Решение № 134890962, 16.03.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/954/26

Провадження №2/522/4966/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

16 березня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Донцова Д.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Смокової А.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 39956,09 грн. та судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17.12.2019 р. між АТ «Альфа-банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №491016491, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 28396,53 грн., строком на 36 місяців на споживчі потреби із сплатою відсотків у розмірі 39,90%. Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором банк виконав своєчасно в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти, у свою чергу позичальник умови кредитного договору не виконав, а тому у відповідача утворилась заборгованість. 22.02.2021 р. між АТ «Альфа-банк» та ТОВ «ФК ФОРТ» укладено Договір факторингу, за умовами якого право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК ФОРТ». 23.02.2021 р. між ТОВ «ФК ФОРТ» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено Договір факторингу, за умовами якого право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Еліт Фінанс». У зв`язку із чим, з метою стягнення заборгованості, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 28.01.2026 р. відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

На адресу місця реєстрації відповідача надсилалась судова кореспонденція, а саме було надіслано копію позовної заяви з додатками та копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, однак лист із рекомендованим повідомленням про вручення повернувся до суду із відміткою: «адресат відсутній».

Крім того, ухвала суду у даній справі розмішена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на електронному сайті Приморського районного суду м. Одеси, тобто ухвала суду є доступною для ознайомлення та загальновідомою.

03.02.2026 р. від представника позивача надійшла заява в якій представник позивача просив суд здійснити розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Відзив від відповідача до суду не надходив. Будь яких інших заяв або клопотань від відповідача не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи те, що відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, про відкриття провадження був повідомлений належним чином а також те, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд, керуючись положеннями ст. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказах.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 17.12.2019 р. ОСОБА_1 звернулася з офертою до АТ «Альфа-Банк» на укладення угоди надання кредиту №491016491, відповідно до умов якої банк надав позичальнику кредит у розмірі 28396,53 грн., строком на 36 місяців на споживчі потреби із сплатою відсотків у розмірі 39,90%.

Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором банк виконав своєчасно та в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти, що підтверджується випискою про рух коштів за період з 17.12.2019 р. по 22.02.2021 р. Водночас позичальник умови кредитного договору не виконала, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість.

22.02.2021 р. між АТ «Альфа-банк» та ТОВ «ФК ФОРТ» укладено Договір факторингу №1, за умовами якого право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК ФОРТ».

Відповідно до Витягу з додатку до Договору факторингу №1 до ТОВ «ФК ФОРТ» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 щодо кредитного договору №491016491 від 17.12.2019 р. у розмірі 41656,09 грн., яка складається з: 28369,53 грн. залишок по тілу кредиту, 12459,56 грн. залишок по відсоткам.

23.02.2021 р. між ТОВ «ФК ФОРТ» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено Договір факторингу №01-23-02/21, за умовами якого право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Еліт Фінанс».

Відповідно до Витягу з додатку до Договору факторингу №01-23-02/21 до ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 щодо кредитного договору №491016491 від 17.12.2019 р. у розмірі 41656,09 грн., яка складається з: 28369,53 грн. залишок по тілу кредиту, 12459,56 грн. залишок по відсоткам.

Згідно розрахунку заборгованості за договором №491016491 від 17.12.2019 р. заборгованість відповідача станом на 22.02.2021 р. становить 41656,09 грн., яка складається з: 28369,53 грн. залишок по тілу кредиту, 12459,56 грн. залишок по відсоткам.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).

При цьому, згідно з частиною першою статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі статтею 514 ЦК України.

Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» має право на звернення до суду з дійсним позовом оскільки отримало право вимоги за вищевказаним кредитним договором.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 2 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідач був вільним в укладенні зазначених договорів та обізнаним з умовами кредитування, у тому числі з умовами нарахування відсотків за користування кредитними коштами, з чим погодився, підписавши кредитні документи.

Як підтверджується наявними у справі доказами, відповідач порушила умови кредитного договору в частині своєчасного повернення кредиту, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості за вищезазначеним договором. Водночас відповідач не скористалася своїм процесуальним правом подати заперечення на позов та надати докази, які б підтверджували належне виконання нею договірних зобов`язань.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Разом з тим, у позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 39 956,09 грн., що є меншою сумою, ніж визначена у розрахунку заборгованості.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог та не може стягнути більше, ніж просить позивач.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі - 39 956,09 грн., оскільки така сума не перевищує фактичного розміру заборгованості, підтвердженого матеріалами справи.

Щодо стягнення судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача 3 328 гривень судового збору, який був сплачений позивачем відповідно до платіжної інструкції №192 від 15.01.2026.

У позовній заяві предстанив позивача просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правову (правничу) допомогу у розмірі 9200 грн.

Позивач на підтвердження витрат на правову допомогу надав: копію договору № 03-07/24 про надання правничої допомоги від 03 липня 2024 року, укладений між ТОВ ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» та адвокатом Литвиненко Оксаною Ігорівною, акт №4 приймання-передачі наданих послуг від 02.06.2025, згідно якого витрати на правову допомогу складають 9 200 грн та платіжну інструкцію №2732 від 10.06.2025 про сплату вартості послуг адвоката.

На переконання суду позов є типовим, не потребує велику кількість часу для його складення, до справи додано один адвокатський запит, тоді як у акті вказано про підготовку двох адвокатських запитів.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

При цьому слід відзначити, що чинний ЦПК встановлює такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Зважаючи на обсяг наданих правничих послуг та виконаних робіт, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності правничих послуг, а також розумності їхнього розміру, суд вважає за можливе стягнути розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн. Такий розмір витрат на професійну правничу допомогу, на переконання суду є справедливим та обґрунтованим, співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також не суперечитиме принципу розумності судових витрат.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 5, 12, 30, 43, 76, 81, 84, 89, 95, 223, 235, 241, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (код ЄДРПОУ 40340222, м. Київ, пл. Солом`янська, буд. 2) заборгованість за кредитним договором №491016491 від 17.12.2019 р. у розмірі 39956 (тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість) гривень 09 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (код ЄДРПОУ 40340222, м. Київ, пл. Солом`янська, буд. 2) судовий збір у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» (код ЄДРПОУ 40340222, м. Київ, пл. Солом`янська, буд. 2) витрати на професійну правову (правничу) допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

В іншій частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вказаний строк може бути поновлений судом за заявою відповідача, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повний текст рішення складено 16 березня 2026 року.

Суддя Донцов Д.Ю.