Постановление суда № 134860873, 12.03.2026, Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 602/29/26

Провадження № 1-кс/602/85/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" березня 2026 р. м. Ланівці

Слідчий суддя Лановецького районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань клопотання старшої слідчої СВ ВП № 1 Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Лановецького відділу Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026211030000003 від 01.01.2026, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно підозрюваного

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Снігурівка Лановецького району Тернопільської області, зареєстрованого АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, одруженого, на утриманні має неповнолітню дитину, працює електрогазозварником в КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 336, ч. 4 ст. 358 КК України,-

в с т а н о в и в:

11 березня 2026 року до слідчого судді Лановецького районного суду Тернопільської області звернулася старша слідча СВ ВП № 1 (м. Ланівці) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 (далі у тексті - слідча) з клопотанням, погодженим з начальником Лановецького відділу Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування у згаданому вище кримінальному провадженні до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Підставами для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у клопотанні зазначено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358 та ст. 336 КК України, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється.

Слідча клопоче про обрання стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66560 грн, а також покладення на нього обов`язків, а саме: прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора, суду або іншої службової особи, уповноваженої на проведення слідчих (процесуальних) дій на визначений нею час; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання; здати на зберігання до відповідного органу ДМС України паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.03.2026 матеріали клопотання передано слідчому судді ОСОБА_1 .

Судове засідання по розгляду клопотання призначене на 12.03.2026.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала подане клопотання та просила його задовольнити з підстав, наведених у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_4 , якому слідчим суддею було роз`яснено його права, передбачені ч. 2 ст. 193 КПК України, у судовому засіданні, погодившись з фактичними обставинами, викладеними у клопотанні, в цілому не заперечував проти задоволення клопотання слідчої про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді застави з покладенням відповідних процесуальних обов`язків. При цьому, просив, по можливості зменшити розмір застави, про який просить слідча у клопотанні, оскільки така сума є досить великою для нього. Додатково пояснив, що будучи зареєстрованим у с. Мала Снігурівка Борсуківської ТГ Кременецького району Тернопільської області, проживає у м. Києві з дружиною та неповнолітньою дитиною у м.Київ, де працює електрогазозварником 4-го розряду на КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО». Його середньомісячний дохід становить близько 19 тис.грн.

Захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання з тих підстав, що стороною обвинувачення не надано жодних належних доказів, які можуть свідчити про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також доказів на підтвердження можливості підозрюваного сплатити заставу у вказаному розмірі. Просить відмовити у задоволенні клопотання слідчої про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_4 та застосувати до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Надав у судовому засіданні слідчому судді документи, що підтверджують місце роботи ОСОБА_4 , та витяг з Резерв+ про бронювання останнього.

Заслухавши думки прокурора, яка просить задовольнити клопотання, захисника, який заперечує проти задоволення клопотання, пояснення підозрюваного, дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити зазначені у цій нормі певні неправомірні дії.

Частиною другою статті 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У ч.1 ст. 178 КПК України вказано, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, які зазначені у наведені нормі.

Згідно з ч.1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Положеннями ч.4 та п.1 ч.5 ст.182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, визначається у межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Зі змісту ч.5 ст. 194 КПК України слідує, що підставою для застосування слідчим суддею, судом відповідного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, та покладення на підозрюваного, обвинуваченого обов`язків, передбачених зазначеною нормою, є доведення прокурором наявності всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, суд, за відсутності законодавчого визначення поняття «обґрунтованість підозри», зважає на усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» (заява № 42310/04, п. 175 рішення від 21.04.2011) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Як убачається із матеріалів клопотання, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 358 КК України, тобто у використанні завідомо підробленого документа, та ст. 336 КК України (в редакції Закону №1357-IX від 30.03.2021), тобто в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, які вчинені за наступних обставин.

Так, у не встановлений досудовим розслідуванням час та місці, однак не пізніше 11 вересня 2024 року у ОСОБА_4 , який будучи військовозобов`язаним, достовірно знаючи про дію воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, усвідомлюючи про проведення загальної мобілізації на території України на підставі Указу Президента України №65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», а також Указів Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», не маючи на той час підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та бажаючи ухилитись від проходження військової служби під час мобілізації, на особливий період, виник злочинний умисел спрямований на використання підробленого документу. Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно та бажаючи настання наслідків, ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, однак не пізніше 11 вересня 2024 року, з метою отримання відстрочки від призову на військову службу, в невстановлений спосіб від невстановленої особи отримав завідомо підроблений документ, а саме: довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією Київської обласної МСЕК №2 серії 12ААВ №967742 щодо встановлення другої групи інвалідності дружині ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дану довідку ОСОБА_4 отримав з метою подальшого подання її до ІНФОРМАЦІЯ_3 , для розгляду питання про надання відстрочки від призову на військову службу на підставі п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно до якого не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи.

Після цього, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свої злочинні дії об`єднанні єдиним умислом, неодноразово, а саме: 11.09.2024, 06.02.2025, 22.05.2025, 01.08.2025, подав до ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_3 ), заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на підставі п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» із копіями особистих документів та завідомо підроблений документ, відомості у якому не відповідали дійсності - довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією Київської обласної МСЕК №2, серії 12ААВ №967742, достовірно знаючи, що дана довідка підроблена, оскільки дружина ОСОБА_8 її не отримувала та така довідка медико-соціальною експертною комісією Київської обласної МСЕК №2 не видавалася, тобто використав завідомо підроблений документ.

Окрім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що за результатами розгляду наданих ОСОБА_4 документів, в тому числі завідомо підробленої довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією Київської обласної МСЕК №2, серії 12ААВ № 967742, комісією з надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_4 у встановлені дати, а саме 19.09.2024, 13.02.2025, 22.05.2025, 07.08.2025, на підставі п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_4 , який перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 як військовозобов`язаний і за результатами проходження військово-лікарської комісії від 29.06.2022 визнаний придатним для проходження військової служби та, будучи придатним до військової служби, не має права на відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією, на особливий період, передбаченого ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

20 лютого 2025 року ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 358 КК України та ст. 336 КК України (в редакції Закону №1357-IX від 30.03.2021) (а.с. 126-136).

Підозра у вчиненні ОСОБА_4 зазначених вище кримінальних правопорушень обґрунтовується копіями: витягів з ЄРДР від 01.01.2026, 06.01.2026, 04.03.2026 (а.с. 10-13); письмових заяв ОСОБА_4 та доданих до них документів, поданих до голови комісії про надання відстрочки ІНФОРМАЦІЯ_5 від 11.09.2024, 06.02.2025, 22.05.2025, 01.08.2025 (а.с. 62-71); протоколів та витягів з протоколів комісії про надання відстрочки ІНФОРМАЦІЯ_5 від 19.09.2024 №16/2, від 21.11.2024 №25/2, від 07.08.2025 №32, від 13.02.2025 №7, від 22.05.2025 №21 (а.с. 74-82); довідки ВЛК від 27.06.2022 №492/06 (а.с. 59-61); відповіді Департаменту охорони здоров`я Київської ОВА від 08.01.2026 (а.с. 25-26); протоколів допиту свідків: ОСОБА_9 від 15.01.2026, ОСОБА_10 від 22.01.2026, ОСОБА_11 від 22.01.2026, ОСОБА_12 (а.с. 42-46, 85-94); протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 22.01.2026 (а.с. 56-58); протоколу обшуку від 20.02.2026 (а.с. 103-109); протоколу огляду від 23.02.2026 (а.с. 112-117); протоколу допиту підозрюваного від 20.02.2026 (а.с. 139-140); а також інших документів, доданих до клопотання.

Таким чином, зважаючи на те, що з матеріалів клопотання та пояснень підозрюваного, наданих у судовому засіданні, вбачається наявність фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 міг вчинити інкриміновані йому кримінальні правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку про те, що підозра у цьому кримінальному провадженні є обґрунтованою.

Стосовно наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Кримінальне правопорушення, передбачене ст.336 КК України, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , є умисним нетяжким злочином, спрямованим проти забезпечення призову та мобілізації, який карається позбавленням волі на строк від трьох до п`яти років.

Наявність ризиків того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчинення кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, обгрунтовуються, насамперед, суворістю покарання, передбаченого ст. 336 КК України, у зв`язку з чим ОСОБА_4 , усвідомлюючи зазначену обставину, може вдатися до відповідних неправомірних дій.

При цьому, слідчий суддя бере до уваги не лише суворість передбаченого покарання, але й ураховує обставини конкретного кримінального провадження. Зокрема: ОСОБА_4 підозрюється у неодноразовому вчиненні упродовж тривалого часу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, усі епізоди якого охоплюються єдиним умислом - ухилитися від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; триваючий характер кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України; тим, що воєнний стан та особливий період, відповідно, в Україні продовжуються.

Та обставина, що підозрюваний наразі (з 03.03.2026) має постійне місце роботи, де він заброньований, і у зв`язку з цим у нього відсутній мотив на продовження вчинення кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, чи вчинення інших кримінальних правопорушень, на чому акцентує увагу сторона захисту, на думку слідчого судді, не нівелює зазначені ризики. Оскільки трудовий договір у подальшому може бути розірваний/припинений з визначених законодавством підстав як за угодою сторін, так і за ініціативою працівника чи роботодавця. У такому випадку, з огляду на обставини цього кримінального провадження та пояснення підозрюваного, надані ним у судовому засіданні, у нього буде відсутній стримуючий фактор від вчинення відповідних неправомірних дій.

У зв`язку з наведеним, слідчий суддя зауважує, що встановлюючи наявність та обґрунтованість ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, під час вирішення питання щодо застосування запобіжного заходу з слідчий суддя, суд, у більшості випадків, має зробити висновки прогнозованого характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення обставин, які дозволять стверджувати про подію, котра може статися з достатньо високим ступенем ймовірності у майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного чи обвинуваченого кримінальному провадженню у відповідних формах.

Таким чином, оцінюючи ступінь ймовірності згаданих вище ризиків, слідчий суддя вважає, що він є достатньо високим, враховуючи у сукупності всі обставини, передбачені ст.178 КПК України, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється (за ст. 336 КК України); молодий вік підозрюваного і відсутність даних про наявність у нього будь-яких хронічних захворювань, які б перешкоджали йому вдатися до активних дій, спрямованих на переховування від суду, чи вчиненню інших кримінальних правопорушень; ту обставину, що підозрюваний не проживає за місцем своєї реєстрації; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, у випадку виникнення несприятливих для нього обставин, зокрема, втрати права на бронювання.

Стосовно міцності соціальних зв`язків підозрюваного, то вони є досить стабільними. Разом з тим, наявність дружини та неповнолітньої дитини свідчить, з іншої сторони, на користь обґрунтованості заявлених ризиків, оскільки з пояснень ОСОБА_4 , наданих у судовому засіданні, слідує, що ці обставини мали для нього важливе значення у формуванні у нього мотиву ухилитися від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Таким чином, з урахуванням наведеного вище, слідчий суддя дійшов висновків, що стороною обвинувачення доведено наявність існування ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, та достатніх підстав вважати, що без застосування до нього запобіжного заходу у вигляді застави та покладення на нього обов`язків, передбачених п. 1-3,8 ч.5 ст. 194 КПК України, підозрюваний з високим ступенем ймовірності може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, і більш м`який запобіжний захід, такий як особисте зобов`язання, буде недостатнім для забезпечення запобігання встановленим ризикам.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя з урахуванням обставин кримінальних правопорушень, у якому підозрюється ОСОБА_4 , його майнового та сімейного стану, інших даних про особу підозрюваного, наявних ризиків, дійшов висновку про те, що застава у максимальному розмірі, передбаченому п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, як про це просить слідча та прокурор, буде завідомо непомірною для нього.

Разом з тим, з огляду на встановлені обставини, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Отже, клопотання слідчої слід задовольнити частково.

Також підозрюваному слід роз`яснити порядок внесення застави та наслідки невиконання покладених на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язків.

На підставі викладеного вище та керуючись статтями 132, 176 - 178, 182, 194, 196, 309, 310, 369-372 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в :

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Снігурівка Лановецького району, Тернопільської області, зареєстрованого АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 10 (десяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 33280,00 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят) гривень.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області на р/р UA738201720355269001500003454, МФО 820172, ідентифікаційний код (код за ЄДРПОУ) 26198838, отримувач ДКСУ, м. Київ, призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № №12026211030000003 від 01.01.2026 за ухвалою слідчого судді Лановецького районного суду Тернопільської області від 12 березня 2026 року.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у вигляді застави він зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує слідчому чи прокурору. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту застосування запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 на строк до 11 травня 2026 року включно наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду або іншої службової особи, уповноваженої на проведення слідчих (процесуальних) дій, за кожною вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання;

- здати на зберігання до відповідного органу ДМС України паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у цьому кримінальному провадженні.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному та іншим учасникам кримінального провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення копії ухвали слідчого судді.

Повний текст ухвали складений 17 березня 2026 року.

Слідчий суддя: ОСОБА_1