Решение № 134886546, 12.03.2026, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 591/9944/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2026 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Вортоломей І. Г., за участю секретаря судового засідання Бондаренко О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом та просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №794063401 від 11 березня 2023 року в розмірі 25446,00 грн, сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн. Заявлені вимоги мотивовані тим, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір №794063401 від 11 березня 2023 року на суму 5000,00 грн. Між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року з подальшими додатковими угодами, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» належне право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №794063401. 27 травня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №27/0524-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» належне йому право вимоги до відповідача. 08 липня 2025 року між ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено договір факторингу №08/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЕЙС» відступлено право грошової вимоги до відповідача в сумі 25446,00 грн, з яких 5000,00 грн - заборгованість по кредиту, 20446,00 грн - заборгованість по несплаченим відмоткам за користування кредитом.

Заочним рішенням Сумського районного суду Сумської області від 17 грудня 2025 року позов ТОВ «ФК «Ейс» задоволено, стягнуто із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №794063401 від 11 березня 2023 року в розмірі 25446 грн 00 коп., судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн 00 коп.

Представник відповідача Остапенка А. В. звернулася до суду із заявою, в якій просить переглянути зазначене заочне рішення Сумського районного суду Сумської області від 17 грудня 2025 року у справі № 591/9944/25 та скасувати його, призначивши справу до розгляду.

Ухвалою суду від 04 лютого 2026 року прийнято до розгляду заяву про перегляд заочного рішення, призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 10 лютого 2026 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Талденко О. В. про перегляд заочного рішення задоволено. Заочне рішення Сумського районного суду Сумської області від 17 грудня 2025 року у справі № 591/9944/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасовано. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від представника відповідача надійшли заперечення та додаткові пояснення на позовну заяву, в яких зазначено, що 11 березня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №794063401, в результаті чого отримано споживчий кредит в розмірі 5000,00 грн, строком на 30 днів, дата закінчення строку кредитування 10 квітня 2023 року. Відповідач визнає факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів.Проте не погоджується із нарахованими процентами. Зазначає, що пролонгації договору не було, оскільки розмір нарахованих за 30 днів кредитування процентів в сумі 2715,00 грн не сплачено та функція пролонгації не активовувалась у жоден із зазначених у договорі спосіб. Таким чином, строк кредитування сплив 10 квітня 2023 року. Право нараховувати позивачем передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Згідно з ЗУ «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори умови, які є несправедливими. Тіло кредиту становить 5000,00 грн, а заборгованість за відсотками в розмірі 20446,00 грн, які просить стягнути позивач, у чотири рази перевищує розмір боргу. Тому справедливим буде стягнення боргу по тілу кредиту та часткове стягнення заборгованості по процентах за договором в розмірі 2500,00 грн (5000,00*0,5), в іншій частині нарахованих процентів відмовити.

Від представника позивача надійшли заперечення на заяву представника відповідача щодо перегляду заочного рішення, в яких зазначено, що позивач належним чином підтвердив факт переходу права вимоги, оскільки виконав умови договору факторингу та надав відповідні документи. Позивач не зобов`язаний направляти письмове повідомлення боржнику про зміну сторони кредитодавця. Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, унаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі. Що стосується відсотків, то відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами договору перед його підписанням. Нарахування відсотків здійснюється за такою формулою: 5 000,00 грн. (сума виданого кредиту)* 30 (строк Кредиту)*1,81 (процентна ставка)/100= 2 715,00 (сума нарахованих відсотків за користування кредитом строком 30 днів); 2 715,00 /30=90,50 (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось за період 11 березня 2023 року - по 10 квітня 2023 року (що підтверджується розрахунком, підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога»). Згідно з п. 8.4. після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним. Нарахування відсотків здійснюється за такою формулою: 5 000,00 грн. (сума виданого кредиту)* 2,98 (процентна ставка)/100 = 149,00 (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось за період з 11 квітня 2023 року по 16 травня 2023 року (що підтверджується розрахунком, підготовленим ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога»). Відбулося відступлення права вимоги за договором факторингу№28/1118-01 від 28 листопада 2018 року від ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс». Нарахування відсотків здійснюється за такою формулою: 5 000,00 грн. (сума виданого кредиту)* 2,98 (процентна ставка)/100 = 149,00 (сума за один день користування кредитом), що здійснювалось за період 17 травня 2023 року - 07 серпня 2023 року (що підтверджується розрахунком, підготовленим ТОВ «Таліон Плюс»). Відбулося відступлення права вимоги за договором факторингу № 27/0524-01 від 27 травня 2024 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», яке в подальшому перейшло до позивача. ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач не здійснювали нарахувань за кредитним договором. Отже, у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань утворилась загальна заборгованість в сумі 25446,00 грн.

Беручи до уваги, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється в силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що 11 березня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №794063401, в розмірі кредитного ліміту на суму 9100,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, також надано перший транш в сумі 5000 грн, орієнтовна дата повернення 10 квітня 2023 року. Другий та решта траншів за договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах, передбачених цим договором. Інші умови договору зазначені в самому договорі, з якими відповідач ознайомився та підписав. Загальна сума Кредиту за цим Договором складається з сум Кредиту за всіма наданими Траншами, що отримані Позичальником протягом всього строку дії Договору. Позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може збільшувати суму Кредиту (отримати черговий Транш) в межах Кредитного ліміту шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку, передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором.

Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена. Загальна вартість Кредиту за Договором залежить від обраної моделі поведінки Позичальника і прораховується у визначеному в п. 8 порядку: за період від дати видачі Кредиту до 10 квітня 2023 року (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 660,65 %річних, що на день укладення Договору становить 1,81 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (Дисконтна процентна ставка). У разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 10 квітня 2023 року проценти нараховуються за ставкою 659,61 % річних, що на день укладення Договору становить 1,81 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (Індивідуальна процента ставка). Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним. Відповідальність за порушення позичальником строків сплати визначена в п. 11 договору.

За порушення Позичальником строків повернення Кредиту та/або прострочення процентів у строки, визначені Договором, Кредитодавець має право стягнути з позичальника пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15 % від суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення позичальником зобов`язань за даним Договором, не може перевищувати половину суми кредиту, одержаної Позичальником за даним Договором. Сторони погодили, що за користування грошовими коштами після закінчення строку договору, чи його дострокового розірвання Позичальник зобов`язаний сплачувати на користь кредитодавця проценти за користування чужими грошовими коштами за ставкою 1087,70 % річних. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦКУ. Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV3W89U. Номер картки зазначений НОМЕР_1 (а.с. 15 зв.б., а.с. 16-23).

Своїм електронним цифровим підписом відповідач підтвердив, що отримав та ознайомився із інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, наданою виходячи із обраних ним умов кредитування.

Відповідно до платіжного доручення від 11 березня 2023 року та довідки ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» ОСОБА_1 перерахувано кошти згідно з договором №794063401 від 11 березня 2023 року в розмірі 5000,00 грн на картку № НОМЕР_1 (а.с. 9, 38).

Згідно з листом АТ «Сенс Банк» №13917-БТ-32.3/2025 від 13 жовтня 2025 року на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) банком була емітована платіжна картка № НОМЕР_3 . На картковий рахунок 11 березня 2023 року було виконано зарахування у сумі 5000, 00 грн. Номер телефону НОМЕР_4 був фінансовим номером телефону за картковим рахунком № НОМЕР_3 та знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 (а.с. 113-114).

Зважаючи на норми статті 46 Закону України «Про платіжні послуги» у разі, якщо б під час виконання платіжної операції щодо перерахування кредитних коштів відповідачу, відомості про нього, як про належного отримувача кредиту, не підтвердились, то операція із зарахування таких коштів взагалі б не відбулась.

Таким чином, перерахування кредитних коштів відбувалось на картковий рахунок, вказаний ОСОБА_1 під час заповнення заявки.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Так, ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України.

За ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

За вимогами ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 («Позика») глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до вимог статтей 525-526, 530, 1050 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, тому позичальник зобов`язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 1077 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» належне йому право вимоги до боржників, що включають у себе суму заборгованості за основною сумою кредитів, нарахованими процентами, комісіями та всіма іншими платежами за основними договорами, в тому числі і до відповідача, право на одержання яких належить ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», а ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги грошових коштів від відповідача (а.с. 42-47).

28 листопада 2019 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19 до вказаного договору факторингу, а 31 грудня 2020 року - №26, №27, №31, №32 (а.с. 47 зв.б., а.с. 48-54).

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги №229 від 16 травня 2023 року ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 13079,00 грн (а.с. 54 зв.б., а.с. 55).

27 травня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу №27/0524-01 (а.с. 57-61).

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги №1 від 27 травня 2024 року ТОВ «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 25446,00 грн (а.с. 61 зв.б., а.с. 62).

08 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №08/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» належні йому права вимоги (а.с. 63 зв.б., а.с. 64-68, 70-71).

Відповідно до Реєстру боржників до зазначеного договору факторингу до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у сумі 25446,00 грн (а.с. 68 зв.б., а.с. 69).

У постановах Верховного Суду від 29 червня 2021 року в справі №753/20537/18, від 02 листопада 2021 року у справі № 905/306/17 відображений правовий висновок, згідно з яким належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Статтею 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним (постанова Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі № 2-2035/11, від 13 листопада 2024 року №709/1151/24, від 22 листопада 2024 року №601/1776/24).

Отже, виходячи з положень статті 516 ЦК України та судової практики, за відсутності повідомлення боржника про заміну кредитора, виконання боржником своїх зобов`язань перед первісним кредитором вважається належним. Оскільки в матеріалах справи відсутні докази такого виконання зобов`язання на користь первісного кредитора, тому відповідач не звільняється від виконання зобов`язання на користь позивача у справі, який належним чином підтвердив факт переходу до нього права вимоги до відповідача за кредитним договором.

Таким чином, позивачем доведено суму заборгованості ОСОБА_1 за тілом кредитом, яка становить 5000 грн.

Даних, що відповідач у добровільному порядку нараховану заборгованість за кредитним договором погасив, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано.

Щодо нарахованих відсотків у розмірі 20446,00 грн., про стягнення яких просить позивач, суд зазначає таке.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статті 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 611 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені у статтях 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплатити суму боргу кредитору.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№ 202/4494/16-ц).

Сторонами було погоджено, що відсотки за користування кредитом становлять 1,8% в день (п. 8.3.1 договору).

При цьому, умовами договору визначено, що користування кредитом становить 30 днів.

Згідно із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною 2 статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 цього Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У зазначеній постанові Верховний Суд сформував низку правових висновків. Зокрема, Велика Палата розмежувала поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання».

Окрім того, в п. 54 постанови Верховний Суд вказав, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Тобто, згідно з позицією Верховного Суду, припинення нарахування передбачених договором процентів можливо у двох випадках: закінчення строку кредитування, який визначений договором, та пред`явлення вимоги в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Вказаний висновок підтримано у постановах Верховного Суду у справах № 296/10217/15-ц від 07 липня 2020 року, № 912/1120/16 від 04 лютого 2020 року, № 910/18943/20 від 27 липня 2021 року.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа № 910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Враховуючи наведене, оскільки договором кредиту визначено конкретні умови надання кредиту, його розмір, процентну ставку, строк користування кредитом, то нарахування і стягнення процентів за користування кредитом поза визначеним договором строком кредитування суперечить вимогам ЦК України та вищевикладеним висновкам Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 27 липня 2021 року за № 910/18943/20 зроблено висновок, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення з боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Звертаючись до суду із цим позовом, ТОВ «ФК «Ейс» не заявляло вимоги про застосування судом ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Умови договору мають бути чіткими і зрозумілими. При стягненні заявленої позивачем заборгованості за нарахованими процентами необхідно ґрунтуватися на чітко обумовлених між контрагентами умовах договору, якими визначено ціну кредиту і строк кредитування саме у 30 днів, а не двозначними умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму вартості кредиту. Такий механізм не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

У договорі зазначено, що строк дії договору встановлений з 11 березня 2023 року, тобто дати його укладення, по 10 квітня 2023 року.

Наданою випискою по рахунку підтверджується, що нарахування відсотків також здійснювалося після 10 квітня 2023 року, тобто поза межами строку дії кредитного договору.

Згідно з п. 3.2. Договору сторони погодили, що встановлений строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 не здійснив на рахунок позивача жодного платежу, то відповідно дію дисконтного періоду (ініціювання пролонгації) продовжено не було, відповідно строк дії договору закінчився 10 квітня 2023 року.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягають стягненню відсотки за період з 11 березня 2023 року по 10 квітня 2023 року, тобто в межах строку дії договору, який погоджений сторонами при укладенні договору.

В п. 8.3.1 договору сторонами погоджено, що денна процента ставка становить 1,81%, сума заборгованості 5000 грн, строк договору 30 днів, отже сума процентів 2715 грн (5000 грн*1,81%*30 днів).

Як передбачено статтею 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надані договір про надання правничої допомоги від 09 липня 2025 року №09/07/25-01, укладеним між Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та ТОВ «ФК «ЕЙС», (а.с. 75 зв.б., а.с. 76); протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №09/07/25-01 від 09 липня 2025 року (а.с. 77), додаткова угода від 09 липня 2025 року №25770726876 до договору про надання правничої допомоги №09/07/25-01 від 09 липня 2025 року (а.с. 77 зв.б.); акт прийому-передачі наданих послуг від 09 липня 2025 року, відповідно до якого вартість наданих плугу становить 7000,00 грн (а.с. 78), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.78 зв.б.).

Отже, дослідивши заяву про стягнення судових витрат та додані до неї документи, враховуючи складність справи, тривалість судових засідань та обсяг виконаної роботи, суд вважає, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу в сумі 7000,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і неспівмірні із виконаною роботою в суді.

Враховуючи наведене, оцінивши подані докази на підтвердження понесених витрат, виходячи з вищенаведених критеріїв та обставин вказаної справи, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом цієї справи в суді, підлягають зменшенню до 3500,00 грн.

Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє частково, тобто на 30,32 %, то з відповідача відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених вимог у розмірі 1061,2 грн (3500,00*30,32 %) та судовий збір в сумі 807,24 грн (2662,40*30,32%).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 611,1054 ЦК України, ст. ст. 10-13, 81, 89, 141, 263-265,280-284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою «Фінансова компанія «ЕЙС» (02090, м. Київ, вул. Алматинська, 8, офіс 310а, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956) заборгованість за кредитним договором №794063401 від 11 березня 2023 року в розмірі 7715 (сім тисяч сімсот п`ятнадцять) гривень 00 копійок, судовий збір у розмірі 807 (вісімсот сім) гривень 24 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1061 (одна тисяча шістдесят одна) гривня 20 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя І. Г. Вортоломей