Решение № 134955752, 18.03.2026, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

179/1961/25

2/179/159/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2026 року с-ще Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді Кравченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Павлюка Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги мотивує тим, що 05 липня 2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №2989322, за умовами якого позикодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників № 37 від 26 листопада 2024 року до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 24525 грн, з яких: 7500 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 21,75 грн - заборгованість за відсотками; 15000 грн. заборгованість за пенею; 2003,25 грн. комісія за надання позики.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивач не здійснював жодних нарахувань штрафних санкцій.

Згідно з умовами договору позики відповідач зобов`язалася вчасно повернути позику, сплатити відсотки за користування позикою в порядку, визначеному договором. Однак, відповідач не виконав свого обов`язку та після відступлення права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором позики №2989322 в розмірі 24525 грн., з яких: 7500 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 21,75 грн. заборгованість за відсотками, 15000 грн. заборгованість за пенею, 2003,25 грн. комісія за надання позики, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою від 26 грудня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін, відповідачу запропоновано подати відзив на позов.

19.01.2026 представником відповідача, адвокатом Скользнєвою В.В. через підсистему «Електронний суд» подані додаткові пояснення, в яких представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів отримання відповідачем грошових коштів за договором позики. Позивачем на обґрунтування позовних вимог до матеріалів справи на надано виписки по рахунку, інших первинних документів, які б свідчили про виникнення у відповідача за кредитним договором зобов`язання з погашення заборгованості. В матеріалах справи відсутні докази верифікації банківської картки, на яку, начебто, здійснювалося перерахування коштів за договором і первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували переказ коштів ОСОБА_1 за кредитним договором №2989322 від 05.07.2024. Крім того, позивачем не доведено отримання права вимоги за договором позики, враховуючи, що на час укладення договору факторингу №14/06/21 від 16.06.2021 жодної визначеної вимоги у ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» щодо ОСОБА_1 не існувало. Крім того, кредитором безпідставно нараховано пеню у розмірі 15000 грн., оскільки на період дії воєнного стану боржників звільнено від відповідальності за невиконання або несвоєчасне виконання зобов`язань за договорами, у тому числі кредитними. Таким чином, сума, яка може бути пред`явлена до стягнення не повинна перевищувати: 7500 грн. (тіло)+2003,25 (комісія) +27,75 (відсотки) = 9531 грн. Просить суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі та стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, у позовній заяві розглянути справу у відсутність представника.

Відповідач та її представник в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник відповідача подала письмову заяву, в якій просила розглянути справу без участі відповідача та її представника та врахувати позицію, викладену у додаткових поясненнях по справі.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи, виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом встановлено, що 05 липня 2024 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір позики № 2989322, згідно умов якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджених умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики (п.1 договору).

Згідно із цим договором сума позики становить 7500 грн, строк позики 30 днів, дата повернення позики 03 серпня 2024 року, процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення/день 0,01%, комісія за надання позики 26,71% (фіксована) від суми наданої позики (що у грошовому виразі складає 2003,25 грн.) (п.п.2.1-2.3 договору позики).

Підписанням цього договору відповідач підтверджує, що вона ознайомилася на сайті https://mycredit.uа/uа/documents-license/ з повного інформацією щодо позикодавця та його послуги, в тому числі з інформацією, що передбачена ст.9 Закону України «Про споживче кредитування», ст.7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії! Та нормативно-правовими актами Національного банку України (п.п. 5.1. п. 5 Договору позики).

Також відповідач погодилася, що до моменту підписання договору позики вивчила цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.uа/uа/documents-license/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін, та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення Позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування авто пролонгації, йому зрозумілі (п.п. 5.2. п. 5 Договору позики).

Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.mycredit.uа.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору позики та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

В договорі позики зазначені повні дані позичальника ОСОБА_1 , її дату народження, ідентифікаційний номер, серію та номер паспорту, номер телефону та електронної пошти та номер електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 (п.29 договору).

Відповідно до підписаної сторонами таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки до вказаного кредитного договору (додаток №1 до договору позики), період кредитування становить з 05.07.2024 по 03.08.2024; загальна вартість кредиту 9525 грн, з яких: 7500,00 грн сума кредиту, 21,75 грн проценти за користування кредитом, комісія за надання кредиту 2003,25 грн.

Договір позики підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 782487 (а.с. 6-10).

Факт перерахування ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» грошових коштів у розмірі 7500 грн. на платіжну картку позичальника НОМЕР_1 підтверджено довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» від 30.09.2025 №КД-000054619/ТНПП, відповідно до якої ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між Компанією та ТОВ «Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції: 1) дата 05.07.2024 року; 2) номер платежу 36515496-43b4-444f-836e-7aed19a7ab05; сума 7500 грн; 4) отримувач Башкатова Оксана ЕПЗ номер НОМЕР_1 (а.с.22-23).

14 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21.

Відповідно до умов зазначеного договору, фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту.

Сторони договору також погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору (а.с. 11).

Згідно додаткової угоди № 2 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, 28.07.2021 ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» погодили внести зміни до п 1.3 договору в такій редакції: клієнт зобов`язується протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором позики фактору, повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про фактора, у спосіб передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства (а.с.13).

Згідно додаткової угоди № 7 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, 13.06.2022 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» домовились викласти п. 9.1 договору в такій редакції: даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення його печатками сторін, договір дійсний протягом 12 місяців з дня набрання чинності, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. У випадку, якщо жодна із сторін не направить письмове повідомлення про розірвання договору за один місяць до строку закінчення дії договору, даний договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік (а.с.14).

Згідно додаткової угоди № 44 від 26.11.2024 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» уклали цю додаткову угоду та зазначають, що в якості ціни продажу згідно реєстру боржників № 37 від 26.11.2024 фактор сплачує клієнтові суму грошових коштів від основної суми заборгованості та в якості ціни продажу згідно реєстру боржників № 38 від 26.11.2024 фактор сплачує клієнтові суму грошових коштів від основної суми заборгованості (а.с.15).

З акта прийому-передачі реєстру боржників № 37 від 26 листопада 2024 року за договором факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 встановлено, що клієнт ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передав, а фактор ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняв реєстр боржників №37 кількістю 4050, після чого, з урахування пункту 1.2. договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с. 16).

У витязі з реєстру боржників № 37 від 26 листопада 2024 року до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року під порядковим номером «180» вказано боржника ОСОБА_1 , номер договору позики №2989322, дата договору позики 05.07.2024, сума заборгованості за основною сумою боргу 7500 грн, сума заборгованості за відсотками 21,75 грн, сума заборгованості за пенею 15000 грн., комісія за надання позики 2003,25 грн. (а.с.18).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №2989322 від 05.07.2024, сформованої ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 30.09.2025, станом на 26.11.2024 заборгованість ОСОБА_1 за договором становить 24525 грн., у тому числі: 7500 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 21,75 грн. заборгованість за процентами; 15000 грн. заборгованість за пенею; 2003,25 грн. заборгованість за комісією (а.с.19-21).

З моменту отримання права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики №2989322 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно- телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З матеріалів справи встановлено, що договір позики укладено ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронному вигляді з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». При цьому використання електронного підпису неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора на електронну пошту та/або номер телефону. Доказів, що указані в договорі одноразові ідентифікатори та персональні дані (відомості паспорта громадянина України, РНОКПП, номер телефону, електронна пошта) належать третім особам, а не позичальнику, суду не надано, тоді як алгоритм укладення договору, визначений ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виключає підстави вважати, що без їх погодження відповідач могла отримати кредитні кошти.

Доводи представника відповідача про те, що з наданих позивачем документів не підтверджується факт перерахування грошових коштів за договором позики, суд вважає необґрунтованими, оскільки факт перерахування ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» грошових коштів у розмірі 7500 грн. на платіжну картку позичальника № НОМЕР_1 , зазначену у договорі позики, підтверджено довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» від 30.09.2025 №КД-000054619/ТНПП.

Крім того, судом враховується, що принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, підтверджених доказами.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.

Певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року, справа № 129/1033/13-ц).

Перерахування грошових коштів ОСОБА_1 відповідно до умов договору мало бути здійснене ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на її банківський рахунок із використанням реквізитів електронного платіжного засобу, номер якого зазначено в договорі. Відповідач не надала будь-яких доказів того, що зазначена у договорі платіжна картка на момент укладення договору їй не належала, а також не спростувала факт перерахування на неї грошових коштів. Крім того, після укладення договору відповідач не зверталася до ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» із зауваженнями щодо невиконання товариством умов договору, зокрема щодо неперерахування коштів. Також відповідач не скористалася правом відмовитися від договору протягом 14 календарних днів з дня його підписання, як передбачено п.8 договору позики.

З огляду на викладене, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про доведеність факту укладення між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» з однієї сторони, та відповідачем з іншої, договору позики, та виконання первісним кредитором своїх обов`язків за цим договором, а саме надання грошових коштів позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», свої зобов`язання за договором позики виконало та надало відповідачу грошові кошти у розмір 7500 грн. Однак відповідач свої зобов`язання за договором позики не виконала, отримані кредитні кошті у строки, передбачені договором позики не повернула та не сплатила відсотки за користування кредитними коштами, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з частиною першою статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі, виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Положеннями ст.ст.1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Суд встановив, що відступлення права вимоги за договором позики №2989322 від 05.07.2024 відбулося за договором факторингу від 14.06.2021 року (з урахуванням додаткових угод до договору факторингу), укладеним ТОВ «ФК «ЄАПБ» з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», який ніким не оскаржений і не визнаний недійсним, відтак, позивач має право на стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за вказаним договором позики.

Доводи представника відповідача про те, що на момент укладення договору факторингу між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» ще не виникло зобов`язання між первісним кредитором та ОСОБА_1 , і у первісного кредитора не виникло право вимоги за неіснуючим зобов`язанням, яке він міг би передати на підставі договору факторингу є безпідставними, оскільки майбутня вимога - це право грошової вимоги, що виникне в майбутньому (частина перша статті 1078 ЦК України), тобто майбутніми мають кваліфікуватися такі права грошової вимоги, що «з`явилися» із тих чи інших договорів, укладених після договору факторингу. Майбутня вимога має піддаватися індивідуалізації не пізніше, аніж в момент її виникнення. Тобто майбутня вимога повинна мати потенційну властивість для ідентифікації в момент її виникнення.

Згідно сталої практики Верховного Суду, доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 02 листопада 2021 року №905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі №753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі №5026/886/2012, від 15 квітня 2024 року в справі №2221/2373/12).

Суд визнає, що наявні у матеріалах справи копія договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, додаткові угоди до нього, копія платіжної інструкції №551 від 29.11.2024 про перерахування ТОВ «ФК «ЄАПБ» на рахунок ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» плати за відступлення права вимоги, акт прийому-передачі реєстру боржників та витяг з реєстру боржників, є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 січня 2026 року викладеними у справі №727/2790/25 (провадження №61-13862св25).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників №37 від 26.11.2024 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року та розрахунку заборгованості, вбачається, що до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики №2989322 від 05.07.2024 у розмірі 24525 грн., з яких: 7500 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 21,75 грн. заборгованість за відсотками; 15000 грн. заборгованість за пенею; 2003,25 грн. комісія за надання позики.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором позики №2989322 від 05.07.2024, сформованої ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», станом на 26.11.2024 заборгованість ОСОБА_1 за договором становить 24525 грн., у тому числі: 7500 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 21,75 грн. заборгованість за процентами; 15000 грн. заборгованість за пенею; 2003,25 грн. заборгованість за комісією.

Також із розрахунку вбачається, що з моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювались нарахування жодних штрафних санкцій та відсотків.

Перевіривши правильність нарахування відсотків та комісії за договором позики, суд встановив, що сума нарахованих відсотків та комісії відповідає його умовам.

За таких обставин, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що з ОСОБА_1 на користь позивача стягненню підлягає заборгованість за договором позики №2989322 від 05.07.2024 у загальному розмірі 9525 грн., з яких: 7500 грн. - основна сума боргу, 21,75 грн. - заборгованість за відсотками, 2003,25 грн. заборгованість за комісією.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за пенею у розмірі 15000 грн., суд дійшов до наступного.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан в Україні запроваджено Указом Президента «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, з 05:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому його дія продовжувалася і триває на цей час.

Враховуючи, що строк дії таких обмежень триває із 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, а позивачем нарахована неустойка за невиконання грошових зобов`язань за кредитним договором в цей період, підстави для стягнення з відповідача неустойки відсутні.

Керуючись вказаними нормами закону, а також встановивши, що позивач просить стягнути неустойку у розмірі 15000 грн., яка відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України підлягає списанню кредитодавцем, суд вважає вказані вимоги необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 19.09.2025 (а.с.1).

Оскільки позовні вимоги задоволені частково (на 39%), з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1180,92 грн.

Крім того, представником відповідача заявлено вимогу про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 6000 грн.

За нормами частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після. ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справ сторона зробила про це відповідну заяву.

Частинами 1,2 статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано ст.59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30.09.2009 № 23-рп/2009, у якому зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно зі ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ЦПК України).

На підтвердження понесених Башкатовою О.Л. судових витрат на професійну правничу допомогу, представником відповідача надано копію договору про надання правничої допомоги від 20.11.2025, укладеного відповідачкою з адвокатом Скольнєвою В.В.; акт здачі-прийняття наданих послуг від 19.01.2026 з детальним описом виконаних робіт, загальною вартістю 6000 грн.; квитанцію до прибуткового касового ордера №б/н від 19.01.2026 на суму 6000 грн. (а.с.59-61).

Виходячи з вимог діючого законодавства, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин представником відповідача надано суду відповідні документи, які свідчать про понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн. Зазначені витрати документально підтверджені та доведені.

Враховуючи складність справи, тривалість витраченого адвокатом часу, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих адвокатом послуг, значення справи для відповідача, суд вважає, що заявлений до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу є обґрунтованим, та не вбачає підстав для його зменшення.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що з позивача на користь відповідача, пропорційно до частини позовних вимог, у задоволенні яких було відмовлено (61%), підлягають стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 3660 грн.

Датою ухвалення рішення, у відповідності до ч.5 ст. 268 ЦПК України та правової позиції ОП КЦС ВС у справі 1519/2-5034/11 від 05.09.2022, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 10,12,13,18,81,141,259,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики №2989322 від 05 липня 2024 року у розмірі 9525 грн. (дев`ять тисяч п`ятсот двадцять п`ять грн.), з яких: 7500 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 21,75 грн. заборгованість за відсотками, 2003,25 грн. заборгованість за комісією.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 1180,92 грн. (одна тисяча сто вісімдесят грн. 92 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 3660 грн. (три тисячі шістсот шістдесят грн.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: 01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд.30.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 18 березня 2026 року.

Суддя О.Ю.Кравченко