Постановление суда № 134892260, 16.03.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

16 березня 2026 року Справа 160/4852/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши заяву представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження або за правилами спрощеного з викликом сторін в адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13408278/45806274 від 03.11.2025 р. про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» (код ЄДРПОУ 45806274) №176 від 17.07.2025 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання до ЄРПН.

Ухвалою суду від 05.03.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/4852/26 та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження або за правилами спрощеного з викликом сторін.

В обґрунтування означеної заяви зазначено, що у контролюючого органу буде відсутня можливість в разі прийняття рішення судами першої та апеляційної інстанції на користь платника податків оскаржити означене рішення в суді касаційної інстанції, оскільки, відповідно до частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Суд, вивчивши доводи представника відповідача, викладені в заяві, проаналізувавши норми КАС України, прийшов до таких висновків.

Предметом спору у вказаній справі є визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13408278/45806274 від 03.11.2025 р. про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язання Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» (код ЄДРПОУ 45806274) №176 від 17.07.2025 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання до ЄРПН.

Приписами ст.12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до положень ч.2 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч.3 ст.257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Також відповідно до ч.5 ст.262 КАС України за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Аналіз вищевикладених норм показує, що КАС України визначає право адміністративного суду на призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін за їх клопотанням або загального позовного провадження, з урахуванням встановлених КАС України обмежень.

Суд зазначає, що принцип змагальності сторін під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, учасники справи реалізують, обґрунтовуючи свої доводи чи заперечення, можуть подати до суду заяви по суті справи у спрощеному позовному провадженні.

Дослідивши матеріали справи, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи та чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес, суд вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі є незначної складності та не вимагає розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Покликання представника відповідача на те, що у контролюючого органу буде відсутня можливість в разі прийняття рішення судами першої та апеляційної інстанції на користь платника податків оскаржити означене рішення в суді касаційної інстанції, не може бути сприйняте як належний аргумент для переходу до загального розгляду справи або за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Разом з цим суд також звертає увагу на те, що Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеп v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року Varela Assalino contre le Portugal, заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд зазначає, що оцінити "значення справи для сторін" і "значний суспільний інтерес" має суд в рамках конкретних правовідносин, з яких виник спір. Це означає, що вказані підстави (для розгляду справи за правилами загального позовного провадження) повинні мати своєрідне "конкретизоване" пояснення у вимірі певної справи; посилання на ці підстави безвідносно до конкретних фактичних підстав не достатньо для того, щоб вимагати розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом в численних постановах, зокрема, від 26.05.2022 р. у справі №640/594/20, від 22.10.2021 р. у справі №200/6491/20-а, від 07.10.2021 р. у справі №640/23517/20, від 05.10.2021 р. у справі №640/23385/20, від 05.08.2021 р. у справі №200/5490/20-а, від 29.07.2021 р. у справі №340/1727/20, від 28.07.2021 р. у справі №160/6740/20, від 27.07.2021 р. у справі №340/1901/20, від 22.07.2021 р. у справі №460/6542/20, від 23.06.2021 р. у справі №520/13014/2020 тощо.

Водночас, таке судове рішення підлягатиме оскарженню в порядку, визначеному КАС України.

При цьому, у заявленій представником відповідача заяві не зазначено та не обґрунтовано, дослідження яких саме доказів є необхідним саме у судовому засіданні та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) вплине на об`єктивність з`ясування обставин справи, або їх повноту.

Крім того, рішенням Ради суддів України №23 від 05 серпня 2022 р. затверджено рекомендації з організаційних питань роботи суддів в умовах воєнного стану. Цим рішенням звернуто увагу суддів на недопустимість ігнорування сигналів повітряної тривоги або інших сповіщень про небезпеку, які надходять від органів управління цивільного захисту.

Тому, з огляду на предмет спору між сторонами, характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників у цій адміністративній справі, суд вважає заяву представника відповідача, як щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження або за правилами спрощеного з викликом сторін необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.12, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження або за правилами спрощеного з викликом сторін в адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТАНТА БІЗНЕС ГРУП» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Лозицька