Постановление суда № 134936040, 18.03.2026, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

18 березня 2026 рокум. ДніпроСправа № 360/383/26

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву адвоката Фадєєвої Наталії Ігорівни в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом адвоката Фадєєвої Наталії Ігорівни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

27 лютого 2026 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Фадєєвої Наталії Ігорівни в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач), в якій представник позивача просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 які полягають у внесенні ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку.

Ухвалою суду від 03.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

17.03.2026 представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 , в тому числі його відділам і комісіям, вчиняти дії щодо переміщення/призову/мобілізаційних заходів щодо ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), до навчального центру та/або військової частини, з метою проходження ним військової служби в Збройних Силах України до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі.

В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що позивач ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується відомостями військово-облікового документа, сформованого за допомогою застосунка «Резерв+». Відповідно до сформованого витягу з застосунка «Резерв+» від 19.02.2026 ОСОБА_1 є нібито порушником правил військового обліку. В той же час, на виконання вимог чинного законодавства України, мій клієнт ОСОБА_1 , вчасно оновив свої дані , які на сьогодні не змінювались та є актуальними. Разом з тим, 22.02.2026 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_5 було направлено адвокатський запит в інтересах ОСОБА_1 , проте станом на 16.03.2026 жодної відповіді ані позивач, ані представник не отримували. Таким чином відповідач ухилився від розгляду по суті порушеного у заяві від 22.02.2026 року питання, а саме не повідомив про підстави визнання ОСОБА_1 ,, таким, що порушує правила військового обліку ( з посиланням на норми чинного законодавства); не надав докази належного повідомлення ОСОБА_1 , працівниками АТ «Укрпошта», про надходження будь-якої повістки ТЦК на ім`я адресата тощо.

Представник позивача зазначає, що станом на 16.03.2026 жодних повісток або повідомлень від ТЦК ОСОБА_1 не отримував, тому є незрозумілим, що саме порушив позивач, чи існує в принципі будь-яке законне рішення (постанова про притягнення до адміністративної відповідальності), яке фіксує адміністративне правопорушення.

На думку представника позивача, зазначені заходи забезпечення позову є тимчасовими, проте ефективними превентивними заходами захисту прав позивача. Повне або часткове невжиття заходів забезпечення позову може знівелювали зміст цього судового провадження, оскільки після/у разі мобілізації позивача, його демобілізація буде неможлива до закінчення воєнного стану.

Таким чином, представник позивача вважає, що в даній справі є необхідність для застосування заходів для забезпечення позову.

Розглянувши вказану заяву, суд зазначає.

Відповідно до частин першої, другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною першою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до частини другої статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відтак, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другою статті 150 КАС України.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

У пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06.03.2008 надано роз`яснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Отже, аргументи позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову слід оцінювати з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.

Предметом у справі № 360/383/26 є оскарження дій ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку; зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку.

Разом з тим, обґрунтовуючи необхідність забезпечення адміністративного позову, представник позивача зазначає, що в разі незастосування заходів забезпечення позову буде унеможливлений ефективний захист прав та інтересів ОСОБА_1 , оскільки після/у разі мобілізації, його демобілізація буде неможлива до закінчення воєнного стану.

Надаючи оцінку вказаним аргументам представника позивача, суд зазначає.

Процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби; процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 ( далі - Порядок № 560 ).

Відповідно до підпункту 1 пункту 27 Порядку № 560 під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою:

взяття на військовий облік;

проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби;

уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки);

призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.

Згідно з приписами пунктів 28, 29 вказаного Порядку виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1). У повістці зазначаються: прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку; мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; місце, день і час явки за викликом; підпис (кваліфікований електронний підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку, дата підпису; реєстраційний номер повістки; роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.

Згідно з приписами Порядку № 560 призов на військову службу під час мобілізації здійснюється за певною процедурою, яка складається не лише з оформлення повістки, а передбачає, зокрема, проходження медичного огляду та оформлення відповідно.

Суд звертає увагу позивача, що згідно п. 28 Порядку № 560 виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.

Додатком № 1 до Порядку № 560 затверджено форму повістки.

Таким чином, заходи з призову позивача можуть бути здійснені шляхом вручення йому повістки. Позивачеві повістка не вручалась, що не заперечується позивачем.

Водночас, сама лише незгода заявника з діями відповідача - суб`єкта владних повноважень, щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та звернення до суду з позовом ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

Отже, відсутні станом на день постановлення цієї ухвали підстави для висновку, що існуватиме неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття заходів забезпечення позову, а також що існуватиме необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому, оскільки представником позивача не обґрунтовано невідворотність настання стверджуваних наслідків без застосування заходів забезпечення позову.

Крім того, суд зазначає, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.09.2019 у справі № 826/13306/18.

Верховний Суд у постанові від 03.05.2023 у справі № 640/15534/22 вказав, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Крім того, відповідно до пункту 5 частини третьої статті 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Предмет позову охоплює наявність чи відсутність підстав для зобов`язання відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

Суд зазначає, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 , в тому числі його відділам і комісіям, вчиняти дії щодо переміщення/призову/мобілізаційних заходів щодо ОСОБА_1 , до навчального центру та/або військової частини, з метою проходження ним військової служби в Збройних Силах України до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі не узгоджується з предметом позову, оскільки позивачем не оскаржуються будь-які рішення чи дії, які стосуються призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації.

Так, призов на військову службу оформлюється начальником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, якому передує комплекс заходів, таких як вручення повістки, проходження ВЛК, отримання довідки ВЛК тощо.

Вказані дії не охоплюються предметом заявленого на розгляд суду спору, тому обраний позивачем спосіб забезпечення позову не відповідає предмету судового спору, та в силу пункту 5 частини третьої статті 151 КАС України не може бути застосований судом.

Зокрема, позивач вважає, що його можуть мобілізувати та це унеможливить або ускладнить захист порушених прав, про які йдеться у поданому позові.

Однак, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять відомостей про отримання позивачем повістки про призов на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.

З цих підстав суд не вважає, що права позивача, про захист і поновлення яких ідеться у позові, неможливо чи ускладнено буде поновити без застосування заходів забезпечення позову.

Суд зазначає, що необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову може привести до негативних правових наслідків для позивача та/чи відповідача, а також інших осіб, що не є сторонами провадження.

За таких обставин, враховуючи приписи наведених положень нормативно-правових актів, суд дійшов висновку, що у даному випадку підстави, передбачені частиною другою статті 150 КАС України для забезпечення даного позову, відсутні, тому відмовляє у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви адвоката Фадєєвої Наталії Ігорівни в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом адвоката Фадєєвої Наталії Ігорівни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяІ.В. Тихонов