Постановление суда № 134860669, 16.03.2026, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/570/26

Провадження № 2-о/945/63/26

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

16 березня 2026 року м. Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Павленко І.В., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Заводський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту, що має юридичне значення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2026 року ОСОБА_1 (далі - заявники) через свого представника адвоката Коренко Тетяну Володимирівну, через систему «Електронний суд», звернулася до Миколаївського районного суду Миколаївської області з заявою, заінтересована особа: Заводський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якій просила:

встановити факт неправильності запису в актовому записі № 2 від 08 січня 1976 року про народження ОСОБА_2 , уродженки с. Олексіївка Миколаївського району Одеської області, складений виконавчим комітетом Олексіївської сільської ради Котовського району Одеської області, в частині зазначення дати народження « ІНФОРМАЦІЯ_1 » замість правильного « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в частині зазначення прізвища « ОСОБА_3 » замість правильного « ОСОБА_4 » та в частині зазначення власного ім`я « ОСОБА_5 » замість правильного « ОСОБА_5 »;

зобов`язати Заводський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису № 2 від 08 січня 1976 року про народження ОСОБА_2 , уродженки с. Олексіївка Миколаївського району Одеської області, складений виконавчим комітетом Олексіївської сільської ради Котовського району Одеської області, в частині запису дати народження вказавши « ІНФОРМАЦІЯ_2 » замість « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в частині зазначення прізвища вказавши « ОСОБА_4 » замість « ОСОБА_3 » та в частині зазначення власного ім`я вказавши « ОСОБА_5 » замість « ОСОБА_5 »;

витребувати із виконавчого комітету Олексіївської сільської ради Миколаївського району Одеської області (адреса: 67010, Одеська обл., с. Олексіївка, вул. Центральна) актовий запис № 2 від 08 січня 1976 року про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 березня 2026 року цивільна справа розподілена та передана головуючому судді Павленко І.В.

Згідно ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Приписами ч. 1-2 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідний порядок застосовується, зокрема, якщо встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Зі змісту поданої представником заяви вбачається, що заявник просить зобов`язати орган ДРАЦС внести зміни до актового запису № 2 від 08 січня 1976 року про народження в частині запису дати народження, вказавши « ІНФОРМАЦІЯ_2 » замість « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в частині зазначення прізвища вказавши « ОСОБА_4 » замість « ОСОБА_3 » та в частині зазначення власного ім`я вказавши « ОСОБА_5 » замість « ОСОБА_5 », тобто заява містить вимогу зобов`язального характеру, яка з огляду на визначений в ст. 16 ЦК України спосіб захисту застосовується у спірних правовідносинах шляхом примусу до особи, яка порушила суб`єктивне право особи.

Водночас, такі позовні вимоги в порядку окремого провадження розгляду не підлягають. Слід звернути увагу, що в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. В разі наявності спору про право такі факти можуть розглядатися лише в порядку позовного провадження.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Слід звернути увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мотивуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження рішення про відмову в адміністративному та/або в судовому порядку.

До заяви додано лист Заводського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Зазначений лист не є відмовою органу реєстрації актів цивільного стану у вчиненні дії, а за своїм характером та змістом є відповіддю на звернення позивача, у якій, зокрема, надано відповідні роз`яснення щодо звернення.

В постанові ВС від 19 березня 2024 року у справі № 201/5017/22 зокрема вказувалось, що «відсутність предмету оскарження (відмови) виключає можливість задоволення позову та свідчить про неефективність обраного позивачем способу захисту та передчасність позовних вимог».

Отже, заявнику слід визначитись зі змістом заявлених вимог та з правовими підставами звернення до суду (за якими правилами цивільного судочинства остання звертається до суду).

Слід звернути увагу заявниці також на те, що відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У відповідності до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2026 року з 01 січня встановлений у розмірі 3 328,00 гривень.

Згідно з положеннями п. п. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка подана фізичною особою встановлюється у розмірі: 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень.

Відповідно до п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою встановлюється у розмірі: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 311,20 гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Заявником подана заява, яка містить одночасно дві вимоги: про встановлення факту, що має юридичне значення та зобов`язального характеру, тому сплата судового збору в розмірі 532,48 гривень відповідно до квитанції про сплату № 7277-7976-5522 від 11 березня 2026 року, долученої до матеріалів заяви, є не повною.

Отже, в порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

Оскільки наразі не має ясності за якими правилами цивільного судочинства заявниця має намір звертатись до суду (позовного провадження або окремого провадження), суд не може зазначити точний розмір судового збору який належить сплатити при зверненні до суду, але при цьому можливо керуватись роз`ясненнями, наведеними вище.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Приписами ч. 9 ст. 10 ЦПК України визначено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутністю такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Зокрема, чинне цивільне процесуальне законодавство не регулює залишення без руху заяви поданої в порядку окремого провадження, тому при вирішенні питання щодо залишення без руху заяви поданої в порядку окремого провадження суд керується положеннями ЦПК України, якими врегульовано порядок залишення позовної заяви без руху.

Вказані в ухвалі недоліки позбавляють суд можливості відкрити провадження за цією справою та призначити її до розгляду.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Європейський суд з прав людини вказує, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до положень ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Отже, звертаючись до суду з відповідною заявою, з метою ефективного захисту своїх законних інтересів, заявники зобов`язані оформити її у відповідності до вимог ЦПК України, що сприятиме своєчасному розгляду справи.

При цьому, суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2019 року (провадження № 11-490сап19), згідно з яким відкриття провадження у справі за заявою, яка не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства, є свідченням надання заявнику привілеїв, не передбачених законом.

Керуючись ст. 175, 177, 185, 315 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Заводський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту, що має юридичне значення та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху, надавши заявнику п`ятиденний строк для усунення недоліків, вказаних в описовій частині ухвали, який рахується з дня вручення заявнику копії ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити, що якщо заявники, відповідно до ухвали суду у встановлений строк, виконають вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Павленко