Постановление суда № 134863546, 16.03.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/22009/25

У Х В А Л А

16 березня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До суду з позовом звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі відповідач ГУ ПФУ в Одеській області), у якому, просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови, листом №17636-15618/Л-02/8-1500/25 від 25.06.2025 року, у поновленні ОСОБА_1 , права на отримання, з 01 лютого 2021 року, з 01 лютого 2022 року, з 01 лютого 2023 року, з 01 березня 2024 року, з 01 березня 2025 року, та з 01 травня 2025 року, пенсійної виплати у розмірі 90% грошового забезпечення, яке зазначено в довідках ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО94682 від 29.08.2024 року, про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року, та без застосування до розміру пенсійної виплати, з 01 березня 2025 року та з 01 травня 2025 року, обмежувальних коефіцієнтів, встановлених пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану».

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити ОСОБА_1 , порушене право на отримання, з 01 лютого 2021 року, з 01 лютого 2022 року, з 01 лютого 2023 року, з 01 березня 2024 року, з 01 березня 2025 року, та з 01 травня 2025 року, пенсійної виплати у розмірі 90% грошового забезпечення, яке зазначено в довідках ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО94682 від 29.08.2024 року, про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року, та без застосування до розміру пенсійної виплати, з 01 березня 2025 року та з 01 травня 2025 року, обмежувальних коефіцієнтів, встановлених пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану», шляхом проведення перерахунку пенсії з 01 лютого 2021 року, з 01 лютого 2022 року, з 01 лютого 2023 року, з 01 березня 2024 року, з 01 березня 2025 року, та з 01 травня 2025 року, з урахуванням мого права на отримання пенсійної виплати у розмірі 90% грошового забезпечення, яке зазначено в довідках ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО94682 від 29.08.2024 року, про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року, та без застосовування до розміру пенсійної виплати, з 01 березня 2025 року та з 01 травня 2025 року, обмежувальних коефіцієнтів, встановлених пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025 року «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану».

Ухвалою суду від 11.07.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Як встановлено судом, 28.07.2025 року представником відповідача разом з відзивом на позовну заяву подано клопотання про зупинення провадження у справі, обґрунтовуючи тим, що вимогами позивача є визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обчислення та виплати з 01.01.2025 пенсії у неповному розмірі шляхом застосування обмежуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану» від 03.01.2025 № 1. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 відкрито провадження у справі № 320/2229/25 щодо визнання нечинним та протиправним з моменту прийняття абзацу першого пункту 1постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" в частині застосування до пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та які перевищують 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, відповідних коефіцієнтів. Відтак, вважає, що існує об`єктивна неможливість розгляду справи № 420/22009/25 до вирішення справи Київського окружного адміністративного суду № 320/2229/25, що розглядається в порядку адміністративного судочинства, тому просить зупинити провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в справі № 320/2229/25.

При вирішенні клопотання про зупинення провадження у справі суд керується таким.

Статтею 236 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі- КАС України) передбачено обов`язкові та факультативні підстави для зупинення провадження.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

За змістом наведеної норми для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи.

Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої полягає в тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Тобто, у клопотанні про зупинення провадження у справі заявник повинен надати чітке обґрунтування, у чому полягає об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.

Разом з тим, клопотання відповідача про зупинення провадження не містить об`єктивної неможливості розгляду справи, яка розглядається, до вирішення Київським окружним адміністративним судом справи № 320/2229/25.

При цьому, суд зауважує, що предметом оскарження у справі № 320/2229/25 є нормативно нормативно-правовий акт, а саме, абзац перший пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану.

Згідно з частиною другою статті 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Отже, рішення у справі № 320/2229/25 не може вплинути на спірні правовідносини, які виникли у цій справі, відтак підстави для зупинення провадження у справі відсутні.

З огляду на викладене, клопотання ГУ ПФУ в Одеській області про зупинення провадження у справі є необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.

Щодо клопотання ГУ ПФУ в Одеській області про залучення третьої сторони не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерство соціальної політики України, то суд вказує про таке.

Відповідно до частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Згідно з частиною четвертою статті 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Отже підставою для залучення особи до участі у справі у якості третьої особи є наявність реальної можливості впливу рішення суду, яке буде ухвалене за результатами розгляду справи, на права чи обов`язки такої особи.

Як вбачається зі змісту даного клопотання, то необхідність залучення до участі у справі Міністерство соціальної політики України в якості третьої особи, обґрунтовано тим, що у разі винесення рішення про задоволення позовних вимог, його реальне виконання залежатиме від дій Мінсоцполітики, як органу, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері пенсійного забезпечення, та є головним розпорядником бюджетної програми за КПКВК 2506080. При цьому, Пенсійний фонд України відповідальний виконавець і розпорядник коштів нижчого рівня.

Разом з тим, суд зауважує, що предметом оскарження у даній справі є дії пенсійного органу щодо відмови в поновленні позивачу виплати пенсії з урахуванням індексації та без застосування обмеження максимальним розміром.

Отже, в межах даних спірних правовідносин рішення суду у справі ні яким чином не впливає на права та обов`язки Міністерство соціальної політики України, а тому відсутні підстави для його залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

При цьому, доводи відповідача, покладені в обґрунтування вказаної заяви, вмотивовані здійсненням Міністерством соціальної політики України функцій головного розпорядника бюджетних коштів, що не є предметом розгляду у даній справі.

Оскільки відповідачем не доведено, що рішення у даній справі може вплинути на права або обов`язки Міністерства соціальної політики України; суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ГУ ПФУ в Одеській області про залучення третьої особи.

Керуючись ст. ст. 49, 236, 257-262, 248, 294, 295 КАС України,

ухвалив:

У задоволенні клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про зупинення провадження у справі - відмовити.

У задоволенні клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про залучення третьої сторони не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерство соціальної політики України - відмовити.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала окремо від рішення оскарженню не підлягає, заперечення на неї включається до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В.А. Дубровна