Постановление суда № 134937487, 16.03.2026, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

УХВАЛА

за результатами вирішення питання про відвід

16 березня 2026 рокуСправа № 495/5663/25 Номер провадження 2-ві/495/1/26

Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Мишко В.В. розглянувши заяву відповідача Т.в.о. директора КНП «Білгород-Дністровської центральної районної лікарні» Оксани СОКОЛЕНКО про відвід судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Топалової Анни Леонідівни від розгляду цивільної справи №495/5663/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Білгород-Дністровська центральна районна лікарня" Білгород-Дністровської міської ради" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Топалової А.Л. перебуває цивільна справа №495/5663/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Білгород-Дністровська центральна районна лікарня" Білгород-Дністровської міської ради" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

10.03.2026 року відповідач Т.в.о. директора КНП «Білгород-Дністровської центральної районної лікарні» Оксана СОКОЛЕНКО звернулась до суду з заявою про відвід судді Топалової А.Л. від розгляду цивільної справи №495/5663/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Білгород-Дністровська центральна районна лікарня" Білгород-Дністровської міської ради" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Свою заяву про відвід судді Топалової А.Л. обґрунтовує тим, що у Відповідача наявні обґрунтовані сумніви щодо об`єктивності та неупередженості судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Топалової А.Л., оскільки до сторони Відповідача була застосована неналежна правова процедура, яка перешкоджала праву на справедливий суд та доступу до суду, гарантовані ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод.

Так, 05.03.2026 року випадково стало відомо, що розгляд справи призначений на 06.03.2026 року о 14:30 годин.

Між тим, сторона Відповідача та свідки сторони Відповідача в порядку, спосіб та строки, передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, станом на 06.03.2026 року не отримували судових повісток про виклик до суду та не були сповіщені про судове засідання належним чином у відповідності до вимог зазначеного процесуального закону складом суду, який розглядає дану цивільну справу.

Станом на 06.03.2026 року, тобто на той день, коли було визначено дату та час розгляду справи, складом суду, який розглядає дану цивільну справу, стороні Відповідача та свідкам сторони Відповідача не вручена судова повістка про виклик у судове засідання на 06.03.2026 року о 14:30 годин з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, шляхом її доставлення до електронного кабінету сторони Відповідача або рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною або за адресою місцезнаходження Відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Внаслідок цього за викладених обставин сторона Відповідача не може довіряти даному складу суду під час розгляду та вирішення справи, оскільки викладені обставини викликають у сторони Відповідача як учасника справи, так і як в стороннього спостерігача об`єктивні сумніви в неупередженості та об`єктивності судді, а також ії безсторонності, під час розгляду цієї справи.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу (частини друга, третя статті 40 ЦПК України).

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження (частина сьома статті 40 ЦПК).

Ухвалою від 11 березня 2026 суддя Топалова А.Л. заяву відповідача Т.в.о. директора КНП «Білгород-Дністровської центральної районної лікарні» Оксани СОКОЛЕНКО про відвід визнала необґрунтованою; вирішення питання про відвід передала на розгляд судді, який не входить до складу суду.

За результатами автоматизованого розподілу 12.03.2026 визначено суддю Мишка В.В. для розгляду заяви про відвід судді Топалової А.Л. у цивільній справі № 495/5663/25.

Заяву про відвід вирішено у письмовому провадженні без виклику (повідомлення) учасників справи.

Оцінивши наведені заявником підстави для відводу судді, необхідно дійти висновку про необґрунтованість заявленого відводу, керуючись таким.

Підстави для відводу судді визначені цивільно-процесуальним законодавством України.

Відповідно ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ст. 39 ЦПК України, за наявності підстав, зазначених у ст. 39 ЦПК України, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно до ч.1 ст. 40 ЦПК України, питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч.9 ст. 40 ЦПК України, питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Відповідно до положень ст. 83 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення правил щодо відводу (самовідводу).

Під час розгляду справи суд має бути безстороннім і незалежним, не повинен виявляти будь-яку упередженість та особливі переконання, чітко дотримуватися вимог закону. Але, у зв`язку із вказаними обставинами, сторони по справі можуть поставити під сумнів законність дій судді і неупередженість суду.

Під час прийняття рішення про самовідвід по вищевказаній цивільній справі, суд також приймає до уваги положення ст.3 Європейського статуту судді, яка передбачає, що суддя не тільки повинен бути неупередженим, але й має сприйматися будь-ким як неупереджений.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у відповідній частині передбачено: «Кожен має право на справедливий розгляд його справи…незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру…».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри в неупередженості, повинен заявляти собі самовідвід.

Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з`ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п.26).

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії", від 28 жовтня 1998 року, п.45).

У справі "П`єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

У п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією Економічною та Соціальною радою ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Як на підставу для відводу головуючого судді Топалової А.Л., заявник Т.в.о. директора КНП «Білгород-Дністровської центральної районної лікарні» Оксани СОКОЛЕНКО посилається на те, що сторона Відповідача та свідки сторони Відповідача на 06.03.2026 року не отримували судових повісток про виклик до суду та не були сповіщені про судове засідання належним чином у відповідності до вимог зазначеного процесуального закону складом суду, який розглядає дану цивільну справу.

У зв`язку із викладеним, вказує, що сторона Відповідача має сумніви в неупередженості або об`єктивності судді Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області Топалової А.Л.

Факти та обставини, на які посилається Відповідач не є підставами для відводу в розумінні діючого цивільно-процесуального законодавства та є суб`єктивною думкою заявника.

Також заява про відвід не містить доводів про те, що суддя Топалова А.Л. прямо чи побічно заінтересована у результаті розгляду справи, та не надано відповідних доказів на підтвердження цього.

Інших підстав для відводу судді також не встановлено.

За вказаних обставин, перевіривши наведені у заяві доводи для відводу головуючого у справі, всебічно та повно проаналізувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та відсутності підстав для задоволення такої заяви.

Керуючись статтями 33, 36, 40, 258, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви відповідача Т.в.о. директора КНП «Білгород-Дністровської центральної районної лікарні» Оксани СОКОЛЕНКО про відвід судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Топалової Анни Леонідівни від розгляду цивільної справи №495/5663/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Білгород-Дністровська центральна районна лікарня" Білгород-Дністровської міської ради" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 16.03.2026 року.

Суддя Віталій МИШКО