Решение № 134893099, 16.03.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 березня 2026 року м. Ужгород№ 260/188/26 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Мукачівського міськрайонного суду в особі керівника апарату суду, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середьної заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулась до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Мукачівського міськрайонного суду в особі керівника апарату суду (89601, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Андрія Літуна, 13, ЄДРПОУ 37358617), Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області (88017, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорська, 30, ЄДРПОУ 26213408), у якому просить:

-Визнати протиправним та скасувати наказ Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.12.2025 №61/02.3-03 «Про затвердження висновку оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Мукачівського міськрайонного суду категорії «Б», «В» у 2025 році».

-Здійснити оцінювання за поданою заявою від 09.12.2025 року із внесеними правдивими відомостями до бланку результатів оцінювання.

-Визнати протиправним та скасувати наказ від 17.12.2025 року №63/02.3-03 «Про звільнення Лариси Шелемби» та поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу документального забезпечення (канцелярія) Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області.

-Здійснити виплату вихідної допомоги при припиненні трудового договору у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

В обгрунтування позовної заяви зазначає, що оцінювання керівником апарату суду було здійснено 28.10.2025 року, одразу після проведення співбесіди, не дочекавшись від неї подання звіту. Пояснення щодо звітування були подані 29.10.2025 року, однак не прийняті до уваги. Також, вказує, що 20.11.2025 року звернулась задля ознайомлення із результатами оцінювання та отримавши результати виявила, що бланк в такому оформленні нею не подавався та відповіді не співпадали з тими які подпно було позивачкою. У зв`язку з цим, позивачка подала заяву у якій просила здійснити оцінювання, однак заява була розглянута 16.12.2025 року та залишена без задоволення. Як вказує позивачка, 17.12.2025 року заступником керівника апарату надано наказ про ознайомлення №63/02.3-03 "Про звільнення" та видано трудову книжку під розпис. З огляду на зазначені обставини, позивачка звернулась з даним позовом до суду.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі, надано відповідачу строк для подання до суду відзиву на позовну заяву.

05 лютого 2026 року від Мукачівського міськрайонного суду, в особі керівника апарату суду ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві вказує, що 17 грудня 2024 року позивача було ознайомлено із завданнями, ключовими показниками результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», а також зі строком їх виконання впродовж 2025 року, що підтверджується підписом ОСОБА_1 у документі наданому до відзиву. Пізніше, наказом керівника апарату суду від 17.10.2025 № 170/02.3-02 було затверджено список державних службовців апарату суду, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», які підлягають оцінюванню 2025 році, а також графік проведення оцінювання державних службовців апарату Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області, з яким позивач була ознайомлена, на підтверження чого надається копія відповідного наказу. Відвовідач вказує, що позивачем перед проведенням оціночної співбесіди подано заповнену форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за 2025 рік, в якій зазначено про досягнення результатів виключно за трьома завданнями, однак їх кількість становить чотири. Також, позивачка була ознайомлена з результатами 30.10.2025 року, що підтверджується її особистим підписом та копія результатів виконання завдань надана самою позивачкою до суду як доказ на підтвердження заявлених позовних вимог, що додатково свідчить про її своєчасне ознайомлення з результатами оцінювання.

Відповідач вказує, що відповідно до пункт 50 Порядку №640 після спливу двомісячного строку з моменту затвердження такого висновку процедура оцінювання результатів службової діяльності державного службовця вважається припиненою. Відповідч, також вказує, що відповідно до статті 5 Закону України «Про державну службу», відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом та дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Закону України «Про державну службу». Також, що Закон України «Про державну службу» не передбачає виплати вихідної допомоги державним службовцям у разі припинення державної служби з ініціативи суб`єкта призначення на підставі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, тому зазначені позивачем підстави для виплати їй вихідної допомоги є необгрунтованими та безпідставними.

Враховуючи наведене просить відмовити у задоволенні позову.

12 лютого 2026 року позивачкою подано відповідь на відзив, де зазначає, щодо оцінювання позивачка пояснює, що третє та четверте завдання було узагальнено в одно. Також вказує, що Законом україни "Про державну службу" не передбачено при оцінюванні державних службовців подавати звіт по завданню, а надавати результати виконані завдання. Позивачка зазначає, що звільнення працівника відповідно до вимог ст. 40 п. 1, 2, 6 КУпП України, допускаються якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.

12 лютого 2026 року позивачка подала до суду клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року витребувано від Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області довідку про середню заробітну плату.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року витребувано від Мукачівського міськрайонного суду довідку про середню заробітну плату.

24 лютого 2026 року Територіальне управління Державної судової адміністрації України подало довідку про середню заробітну плату ОСОБА_1 .

05 березня 2026 року позивачка подала до суду доповнення до адміністративного позову, де просила збільшити позовні вимоги.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року відмовлено у прийнятті заяви про уточнення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що ОСОБА_1 працювала в Мукачівському міськрайонному суді Закарпатської області на посаді начальника відділу документального забезпечення суду з 19.01.2016 року та була державним службовцем.

Відповдіно до "завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В»" погодженого керівником апарату та ознайомлено позивачкою 17.12.2024 року, де зазначено завдання, ключові показники, строк виконання та чи змінено завдання чи ні.

У наказі від 17.10.2025 № 170/02.3-02 «Про визначення результатів виконання завдань державними службовцями, які займають посади державної служби категорії «Б» або «В», у 2025 році» зазначено про проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Мукачівського міськрацонного суду Закарпатської області, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», оцінювання яких проводиться у 2025 році.

Також зазначеним наказом затверджено список державних службовців апарату суду, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», оцінювання яких проводиться у 2025 році.

Згідно з додатком 1 до зазначеного наказу, складено графік, відповідно до додатку 2 зазначеного наказу, складено список державних службовці, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», оцінювання яких проводиться у 2025 році, відповідно до якого ОСОБА_3 зазначена у даному списку.

Відповідно до листа про ознайомлення, у якому видно підпис ОСОБА_1 з датою підписання 17.10.2025 року під № 22.

28 жовтня 2025 року керівником апарату суду було проведено оціночну співбесіду з позивачем.

Наказом №63/02.3-03 від 17 грудня 2025 року керівника апарату Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області позивачку звільнено з посади начальника відділу документального забезпечення (канцелярія) у зв`язку з отриманням негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу».

Не погоджуючись із наказом, позивачка звернулась до відповідача із листом від 22.12.2025 року, де просила скасувати наказ від 05.12.2025 року та іизнати безпідставним та нечинним наказ від 17.12.2025 року.

Листом від 08.01.2026 року відповідач вказав, що оцінювання відбулось з дотриманням процедури визначеної Порядком проведення оцінювання результатівслужбової діяльності державних службовців, також зазначив, що висновок щодо оцінювання затверджений наказом від 05.12.2025 року є правомірним, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами ч.ч.1-7 ст. 44 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу» результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри.

Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», здійснюється суб`єктом призначення.

Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання.

Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.

У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до п.3 ч.1 ст. 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).

Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному ст. 11 цього Закону.

Відповідно до п.7 ч.2 ст. 63 Закону № 889-VIII з метою забезпечення належного рівня службової дисципліни керівник державної служби зобов`язаний, зокрема, забезпечувати прозорість та об`єктивність під час оцінювання результатів службової діяльності державних службовців.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640 затверджено Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі також Порядок № 640), який визначає процедуру такого оцінювання. Дія цього Порядку поширюється на державних службовців, які займають посади державної служби категорій «А», «Б» і «В».

Згідно з п. 2 Порядку №640 метою оцінювання є визначення якості виконання державним службовцем поставлених завдань, а також прийняття рішення щодо його преміювання, планування службової кар`єри.

Оцінювання проводиться з дотриманням принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, взаємодії та поваги до гідності державного службовця (пункт 3 Порядку №640).

За правилами пункту 7 Порядку №640 оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.

Пунктом 9 Порядку №640 передбачено, що оцінювання проводиться поетапно: визначення завдань і ключових показників; визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню).

Згідно з пунктом 10 Порядку №640 завдання і ключові показники повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні.

Пунктом 14 Порядку №640 визначено вичерпний перелік умов, за яких визначення результатів виконання завдань, затвердження висновку не проводиться.

До таких віднесено випадки, коли державний службовець:

працює на займаній посаді у звітному році з визначеними йому завданнями менше трьох місяців;

перебуває у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, без збереження заробітної плати відповідно до пунктів 3, 3 1 і 18 ч.1 ст. 25 Закону України «Про відпустки»;

відсутній на службі у зв`язку з призовом на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийняттям на військову службу за контрактом, зокрема шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду;

відсутній на службі у зв`язку з проходженням спеціальної підготовки кандидатами на посаду судді відповідно до ст. 77 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»;

відсутній на службі у зв`язку із призупиненням дії трудового договору;

відсторонений від виконання посадових обов`язків (повноважень) у порядку, визначеному законом.

Згідно з пунктом 16 Порядку №640 висновок затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення у грудні звітного року.

Служба управління персоналом державного органу, в якому працює державний службовець, ознайомлює відповідного державного службовця із затвердженим висновком у порядку, визначеному Законом України «Про державну службу».

Відповідно до пунктів 33 та 34 цього Порядку завдання і ключові показники державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», визначаються за формою згідно з додатком 7 з урахуванням стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, річного плану роботи державного органу, завдань, функцій та обов`язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції.

Завдання і ключові показники після їх обговорення з державним службовцем визначаються державним службовцям, які займають інші посади державної служби категорій «Б» і «В», - безпосереднім керівником за погодженням з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності).

За правилами пунктів 37- 40 Порядку №640 для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», оціночну співбесіду. У разі тимчасової відсутності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», або його повторної неявки для проходження оціночної співбесіди у визначені безпосереднім керівником строки визначення результатів виконання завдань проводиться безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) без оціночної співбесіди в установлений строк. У разі тимчасової відсутності у зв`язку з відрядженням або відпусткою такого державного службовця за його заявою до безпосереднього керівника оціночна співбесіда та визначення результатів виконання завдань проводяться раніше.

Перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», заповнює форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 9 у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання. Державний службовець заповнює зазначену форму у відповідній частині і передає її безпосередньому керівникові в електронній формі. У разі тимчасової відсутності державного службовця або ненадання ним зазначеної форми, заповненої у відповідній частині, такі відомості зазначаються безпосереднім керівником.

Оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі відповідно до абзацу першого пункту 9-1 цього Порядку (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період та визначаються потреби у професійному навчанні (крім випадку, коли державному службовцю виставлено негативну оцінку). Потреби у професійному навчанні визначаються у вигляді професійних компетентностей, які необхідно набути або вдосконалити державному службовцю.

Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 9 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування. Безпосередній керівник разом з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 5.

Безпосередній керівник забезпечує ознайомлення державного службовця з результатами виконання завдань (абзаци 1-3 пункту 39).

Безпосередній керівник передає службі управління персоналом оформлену в установленому порядку форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 9 для зберігання в особовій справі такого державного службовця. У разі визначення результатів виконання завдань без оціночної співбесіди безпосередній керівник передає службі управління персоналом зазначену форму без відмітки про ознайомлення державного службовця. Державний службовець зобов`язаний ознайомитися з результатами виконання завдань протягом п`яти робочих днів після виходу на роботу.

Відповідно до пункту 41 Порядку №640 висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 6 затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

Пунктами 47 та 49 названого Порядку передбачено, що у разі отримання державним службовцем негативної оцінки відповідний висновок може бути оскаржений таким державним службовцем.

Висновок скасовується суб`єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця. Зазначений висновок не підлягає скасуванню, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання.

Як втановлено судом, позивачку звільнено на підставі пункту 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу».

Позивачка зазначає про те, що керівником апарату було здійснено оцінювання щодо неї 28.10.2025 року одразу після проведення співбесіди та не дочекавшись звіту до 29.10.2025 року. Також, пояснення щодо звітування нею надано керівнику апарату 29.10.2025 року але не були взяті до уваги.

В той час відповідач заперечує та вказує, що їх дії щодо проведення оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_4 були послідовними, відповідали законодавчо визначеній процедурі та здійснювались у наступному хронологічному порядку.

17 грудня 2024 року позивачку було ознайомлено із завданнями, надалі, наказом керівника апарату суду від 17.10.2025 № 170/02.3-02 було затверджено список державних службовців апарату суду, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», які підлягають оцінюванню 2025 році, а також графік проведення оцінювання державних службовців апарату Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області, з яким позивач була ознайомлена. Відповідач стверджує, що перед проведенням оціночної співбесіди позивач заповнила форму щодо визначення результатів виконання завдань за 2025 рік у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі трьох визначених завдань та строку їх фактичного виконання. Однак, заповнений ОСОБА_1 бланк результатів містив також виставлені оцінки, обгрунтування оцінки та підсумкову оцінку, що суперечить вимогам абзацу першого пункту 38 Порядку №640

Відповідно до пункту 9 Порядку №640 передбачено, що оцінювання проводиться поетапно: визначення завдань і ключових показників; визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку.

Згідно з пунктом 38 Порядку №640 визначено, що перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», заповнює форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання.

Відповідно до пункту 39 Постанови №640 оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі (у разі його подання державним службовцем).

Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування, а також визначення потреб у професійному навчанні. Безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обгрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 4.

З огляду на матеріали справи, суд зазначає, що 17.12.2024 року позивачку ознайомлено із завданнями та наказом від 17.10.2025 яким затверджено список осіб, які підлягають оцінюванню та яким визначено графік проведення оцінювання.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачка подала пояснення вже після проведення співбесіди та формування оцінки, а Порядок №640 не містить вимоги щодо обов`язкового повторного перегляду результатів у такому випадку. Отже, відсутні підстави вважати процедуру порушеною лише через неврахування пояснень, поданих після завершення співбесіди, тому суд приходить до висновку, що визнання протиправним та скасування наказу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.12.2025 №61/02.3-03 «Про затвердження висновку оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Мукачівського міськрайонного суду категорії «Б», «В» у 2025 році» не підлягає задоволенню.

Також, позивачка просить здійснити оцінювання за її заявою від 09 грудня 2025 року із правдивими відомостями у бланку результатів, однак відповідно до пункту 50 Порядку №640, повторне оцінювання можливе лише у випадку, якщо протягом двох місяців після затвердження висновку прийнято рішення про його скасування щодо конкретного державного службовця. У такому разі оцінювання проводиться не пізніше ніж через два тижні після такого рішення. Якщо ж двомісячний строк сплив, процедура оцінювання вважається завершеною і повторне визначення результатів не здійснюється; відповідні дані вносяться до особової картки.

Отже, підстав для задоволення другої позовної вимоги немає, оскільки здійснення оцінювання після спливу терміну суперечить вимогам пункту 50 Порядку №640.

Позивачка не погоджується із наказом про вільнення та зазначеє, що відповідно до положення статті 492 Кодексу законів про працю України, якою передбачено обов`язок персонального попередження працівника не пізніше ніж за 30 календарних днів про наступне вивільнення.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про державну службу», відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 87. 1. Підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є:

1) скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу;

1-1) ліквідація державного органу;

2) встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування;

3) отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності;

4) вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

Пунктом 1, частини 3 цієї ж статті, суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України "Про державну службу", у разі звільнення з державної служби на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті державному службовцю виплачується вихідна допомога у розмірі двох середньомісячних заробітних плат.

Отже, суд відхиляє посилання позивачки на неправомірність наказу у зв`язку з тим, що її не було попереджено про звільнення за 30 днів, оскільки відносини, що виникли між позивачем і відповідачем керуються спеціальним Законом України " Про державну службу" у якому не передбачено повідомлення про звільнення.

Також, суд зазначає, що частина 3 статті 87 Закону України "Про державну службу" передбачає повідомлення у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів, звільнених на підставі пункту 1 - скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу та 1-1 цієї статті, тобто ліквідація державного органу, що не підпадає під дані правовідносини.

З огляду на матеріали справи та докази надані сторонами, судом встановлено, що відповідно до наказу від 17.12.2025 року №63/02.3-03 «Про звільнення ОСОБА_5 » позивачку було звільнено на підставі пункту 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», що суд вважає правомірним, враховуючи наведені норми законодавтсва.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України "Про державну службу", вихідна допомога у розмірі двох середньомісячних заробітних плат виплачується тільки у випадку звільнення на підставі пункту 1 цієї статті, це скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу та 1-1 цієї статті, тобто ліквідація державного органу, в інших випадках - ні.

Керуючись ст. 5 та 87 Закону України «Про державну службу» , суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги щодо виплати вихідної допомоги при припиненні трудового договору у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток, оскільки спеціальним законом, яким керуються дані відносини, така виплата не передбачена.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 6, 72-77, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Мукачівського міськрайонного суду в особі керівника апарату суду (89601, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Андрія Літуна, 13, ЄДРПОУ 37358617), Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області (88017, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорська, 30, ЄДРПОУ 26213408) - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяЮ.Ю.Дору