Решение № 134897635, 17.03.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 року справа № 580/371/26 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Янківська В.П.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

14 січня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення затверджене начальником НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), оформлене висновком від 10.12.2025 № 200-25 про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» членам сім`ї загиблого солдата ОСОБА_2 (П-106571), в частині де зазначено, таким чином комісія дійшла висновку відмовити громадянину України ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у зв`язку з відсутністю підстав у призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

2) зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.11.2025 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька солдата ОСОБА_2 , та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки суду;

3) зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), призначити та виплатити ОСОБА_1 , як члену сім`ї загиблого солдата ОСОБА_2 внаслідок захворювання та причини смерті, пов`язаних із захистом Батьківщини, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року та Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей в розмірі 15000000 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що з метою одержання одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю батька - військовослужбовця солдата ОСОБА_2 , звернувся до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) заяву разом з додатками для призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги як члену сім`ї загиблого. За результатами розгляду прийнято рішення щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022. Вважаючи порушеними свої права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови №168, а саме у розмірі 15000000 млн. грн, позивач звертається з даним позовом до суду.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі з розглядом справи без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 визначено - особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через три роки після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень. У лікарському свідоцтві про смерть від 24.12.2024 № 2210, виданого Державною спеціалізованою установою «Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи, причиною смерті стало: а) Гостра серцево-судинна недостатність; г) Гострий трансмуральний інфаркт міокарда інших уточнених локалізацій (J21.2). Проте Постанова КМУ № 168 чітко визначає підставу для виплати одноразової грошової допомоги - наявність факту смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва). Усі документи, надані позивачем, вказують на факт відсутності поранення, що могло б бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 15 млн. гривень.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якому просять позов задовольнити повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ( позивач) є сином померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 солдата ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_3 , яке видане 27.08.2000 року виконавчим комітетом Білозірської сільської ради, у зв`язку з чим та на підставі передбаченого законодавством права, він подав до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) заяву разом з додатками для призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги як члену сім`ї загиблого солдата ОСОБА_2 ( дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ) внаслідок захворювання та причини смерті, пов`язаних із захистом Батьківщини, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в розмірі 15000000 грн. У подальшому відповідні документи щодо розгляду питання призначення та виплати одноразової грошової допомоги позивача були передані на розгляд комісії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) з питань виплати одноразової грошової допомоги. Відповіддю від НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) від 09.12.2025 № 03.3/I-2692/2883 позивача повідомлено, що його заява від 14.11.2025 року, зареєстрована 21.11.2025 за № І -2692 про проведення виплати одноразової грошової допомоги, як члену сім`ї померлого військовослужбовця НОМЕР_1 прикордонного загону, солдата ОСОБА_2 , розглянута керівництвом НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ). За результатами розгляду прийнято рішення щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у зв`язку з відсутністю підстав у призначенні одноразової грошової допомоги передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

Відповідно до витягу з наказу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) від 04.01.2025 №14-ОС солдат ОСОБА_2 (П-106571) проходив військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період на посаді інспектора прикордонної служби 1 категорії (старшого оператора з протидії БпПС) відділення радіотехнічної розвідки та радіоелектронної боротьби першої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ).

Згідно з довідкою НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) від 09.01.2025 №08/48 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, солдат ОСОБА_2 (П-106571) брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Сумській області, Сумському районі, с.Писарівка. станом на дату смерті.

Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , Серія НОМЕР_4 , виданого 01.01.2025 року Черкаським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У лікарському свідоцтві про смерть від 24.12.2024 № 2210, виданого Державною спеціалізованою установою «Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи, причиною смерті стало: а) Гостра серцево-судинна недостатність; г) Гострий трансмуральний інфаркт міокарда інших уточнених локалізацій (J21.2).

Відповідно до акту розслідування нещасного випадку (випадку смерті) № 372-2025,

що стався ІНФОРМАЦІЯ_3, близько 07 год 45 хв (форма Нвс-5), причиною нещасного випадку (випадку смерті) відповідно до Лікарського свідоцтва про смерть від 24.12.2024 № 2210, виданого Державною спеціалізованою установою «Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи, стало: а) Гостра серцево-судинна недостатність; г) Гострий трансмуральний інфаркт міокарда інших уточнених локалізацій (J21.2). Дата нещасного випадку (випадку смерті): ІНФОРМАЦІЯ_3, близько 07 год 45 хв. Також було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 солдат ОСОБА_2 виконував бойові (спеціальні) завдання на позиції відділення

«Тернопіль» в районі північної околиці населеного пункту Журавка Хотінської селищної територіальної громади Сумського району Сумської області. Близько 03 год 50 хв ІНФОРМАЦІЯ_3 стан здоров`я солдата ОСОБА_2 погіршився, він поскаржився на загрудинний біль та загальну слабкість. О 05 год 20 хв ІНФОРМАЦІЯ_3 солдата ОСОБА_2 було евакуйовано з позиції відділення «Тернопіль». Близько 07 год 15 хв ІНФОРМАЦІЯ_3 військовослужбовця в стані клінічної смерті доставили до стабілізаційного пункту «Вишенька» в населеному пункті Писарівка Сумського району Сумської області. Проведені реанімаційні заходи були безуспішними, о 07 год 45 хв ІНФОРМАЦІЯ_3 констатовано біологічну смерть військовослужбовця.

Відповідно до витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювання, поранень та травм(протокол № 627 від 03.10.2025), захворювання, яке призвело до смерті солдата ОСОБА_2 , ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 №1932-XII (далі - Закон №1932-ХІІ) встановлено, що у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.

Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).

Згідно з частинами першою та другою статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до вимог пункту 1 статті 16 Закону №2011-XII (в редакції, чинній на час звернення позивачки за призначенням одноразової грошової допомоги) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Таким чином, подія смерті військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби є визначеною законом підставою для призначення одноразової грошової допомоги.

Відповідно до змісту пунктів 1, 4 статті 16-1 Закону №2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.

До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать, зокрема, діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті).

Згідно з підпунктом «а» пункту 1 статті 16-2 Закону №2011-ХІІ допомога призначається і виплачується у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що вказана одноразова грошова допомога за своєю правовою природою є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема, членам сім`ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби.

Пунктом 3 статті 16-2 Закону №2011-XII передбачено, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням такого:

розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, не може становити менше 15 мільйонів гривень;

розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується в інших випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, визначається відповідно до абзацу другого підпункту «а» пункту 1 цієї статті.

Відповідно до пунктів 1, 6 статті 16-3 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (пункт 9 статті 16-3 Закону №2011-XII).

На виконання пункту 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16-3 Закону №2011-XII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25.12.2013 за №975.

Порядок №975 (в редакції, чинній на момент звернення позивачки за призначенням одноразової грошової допомоги) визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, та осіб, звільнених з військової служби (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст).

Згідно з пунктом 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного, резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення її з військової служби, - дата смерті, зазначена у свідоцтві про смерть.

За пунктом 4 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається у разі, зокрема загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби (підпункт 1).

Відповідно до приписів пункту 11 Порядку №975 одноразова грошова допомога у зв`язку із загибеллю (смертю) призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного, резервіста або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).

Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період воєнного стану визначається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1253).

Так, на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 за №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №168 (в редакції, чинній на момент звернення позивачки за призначенням одноразової грошової допомоги).

Пунктом 2 Постанови №168 установлено, особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень.

Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період воєнного стану під час виконання ним обов`язків військової служби не може становити менше 15 млн. гривень.

Розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується в інших випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», визначається відповідно до абзацу другого підпункту «а» пункту 1 статті 16-2 зазначеного Закону.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть його реалізувати протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Днем виникнення такого права є дата, зазначена у свідоцтві про смерть особи, зазначеної у пунктах 1-1-2 цієї постанови, загибель якої сталася в період воєнного стану або смерть якої настала внаслідок причин, зазначених в абзаці першому цього пункту, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Отже, Постанова №168 є нормативно-правовим актом, який встановлює право на отримання одноразової грошової допомоги сім`ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, у період дії воєнного стану.

При цьому виплата збільшеного до 15 млн. гривень розміру одноразової допомоги згідно пункту 2 Постанови №168, передбачена для сімей військовослужбовців лише у двох випадках:

1) у разі загибелі військовослужбовця;

2) у разі, якщо військовослужбовець помер внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Верховний Суд неодноразово висловлював правовий висновок у постановах від 29.03.2024 у справі №440/3321/23, від 21.08.2024 у справі №160/20229/22, від 18.11.2024 у справі №240/1743/24, від 17.03.2025 у справі №280/2749/24, відповідно до якого питання розміру допомоги визначається окремо та залежить від окремих чинників (умов), а саме:

- у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби (абзац 1 підпункту «а» пункту 1 статті 16-2 Закону №2011-ХІІ);

- у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби (абзац 2 підпункту «а» пункту 1 статті 16-2 Закону №2011-ХІІ);

- у розмірі 15 млн. гривень на період дії воєнного стану для сімей загиблих осіб (абзац 1 пункту 2 Постанови №168). Також, сімей осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва) (абзац 6 пункту 2 Постанови №168).

Верховний Суд у постанові від 17.03.2025 у справі №280/2749/24 зауважував, що чинним законодавством України передбачено три розміри одноразової грошової допомоги, для кожного із яких чітко визначені на законодавчому рівні умови призначення та виплати.

Так на відміну від Закону №2011-ХІІ та Порядку №975, Постанова №168 містить звужений перелік підстав для виплати допомоги у збільшеному розмірі через те, що розмір допомоги у сумі 15 млн. гривень передбачений лише на період дії воєнного стану та виключно для сімей загиблих військовослужбовців, а також померлих, але внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовців.

Тобто, має існувати факт загибелі військовослужбовця або смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва),- про що висновує у своєму відзиві відповідач..

Так, у лікарському свідоцтві про смерть від 24.12.2024 № 2210, виданого Державною спеціалізованою установою «Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи, причиною смерті стало: а) Гостра серцево-судинна недостатність; г) Гострий трансмуральний інфаркт міокарда інших уточнених локалізацій (J21.2). Відповідно до акту розслідування нещасного випадку (випадку смерті) № 372-2025, що стався ІНФОРМАЦІЯ_3, близько 07 год 45 хв (форма Нвс-5), причиною нещасного випадку (випадку смерті) відповідно до Лікарського свідоцтва про смерть від 24.12.2024 № 2210, виданого Державною спеціалізованою установою «Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи, стало: а) Гостра серцево-судинна недостатність; г) Гострий трансмуральний інфаркт міокарда інших уточнених локалізацій (J21.2). Дата нещасного випадку (випадку смерті): ІНФОРМАЦІЯ_3, близько 07 год 45 хв. Також було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 солдат ОСОБА_2 виконував бойові (спеціальні) завдання на позиції відділення «Тернопіль» в районі північної околиці населеного пункту Журавка Хотінської селищної територіальної громади Сумського району Сумської області. Близько 03 год 50 хв ІНФОРМАЦІЯ_3 стан здоров`я солдата ОСОБА_2 погіршився, він поскаржився на загрудинний біль та загальну слабкість. О 05 год 20 хв ІНФОРМАЦІЯ_3 солдата ОСОБА_2 було евакуйовано з позиції відділення «Тернопіль». Близько 07 год 15 хв ІНФОРМАЦІЯ_3 військовослужбовця в стані клінічної смерті доставили до стабілізаційного пункту «Вишенька» в населеному пункті Писарівка Сумського району Сумської області. Проведені реанімаційні заходи були безуспішними, о 07 год 45 хв ІНФОРМАЦІЯ_3 констатовано біологічну смерть військовослужбовця.

При цьому в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про отримання ОСОБА_2 за період проходження служби поранень (контузії, травми, каліцтва), від яких могла настати його смерть, та не заперечується сторонами.

Відтак, враховуючи те, що ОСОБА_2 не мав поранень (контузій, травм, каліцтв), помер природною смертю внаслідок захворювання, відповідно останній не належить до категорії загиблих та померлих внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовців, що давало б позивачу - його сину право на отримання допомоги у збільшеному розмірі відповідно до пункту 2 Постанови №168.

Таким чином з огляду на вищевикладене, суд вважає безпідставними доводи позивача про те, що оскільки загибель (смерть) батька ОСОБА_2 відбулася у період воєнного часу та настала у зв`язку із захворюванням, яке пов`язане із захистом Батьківщини, позивач має право на одноразову грошову допомогу, передбачену Постановою №168.

У контексті спірних правовідносин та обставин цієї справи, суд висновує, що рішення затверджене начальником НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), оформлене висновком від 10.12.2025 № 200-25 прийнято в порядку, у спосіб та в межах наданих законом повноважень, та підстави для скасування цього рішення відсутні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані сторонами, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову про визнання протиправними та скасування рішення відповідача та зобов`язання вчинити дії - як похідні позовні вимоги, слід відмовити.

Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, у зв`язку з чим у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 12, 139, 242-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд

вирішив:

Відмовити у задоволенні позову повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА