Постановление суда № 13495359, 17.01.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

17.01.11                                                                                 Справа№ 5015/145/11

Суддя господарського суду Львівської області В.М.Пазичев, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю “Лісмаш” (м.Львів)

до відповідача : Державного підприємства “Буський лісгосп” (м.Буськ)

про :стягнення заборгованості в сумі 1 387,68 грн.. Суддя : В.М. Пазичев

При секретарі :І.Є.Башак

Представники:

від позивача:Степан Р.Я.-директор ТзОВ “Лісмаш”, протокол від 11.06.2002 року

від відповідача:Не з’явився Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Лісмаш” (м.Львів) до Державного підприємства “Буський лісгосп” (м.Буськ) про стягнення заборгованості в сумі 1 387,68 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 12.01.2011 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 17.01.2011 року.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 12.01.2011 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

В судовому засіданні 17.01.2011 року позивач подав клопотання про припинення провадження у справі, у зв’язку з добровільною сплатою відповідачем заборгованості в розмірі 1 387,68 грн., на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України та стягнути з останнього понесені позивачем судові витрати.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 12.01.2011 року не виконав, відзиву на позов не представив, явку повноважного представника не забезпечив.

Згідно ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо:

1) спір не підлягає вирішенню в господарських судах України;

1-1) відсутній предмет спору;

2) є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;

4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом;

5) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду;

6) підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано;

7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

Одночасно суд повідомляє сторони, що відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України, у випадку припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Згідно ч.3 ст.80 ГПК України, про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення державного мита з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

У зв”язку з тим, що відповідачем борг погашено після подання позову, і станом на момент розгляду справи у відповідача мала місце заборгованість перед позивачем, то судові витрати слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з вини останнього.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжні доручення №706 від 28.12.2010 року на суму 102 (сто дві) грн. 00 коп. сплаченого держмита та №710 від 28.12.2010 року на суму 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов”язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов”язаних з розглядом справи.

Сплата даних адвокатських витрат підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №10 від 27.12.2010 року на суму 350,00 грн.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи вищенаведене , керуючись ст. 49, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Лісмаш” (м.Львів) до Державного підприємства “Буський лісгосп” (м.Буськ) про стягнення заборгованості в сумі 1 387,68 грн. –припинити.

Стягнути із Державного підприємства “Буський лісгосп” (м.Буськ, вул.Січових Стрільців,39; р/р 2600512231, МФО 325570, інші реквізити в матеріалах справи відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Лісмаш” (м.Львів, вул.Генерала Чупринки,87/3А; р/р 26006053812653 ЗГРУ КБ “ПРИВАТБАНК” м.Львів, МФО 325321, код ЄДРПОУ 32052971) - 102 (сто дві) грн. 00 коп. – сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. – сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 350 (триста п”ятдесят) грн. 00 коп. –сплачених витрат на послуги адвоката.

Суддя