому саме полягає порушення або неналежне виконання ОСОБА_1 своїх професійних обов`язків, покладених п.7 розділу ІІ Посадової інструкції лікаря-ординатора (лікаря-хірурга, лікаря-уролога хірургічного відділення стаціонару). Наказ прийнятий на підставі результатів службового розслідувнаня, яке не відображає дійсних обставин випадку та проведене лікарями без досвіду стаціонарної хірургічної роботи. Необхідно, щоб таку оцінкунадавали лікарі з досвідом стаціонарної хірургічної робти та повним, всебічним і об`єктивним дослідженням усіх істотних обставин випадку. Комісією взагалі не взято до уваги пояснювальну позивача, якою спростовувалися факти, викладені у заяві ОСОБА_2

04.08.2025 представником відповідача на позовну заяву подано відзив, в якому він просить відмовити у задоволенні позову та вказує наступне. Відповідно до п.7 розділу II «Завдання та обов`язки» посадової інструкції лікаря ординатора (лікаря-хірурга, лікаря-уролога хірургічного стаціонару): «Лікар-ординатор складає і виконує науково обґрунтований план обстеження і лікування хворих. ...», що, відповідно до наявних у медичних картах стаціонарного хворого ОСОБА_3 №1415, 1446 призначень лікарських засобів, не виконувалось, оскільки призначені лікарем препарати, які не входять до Національного переліку основних лікарських засобів, що свідчить про усвідомлене порушення наказу директора №01/204 від 09 серпня 2024 року «Про дотримання вимог НСЗУ щодо своєчасності, повноти та якості медичного обслуговування населення» яким передбачено неухильне дотримання лікарями КНП «Знам`янська міська лікарня ім.А.В.Лисенка» Знам`янської міської ради науково обгрунтованих медичних стандартів, уніфікованих клінічних протоколів надання медичної допомоги з метою забезпечення якості, доступності та ефективності медичної допомоги; використання лікарських засобів та виробів медичного призначення, що зареєстровані в Україні та включені до «Національного переліку основних лікарських засобів», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 №180 (зі змінами)». Завідувачі відділень ознайомлені із зазначеним наказом під особистий підпис. Позивачем були призначені лікарські засоби, які: 1.Не входять до "Національного переліку основних лікарських засобів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2022 №333. 2.Не передбачені "клінічними протоколами" або адаптованими клінічними настановами МОЗ України. 3.Не мали консиліумного або письмового обґрунтування в історії хвороби. 4.Призначались без документально підтвердженої «інформованої згоди пацієнта» щодо застосування препаратів поза межами стандартної терапії, тобто непередбаченими Національним переліком та протоколами лікування. Зокрема, були призначені такі засоби: Реосорбілакт/Сорбілакт, Аргітек - не входять до Національного переліку, не рекомендовані жодними затвердженими МОЗ або міжнародними протоколами, відсутні рандомізовані контрольовані дослідження ефективності (RCT). Урсохол, Пантопразол, Кеторолак, Омепразол (ін`єкційний) препарати, що входять до Національного переліку або рекомендовані протоколами, тому призначення їх не викликало зауважень. Лотарді (пробіотик) допустиме застосування при антибіотико-асоційованій діареї, але, лише з відповідним інформуванням пацієнта. Наказом МОЗ України від 14.02.2012 №110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.2012 за №661/20974 (зі змінами, внесеними наказом МОЗ України від 10.12.2024 № 2067, враховуючи зміни, внесені наказом МОЗ України від 19.12.2024 №2117) затверджено вичерпний перелік форм облікової документації з інструкціями щодо їх заповнення. Заклад охорони здоров`я може розробити власний бланк інформованої згоди або протоколу інформування за макетами та форматом, які є зручними в користуванні для лікарів і пацієнтів (законодавством зміст такого власного бланку не врегульовано), у якому детально, з урахуванням особливостей окремих форм медичного втручання, викласти інформовану згоду. Затверджувати форму локального бланка має керівник юридичної особи відповідно до розподілу посадових обов`язків у статутних документах закладу: п.7.6.7. Статуту КНП «Знам`янська міська лікарня ім.А.В.Лисенка» Знам`янської міської ради «У межах своєї компетенції видає накази та інші акти, дає вказівки, обов`язкові для всіх підрозділів та працівників підприємства.» Прес-служба МОЗ 03.05.2017 оприлюднила на сайті МОЗ роз`яснення, за змістом яких затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення передбачає встановлення вимог щодо найменування пунктів та їх черговості на бланку, а не вимог до макету відповідного бланка. МОЗ не заперечує проти виготовлення, замовлення виготовлення бланків форм первинної облікової документації структурними підрозділами з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міськдержадміністрацій та/або закладами охорони здоров`я. «Протокол інформування» (наявні у медичних картах стаціонарного хворого ОСОБА_2 №1415 та №1746), відповідно до якого пацієнтка ОСОБА_2 погодилась купувати за власні кошти лікарські засоби, які не входять до Національного переліку, не є затвердженою директором лікарні формою і являє собою розроблений всередині відділення бланк, про який адміністрації лікарні нічого не відомо, що свідчить про його нікчемність та протиправність використання. Разом з тим, у цьому «Протоколі інформування» відсутнє пряме посилання на згоду пацієнта на використання у процесі її лікування лікарських засобів, які не входять до Національного переліку, та не встановлено чітке розуміння пацієнта наслідків використання таких лікарських засобів та виробів медичного призначення. У медичній практиці правомірно застосовувати лише ті ліки, які дозволило МОЗ (ст.44 Основ законодавства України про охорону здоров`я). Заклади охорони здоров`я зобов`язані використовувати методологію доказової медицини, клінічні протоколи, протоколи надання реабілітаційної допомоги й медичні стандарти. Лікарі виписують рецепти на лікарські засоби й медичні вироби відповідно до правил, які затверджує МОЗ (Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджені постановою КМУ від 02.03.2016 №285). Разом з тим, призначення лікарських засобів, які не входять до Національного переліку можливе за умови входження їх до протоколів лікування хвороби. Оскільки в діях лікаря вбачаються порушення посадових обов`язків та стандартів медичної допомоги, йому було обґрунтовано винесено догану на підставі ст.147 КЗпП України. Дане дисциплінарне стягнення не передбачає звільнення чи обмеження трудових прав лікаря. Догана є обґрунтованим дисциплінарним стягненням, яке не стосується клінічного результату, а пов`язане з порушенням нормативного порядку призначення препаратів та засобів, які не входять до затверджених стандартів МОЗ, належного ведення медичної документації. Водночас, відповідачу відомо про досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄДР за №42025120040000049 від 09.04.2025 за фактом невиконання чи неналежного виконання лікарем-хірургом КНП «Знам`янська міська лікарня ім.А.В.Лисенка» Знам`янської міської ради ОСОБА_1 своїх професійних обов`язків, що спричинило тяжкі наслідки для ОСОБА_2 . Метою винесення догани не було покарання за результат лікування, а навпаки - забезпечення відповідності медичних призначень чинному законодавству України та принципам доказової медицини.

08.09.2025 представником позивача подано до суду додаткові пояснення по справі від 05.09.2025, в яких вказано, що позиція сторони відповідача у відзиві є необґрунтованою. Щодо призначення ОСОБА_1 препаратів та засобів, які не входять до затверджених стандартів МОЗ України відзначено, що не всі лікарські засоби, які входять до клінічних протоколів лікування хірургічних хворих, включені до «Національного переліку основних лікарських засобів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №333 від 25.04.2022. Більше того, клінічні протоколи лікування невідкладних хірургічних станів досить стандартизовані, і при всій різноманітності хірургічних захворювань та їх сполучень не можуть у повній мірі охопити, відобразити та передбачити в повному обсязі всі можливі сполучення синдромів, захворювань і клінічних станів, які виникають в ургентних хірургічних хворих і потребують хірургічного лікування. Національний перелік, за своєю ідеєю, включає ліки, які мають бути закуплені та надані пацієнту безкоштовно за Програмою державних медичних гарантій, без обмежень закупівлі інших зареєстрованих в Україні та наявних в галузевих стандартах лікарських засобів, які необхідні кожній конкретній лікарні. Як відомо, основою для формування Національного переліку став так званий Базовий перелік основних лікарських засобів Всесвітньої організації охорони здоров`я, який переглядається раз на 1-2 роки. При складані Національного переліку були встановлені пріоритетні для держави захворювання та стани такі, від яких українці страждають найбільше. Саме тому об`єктивно Національний перелік не є вичерпним та охоплює далеко не всі лікарські засоби, які дозволені до застосування в Україні та які дозволено призначати пацієнтам. Цей документ містить виключно базові лікарські засоби, якими держава безкоштовно забезпечує пацієнтів. Твердження, що у медичній практиці правомірно застосовувати лише ліки, які дозволило МОЗ України (ст.44 Основ законодавства України про охорону здоров`я) абсолютно правильне. І всі лікарські засоби, які використовувались при лікуванні хворої ОСОБА_2 мають дозвіл МОЗ України, в тому числі і згадані медичні препарати: - реосорбілакт (інструкція для медичного застосування лікарського засобу реосорбілакт затверджена Наказом МОЗ України №629 від 21.03.2019 зміни внесено наказом МОЗ України №510 від 22.03.2022); - сорбілакт (інструкція для медичного застосування лікарського засобу сорбілакт затверджена Наказом МОЗ України №629 від 21.03.2019 зміни внесено наказом МОЗ України №68 від 12.01.2023); - аргітек (інструкція для медичного застосування лікарського засобу аргітек затверджена Наказом МОЗ України №1397 від 03.08.2023 ). Всі ці лікарські засоби використовувались суворо за показаннями, які відображені в тому числі і в інструкціях для медичного застосування даних лікарських препаратів. Відповідно до ст.9 Закону України «Про лікарські засоби», лікарські засоби допускаються до застосування в Україні після їх державної реєстрації, крім випадків, передбачених цим Законом. Реосорбілакт, сорбілакт, аргітек є лікарськими засобами, які зареєстровані в Україні та дозволені до застосування при лікуванні гострих хірургічних станів згідно з інструкцією, затвердженою МОЗ України. Лікарі, як інтелектуальні особи, які здобули вищу медичну освіту, мають право на вільний вибір апробованих форм лікарських засобів. Згідно з п.г ст.77 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», медичні і фармацевтичні працівники мають право на вільний вибір апробованих форм, методів і засобів діяльності, впровадження у встановленому порядку сучасних досягнень медичної та фармацевтичної науки і практики. Згідно зі ст.12 Європейської хартії прав пацієнтів, кожен пацієнт має право на діагностичні чи лікувальні процедури, за можливості адаптовані до його/її особистих потреб, тобто кожен пацієнт має право на індивідуальний підхід до його/її лікування. У своїй роботі лікар зобов`язаний дотримуватись Конституції, законів України та інших чинних нормативних документів щодо лікарської практики, з урахуванням особливостей захворювання, використовувати методи профілактики, діагностики і лікування, які він вважає найбільш ефективними в кожному конкретному випадку, виходячи з інтересів хворого. Під час надання допомоги хворому за обставин, не передбачених законодавством, нормативними актами та посадовими інструкціями, лікар зобов`язаний враховувати, насамперед інтереси хворого, принципи лікарської етики і моралі (п.3.2 Етичного кодексу лікаря України, прийнятий і підписаний на Всеукраїнському з`їзді лікарських організацій та Х З`їзді Всеукраїнського лікарського товариства від 27.09.2009). Кожен пацієнт України має відповідне право на охорону здоров`я, що передбачає кваліфіковану медичну допомогу, включно з вільним вибором лікаря, вибором методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров`я (п. д ч.1 ст. 6 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я»). Законодавство України дає лікареві свободу вибору методів лікування та лікарських засобів за умови використання зареєстрованих лікарських засобів у межах відповідних інструкцій щодо їхнього медичного застосування. Відповідні можливості лікаря забезпечують дотримання прав пацієнта, передбачених, зокрема, Європейською хартією прав пацієнта до ключових з яких належать: право на інформовану згоду; право вибору; право на використання сучасних технологій; право на індивідуалізоване лікування; право на отримання інформації; право на безпеку; право на допомогу, яка відповідає прийнятим стандартам якості. На сьогоднішній день, в медичний практиці впроваджується стратегія спільного прийняття рішення (sharing decision making) це спеціальна модель спілкування, з висвітленням імовірних переваг і ризиків застосування того чи іншого засобу, яка приводить до прийняття консенсусного рішення і легітимізує можливість відштовхуватись в окремих нестандартних випадках від наявних рекомендацій, протоколів, настанов. Ця стратегія надає можливість більш якіснішого та ефективнішого лікування гострих невідкладних хірургічних станів, які як правило протікають нестандартно та дуже індивідуалізовано. Лікарі як інтелектуальні особи не позбавлені можливості самостійно дати оцінку фармакологічним властивостям препарату та оцінити ефективність лікарського засобу для пацієнта. Усе вищенаведене вказує на право лікаря на прийняття самостійних рішень на підставі власних знань, а також інтересів та індивідуальних обставин кожного пацієнта. Відповідні рішення лікаря будуть максимально захищені за умови, що: призначена методика лікування та лікарські засоби відповідають відповідним інструкціям застосування; застосування лікарських засобів відповідає українській або світовій практиці; рішення лікаря відповідає обґрунтованим потребам пацієнта; застосування лікарських засобів пояснене та обговорене з пацієнтом та від нього отримана інформована письмова згода. Згідно пп.6 п.19 Договору, підписаному між НСЗУ та відповідачем, надавач (тобто лікарня) зобов`язується: використовувати для надання медичних послуг лікарські засоби та медичні вироби, що дозволені до застосування в Україні. Тобто, лікарі мають право для лікування хворих застосовувати не тільки медичні препарати, що входять до Національного переліку основних лікарських засобів, а всі лікарські засоби та медичні вироби, які зареєстровані та дозволені для використання в Україні.

Щодо неналежного ведення ОСОБА_1 медичної документації, у додаткових поясненнях вказано, що протокол інформування хворого фактично є інформованою письмовою згодою пацієнта на придбання та використання у процесі лікування медичних препаратів, які не входять до Національного переліку основних лікарських засобів і відповідно забезпечуються Програмою державних медичних гарантій Національної служби здоров`я України. Така письмова згода може бути зроблена у довільній формі, навіть написана власноруч, є законною і правомірною та не потребує обов`язкового затвердження керівником закладу. Форма даного Протоколу інформування складена згідно з додатком 9 «Методики розробки та впровадження медичних стандартів медичної допомоги на засадах доказової медицини», затвердженої наказом МОЗ № 751 від 28.09.2012. Також у додаткових поясненнях представник позивача вказав, що згадування про досудове розслідування у кримінальному впровадженні, внесене до ЄРДР за №42025120040000049 від 09.04.2025 стосовно лікаря-хірурга ОСОБА_1 трактується, як тиск на суд тому, що факт невиконання чи неналежного виконання ОСОБА_1 своїх професійних обов`язків не доказаний.

На переконання сторони позивача ці додаткові пояснення повною мірою спростовують заперечення, викладені відповідачем у відзиві, та підтверджують їх позицію щодо недоведеності факту порушення трудової дисципліни ОСОБА_1 . Наказ про накладення на позивача дисциплінарного стягнення не відповідає вимогам трудового законодавства, зокрема у ньому не зазначено, коли мало місце і в чому конкретно полягає порушення позивачем трудових обов`язків. Зі змісту оскаржуваного наказу взагалі не зрозуміло коли (якого числа) та що саме лікар-хірург зробив з порушенням своїх обов`язків. Яка дія чи бездіяльність лікаря призвела до накладення на нього дисциплінарного стягнення. Відповідачем не надано доказів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку, а тому позов підлягає задоволенню.

13.10.2025 представником відповідача до суду подано заперечення на позовну заяву, в яких вказано, що КНП «Знам`янська міська лікарня ім.А.В.Лисенка» вважає позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню. Догана накладена правомірно, з дотриманням вимог трудового законодавства, наказів МОЗ України та внутрішніх нормативних актів закладу. Відповідно до Постанови КМУ №333 від 25.04.2022 «Про Національний перелік основних лікарських засобів» (див.джерело: https://guidelines.moz.gov.ua/documents/4), лікарні зобов`язані застосовувати у межах Програми державних медичних гарантій саме лікарські засоби з Нацпереліку. Призначені ОСОБА_1 препарати хоч і зареєстровані в Україні, але відсутні у клінічних протоколах, стандартах медичної допомоги та настановах МОЗ. Це є порушенням наказів МОЗ: №751 від 28.09.2012 (джерело: https://guidelines.moz.gov.ua/documents/2), №1422 від 29.12.2016 (джерело: https://guidelines.moz.gov.ua/documents/3), а також інших стандартів медичної допомоги (див. перелік: https://guidelines.moz.gov.ua/documents/5), та внутрішнього наказу лікарні. На спростування доводів позивача щодо «інформованої згоди» пацієнта, а саме , що він отримав згоду пацієнтки у довільній формі у запереченні вказано, що наказ МОЗ №751 передбачає чіткі вимоги до оформлення інформованої згоди (джерело: https://guidelines.moz.gov.ua/documents/2). У лікарні затверджена стандартизована форма протоколу інформування. Довільна записка не може вважатися належним документом і не звільняє лікаря від обов`язку діяти відповідно до стандартів. Щодо «права лікаря на вільний вибір» та посилання позивач на ст.77 «Основ законодавства України про охорону здоров`я» та Європейську хартію прав пацієнтів у запереченні вказано, що право лікаря на вибір методів лікування обмежується клінічними протоколами МОЗ та Програмою медичних гарантій (див. стандарти: https://guidelines.moz.gov.ua/documents/5). Самовільне застосування препаратів, не передбачених жодним наказом МОЗ, є відхиленням від стандартів і кваліфікується як порушення трудової дисципліни. Щодо доводів позивача про форму наказу про дисциплінарне стягнення, що наказ не містить конкретики у запереченні представник відповідача вказав, що факт порушення підтверджено актами службового розслідування, протоколами комісії, медичною документацією пацієнта та поясненнями інших працівників. Наказ є законним та містить усі істотні реквізити, а додаткові документи подані суду разом із відзивом. Позивач та його представник стверджують, що наказ № 05/1-с не містить конкретики щодо вчиненого дисциплінарного проступку. Проте, ці твердження є безпідставним, оскільки наказ посилається на: заяву пацієнтки ОСОБА_2 від 26.03.2025; висновок комісії службового розслідування від 01.04.2025. Ці документи є невід`ємною частиною дисциплінарного провадження і містять детальний опис проступку. Наказ є підсумковим актом, що узагальнює результати розслідування і формулює вид дисциплінарного стягнення, як це передбачено ст.147-149 КЗпП України. У висновку комісії службового розслідування від 01.04.2025 встановлено: лікар ОСОБА_1 призначив лікарські засоби (Реосорбілакт, Сорбілакт, Аргітек), які не входять до Національного переліку основних лікарських засобів (Постанова КМУ №333 від 25.04.2022 https://guidelines.moz.gov.ua/documents/4); зазначені препарати не передбачені жодним наказом МОЗ чи клінічною настановою, зокрема наказами МОЗ №751 (https://guidelines.moz.gov.ua/documents/2) та №1422 (https://guidelines.moz.gov.ua/documents/3); інформована згода пацієнтки була оформлена неналежним чином, що суперечить вимогам наказу МОЗ №751 та внутрішнім нормативним актам лікарні. Таким чином, лікарем було порушено п. 7 розділу II посадової інструкції лікаря-хірурга, що є підставою для дисциплінарної відповідальності. Наказ містить усі обов`язкові реквізити та відповідає вимогам трудового законодавства. Водночас, відповідно до висновку за результатами клініко-експертної оцінки медичних карт стаціонарного хворого ОСОБА_2 (№1415 та №1746) проведеної профільними спеціалістами КНП «Кіровоградська обласна лікарня КОР», вбачається підтвердження наявності помилок у веденні медичної документації: Відсутній запис про доопераційне визначення білірубіну; в анамнезі відсутні дані про наявність хронічного захворювання печінки, відсутні дані про зловживання алкоголю, прийом токсичних речовин та гепатоксичних медикаментів; відсутній запис про проведення антибіотикопрофілактики. Не обгрунтовано призначення антибіотика з 06.03 по 12.03.2025. Згідно наказу МОЗ №1513 необхідно перегляд антибіотикотерапії через 48-72 години і при можливості (якщо необхідно) перехід на пероральний прийом - недотримання нормативної документації; призначення контривену (апротиніну) недостатньо обгрунтоване з врахуванням цінаефективність. В протоколі лікування та профілактики гострого панкреатиту, з точки зору доказової медицини, не входить. Необґрунтоване одночасне призначення солу-медролу та преднізалону 19.03.2025 МКСХ1746; протокол операції датований 05.03.2025, у той час, як фактично операція проведена 06.03.2025 тощо. Отже, Наказ №05/1-с від 09.04.2025 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » є законним та обгрунтованим, оскільки: винні дії працівника встановлені та задокументовані комісією; наказ грунтується на матеріалах службового розслідування; дисциплінарне стягнення відповідає вимогам ст. 147-149 КЗпП України. Усі зазначені перед цим і вище обставини та докази прямо вказують на навмисне та свідоме порушення п.7 розділу II «Завдання та обов`язки» Посадової інструкції лікаря-ординатора (лікаряхірурга, лікаря-уролога хірургічного стаціонару): «Лікар-ординатор складає і виконує науково обґрунтований план обстеження і лікування хворих....».

Позивач у судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача в ході судового розгляду підтримував позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені ним письмово у додаткових поясненнях.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, просили суд відмовити в їх задоволенні з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву та запереченнях, що додані до матеріалів справи. Також пояснили, що при лікуванні пацієнтів можна використовувати лише препарати, передбачені Нацпереліком №333 від 25.04.2022 та клінічними протоколами МОЗ. Препарати (реосорбілакт, сорбілакт, аргітек) зареєстровані МОЗ, але їх застосування не передбачене жодним клінічним протоколом чи стандартом. Це порушення наказів МОЗ №751, №1422, а також внутрішнього наказу лікарні. Недотримання форми інформованої згоди є порушенням. Інформована згода має бути складена за формою, затвердженою наказом МОЗ №751 і внутрішнім наказом закладу. Довільна записка не є належним документом. Право лікаря на вибір методів лікування обмежується стандартами МОЗ та Програмою медичних гарантій. Самовільне відхилення без консиліуму й погодження з адміністрацією = дисциплінарний проступок. Факт порушення підтверджено документально: службовим розслідуванням, протоколами комісії, медичною документацією, поясненнями. Наказ містить істотні реквізити, а деталі підтверджуються додатками. Догану накладено за порушення стандартів і дисципліни, незалежно від наявності/відсутності кримінальної справи.

Заслухавши присутніх учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 обіймає посади лікаря хірурга та завідувача хірургічним відділенням КНП «Знам`янська містка лікарня імені А.В.Лисенка» Знам`янської міської ради.

Директором КНП «Знам`янська містка лікарня імені А.В.Лисенка» Знам`янської міської ради Пушкаренком Р.В. 09.04.2025 видано наказ №05/1-с «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 », яким лікарю-хірургу ОСОБА_4 за неналежне виконання своїх лікарських обов`язків оголошено догану.

Наказ видано за результатами службового розслідування, проведенного на підставі заяви громадянки ОСОБА_2 від 26.03.2025, якій було проведено оперативне втручання та лікування в хірургічному відділенні КНП «Знам`янська міська лікарня ім.А.В. Лисенка» Знам`янської міської ради встановлений факт неякісного виконання лікарських обов`язків лікарем хірургом ОСОБА_1 , а саме п.7 розділу II «Завдання та обов`язки» посадової інструкції лікаря-хірурга хірургічного відділення. Враховуючи Висновок комісії службового розслідування від 01.04.2025, з метою недопущення в подальшому подібних фактів, керуючись ст.147 КЗпП України (а.с. 9).

ОСОБА_1 зі вказаним наказом ознайомився 21.04.2025 та вказав, що з наказом не згодний. Вимагає повторної експертизи історії хвороби обласними фахівцями.

Відповідно до п.7 розділу II «Завдання та обов`язки» Посадової інструкції лікаря ординатора (лікаря-хірурга, лікаря уролога хірургічного відділення стаціонару), лікар-хірург складає і виконує науково обґрунтований план обстеження і лікування хворих. У важких випадках план розробляється під керівництвом завідувача відділення. Слідкує за термінами переводу на інвалідність, своєчасно скеровує хворих на МСЕК, заповнюючи необхідні для цього документи. Вказана Посадова інструкція затверджена директором КНП «Знам`янська міська лікарня ім.А.В. Лисенка» ЗМР 01 жовтня 2021 року та ОСОБА_1 з нею ознайомлений під підпис 08.11.2021 (а.с.45-46).

09.08.2024 директором КНП «Знам`янська міська лікарня ім.А.В.Лисенка» Знам`янської міської ради Пушкаренком Р.В. видано наказ №01/204 «Про дотримання вимог НСЗУ щодо своєчасності, повноти та якості медичного обслуговування населення", за змістом якого директором КНП з метою виконання вимог Національної служби здоров`я України (далі НСЗУ), унеможливлення виникнення ризиків розірвання договору про медичне обслуговування населення за Програмою медичних гарантій, наказано: 1.При укладанні договору з НСЗУ неухильно дотримуватись вимог, порушення яких може призвести до розірвання договірних відносин, а саме: надавати медичні послуги відповідно до специфікації з дотриманням науково обгрунтованих галузевих стандартів, клінічних протоколів; лікування лікарськими засобами з науково доведеною ефективністю, які зареєстровані в Україні і включені до «Національного переліку основних лікарських засобів»; забезпечення реалізації панієнтами їх прав на отримання медичних послуг та відшкодовувати збитків завданих пацієнтам у зв`язку з порушенням вимог договору, в частині заборони вимагання від пацієнта оплати за медичні послуги, медичні вироби чи лікарські засоби, які зобов`язані надаватись пацієнтам безоплатно. 2.Лікарям КНП «Знам`янська міська лікарня ім.А.В. Лисенка» Знам`янської міської ради: неухильно дотримуватись науково обгрунтованих медичних стандартів, уніфікованих клінічних протоколів, нових клінічних протоколів з надання медичної допомоги з метою забезпечення якості, доступності та ефективності медичної допомоги; використовувати лікарські засоби та вироби медичного призначення, шо зареєстровані в Україні та включені до «Національного переліку основних лікарських засобів», затверджених Постановою Кабінету Міністріз України від 16.03.2017№180 (зі змінами); категорично заборонено вимагання від пацієнта оплати за медичні послуги, медичні вироби чи лікарські засоби, які надавач (лікарня) зобов`язаний надавати пацієнтам безоплатно, згідно договору. Завідувачам відділень: щорічно до 01 грудня проводити визначення потреби в закупівлі лікарських засобів. Для обрахунку потреби користуватись «Порядком визначення обсягів потреби в закупівлі лікарських засобів» затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 11.07.2017 №782 та надавати фармацевту лікарні Олені Павленко для узагальнення по закладу з метою проведення процедури закупівлі; здійснювати контроль у відповідних структурних підрозділах щодо дотримання вимог п.1 даного наказу. Зі вказаним наказом ОСОБА_1 ознайомлено під підпис 09.08.2024 (а.с. 47,48).

З матеріалів службового розслідування за заявою ОСОБА_3 вбачається, що остання на ім`я директора КНП «Знам`янська містка лікарня імені А.В.Лисенка» Знам`янської міської ради ОСОБА_5 подала заяву, в якій повідомила, що знаходилася на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні з 05.03.2025 до 15.03.2025, та їй було проведено оперативне втручання - ургентно. До операції лікарем ОСОБА_1 було сказано їй заплатити йому особисто 10000 грн 00 коп. Цю суму вона надала у зв`язку із поганим самопочуттям. Ліки, які назначав лікар вона купувала за свої кошти, чеки збереглися. Після виписки її стан не покращився, а навпаки погіршився. Звернувшись повторно для видачі направлення в іншу лікарню їй було категорично відмовлено 19.03.2025. Ввечері 19.03.2025 близько 18 години їй було зроблено «КТ». Не дочекавшись результату у зв`язку із значним погіршенням стану здоров`я, її родичі забрали її в іншу лікарню, де їй провели повторну ургентну операцію та повідомили, що при операції 06.03.2025 їй було пошкоджено жовчний проток. У подальшому вона потребувала спеціалізованого лікувнаня у зв`язку з лікарською недбалістю. Також зазначила, що в епікризі зазначено неправильно лікуючого лікаря. Обстежував, оперував та в подальшому проводив рекомендації лікар «Вищої категорії» ОСОБА_1 . Наполягала відшкодування їй усіх витрат на лікування та стягнених з неї 10000 грн (а.с. 39).

Вказана заява зареєстрована в КНП «Знам`янська містка лікарня імені А.В.Лисенка» Знам`янської міської ради 26.03.2025 за вх.№418.

27.03.2025 в.о.директора КНП «Знам`янська містка лікарня імені А.В.Лисенка» Знам`янської міської ради Іриною Федорченко видано наказ №1 про прововедння службового розслідування, в якому вказано: «На підставі заяви ОСОБА_6 від 26.03.2025 щодо відшкодування витрат на лікування та сплачених коштів за оперативне втручання, проведене в хірургічному відділенні КНП «Знам`янська міська лікарня ім.А.В.Лисенка» Знам`янської міської ради, створити комісію у складі: Голова комісії Андросова Лена, в.о. медичного директора. Секретар - Ніна Большакова, головна медична сестра. Члени комісії: Ірина Щербін, інспектор з кадрів; Ольга Кубкіна, завідувачка поліклінікою Олена Таран, юрисконсульт. З метою надання експертних консультації, запросити для участі у засіданні дисциплінарної комісії Ксенію Семеняченко, клінічного фармацевта та Миколу Гурєєва, лікаря-хірурга. Створеній комісії у термін з 27.03.2025 по 03.04.2025 провести службове розслідування стосовно даного випадку. Матеріали розслідування, рекомендації щодо доцільності накладення дисциплінарного стягнення та пропозиції щодо унеможливлення виникнення в подальшому подібних ситуацій, надати в.о.директора для розгляду та прийняття рішення у строк до 04.04.2025» (а.с. 40).

Згідно з виписками з медичної картки стаціонарного хворого хірургічного відділення №1415 та №1446, ОСОБА_2 , пербувала на лікуванні у стаціонарі вказаного відділення КНП "Знам`янська міська лікарня ім.А.В.Лисенка Знам`янської міської ради" з 05.03.2025 до 15.03.2025, та з 19.03.2025 по 20.03.2025.

Зі вказаних медичних карток стаціонарного хворого вбачається, що за період лікування ОСОБА_2 з 05.03.2025 до 15.03.2025 їй встановлений повний діагноз (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення): ЖКХ, гострий флегмонозний калькульозний холецистит. Хронічний персистуючий гепатит токсико-аліментарного генезу. Гепатоспленомегалія. Паренхіматозна жовтяниця в стадії декомпенсації. Скарги: на гіркоту в роті, нудоту, позиви на блювоту. 06.03.2025 проведена операція - Лапароскопічна холецистектомія. Призначене лікування: кедол, кеторолак, атропін, метоклопрамід, ондасетрон, аскорбінова кислота, амоксил К, дексаметазон, метоклопрамід, парацетамол, глюкоза, інсулін, кальцію хлорид, контривен, дігоксин, сода буфер, рінгер, реодар, сорбілакт, аргітек, пантопразол, квамател, урсохол, лотарді. Післяопераційний період ускладнився загостренням персистуючуого гепатиту з гіпербілірубінемією (при поступленні: білірубін загальний - 127,2 (прямий 67,2, непрямий 60,0) мкмоль/л; АЛТ/АСТ 3,39/1,97 мкмоль/л; тимолова проба - 1,56 од, 8.03.2025: білірубін загальний 285,0 (прямий - 45,0, непрямий 240,0) мкмоль/л; АЛТ/АСТ 3,45/1,37 мкмоль/л; тимолова проба - 1,58 од, 13.03.2025: білірубін загальний 225,2 (прямий 47,2, непрямий 178,0) мкмоль/л; АЛТ/АСТ - 2,19/1,27 мкмоль/л; тимолова проба:- 1,36 од). Після проведеного лікування стан хворої з покращенням, виписана на амбулаторне лікування. Рекоменовано: дієта, ЛФК, преднізолон 40 мг/д, урсохол, лів52, відвари жовчогінних трав, пантопразол, квамател, лотарді, спостереження сімейного лікаря, при погіршенні стану повторне стаціонарне лікування з проведенням КТ черевної порожнини.

Надалі ОСОБА_2 , 19.03.2025 поступила у хірургічне відділенні з діагнозом: Хронічний персистуючий гепатит токсико-аліментарного генезу в стадії загострення. Синдром портальної гіпертензії. Спленомегалія. Паренхіматозна жовтяниця в стадії Декомпенсації. ЖКХ, гострий флегмонозний калькульозний холецистит, стан після лапароскопічної холецистектомії 06.03.2025. Скарги: на жовтяницю шкіри, загальну слабкість, гіркоту в роті. Лікування: солу-медрол, аскорбінова кислота, розчини глюкози, інсулін, розчини електролітів. кальцію хлорид, контривен, дігоксин, сода буфер, рінгер; реодар, сорбілакт, аргітек, пантопразол, Квамател, урсохол. У вечорі 19.03.2025 хвора самовільно покинула відділення. Попереджена про можливі негативні наслідки відмови від подальшого лікування. Виписана (а.с. 50,51).

31.03.2025 року ОСОБА_1 на ім`я директора КНП «Знам`янська міська лікарня ім.А.В. Лисенка ОСОБА_5 надано письмові пояснення, в яких ОСОБА_1 з приводу заяви ОСОБА_2 щодо її лікування у хірургічному відділенні пояснив наступне. ОСОБА_2 , 37 років, мешканка АДРЕСА_1 , поступила у хірургічний стаціонар 05.03.2025 о 6 годин 40 хвилин, як самозвернення. При зверненні хвора була оглянута черговим хірургом ОСОБА_7 , їй була проведена ультразвукова діагностика органів черевної порожнини і, на підставі огляду та обстеження хвора була госпіталізована у хірургічне відділення з попереднім діагнозом гострий калькульозний холецистит. Під час ультразвукового дослідження позапечінкові протоки не були розширені, якихось включення підозрілі на конкременті у протоках не були виявлені. Після проведення клінічного обстеження у хворої, крім гострого калькульозного холециститу, був діагностований хронічний персистуючий гепатит з ущільненням тканини печінки, розширенням портальної вени, спленомегалією та гіпербілірубінемію 127,2 ммоль/л, АЛТ - 3,39 ммоль/л. Після проведеного інтенсивного лікування стан хворої без покращення, добитися регресу захворювання консервативними методами не вдалось. У зв`язку з неефективністю консервативного лікування та прогресуванням гострого деструктивного холециститу хворої було запропоновано проведення хірургічної операції, на яку була отримана згода. 06.03.2025 хворій була виконана ургентна хірургічна операція: лапароскопічна холецистектомія. Оперував хвору лікар ОСОБА_8 , асистував лікар ОСОБА_9 , проводив наркоз лікар ОСОБА_10 . Під час операції у хворої виявлений гострий деструктивний калькульозний холецистит з перівезикальним інфільтратом в області шийки і прояві хронічного гепатиту. Видалення жовчного міхура проводилось з використанням сучасних методів безпеки, які знижують ризик пошкодження позапечінкових протоків. Під час операції у хворої була виявлена аномалія розвитку: додаткова міхурова артерія, яка відходила від правої печінкової артерії. Лігіровання додаткової артерії в деякий момент дещо ускладнило хід операції, але не суттєво. Після проведення операції у хворої відмічено підвищення рівню жовтяниці та білірубінемії до 285 ммоль/л, що не залишилось поза увагою, але клінічно не було розчосів шкіри, був окрашений кал і при контрольних ультразвукових дослідженнях позапечінкові протоки не розширились, тому підвищення жовтяниці було трактовано, як прояв гепатаргії та загострення персистуючого гепатиту. В подальшому хвора отримувала лікування гепатиту: гормонотерапію, жовчогінні препарати, проводилась дезінтоксикаційна терапія в стандартному режимі. Під час лікування білірубінемія не зростала, навпаки відмічено деяке зниження рівня білірубіну в крові та покращення показників АЛТ. Хвора суб`єктивно відмічала позитивну динаміку та покращення свого стану. Хвора за особистим бажанням була виписана на амбулаторне лікування 15.03.2025 з чіткими рекомендаціями продовження лікування та контролю за рівнем жовтяниці. При можливому погіршенні стану було рекомендовано негайно звернутися до лікаря хірурга. Хвора повторно звернулась за медичною допомогою 19.03.2025. При зверненні звернуло на себе увагу різке збільшення жовтяниці. Зі слів хворої погіршення стану та збільшення жовтяниці почалось 17.03.2025 після обіду. Хвора звернулась за допомогою майже через дві доби після початку погіршення. Після повторної госпіталізації у нього особисто була розмова з хворою та її чоловіком, під час якої вони запропонували направлення у Кіровоградську обласну лікарню. Він їм не відмовляв у направленні, але в свою чергу запропонував спочатку почати курс дезінтоксикаційної терапії та провести комп`ютерну томографію черевної порожнини для визначення причин зростання жовтяниці. Хвора та її чоловік з ним погодились. Для прискорення проведення комп`ютерної томографії він того ж дня зв`язався з медичним директором ОСОБА_11 з проханням, як можна швидше провести це дослідження. Дозвіл на обстеження був отриманий і хвора того ж дня 19.03.2025, пройшла комп`ютерну томографію черевної порожнини. Однак після проведення обстеження хвора, не дочекавшись результатів дослідження, самостійно покинула відділення біля 19 годин. Первинну виписку про лікування у хірургічному відділенні хвора також не забрала. По результатам комп`ютерної томографії причина жовтяниці не була встановлена. Але ширина холедоху вище кліпс встановила 7 мм, що при жовтяниці біля 400 ммоль/л дуже дивно. Було відмічено розширення дольових внутрішньопечінкових протоків до 9 мм, розширення портальної вени до 18 мм та спленомегалія. Того ж дня хвора біля 23 годин 40 хвилин поступила у відділення абдомінальної хірургії Кіровоградської обласної лікарні. 21.03.2025 хворій у Кіровоградській обласній лікарні була зроблена пункція внутрішньопечінкових протоків під контролем УЗД з проведенням фістулографії. По результатам фістулографії контраст зупинився в зовнішніх протоках на рівні кліпс. Лікарі обласної лікарні на підставі свого обстеження, не опираючись на попередні клінічні обстеження, зробили висновок, що причина непрохідності холедоху в його пошкодженні під час проведення операції. На жаль на теперішній час спростувати цей висновок повністю не можливо, але є дані клінічних досліджень, в тому числі і проведені в обласній лікарні, та перебігу хвороби, які говорять про можливу іншу причину цього ускладнення, яка не буде мати відношення до операції, і останню крапку в цьому питанні можна буде поставити лише тільки після обстеження та лікування у Національному інституті хірургії та трансплантології. Що стосується звинувачень у вимаганні і отриманні 10000 ривень за проведення операції чи за лікування взагалі, ОСОБА_1 зазначив, що все його спілкування з хворою, під час її лікування проводилось виключно в палаті у присутності інших хворих. Ніяких приватних розмов про якійсь гроші між ним та хворою або її родичами взагалі не було. Спілкування під час проведення ультразвукового дослідження проводилось у доглядової у присутності лікаря ОСОБА_12 і теж при цьому обговорювались тільки клінічні питання. Його спілкування з чоловіком хворої вперше трапилось лише при її повторній госпіталізації у стаціонар. З матір`ю хворої він був трошки знайомий раніше, але під час лікування її доньки у відділенні вона до нього ні з якими питаннями не зверталась і з ним не спілкувалась. Відносно призначення хворій медикаментів, які не входять до Національного переліку, зазначив, що всі вони обгрунтовувались клінічною ситуацією та перебігом післяопераційного періоду: - декскетопрофен та кеторолак зараз є золотим стандартом знеболення у післяопераційних хірургічних хворих; реодар та сорбілакт - це комплексні ізо- та гіперосмолярні сбалансовані електролітні розчини, вітчизняного виробництва, які активно призначаються для покращення реологічних показників крові і проведення інфузійної дезінтоксикаційної терапії, в тому числі при жовтяниці; аскорбінова кислота це дуже важливий компонент антиоксидантної терапії, в тому числі при патології печінки, допомагає у відновленні тканин та покращенні обміну речовин; - пантопразол та квамател це препарати, дія яких спрямована на зниження агресії шлункового вмісту та загоєння ерозивних процесів у шлунку та дванадцятипалої кишці, які характерні для жовтяниці, на початок лікування хвора отримувала лікарняний ін`єкційний омепразол; - аргітек це препарат аргініна глутанату, який активно призначається при патології печінки, особливо при гіпербілірубінемії, для відновлення тканини печінки та покращенню її функції; - урсохол - жовчогінний препарат також активно призначається при патології печінки для покращенню її функції; - лотарді це пробіотик, який призначається для відновлення мікрофлори кишечника при проведенні антібиотикотерапії.

Відносно ускладнень позапечінкових жовчних шляхів під час лапароскопічних холецистектомій зауважив, що такі ускладнення, незважаючи на всі заходи безпеки, які проводяться під час операції, на жаль, можуть траплятися і іноді трапляються в будь-якої лікарні, в тому числі в найбільш авторитетних клініках. І не завжди ці проблеми виникають з вини оперуючих хірургів. І, на жаль, чим більш складніші операції проводить хірург, тим більше ризик подібних ускладнень ( а.с. 41-42).

Під час проведення службового розслідування було відібрано пояснення у лікара-хірурга ОСОБА_13 , який асистував лікарю ОСОБА_1 під час оперування ОСОБА_2 та вказав, що дій, які могли б призвести до ускладень у хворої виконано не було (а.с. 43).

Також відібрано пояснення від старшої медсестри хірургічного відділення ОСОБА_14 , яка вказала, що на час лікування хворої ОСОБА_2 з призначених медикаментів, згідно листка призначень у відділенні був відсутній ондансетрон (не видавала аптека-склад), але був метаклопромід. Таблетки омепрозол у відділенні були. При тимчасовій відсутності соди-буфер (діюча речовина натрію гідолкарбонат) у відділенні був розчин натрію гідрокарбонат (а.с. 44).

Згідно з наказом про проведення службового розслідування клінічним фармацевтом Семеняченко КА. в період з 29.03.2025 по 31.03.2025 було проведено фармакотерапевтичний аналіз призначень ЛЗ пацієнтці ОСОБА_2 (медична карта стаціонарного хворого № 1415 та № 1446) під час перебування в КНП "Знам`янська міська лікарня ім.А.В.Лисенка Знам`янської міської ради" в період з 05.03.2025 по 20.03.2025. Наведені результати проведеного аналізу призначень лікарських засобів, а саме вказано наступне.

Торгові назви (13 найменувань ЛЗ): Солу-медрол (метилпреднізолон), Сода буфер (натрію гідрокарбонат), Контривен (апротинін), Аргітек (аргініну глутамат), Урсохол (урсодезоксихолева к-та), Квамател (фамотидин), Квадевіт (вітамінний препарат), Золопент (пантопразол), Лів 52 (корені каперців трав`янистих, насіння цикорію дикого, пасльону чорного, касії західної, кори терміналії аржуни, тамариксу кальського, насіння деревію звичайного, заліза оксид,і який оброблений водним екстрактом за екліпти білої, філантусу гіркого, коріння берхавії розлогої, стебел тіноспори серцелистої, коренеплодів редьки посівної, плодів ембліки лікарської, кореневища свинчатки цейлонської, насіння ямбелі смородинової, плодів міраболанового дерева, рутки лікарської), Осетрон (ондансетрон), Кедол (кетопрофен), Амоксил К (Амоксицилін + клавуланова к-та), Лотарді (пробіотик).

Недоказові ЛЗ: Аргітек, Урсохол, Лів-52, Квадевіт, Лотарді. Примітка: Лів-52 та Квадевіт було призначено, але не застосовано через самовільне залишення ЗОЗ пацієнткою.

Подвоєнні призначення: одночасне застосування неоспасилу та спазмалгону (кеторолак/метамізол натрій + пітофенону гідрохлориду 5 мг, фенпіверинію броміду 0,1 мг). Комбінація двох вищезазначених ЛЗ у дозуваннях, зазначених в листі призначень історії хвороби, є максимальною добовою (не перевищує дозволену межу).

Також виявлено нераціональне множинне призначення розчинів електролітів за відсутності виявлених порушень електролітного балансу Реодар, Сорбілакт, Рінгер. Одночасне застосування 3 розчинів електролітів (почергово щодня) фактично призводило до потроєного дозування ЛЗ, що вводились.

Застосування АБТ: Амоксицилін + клавуланова к-та. Периопераційна АБП при втручаннях в ділянці жовчовивідних проток, включаючи лапароскопію згідно наказу МОЗ: цефазолін 2 г в/в (інтраопераційно кожні 4 год) або ампіцилін/сульбактам 2 г по ампіциліну (інтраопераційно кожні 2 год); за умови ризику МАМР - кліндаміцин 600 мг в/в (кліндаміцин для в/в з концентрацією розчину. АБТ при гострому холециститі: цефуроксим у дозі 1,5 г тричі на день внутрішньовенно (як шлях впливу на найчастіший інф збудник при патології - E. coli).

По факту призначено: Амоксицилін клавуланова к-та, 1,2г 2р/д. АБТ нераціональна. АМП має типові ПР, як транзиторне підвищення трансаміназ, холестатичний гепатит.

Нераціональне призначення ЛЗ. Пацієнтці у високих дозах призначались розчини електролітів протягом всього періоду лікування, хоча дані ЛЗ не входять в протоколи лікування ЖКХ, станів після лапароскопічної холецистектомії, механічної жовтяниці. Розчини електролітів так само не є ЛЗ, що застосовуються під час детоксикаційної фармакотерапії. Згідно чинного Державного Формуляру ЛЗ до детоксикаційних ЛЗ належать: аскорбінова к-та, атропін, медичне активоване вугілля, галантамін, гідрогель метилкремнієвої к-ти, глюкагон, калію перманганат, кальцію глюконат, кальцію хлорид, магнію сульфат, менадіон, метіонін, налоксон, натрію бікарбонат, тіосульфат, неостигмін, пеніциламін, піридоксин, протамін, сугамадекс, фолієва к-та. Будь-які розчини електролітів в цьому переліку відсутні.

Інші зауваження до фармакотерапії. Пацієнтка належала до групи пацієнтів з варіабельними параметрами фармакокінетики через печінкову недостатність, через що призначена лікарем поліпрагмазія була нераціональною та спричиняла підвищені ризики ПР та зміни біодоступності ЛЗ (а.с. 49).

До матеріалів службового розслідування також долучені надані ОСОБА_2 рахунки, фіскальні чеки на оплату здачі аналізів, придбання медикаментів на час перебування на лікуванні у хірургічному відділенні КНП "Знам`янська міська лікарня ім.А.В.Лисенка Знам`янської міської ради" з 05.03.2025 до 15.03.2025 та з 19.03.2025 по 20.03.2025 (а.с. 52-66).

З протоколу №1 проведення службового розслідування КНП «Знам`янська міська лікарня ім.А.В.Лисенка» Знам`янської міської ради вбачається, що 01.04.2025 відбулося засідання комісії визначеної директором КНП від 27.03.2025 №01/110 з розгляду заяви ОСОБА_3 від 26.03.2025 (додається) щодо відшкодування витрат на лікування та сплачених коштів лікарю особисто за оперативне втручання, проведене в хірургічному відділенні лакарні КНП «Знам`янська міська лікарня ім.А.В.Лисенка» Знам`янської міської ради. Засідання комісії відбулося в присутності ОСОБА_15 . Також були запрошені консультанти Ксенія Семеняченко клінічний фармацевт, ОСОБА_16 лікар - хірург.

Слухали: ОСОБА_17 , юрисконсульта, яка попередила про проведення аудіозапису засідання. Заперечень від присутніх немає (запис додається). ОСОБА_18 , яка ознайомила присутніх із заявою ОСОБА_3 та пояснювальними лікарів хірургів ОСОБА_19 та ОСОБА_20 (оскільки у виписці з історії хвороби саме ОСОБА_21 є лікуючим лікарем пацієнтки ОСОБА_3 ) (пояснювальні додаються). ОСОБА_22 , клінічного фармацевта, яка провела фармакотерапевтичний аналіз призначень по медичним картам стаціонарного хворого ОСОБА_2 № 1415, 1446 (аналіз додається). Надано слово: ОСОБА_23 , який пояснив призначення ЛЗ (згідно листа призначень), тактику обстеження та лікування пацієнтки ОСОБА_3 . У зв`язку з відсутністю ЛЗ, які можна отримати безкоштовно у лікарні (згідно Національного переліку), пацієнтка підписала інформовану згоду на купівлю призначених ЛЗ за власний кошт (згода наявна у медичних картах стаціонарного хворого № 1415, 1446). ОСОБА_24 , який уточнив, чи наявні у хірургічному відділенні протоколи лікування Жовтяниці? Чому не призначалися додаткові обстеження, які проводяться у КДЛ лікарні (електроліти крові)? Чому відсутня фото- або відеофіксація УЗД та оперативного втручання? Чому не була переглянута тактика ведення та лікування у подальшому при зростанні показників лабораторних аналізів? ОСОБА_25 пояснив, що всі протоколи лікування розроблені та знаходяться на затвердженні у адміністрації лікарні. Відеофіксація на новій лапароскопічній стійці не здійснюється у зв`язку із виниклими технічними обставинами (питання здійснення відеофіксації оперативних втручань потребує додаткової комунікації з технічним фахівцем). Фотофіксація УЗД на догоспітальному етапі не була проведена лікарем ОСОБА_26 . ОСОБА_27 поставила питання щодо доцільності призначення ЛЗ за кошти пацієнта (Сода буфер, Золопент), якщо ці ЛЗ були наявні у аптеці лікарні, зважаючи, що окрім старшої медичної сестри, завідувач відділення повинен теж контролювати наявність ліків та виробів медичного призначення у відділенні. Водночас зазначила, що відповідно до п. 7 розділу II «Завдання та обов`язки» Посадової інструкції лікаря-ординатора (лікаря-хірурга, лікаря-уролога хірургічного стаціонару): «Лікарординатор складає і виконує науково обґрунтований план обстеження і лікування хворих. ...», що, відповідно до наявних у медичних картах стаціонарного хворого ОСОБА_28 № 1415, 1446 призначень ЛЗ, не виконувалось. Як і вимоги наказу директора №01/204 від 09.09.2024 «Про дотримання вимог НСЗУ, щодо своєчасності, повноти та якості медичного обслуговування населення» яким передбачено неухильне дотримання лікарями КНП «Знам`янська міська лікарня ім. А.В.Лисенка» Знам`янської міської ради науково обґрунтованих медичних стандартів, уніфікованих клінічних протоколів надання медичної допомоги з метою забезпечення якості, доступності та ефективності медичної допомоги; використання лікарських засобів та виробів медичного призначення, що зареєстровані в Україні та включені до «Національного переліку основних лікарських засобів», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 №180 (зі змінами)». Завідувачі відділень ознайомлені із зазначеним наказом під особистий підпис. ОСОБА_25 пояснив, що лікар робить призначення, а сестри медичні відділення вже отримують ті ЛЗ та вироби медичного призначення, які наявні у сестри медичної старшої, а чого немає виписують пацієнтам для купівлі за власний кошт. Під час, коли зазначені ЛЗ були призначені, можливо, їх не було у відділенні. Обговорення: Встановити факти порушень при проведені оперативного втручання в ході засідання комісії не є можливим, оскільки відсутня фото- та відеофіксація. Однак, відповідно до інформації, наведеної у медичних картах стаціонарного хворого ОСОБА_3 № 1415, 1446, лікар-хірург ОСОБА_25 не повинен був виписувати пацієнтку на амбулаторне лікування, оскільки на дату виписки не був встановлений заключний клінічний діагноз, не проведені додаткові обстеження (КТ) та консультацій обласних спеціалістів, перевищені терміни інфузійної терапії, не було проведено консіліум лікарів та корекції лікування, при значно перевищених показниках біохімічних аналізів крові. Призначені лікарем препарати, які не входять до Національного переліку основних лікарських засобів (реодар, сорбілакт, аргітек, лотардін, котрівен), що свідчить про усвідомлене порушення вимог Національної служби здоров`я України та наказу директора. Згідно аналізу та в процесі обговорення виявлено, що має місце недоцільне призначення препаратів, які були призначені лікуючим лікарем-хірургом та куплені пацієнткою (або її ріднею) за власний кошт (чеки додаються та збігаються з листом призначень). На підставі виявлених обставин та встановлених фактів неякісного виконання лікарських обов`язків лікарем-хірургом ОСОБА_29 , що призвело до прогресування погіршення стану пацієнтки, головуюча ОСОБА_27 виносить на голосування питання щодо накладення дисциплінарного стягнення на лікаря-хірурга ОСОБА_30 у виді догани». Після обговорення поставленого питання коміся шляхом голосування одноголосно вирішила рекомендувати директору зстосувати дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани лікарю-хірургу ОСОБА_23 . Питання відшкодування коштів за лікування та оперативне втручення не підлягає вирішенню в межах даної заяви та належить до компетенції правоохоронних органів (а.с. 67-68).

За результатами проведення службового розслідування щодо заяви ОСОБА_3 від 26.03.2025 про відшкодування витрат на лікування та сплачених корштів за оперативне втручання, проведене в хірургічному відділенні комісією складено звіт, в якому вказано, що розглянувши матеріали службового розслідування, проведеного на підставі заяви ОСОБА_3 від 26.03.2025 щодо відшкодування витрат на лікування та сплачених коштів лікарю особисто за оперативне втручання, проведене в хірургічному відділенні КНП «Знам`янська міська лікарня ім.А.В.Лисенка» Знам`янської міської ради, дослідивши письмові пояснення лікарів хірургів ОСОБА_30 та ОСОБА_20 , фармакотерапевтичний аналіз призначень по медичним карткам стаціонарного хворого ОСОБА_2 №1415,1446, проведений клінічним фармацевтом Ксенією Семеняченко встановили: факт неякісного виконання лікарських обов`язків мав місце, що і призвело до прогресування погрішення стану пацієнтки. Рекомендовано: застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани лікарю хірургу ОСОБА_23 (а.с. 69).

Після проведеного службового розслідування директором КНП «Знам`янська містка лікарня імені А.В.Лисенка» Знам`янської міської ради ОСОБА_5 видано 09.04.2025 вказаний вище наказ №05/1-с «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 », яким лікарю-хірургу ОСОБА_4 за неналежне виконання своїх лікарських обов`язків оголошено догану.

На виконання ухвали суду постановленої у цій справі 10.09.2025 за клопотанням представника позивача про витребування доказів Департементом охорони здоров`я Кіровоградської обласної військової адміністрації надано висновок за результатами клініко-експертної оцінки лікування ОСОБА_2 у хірургічному відділенні КНП «Знам`янська містка лікарня імені А.В.Лисенка» Знам`янської міської ради у період з 05 березня по 15 березня 2025 року, в якому вказано, що діагноз ОСОБА_2 при зверненні 05.03.2025 до КНП «Знам`янська міська лікарня ім.А.В.Лисенка» встановлено вірно: ЖКХ - гострий калькульозний холецистит. Госпіталізація хворої 05.03.2025 до хірургічного відділення КНП «Знам`янська міська лікарня ім.А.В.Лисенка» обгрунтована. Діагноз гострого калькульозного холециститу підтверджено УЗД 05.03.2025. Показання до оперативного лікування 05.03.2025 виставлені правильно. Затримки з операцією до 06.03.2025 в зв`язку з відмовою хворої від оперативного лікування 05.03.2025. Консервативне лікування 05.03.2025 (інфузійна терапія, спазмолітики, анальгетики, антисекреторна терапія та ін.) відповідає характеру патології. 06.03.2025 виконана лапароскопічна холецистектомія за показаннями, без технічних складнощів з виділенням міхурової протоки. В копії медичної карти відсутнє доопераційне визначення білірубіну. Згідно виписки №1415 за період лікування хворої з 05.03. по 15.03.2025 перше дослідження білірубіну 127,2мкм/л (дата не вказана). Якщо цей аналіз мав місце до операції необхідне було дренування позапечінкових жовчних шляхів під час операції. Діагноз «хронічний гепатит» викликає сумніви хронічний гепатит - це більше 6 місяців захворювання. Для персистуючого гепатиту не характерне підвищення трансаміназ більше ніж в 2-3 рази, та при ньому не визначається значної гіпербілірубінемії. В анамнезі відсутні дані про наявність хронічного захворювання печінки, відсутні дані про зловживання алкоголю, прийом токсичних речовин та гепатотоксичних медикаментів. Відсутність портальної гіпертензії (v. portal до 1,5-1,6см пог) при наявності спленометалії, яка могла бути обумовленою іншими причинами не свідчить про хронічний гепатит. Гострий початок захворювання (3 години згідно запису ургентного хірурга). Білірубінемія могла бути ускладненням холедохолітіазу, який не завжди визначається при УЗД, або ж ознаками реактивного гепатиту при деструктивному холециститі, Консервативне лікування в після операційному періоді (інфузійна терапія, анальгетики, антисекреторна терапія вцілому відповідають характеру патології та виконаному оперативному втручанню). В той же час: 8.1. Антибіотикотерапія призначена 06.03.2025 після оперативного втручання. Враховуючи деструктивний холецистит не проведена периопераційна АБ профілактика. Не обгрунтовано призначення антибіотика з 06.03.2025 пo 12.03.2025. Згідно наказу №1513 необхідно перегляд АБ терапії через 48-72 години і при можливості (якщо необхідно) перехід на пероральний прийом. 8.2. Не обгрунтоване призначення соди-буфер без дослідження кислотно-лужного стану. 8.3. Призначення контривену (апротиніну) недостатньо обгрунтоване з врахуванням ціна ефективність. В протоколі лікування та профілактика гострого панкреатиту з точки зору доказової медицини не входить. 8.4. Необгрунтоване одночасне призначення солу-медролу та преднізолону 19.03.2025 MKCX №1746. 9. Не обгрунтована виписка хворої 15.03.2025 при білірубінемії 252,Амкм/л (10.03.2025), ознаками біліарної гіпертензії по УЗД з діагнозом « Паренхіматозна жовтяниця в стадії декомпенсації». Необхідно було уточнення патології з боку жовчних шляхів, виключення пошкодження їх, що могло мати місце і про що, в першу чергу, повинен думати хірург після лапароскопічної холецистектомії. При наростанні механічної жовтяниці хворій була показана інтенсивна терапія, можливо в палатах інтенсивної терапії або направлення в інший лікувальний заклад (наприклад, КНП «КОЛ КОР»). 10.3 врахуванням інтраопераційних даних при операції 04.06.2025 в ДУ «ННЦХ та трансплантології», де на рівні стриктури жовчних шляхів не виявлено кліпси і встановлено діагноз рубцевої стриктури, перегляду холангіографії, виконаної в КНП «КОЛ КОР» 21.03.2025 після дренування жовчних шляхів, при якій встановлено блок проксимального відділу загальної печінкової протоки на рівні кліпси при перегляді виявлено проходження контрасту за місце проекції кліпси дистальніше струменем 1,0-1,5 мм, що не виключає проекцію кліпси на рівень стриктури (не повної), а не кліпування протоки. Виникнення стриктури, не пов`язаної з пошкодженням інтраопераційно позапечінкових жовчних шляхів, можна пояснити наявністю запального інфільтрату, виявленого під час операції 06.03.2025, та злукового інфільтрату, виявленого під час операції 04.06.2025. 11. За результатами вивчення медичної документації ускладнення, яке виникло у хворої ОСОБА_2 (рубцева стриктура) не є інтраопераційним ускладненням, пов`язаним з неналежним виконанням лікарем ОСОБА_1 своїх професійних обов`язків. 12.Медикаментозне лікування хворої ОСОБА_2 у післяопераційному періоді в цілому відповідало характеру патології і виконаному оперативному втручанню. 13. Деяка поліпрагмазія призначення соди-буфер, призначення контривену, гормональна терапія недостатньо обгрунтоване, але не могло принести шкоди хворій. Мають місце недоліки введення медичної документації, які не позначились на стані пацієнтки. 13.1. Записи в МКСХ КНП «Знам`янська міська лікарня ім. А.В.Лисенка» не читабельні. Записи УЗД (крім 05.03.2025) повністю розшифрувати неможливо, 13.2. В записах завідувача відділення 06.03.2025 8:20, записах ургентного хірурга 06.03.2025 20:00, 07.03.2025 7:00- «Стан хворого.....» Цюпко жінка. 13.3. Відсутні прізвища в записах консультантів, чергових хірургів, лікарів УЗД та ін. 13.4. Протокол операції датований 05.03.2025 операція виконана 06.03.2025. 13.5. Виписка №1415 ПГД 13.03.2025: Гострий флегмонозно-гангренозний калькульозний холецистит. Медична карта ПГЗ №620-24 від 13.03.2025 Гострий калькульозний холецистит. 13.6. Хвора залишила хірургічне відділення КНП «Знам`янська міська лікарня ім. А.В.Лисенка» 19.03.2025, виписана 20.03.2025. В той же час госпіталізована до КНП «КОЛ КОР» 19.03.2025. 14. Надані фотокопії медичних карт №1415 за період лікування ОСОБА_2 05.03-15.03.2025 та №1446 за період лікування 19.03.2025 в ККП «Знам`янська міська лікарня ім.А.В.Лисенка не пронумеровані, відсутні частина даних, які є в виписках: Виписка №1415: Інфекціоніст 08.03.2025 - в фотокопії МКСХ запис відсутній. Терапевт 09.03.2025 - в фотокопії МКСХ запис відсутній. Білірубін 127,2 мкм/л (дата відсутня) в копії МКСХ аналіз відсутній. Білірубін загальний 244,0 мкм/л (дата відсутня) в копії МКСХ аналіз відсутній. Білірубін загальний 285,0мкм/л 08.03.2025 - в колії МКСХ аналіз відсутній. Білірубін загальний 225,2мкм/л 13.03.2025 в копії МКСХ аналіз відсутній. Виявлені недоліки (відхилення): Не дренований холедох під час операції (що дало би змогу виявити стриктуру холедоха раніше). Пацієнтка виписана на амбулаторне лікування з високими цифрами білірубінемії, а не направлена для лікування в палату інтенсивної терапії або в інший лікувальний заклад. Мають місце недоліки у веденні медичної документації, які не мають прямого відношення до наслідку лікування (а.с. 95-98).

Представником позивача суду надано витяг з локальних клінічних протоколів надання медичної допомоги хворим з хірургічними захворюваннями, затверджених 05.12.2019 в.о.директора КНП «Знам`янська міська лікарня ім. А.В.Лисенка» ОСОБА_7 (колишнім директором лікарні), яким передбачені такі препарати, як: атропін сульфат 0,1%; кеторолак; глюкоза 5%; реосорбілакт (реодар); сорбілакт; метаклопромід; осетрон; аскорбінова кислота 5%; лотарді; дексаметазон. А також витяг з клінічного протоколу за спеціальністю «Невідкладна хірургія», затвердженого наказом директора КНП «Знам`янська міська лікарня ім. А.В.Лисенка» № 01/192 від 14.08.2025, яким передбачені препарати: атропін сульфат 0,1% глюкоза 5% кеторолак аскорбінова кислота метаклопрамід осетрон (а.с.147-150, 151-155).

Допитаний в судовому засідання як свідок ОСОБА_13 вказав, що працює лікарем хірургом у хірургічному відділенні КНП «Знам`янська міська лікарня ім.А.В. Лисенка» Знам`янської міської ради. Позивач є завідувачем хірургічного відділення. ОСОБА_2 поступила у відділенні з гострим холіцеститом вже дещо обтяжним. Колегіально було вирішено її оперувати. Виявили ускладений холецестит, була зупинена кровотеча, проведена операція. Про призначення препаратів він нічого не знає, її лікуючим лікарем був ОСОБА_1 .

Допитана як свідок ОСОБА_2 суду пояснила, що у неї був приступ жовчної коліки. Звернулася у приймальне відділення поліклініки. На наступний день її прооперували у хірургічному відділенні. Наступного дня після операції родичі помітили, що вона жовтіє. Лікар ОСОБА_1 сказав, що у неї гепатит. Виписував списки ліків та вони ходили їх купували. В суботу виписали, була жовтяниця, але стан не погіршувався. Сказали, щоб вона прийшла до лікірні всереду. Прийшли в середу, стан погіршився, лікар ОСОБА_1 відмовив у переведенні в обласну лікарню. Час тягнувся. Вона сама з близькими вирішила поїхати в обласну лікарню. Білірубін був 450+. Стан значно погіршився. В обласній лікарні ледь встановили дренажі. Їй пояснили, що був пошкоджений жовчний проток, порваний, витікала жовч. Зрештою надали направлення в «Шалімова» і там через 3 місяці її прооперували повторно. Гепатит не підтвердився. У КНП «Знам`янська міська лікарня ім.А.В. Лисенка» купувала всі ліки, які їй вводили. Списки передавала медсестра, але писав їх Ставицький. В тому числі він написав список ліків, які їй купували після виписки, щоб вона їх приймала вдома.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Згідно зі ст.147 Кодексу законів про працю України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена провина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Згідно з нормами чинного трудового законодавства діє принцип презумпції невинуватості. Тобто не можна працівника притягнути до дисциплінарної відповідальності, доки не доведена роботодавцем його вина, і працівник не зобов`язаний сам доводити свою невинуватість. Принцип презумпції невинуватості випливає із змісту ст.138 Кодексу законів про працю України, яка передбачає обов`язок роботодавця доводити наявність умов, серед них і вина працівника, для притягнення такого працівника до матеріальної відповідальності.

Перед тим як ухвалювати рішення про застосування до працівника догани, роботодавець має провести розслідування та зібрати достатньо доказів, які свідчили б про факт вчинення працівником дисциплінарного проступку. Такими доказами можуть слугувати різноманітні документи: доповідні записки інших працівників; письмові свідчення свідків; повідомлення державних органів, що здійснюють контроль і нагляд за додержанням законодавства, зокрема у сфері використання найманої праці; висновки фахівців; письмові пояснення самих порушників тощо.

Догана є дисциплінарним заходом особистого немайнового характеру та заходом дисциплінарного впливу морально-психологічного характеру, що містить негативну оцінку конкретних дій працівника і виконує оцінювальний, попереджувальний і мотиваційний вплив на нього.

Підставою застосування догани є вчинення працівником дисциплінарного проступку. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

Відтак, виходячи з правової природи інституту дисциплінарної відповідальності, при притягненні працівника до даного виду відповідальності, адміністрація повинна навести конкретні факти допущеного працівником невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов`язків.

За приписами статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності.

Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників.

У постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 219/2474/19 (провадження № 61-10005св20) зроблено висновки про те, що під порушенням трудової дисципліни потрібно розуміти винне, протиправне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов`язків. Вина як одна з ознак порушення трудової дисципліни є цілком необхідною для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності. Отже, догана є заходом дисциплінарного стягнення за вчинений працівником дисциплінарний проступок (порушення трудової дисципліни чи правил внутрішнього трудового розпорядку). Підставою застосування дисциплінарного стягнення є вчинення працівником протиправного, винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права. Дисциплінарним проступком є винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Водночас саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку.

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.

Рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинно містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин, а дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини працівника, а також бути застосованим тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини працівника.

Вказані висновки підтверджуються постановою Верховного Суду від 04.04.2018 у справі № 821/935/16, у якій вказано, що наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.

При цьому, ознакою порушення працівником трудової дисципліни, яка може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі оголошення догани, є наявність вини в його діях чи бездіяльності, шкідливі наслідки та причинний зв`язок між ними і поведінкою правопорушника.

Відповідно до ч.1-4 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За правилами доказування, визначеними ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.

У постанові Верховного Суду від 27.04.2021 у справі №461/8132/17 також сформульовано висновок щодо застосування норм права, з якого вбачається, що у трудовому праві діє принцип презумпції невинуватості, згідно з яким не можна працівника притягнути до дисциплінарної відповідальності, доки не доведена роботодавцем його вина, і працівник не зобов`язаний сам доводити свою невинуватість.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не дотримано процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, що є прямим порушенням його трудових прав.

А саме, наказ про накладення на позивача дисциплінарного стягнення не відповідає вимогам трудового законодавства, зокрема у ньому не зазначено, коли саме мало місце порушення і в чому конкретно полягає порушення позивачем трудових обов`язків. Зрештою протокол №1 проведення службового розслідування КНП «Знам`янська міська лікарня ім.А.В.Лисенка» Знам`янської міської ради від 01.04.2025 та звіт складений за результатами службового розслідування також не містять чітко сформульваного висновку, в якому конретизовано дії лікаря-хірурга ОСОБА_1 під час лікування ОСОБА_2 , які призвели до порушення трудових обов`язків, внаслідок саме чого директором КНП видано наказ про притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності.

Отже, вимоги позивача про визнання незаконним та скасувати наказу директора КНП "Знам`янська міська лікарня ім.А.В.Лисенка" Знам`янської міської ради №05/1-с від 09.04.2025 про притягнення його до дисциплінарної відповіадьності є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, судовий збір відповідно до ст.141 ЦПК України, сплачений позивачем за подання даного позову до суду, підлягає стягненню з відповідача на його користь у повному обсязі, в сумі 1211 грн 20 коп.

Керуючись ст.4,12,13, 81,89, 141, 259, 263 -265, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Знам`янська міська лікарня ім.А.В.Лисенка" Знам`янської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу, задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ директора КНП "Знам`янська міська лікарня ім.А.В.Лисенка" Знам`янської міської ради №05/1-с від 09.04.2025 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 "

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Знам`янська міська лікарня ім.А.В.Лисенка" Знам`янської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати: судовий збір в сумі 1121 (одна тисячасто двадцять одна) грн 20 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду.

Відомості про сторін:

позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_2 .

відповідач Комунальне некомерційне підприємство "Знам`янська міська лікарня ім.А.В.Лисенка" Знам`янської міської ради, місце знаходження: вул. Михайла Грушевського, 15, м.Знам`янка Кропивницького району Кіровоградської області, 27400.

Суддя Г.В. Берднікова