Постановление суда № 134872161, 17.03.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/7480/25

н/п 1-кс/953/1448/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2026 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора - ОСОБА_3

підозрюваного - ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_6 по кримінальному провадженню № 12025220000000685 від 22.05.2025, про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізюм, Харківської області, громадянина України, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , депутата Ізюмської міської ради Харківської області VIII скликання, позафракційного, працюючого на посаді начальника Управління молоді, спорту та іміджевих проєктів Ізюмської міської ради Харківської області, офіцера НОМЕР_1 батальйону ТрО військової частини НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

16.03.2026 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , в якому сторона обвинувачення просить продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в межах строку досудового розслідування, тобто до 20.04.2026 в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 300 розмірів прожиткових мінімумів доходів громадян, а саме у розмірі 998 400,00 грн.

На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що слідчим управлінням ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025220000000685 від 22.05.2025 за фактом розтрати чужого майна, яке перебувало в віданні особи, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану, в особливо великому розмірі, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

В клопотанні слідчий вказує, що в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 є депутатом Ізюмської міської ради Харківської області VIII скликання, позафракційний, заступник начальника Ізюмської міської військової адміністрації та голова Комісії з надання компенсації за знищене житло.

19.12.2022 до Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області звернулась ОСОБА_8 з повідомленням щодо пошкодження житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 .

Після цього, 23.12.2022, ОСОБА_8 замовила у ТОВ «АЗОВ-ГАРЕТ» оцінку технічного стану і експлуатаційної придатності житлового будинку Відповідно до звіту № 23/12-22-3, складеного за результатами обстеження будинку експертом будівельним І категорії ОСОБА_9 , визначено, що об`єкт непридатний до нормальної експлуатації.

У подальшому, 15.12.2023, між ОСОБА_10 , від імені якого на підставі довіреності, посвідченої Першим секретарем з консульських питань Посольства України в республіці Польща діяв ОСОБА_11 , та його донькою ОСОБА_8 , від імені якої на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області, діяв ОСОБА_12 , укладено договір купівлі-продажу житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями за адресою: АДРЕСА_3 , площею 95,5 кв.м.

В абзаці 2 пункту 1.4 вказаного договору передбачено, що відчужуваний житловий будинок знаходиться в стані, який є повністю придатним для використання його за цільовим призначенням, і на момент укладання даного договору не змінювався (площа, поверхи та наявність прилеглих господарсько-побутових будівель). Прихованих недоліків чи інших дефектів, про які не був би проінформований покупець, житловий будинок не має.

За допомогою мобільного додатку WhatsApp 18.12.2023 ОСОБА_8 повідомила ОСОБА_4 про оформлення за собою житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 та попросила допомоги в оформленні державної допомоги за програмою єВідновлення.

20.12.2023, ОСОБА_8 через Портал ДІЯ подала заяву до Ізюмської МВА про надання компенсації Мінінфраструктури за знищений об`єкт нерухомого майна, а саме: будинок за адресою: АДРЕСА_3 , у вигляді фінансування придбання іншого житла.

30.12.2023 ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_8 додатково пошкодити будинок.

ОСОБА_11 06.01.2024 скинув фото додаткових пошкоджень будинку.

Комісією 22.01.2024 визначено розмір компенсації (житловий сертифікат) за знищений будинок за адресою: АДРЕСА_3 у розмірі 2 126 785,00 грн.

02.05.2024 ОСОБА_8 за всю суму житлового сертифікату придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_4 .

В ході проведення досудового розслідування, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 20 січня 2026 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, тобто у розтраті чужого майна, яке перебувало у віданні особи, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненої в умовах воєнного стану, в особливо великому розмірі.

Слідчий зазначив, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри обґрунтовується наступними доказами, а саме: відомостями, викладеними у протоколі проведення негласних слідчих (розшукових) дій; документами, отриманими у ході здійснення досудового розслідування: звіт № 23/12-22-3, складений за результатами обстеження будинку за адресою: АДРЕСА_3 , службові документи стосовно ОСОБА_4 , відомості щодо діяльності Комісії: розпорядження про її створення, положення; відомості від ДП «ДІЯ» щодо видачі сертифікату ОСОБА_8 ; договір купівлі-продажу від 15.12.2023; документи, отримані у ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 ; висновком експертів №7405/7406 за результатами проведення комплексної судової будівельно- технічної та вибухотехнічної експертизи від 05.11.2024.

Крім того, 23.01.2026 слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова стосовно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімума для працездатних осіб в сумі 998 400 грн. до 20.03.2026 включно.

При цьому, постановою заступника керівника Харківської обласної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025220000000685 від 16.03.2026 за ч. 5 ст. 191 КК України продовжено до трьох місяців, тобто до 20.04.2026.

Так, сторона обвинувачення зазначає, що строк досудового розслідування закінчується 20.04.2026, однак завершити досудове розслідування до вказаного строку не уявляється можливим, у зв`язку з необхідністю: допитати у якості свідків членів комісії Ізюмської МВА Харківській області; зібрати документи, що характеризують особу ОСОБА_4 ; виконати інші необхідні слідчі дії; за результатами зібраних доказів прийняти рішення у порядку ст. 283 КПК України; відкрити сторонам матеріали досудового розслідування та надати їм доступ до матеріалів досудового розслідування; скласти та вручити обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування стороні захисту.

Сторона обвинувачення також посилається на продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, просив про його задоволення. Вважав, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 також проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на недоведеність ризиків, які зазначені в клопотанні, особу його підзахисного та непомірність визначеної його підзахисному застави.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив, що СУ ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження № 12025220000000685 від 22.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

20.01.2026 об 09 год. 45 хв. ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 191 КК України, тобто у розтраті чужого майна, яке перебувало у віданні особи, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненої в умовах воєнного стану, в особливо великому розмірі.

23.01.2026 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова, підозрюваному ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімума для працездатних осіб в сумі 998 400 грн.

16.03.2026 постановою заступника керівника Харківської обласної прокуратури ОСОБА_13 продовжено строк досудового розслідування до 3 місяців до 20.04.2026 року.

За результатами розгляду даного клопотання про продовження застосування запобіжного заходу слідчою суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення доказів.

Повідомлена ОСОБА_4 підозра, станом на час розгляду даного клопотання, відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).

Слідчий суддя зазначає, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

З огляду на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, суд лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.

Крім того, питання наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_4 та повідомлення її у встановлений законом порядок перевірялось слідчим суддею під час застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 23.01.2026, що не заперечується стороною захисту.

З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_14 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Вказане може бути підставою для продовження строку застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

В межах розгляду даного клопотання встановлено, що на даний час у кримінальному провадженні виконаний певний обсяг слідчих дій.

Поряд з цим у клопотанні слідчого про продовження строку тримання під вартою наведено підстави, які перешкоджають завершенню досудового розслідування у строк до закінчення дії попередньої ухвали Київського районного суду м. Харкова від 23.01.2026, у зв`язку з необхідністю допитати у якості свідків членів комісії Ізюмської МВА Харківській області; зібрати документи, що характеризують особу ОСОБА_4 ; виконати інші необхідні слідчі дії; за результатами зібраних доказів прийняти рішення у порядку ст. 283 КПК України; відкрити сторонам матеріали досудового розслідування та надати їм доступ до матеріалів досудового розслідування; скласти та вручити обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування стороні захисту.

Слідчий суддя погоджується з вказаними доводами сторони обвинувачення.

Щодо продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя також вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке є особливо тяжким злочином. Санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4 в сукупності з іншими обставинами.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Вищезазначене дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони підозрюваного або інших зацікавлених осіб, як на свідків, іншого підозрюваного, так і на інших невстановлених органом досудового розслідування осіб.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Доводи сторони захисту про відсутність вищезазначених ризиків не спростовують наведених вище висновків слідчого судді.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК є на данний час досі недоведеним органом досудового розслідування, оскільки прокурором чи слідчим не обґрунтовано яким саме чином і за допомогою яких реальних дій або хоча б спробами таких підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати даному кримінальному провадженню. Так, відповідно до Постанови ККС ВС від 15.12.2022 у справі № 991/4902/22, прокурор зобов`язаний обґрунтувати, яким саме чином і за допомогою яких конкретних дій підозрюваний/обвинувачений може перешкоджати провадженню. Якщо цього немає ризик вважається недоведеним. Крім того, в Постанові ККС ВС від 07.10.2021 у справі № 761/25583/20 вказано, що тяжкість інкримінованого злочину чи суспільний резонанс справи самі по собі не свідчать про існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

При цьому, суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться підозрюваним та стороною захисту, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог громадського інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки підозрюваного виконання процесуальних рішень у справі.

Так, під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, однак з огляду на встановлені обставини, зокрема, те, що ОСОБА_4 одружений, має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є інвалідом, депутат Ізюмської міської ради Харківської області VIII скликання, позафракційного, працюючий на посаді начальника Управління молоді, спорту та іміджевих проєктів Ізюмської міської ради Харківської області, офіцера 1 батальйону ТрО військової частини НОМЕР_2 , має постійне місце реєстрації та проживання, проте на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення проти власності, покарання за вчинення якого, за умови визнання його винуватим, зокрема, передбачене у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років, а також враховуючи, що встановлені ухвалою слідчого судді від 23.01.2026 ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились, слідчий суддя дійшов висновку, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, щоб запобігти спробам вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3 частини першої статті 177 КПК України.

Враховуючи продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, враховуючи, що дії ОСОБА_4 , за вчинення яких повідомлено підозру, носять характер особливо тяжкого кримінального правопорушення проти власності, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому суд продовжує відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Доказів, які б вказували на неможливість підозрюваного перебувати в умовах СІЗО за станом здоров`я, на час розгляду клопотання слідчому судді не надано.

Щодо доводів сторони захисту про непомірний розмір застави, заявлений стороною обвинувачення, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до наданих стороною обвинувачення матеріалів, матеріальна шкода у розмірі 2 126 000, 00 грн., яка була завдана державі, становить особливо великий розмір, у вчиненні якої підозрюється ОСОБА_4 .

Так, у відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пунктом 3 частини 5 статті 182 КПК України визначений розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Так, під час розгляду 23.01.2026 клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при визначенні розміру застави слідчий суддя, беручи до уваги характер та обставини вчинення інкримінованого підозрюваному діяння, як воно сформульовані стороною обвинувачення, його суспільну небезпеку, враховуючи особу підозрюваного, його матеріальний стан, наявність існуючих та підтверджених ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважав, що пропорційним та раціональним буде визначити підозрюваному ОСОБА_4 на підставі п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України заставу у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень, що дозволить забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків у цьому провадженні, оскільки це є основною метою застосування запобіжного заходу.

Тому, відповідно до вимог ст. 182 КПК України слідчий суддя вважає також продовжити визначену на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова підозрюваному ОСОБА_4 суму застави у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень, та вважає її достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 206, 211, 213, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», в межах строку досудового розслідування, строком на 35 (тридцять п`ять) днів до 20 квітня 2026 року включно.

Визначити суму застави в розмірі 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; р/р. UA208201720355299002000006674 (справа № 953/7480/25, н/п 1-кс/953/1448/26) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування з службовими особами та працівниками Ізюмської міської військової адміністрації, головою, заступником голови та членами Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України Ізюмської МВА, іншою підозрюваною ОСОБА_8 , особами - ОСОБА_12 , ОСОБА_11 ;

5) здати на зберігання до територіальних органів Державної міграційної служби України паспорт громадянина України для виїзду за кордон на своє ім`я.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз`яснити заставодавцю, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене законом покарання строком від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом до слідчого, прокурора, суду, а також про наслідки не виконання цих обов`язків.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку належно повідомленого підозрюваного, обвинуваченого, до слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора, та суд про причини неявки підозрюваного, обвинуваченого.

Зобов`язати заставодавця забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків щодо повідомлення слідчого, прокурора, чи суду про зміну свого місця проживання або перебування.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого підозрюваного обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зобов`язати старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_6 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_4 про тримання під вартою останнього.

Встановити строк дії ухвали до 20 квітня 2026 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_4 - в той же строк, але з моменту вручення йому копії цієї ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1