Постановление суда № 134930516, 17.03.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/14700/25

Провадження № 2-п/357/31/26

У Х В А Л А

17 березня 2026 року місто Біла Церква

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді Бондаренко О. В., за участю секретаря судового засідання Бондар Ж.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про перегляд заочного рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

13.02.2026 представник ОСОБА_1 , адвокат Зачепіло Зоряна Вікторівна, звернулася до суду з даною заявою, шляхом направлення засобами поштового зв`язку, що зареєстрована судом 02.03.2026, у якій просить скасувати заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.01.2026 у справі № 357/14700/25 і призначити справу до розгляду у загальному порядку.

Заяву обґрунтовує тим, що 29 січня 2026 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області у справі №357/14700/25 було ухвалено заочне рішення, яким позов задоволений повністю, з ОСОБА_1 стягнуто на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1207-1568 від 17.05.2023 у розмірі 24300,00 грн та судові витрати у розмірі 2422,40 грн. При розгляді справи були порушені права відповідача, передбачені ч. 1 ст. 43 ЦПК України.Так, в судовому рішенні вказано, що ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилась, причини неявки не повідомила. Правом подання відзиву на позовну заяву не скористалась. Жодних листів, копії позовної заяви з доданими матеріалами, відповідач не отримувала та не знала про сам факт наявності справи та судових засідань. У судовому рішенні не вказано про факти надсилання на адресу ОСОБА_1 судом рекомендованих листів, отримання їх відповідачем або членом сім`ї, відповідною житлово- експлуатаційною організацією або виконавчим органом місцевого самоврядування. Вважає, що суд мав би пересвідчитись та переконатися у дотриманні порядку повідомлення відповідача про місце, дату та час судового розгляду справи, чого зроблено не було, що є порушенням її прав, а також положень ст. 8 ЦПК України, що позбавило ОСОБА_1 можливості захищати свої права та законні інтереси в судовому засіданні, позбавило можливості скористатися правами, що надані ч. 1 ст. 43 ЦПК України. Неповідомлення у встановленому порядку про розгляд справи позбавило ОСОБА_1 передбаченого цивільним законодавством права надати суду докази, якими вона заперечує проти позову. Таким чином, не було досліджено суттєві факти, які прямо впливають на обсяг позовних вимог. Відтак, заочне рішення було прийнято без належного повідомлення про місце, дату та час судового розгляду і є підставою для скасування заочного рішення та призначення справи до розгляду у загальному порядку. Також, заочне рішення від 29.01.2026 необхідно скасувати та призначити справу до розгляду в загальному порядку, враховуючи наступне. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що 17.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір про відкриття кредитної лінії №1207-1568 про надання кредиту. Відповідно до умов підписаного сторонами договору, кредитор зобов`язувався надати відповідачеві суму коштів у розмірі 5000 грн, строком на 300 днів. Позивач зазначає, що відповідач не виконав умови кредитного договору, тому станом на дату подання позовної заяви утворилась заборгованість у розмірі 24300 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 5000 грн, по процентам у розмірі 19300 грн. Втім, позовні вимоги відповідач не підтримує, разом із тим, із сумою заборгованості у розмірі 24300,00 грн не погоджується, вважає її необґрунтованою, не підтвердженою належними та допустимими доказами та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки у матеріалах справи відсутні первинні документи, які підтверджують видачу кредитних коштів відповідачеві саме у тих розмірах, що зазначає позивач. На підтвердження позовних вимог, позивачем надано квитанцію платіжного сервісу Ligpayпро переказ грошових коштів, втім надана квитанція не може слугувати доказом переказу коштів, адже документ не містить реквізитів отримувача та назви фінансової установи отримувача, а тому не убачається за можливе достеменно встановити, що кредитні кошти у розмірі 5000,00 гривень перераховані саме на рахунок ОСОБА_1 і отримані нею. Більше того, реквізити повного карткового рахунку позичальника (на який мало бути здійснено перерахування кредитних коштів) в матеріалах справи не міститься. Ні в змісті кредитного договору, ні в будь-яких інших документах оформлених при наданні кредитних коштів, всупереч викладених вище вимог Закону, реквізити повного карткового рахунку відповідачки не зазначено. Також, позивачем на обґрунтування позовних вимог до матеріалів справи не надано виписки по рахунку, інших первинних документів, які б свідчили про виникнення у відповідача за кредитним договором заборгованості. У матеріалах справи відсутній розрахунок заборгованості, який дозволив би перевірити правильність нарахування відсотків, а також, зробити висновок, що заборгованість виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору, та неможливо встановити, які саме умови спірного договору порушені відповідачем. Разом з тим, доданий розрахунок є документом, що складений самим позивачем, а, відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на стягненні якої наполягає позивач. ОСОБА_1 згідно виписки розрахунку заборгованості, наданого позивачем, за кредитним договором № 1207-1568 від 17.05.2023, 30.05.2023 було внесено оплату в рахунок погашення кредитної заборгованості, а саме на суму 700 грн, але тіло кредиту не зменшилось, а відсотки тільки зростали, що порушує дисбаланс договірних відносин, крім того умови, в які ставить ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» взагалі не дає можливості позичальнику погасити заборгованість по кредитному договору. Враховуючи вищевикладене, позивачем не доведено належними та допустимими доказами позовних вимог, а надані ним докази є недостатніми, та не дають підстави дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмету доказування, тому позов є необґрунтованим.

04.03.2026 судом постановлено ухвалу, якою прийнято до провадження заяву, про перегляд заочного рішення від 29.01.2026 та призначено розгляд заяви на 17.03.2026 15:30.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, водночас, представник заявника, адвокат Зачепіло Зоряна Вікторівна, у заяві просила розгляд справи проводити без участі відповідача та її представника.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, оглянувши матеріали заяви та матеріали цивільної справи №357/14700/25, при вирішенні заяви про перегляд заочного рішення виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 22.09.2025 судом постановлено ухвалу, якою відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 27.10.2025 11:00.

27.10.2025 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відкладення судового засідання на 03.12.2025 10:00, за клопотанням відповідачки для надання можливості отримання правової допомоги.

03.12.2025 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відкладення судового засідання на 29.01.2026 11:00, за клопотанням відповідачки для врегулювання спору мирним шляхом.

29.01.2026 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про заочний розгляд справи, згідно ч. 4 ст. 223, ст. 280-281 ЦПК України.

29.01.2026 заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 1207-1568 від 17.05.2023 у розмірі 24300,00 грн та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

П. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009 р. визначено, що суд скасовує заочне рішення, якщо визнає, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Поважними причинами, на думку суду, можуть бути лише ті обставини, які об`єктивно перешкоджали явці відповідача до суду, і які безумовно, повинні бути документально підтверджені відповідними доказами, і в силу вимог ст. 285 ЦПК України, повинні бути подані відповідачем до його заяви про перегляд заочного рішення. Разом із цим, сама по собі поважність причин неявки у судове засідання не може бути підставою для скасування судом заочного рішення. Для цього відповідач зобов`язаний подати докази, які мають значення для справи та можуть призвести до ухвалення рішення, яке за своїм змістом повністю чи частково протилежне винесеному судом заочному рішенню, або може призвести до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то суд ухвалив би інше рішення.

Отже, з наведеного вбачається, що лише за наявності двох умов можливе скасування заочного рішення.

Відповідно до ч. 7 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається, зокрема, фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 7 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається, зокрема, фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.

Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду та день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З матеріалів справи вбачається, що згідно інформації з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , і відповідачка була належним чином повідомлена про розгляд справи, шляхом направлення судових документів за вказаною адресою реєстрації її місця проживання, які повернулися з відміткою «адресат відсутній за адресою».

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №921/6/18 наведено правову позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Також, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 була належним повідомлена про судові засідання на 03.12.2025 та 29.01.2026, що підтверджується розписками, які містяться у матеріалах справи (а.с. 45, 53).

Крім того, у матеріалах справи наявні розписки відповідачки від 27.10.2025 та від 18.11.2025 про вручення ОСОБА_1 копії ухвали про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви з додатками до неї, шляхом завантаження документів на флеш носій та подачу останньою до суду клопотань про відкладення розгляду справи для отримання правничої допомоги та врегулювання спору мирним шляхом.

Отже, з наведеного вбачається, що відповідачка була належним чином повідомлена про розгляд справи, оскільки згідно ч. 6, ч. 8 ст. 128 ЦПК України судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку та днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.

При цьому, відповідачкою не надано до суду належних, допустимих та достовірних доказів у підтвердження поважності причин неявки до суду та не подання у встановлений строк з поважних причин відзиву на позовну заяву з відповідними доказами у спростування доводів позивача.

У підтвердження заперечень проти позову відповідачка посилається на те, що у матеріалах справи відсутні первинні документи, які підтверджують видачу їй кредитних коштів саме у тих розмірах, що зазначає позивач, реквізити повного карткового рахунку позичальника (на який мало бути здійснено перерахування кредитних коштів) ні в змісті кредитного договору, ні в будь-яких інших документах не зазначено, позивачем не надано виписки по рахунку, інших первинних документів, які б свідчили про виникнення у неї за кредитним договором заборгованості та у матеріалах справи відсутній розрахунок заборгованості, який дозволив би перевірити правильність нарахування відсотків, а також, зробити висновок, що заборгованість виникла саме внаслідок порушення нею умов кредитного договору, разом з тим, доданий розрахунок є документом, що складений самим позивачем, а, відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на стягненні якої наполягає позивач.

Однак, відповідачка не надала до суду жодних доказів у підтвердження заперечень проти позову, а саме: щодо наявності на час розгляду справи та ухвалення рішення у справі істотних обставин, які мали значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 287-288, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення від 29.01.2026 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, залишити без задоволення.

Ухвала окремо від рішення оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала складена 17.03.2026.

Суддя: О. В. Бондаренко