Решение № 134938713, 18.03.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/27747/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Державної екологічної інспекції України (код ЄДРПОУ 37508533, місце знаходження: 01042, м. Київ, провулок Новопечерський, буд. 3, корпус 2) про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 15 серпня 2025 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Державної екологічної інспекції України (код ЄДРПОУ 37508533, місце знаходження: 01042, м. Київ, провулок Новопечерський, буд. 3, корпус 2), відповідно до якої позивач просить:

Стягнути з Державної екологічної інспекції України (Код ЄДРПОУ 37508533; місцезнаходження: 01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд. З, корп. 2) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 29.07.2021 року по 18.07.2022 року в розмірі 474 015 (чотириста сімдесят чотири тисячі п`ятнадцять) гривень, 23 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції України (Код ЄДРПОУ 37508533; місцезнаходження: 01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд. З, корп. 2) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) усі понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 20 серпня 2025 року поновлено позивачу строк звернення до суду та позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 2000 року по 26.04.2004 ОСОБА_1 працював заступником начальника Державної інспекції охорони Чорного моря Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та наказом №156-о Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 26.04.2004 його було звільнено за одноразове грубе порушення трудових обов`язків.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 12.08.2004 у справі №2-4602/2004 наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №156-о від 26.04.2004 визнано неправомірним та скасовано, ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді заступника начальника Державної інспекції охорони Чорного моря - заступника Головного державного інспектора охорони навколишнього природного середовища Чорного моря і стягнуто на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 3 192,39 грн. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі.

Однак, рішення суду в частині поновлення на роботі так і не було протягом тривалого часу виконано, що стало підставою звернення ОСОБА_1 у 2019 році до суду з позовом про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника за час затримки.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.07.2021р. по справі №420/1364/19 частково задоволено позов ОСОБА_1 до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Державної екологічної інспекції України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, за участю третьої особи Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря: Стягнуто з Міністерства охорони навколишнього природного середовища України середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 13.08.2004 року по 28.07.2021 рік у розмірі 259 329,48 грн. Стягнуто з Міністерства охорони навколишнього природного середовища України моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2022р. по справі №420/1364/19 рішення суду першої інстанції змінено, викладено абзац 2 резолютивної частини у новій редакції: стягнуто з Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) середню заробітну плату за затримку виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 13.04.2004 року по 28.07.2021 року в розмірі 2 912 390,64 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 08.12.2022р. по справі № 947/27997/22 було замінено Міністерство енергетики України (Міністерство екології та природних ресурсів України) у виконавчому провадженні № 3076282 від 31.08.2004 року у справі № 2-4602/2004 на Державну екологічну інспекцію України.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2023р. по справі №420/1364/19 суд ухвалив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року про відмову у заміні боржника у виконавчих листах, - скасувати. Ухвалити у справі постанову, якою замінити у виконавчих листах у справі №420/1364/19 боржника Міністерство охорони навколишнього природного середовища України (вул. Урицького, 35, м. Київ, 03035, код ЄДРПОУ 00013735) на його правонаступника Державну екологічну інспекцію України (пров. Новопечерський, будинок 3, корпус 2, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 37508533).

Попри це, позивач зазначає, що рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді знов не було вчасно виконано.

Лише з 01.01.2024р. ОСОБА_1 було поновлено на роботі на виконання рішення суду.

Так, наказом Державної екологічної інспекції України від 27.12.2023р. №124-тр/т «Про призначення ОСОБА_1 », на виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 12.08.2004 у справі №2-4602/2004, з урахуванням ухвали Київського районного суду м. Одеси від 08.12.2022 року про зміну сторони виконавчого провадження стосовно поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Державної екологічної інспекції охорони Чорного моря, було призначено Якуненкова В.Г. на посаду заступника начальника Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) - заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Південного округу (Запорізька та Херсонська області) з 01 січня 2024 року.

Наказом Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) від 27.12.2023р. №535-ос було оголошено наказ Державної екологічної інспекції України від 27.12.2023р. №124-тр/т.

Позивач вважає, що у зв`язку із затримкою виконання рішення суду про поновлення на посаду, у нього виникло право на отримання середнього заробітку за весь час затримки виконання рішення суду відповідно до ст. 236 КЗпП України.

Щодо розміру середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді за заявлений в позові період з 29.07.2021 по 18.07.2022р., позивач зазначає, що як встановлено Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2022р. по справі №420/1364/19, середньоденний заробіток ОСОБА_1 у періоді 13.12.2020-28.07.2021 становить: 1919,09 грн.

Кількість часу днів затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі у періоді з 29.07.2021р. по 18.07.2022р. складає 247 робочих днів.

Середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 29.07.2021р. по 18.07.2022р. складає: 1919,09 грн. (середньоденна заробітна плата позивача) х 247 (кількість робочих днів за період з 29.07.2021р. по 18.07.2022р.) = 474 015,23 грн.

Таким чином, середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 29.07.2021р. по 18.07.2022р. включно, який позивач просить стягнути з Відповідача на користь Позивача складає = 474 015,23 грн.

До суду 10 вересня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що на виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 12.08.2004 з урахуванням ухвали Київського районного суду м. Одеси від 08.12.2022 Державна екологічна інспекція України виконано, шляхом призначення ОСОБА_1 на посаду заступника начальника Державної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (наказ від 27.12.2023 № 124 тр/ т «Про призначення ОСОБА_1 »),

Представник відповідача зазначає, що Державна екологічна інспекція України не була по жодній із наведених вище справах прямим відповідачем, оскільки ОСОБА_1 не працював в Державній екологічній інспекції України.

Як вбачається з із судових рішень, Державна екологічна інспекція України стала боржником лише при заміні з Міністерство енергетики України (Міністерства екології та природних ресурсів України) у справі № 2-4602/04 з 08.12.2022 та з Міністерства охорони навколишнього природнього середовища України у справі № 420/1364/19 з 28.09.2023.

Таким чином, Міністерство енергетики України тривалий час до 08.12.2022 не виконувало рішення щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді, що в свою чергу призвело до вимушеного прогулу позивача.

Відповідний обов`язок щодо виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 12.08.2004 було покладено на Міністерство охорони навколишнього природного середовища України.

Однак, виходячи з наявних в Державній екологічній інспекції України матеріалів справи, рішення від 12.08.2004 не було виконано тодішнім Міністерством охорони навколишнього природного середовища України. Більше того, повноваження щодо поновлення на роботі позивача станом на момент винесення судового рішення (12.08.2004) мало виключно Міністерство навколишнього природного середовища України.

Положення статті 236 КЗпП України встановлюють відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі працівника з метою компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування.

Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу покладається на установу, в якій особа працювала перед звільненням.

Оскільки ОСОБА_1 не був співробітником Державної екологічної інспекції України, її територіальних та міжрегіональних територіальних органів Держекоінспекції, Державна екологічна інспекція України не має можливості надати на вимогу Суду довідку щодо розміру заробітної плати ОСОБА_1 за останні два місяці, що передували даті його звільнення, складену відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати".

Як зазначено позивачем, наказом Державної екологічної інспекції України від 27.12.2023 № 124-тр/т «Про призначення ОСОБА_1 » на виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 12.08.2004, з урахуванням ухвали Київського районного суду м. Одеси від 08.12.2022 про зміну сторони виконавчого провадження стосовно поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Державної інспекції охорони Чорного моря, його призначено на посаду заступника начальника Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природнього середовища Південного округу (Запорізька та Херсонська області) з 01 січня 2024 року.

Отже, підстави для звернення позивача до суду виникли у грудні 2023 року.

Фактично до суду позивач звернувся 15.08.2025, тобто пропустив строк звернення встановлений ст. 233 КЗпП України.

До суду 22 вересня 2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач наполягав на задоволенні позовних вимог.

Своєю чергою, до суду 26 вересня 2025 року від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких представник просив відмовити у задоволенні позову.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, судом у справі встановлені такі факти та обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено копією паспорта громадянина України серія НОМЕР_2 .

Позивач зазначив, що з 13.10.2000 року по 26.04.2004 він працював заступником начальника Державної інспекції охорони Чорного моря Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, що підтверджено записами у трудовій книжці НОМЕР_3 .

Наказом №156-о Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 26.04.2004 позивача було звільнено за одноразове грубе порушення трудових обов`язків.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 12.08.2004 у справі №2-4602/2004 наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №156-о від 26.04.2004 визнано неправомірним та скасовано, ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді заступника начальника Державної інспекції охорони Чорного моря - заступника Головного державного інспектора охорони навколишнього природного середовища Чорного моря і стягнуто на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 3 192,39 грн. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі.

Однак, рішення суду в частині поновлення на роботі не було виконано.

Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.07.2021р. по справі №420/1364/19 частково задоволено позов ОСОБА_1 до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Державної екологічної інспекції України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, за участю третьої особи Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря та стягнуто з Міністерства охорони навколишнього природного середовища України середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 13.08.2004 року по 28.07.2021 рік у розмірі 259 329,48 грн. Стягнуто з Міністерства охорони навколишнього природного середовища України моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2022р. по справі №420/1364/19 рішення суду першої інстанції змінено, та викладено абзац 2 резолютивної частини у новій редакції: стягнуто з Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) середню заробітну плату за затримку виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 13.04.2004 року по 28.07.2021 року в розмірі 2 912 390,64 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Також суд встановив, що ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 08.12.2022р. по справі № 947/27997/22 було замінено Міністерство енергетики України (Міністерство екології та природних ресурсів України) у виконавчому провадженні № 3076282 від 31.08.2004 року у справі № 2-4602/2004 на Державну екологічну інспекцію України.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2023р. по справі №420/1364/19 було замінено у виконавчих листах у справі №420/1364/19 боржника Міністерство охорони навколишнього природного середовища України (вул. Урицького, 35, м. Київ, 03035, код ЄДРПОУ 00013735) на його правонаступника Державну екологічну інспекцію України (пров. Новопечерський, будинок 3, корпус 2, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 37508533).

Матеріалами справи підтверджено, що наказом Державної екологічної інспекції України від 27.12.2023р. №124-тр/т «Про призначення ОСОБА_1 », на виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 12.08.2004 у справі №2-4602/2004, з урахуванням ухвали Київського районного суду м. Одеси від 08.12.2022 року про зміну сторони виконавчого провадження стосовно поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Державної екологічної інспекції охорони Чорного моря, заяви ОСОБА_1 від 27.12.2023, призначено ОСОБА_1 на посаду заступника начальника Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) - заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Південного округу (Запорізька та Херсонська області) з 01 січня 2024 року.

Наказом Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) від 27.12.2023р. №535-ос було оголошено наказ Державної екологічної інспекції України від 27.12.2023р. №124-тр/т.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню, з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди захищається законом.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Положеннями ст. 236 КЗпП України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Аналіз зазначених вище норм вказує на те, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення і цей обов`язок полягає у тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення такого працівника на роботі.

При цьому, суд звертає увагу, що норми законодавства України, зокрема КЗпП України не містить застережень, що власник або уповноважений ним орган не відповідає за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, якщо працівник не вчинив додаткові дії, що вказують на його бажання поновитися на роботі.

Матеріалами справи підтверджено, що наказом Державної екологічної інспекції України від 27.12.2023р. №124-тр/т «Про призначення ОСОБА_1 », на виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 12.08.2004 у справі №2-4602/2004, з урахуванням ухвали Київського районного суду м. Одеси від 08.12.2022 року про зміну сторони виконавчого провадження стосовно поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Державної екологічної інспекції охорони Чорного моря, заяви ОСОБА_1 від 27.12.2023, призначено ОСОБА_1 на посаду заступника начальника Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) - заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Південного округу (Запорізька та Херсонська області) з 01 січня 2024 року.

Таким чином, суд встановив, що відповідачем було допущено затримка виконання рішення суду в частині поновлення робітника, яке відповідно до рішення Київського районного суду м. Одеси від 12.08.2004 року по справі № 2-4602\2004 в частині поновлення позивача на посаді підлягало негайному виконанню, що відповідно до приписів ст. 236 КЗпП України є підставою для виплати середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на посаді.

Посилання відповідача на те, що як вбачається із судових рішень, Державна екологічна інспекція України стала боржником лише при заміні з Міністерство енергетики України (Міністерства екології та природних ресурсів України) у справі № 2-4602/04 з 08.12.2022 та з Міністерства охорони навколишнього природнього середовища України у справі № 420/1364/19 з 28.09.2023, і відповідний обов`язок щодо виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 12.08.2004 по справі № 947/27997/22 було покладено на Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, відхиляються судом, оскільки, як встановлено судом ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 08.12.2022р. по справі № 947/27997/22 було замінено Міністерство енергетики України (Міністерство екології та природних ресурсів України) у виконавчому провадженні № 3076282 від 31.08.2004 року у справі № 2-4602/2004 на Державну екологічну інспекцію України.

В ухвалі від 12.08.2004 по справі № 947/27997/22 зазначено, що «враховуючи завдання і функції, якими наділена Держекоінспекція, а також враховуючи відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до яких Держекоінспекція є правонаступником Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, належною стороною виконавчого провадження № 3076282 від 31.08.2004 є саме Держекоінспекція».

Відповідно до ч. 5 ст.15 закону України «Про виконавче провадження» для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

На обґрунтування розміру середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді, позивач зазначив, що як встановлено Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2022р. по справі №420/1364/19, середньоденний заробіток ОСОБА_1 у періоді 13.12.2020-28.07.2021 становить: 1919,09 грн.

Кількість часу днів затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі у періоді з 29.07.2021р. по 18.07.2022р. складає 247 робочих днів.

Отже, середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 29.07.2021р. по 18.07.2022р. складає: 1919,09 грн. (середньоденна заробітна плата позивача) х 247 (кількість робочих днів за період з 29.07.2021р. по 18.07.2022р.) = 474 015,23 грн.

Своєю чергою, з боку відповідача не надано довідки про середньоденний заробіток позивача перед звільненням. Тому суд враховує та бере до уваги доводи позивача щодо визначення розміру середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді за період з 29.07.2021р. по 18.07.2022р.

Також безпідставні доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, оскільки позивач просить стягнути середній заробіток за період з 29.07.2021р. по 18.07.2022р., тобто у період дії редакції статті 233 КЗпП України, яка передбачала звернення до суду без обмеження будь-яким строкм.

За таких встановлених судом обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є правомірними та належать задоволенню.

Також суд враховує, що стягуючи з відповідача на користь позивача суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при поновленні, слід зазначити про відрахування податків, зборів та інших обов`язкових платежів, оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є обов`язком роботодавця та працівника, а не суду, тому розрахунки, наведені в судовому рішенні, є тією сумою коштів, з яких в подальшому роботодавцем здійснюються утримання податку з доходів та інших обов`язкових платежів.

Аналогічна правова позиція зазначена в п. 39-41 постанови Верховного Суду від 08 листопада 2018 у справі №805/1008/16-а.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню.

У зв`язку з тим, що позов задоволено, сплачений судовий збір належить стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Державної екологічної інспекції України (код ЄДРПОУ 37508533, місце знаходження: 01042, м. Київ, провулок Новопечерський, буд. 3, корпус 2) про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі,- задовольнити.

Стягнути з Державної екологічної інспекції України (Код ЄДРПОУ 37508533; місцезнаходження: 01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд. З, корп. 2) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 29.07.2021 року по 18.07.2022 року в розмірі 474 015,23 грн (чотириста сімдесят чотири тисячі п`ятнадцять гривень 23 копійки) з вирахуванням суми належних до сплати податків та зборів.

Стягнути з Державної екологічної інспекції України (Код ЄДРПОУ 37508533; місцезнаходження: 01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд. З, корп. 2) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 4740,15 грн (чотири тисячі сімсот сорок гривень 15 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко